Рішення № 130656662, 18.09.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/21125/23

2/760/2710/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого-судді Букіної О.М.

при секретарі -Кавун В.В.

представника позивача - Рудницького Ю.І.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача ОСОБА_2 .

Посилався на те, що 08 червня 2021 року ОСОБА_2 та АТ «Альфа-Банк» уклали угоду про надання споживчого кредиту №501328038.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші, передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, останній зобов`язаний достроково виконати всі богові зобов`язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від Банку інформації.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо надання відповідачу кредиту.

У порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 28.02.2023 утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 544 027,74 грн.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «СЕНС-Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

13.09.2023 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.

25.09.2023 року до суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.09.2023 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали від 26.09.2023 року, також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками, яку останній не отримав та конверт повернувся на адресу суду за закінченням встановленого терміну зберігання, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про не вручення поштового відправлення.

Ухвалою від 11.03.2024 призначено цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою від 21.03.2024 здійснено перехід до розгляду справи за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 12.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити. Зазначив, що у разі визнання позову відповідачем, не заперечує щодо розстрочення виконання судового рішення строком на 6 міс.

Відповідач в судовому засіданні визнав суму позову. Просив зробити розстрочку виконання рішення строком на 6 місяців.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 08 червня 2021 року між ОСОБА_2 та АТ «Альфа-Банк» (АТ «Сенс Банк») укладено кредитний договір шляхом підписання оферти на укладення угоди про надання кредиту №501328038, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної.

За умовами договору позичальник отримав кредит готівкою у сумі 500 000,00 грн зі сплатою 27,50 % річних, тип ставки - фіксована, процентна ставка може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди строком на 36 міс.

Підписанням оферти відповідач підтвердив, що перед укладенням Угоди ознайомлений, в тому числі у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту; з нормами ЗУ «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; із інформацією, зазначеною в ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка розміщена на офіційній сторінці банку у мережі Інтернет.

Також, відносини між відповідачем та Банком, що не врегульовані Угодою, врегульовані договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, додатково до тих, що вказані в угоді, і є невід`ємною частиною угоди, копія публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб.

08 червня 2021 року ОСОБА_2 підписав паспорт споживчого кредиту, у якому, зокрема, передбачено строк договору, строк кредитування, мета отримання кредиту, процента ставка за користування кредитними коштами, порядок повернення кредиту, комісії тощо.

Відповідно до умов договору у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов`язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов`язання з повернення кредиту за договором.

Згідно з наданих позивачем розрахунків заборгованість за договором №501328038 від 08 червня 2021 року становить 544 027,74 грн.

Акціонерним товариством «Альфа-Банк» було змінено найменування на Акціонерне товариство «Сенс Банк», про що були внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

01 грудня 2022 Національний банк України на виконання вимог абзацу другого пункту 226 глави 24 розділу 4 Положення про ліцензування вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», що підтверджено Витягом з державного реєстру банків.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ч. 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно ч. 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положенням ч.1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч.1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч.1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, віднесення кредитних договорів до договорів приєднання за тією ознакою, що позичальник позбавлений можливості запропонувати свої умови договору, можливе у разі укладення такого договору між банком (іншою фінансовою установою) та фізичною особою, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності. При цьому предметом такого договору є споживче кредитування.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що угода про надання кредиту вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання банком акцепту на укладення угоди про надання кредиту та перерахування банком кредитних коштів та діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань перед банком та закриття рахунку.

Своїм підписом відповідач ОСОБА_2 підтвердив, що отримав акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту від 08 червня 2021 року.

Таким чином, вказані вище обставини свідчать, що з моменту підписання банком отриманого відповідачем акцепту, угода про надання кредиту №501328038 від 08 червня 2021 року набула чинності, відповідач погодився з визначеними у оферті умовами кредитування, про що свідчить його особистий підпис.

Отже, 08 червня 2021 року між «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

За ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням частини першої статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (частина друга статті 615 ЦК України).

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено умови зазначеного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у зв`язку з чим станом на день проведення розрахунку заборгованості - 28 лютого 2023 року кредитна заборгованість складає 544 027,84 грн.

Вказане заборгованість відповідачем не оспорюється.

З огляду на вищенаведене, факт порушення відповідачем строків сплати чергових платежів надав позивачу право вимагати дострокового повернення тієї частини кредиту, що залишилася. Право ж вимоги щодо вже прострочених платежів обумовлено самим настанням строку їх сплати.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.

З огляду на наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Під час судового засідання відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення, а також між сторонами узгоджено порядок здійснення порядку сплати заборгованості шляхом розстрочки виконання рішення суду строком на 6 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У відповідності до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Системне тлумачення ст. 435 ЦПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, з заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення, при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим та на строк не більше один рік.

Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Як вбачається з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» задоволення заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Суд, беручи до уваги обставини, що характеризують платоспроможність відповідача, соціальний аспект справи, а також ті виклики, з якими зіткнулося українське суспільство внаслідок повномасштабного збройного вторгнення російської федерації, що призвело до істотного погіршення матеріального становища більшості громадян, у тому числі й відповідача, вважає за можливе застосувати розстрочку виконання судового рішення.

Вказані обставини, які на теперішній час ускладнюють виконання рішення суду, є винятковим випадком в розумінні статті 435 ЦПК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України, що може бути передумовою для відстрочення виконання рішення.

При цьому суд враховує, що позивач самостійно заявив відповідне клопотання про розстрочку виконання рішення, а відповідач погодився із запропонованими умовами. З огляду на викладене, керуючись положеннями ч. 1 ст. 435 ЦПК України, суд дійшов висновку про доцільність розстрочки виконання судового рішення строком на шість місяців.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 8 160, 42 грн.

Разом з тим, як свідчать матеріали справі, відповідач є інвалідом 2-ї групи, а тому в силу закону звільнений від сплати судового збору.

Оскільки, за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості в повному обсязі, то витрати понесені позивачем по сплаті судового збору підлягають компенсації за рахунок держави, в порядку, встановленому КМ України, оскільки відповідач звільнений від сплати таких витрат.

Керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 634, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76 -83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268 435 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) заборгованість у розмірі 544 027,74 грн.

Понесені Акціонерним товариством «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ: 23494714, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 160, 42 грн. компенсувати за рахунок держави, в порядку, встановленому КМ України.

Розстрочити ОСОБА_2 виконання рішення Солом`янського районного суду м.Києві від 18.09.2025 про стягнення з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) заборгованість у розмірі 544 027,74 грн. терміном на 6 (шість місяців ) з дня набрання рішення законної сили, встановивши наступний графік погашення заборгованості:

-до 18 листопада 2025 року сплатити 90 671,29 грн.

-до 18 грудня 2025 року сплатити 90 671,29 грн.

-до 18 січня 2026 року сплатити 90 671,29 грн.

-до 18 лютого 2026року сплатити 90 671,29 грн.

-до 18 березня 2026 року сплатити 90 671,29 грн.

-до 18 квітня 2026 року сплатити 90 671,29 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 29.09.2025 року.

Суддя: Букіна О.М.