Постанова № 13063535, 23.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2010                                                                                           № 21/138-21/142

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Андрієнка В.В.

суддів:           

За участю представників:

позивача за первісним позовом: Оніщенко О.В., довіреність № 322 від 23.11.10р.,

відповідача за первісним позовом: Висіцька І.В., довіреність б/н від 10.11.10р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лосинівський маслосирзавод"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2010

у справі № 21/138-21/142 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Лосинівський маслосирзавод"

про                                                   стягнення 413000,00 грн.

зазустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лосинівський маслосирзавод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія"

про про розірвання договору поставки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2010 р. повністю задоволено первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово інвестиційна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» про стягнення з останнього 413 000,00 грн. штрафних санкцій, в задоволені зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із рішенням, ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» звернулося із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» в задоволенні первісного позову по справі в повному обсязі, а зустрічний позов повністю задовольнити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального та процесуального права.

Зокрема ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» стверджує про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції не здійснив правової оцінки договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р., а виходив із загальних норм виконання зобов’язань, внаслідок чого оскаржуване рішення прийняте при неповному з’ясуванні обставини справи та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які Господарський суд Чернігівської області визнав встановленими.

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено приписи ст. ст. 651, 652, 653 ЦК України, та ст. 188 ГК України.

Позивач за первісним позовом просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обгрнутованість.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

04.06.2010 р. між ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» та ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» був укладений договір поставки № 04/06/10-з, відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» як постачальник зобов’язується передати у встановлений строк ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» як покупцю у власність молочні продукти, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, що вказується в додатках до вказаного договору.

У відповідності до п. 1.4. договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. загальна кількість товару, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у додатках до зазначеного договору.

Згідно із додатком № 1 від 04.06.2010 р. (підписаного сторонами 07.06.2010 р.) до договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. постачальник передає, а покупець приймає та сплачує 40 (сорок) тонн сухого незбираного молока; ціна для партії 40 тонн встановляється в розмірі 29500 грн. за 1 тонну, в. т. ч ПДВ 20%; завантаження товару здійснюється в наступні строки: 20 тонн – до 15.06.2010 р. включно, 20 тонн – до 22.06.2010 р. включно.

За додатком № 2 від 16.06.2010 р. (підписаного сторонами 17.06.2010 р.) до вказаного вище договору поставки постачальник передає, а покупець приймає та сплачує 100 (сто) тонн сухого незбираного молока; ціна для партії 100 тонн встановляється в розмірі 29500 грн. за 1 тонну, в. т. ч ПДВ 20%; завантаження товару здійснюється в наступні строки: 20 тонн – до 28.06.2010 р. включно, 20 тонн – до 05.07.2010 р. включно, 20 тонн – до 12.07.2010 р. включно, 20 тонн – до 19.07.2010 р. включно, 20 тонн – до 26.07.2010 р. включно.

Відповідно до додатку № 3 від 07.07.2010 р. (підписаного сторонами 07.07.2010 р.) до договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. постачальник передає, а покупець приймає та сплачує 100 (сто) тонн сухого незбираного молока; ціна для партії 100 тонн встановляється в розмірі 29500 грн. за 1 тонну, в. т. ч ПДВ 20%; завантаження товару здійснюється в наступні строки: 20 тонн – до 02.08.2010 р. включно, 20 тонн – до 09.08.2010 р. включно, 20 тонн – до 16.08.2010 р. включно, 20 тонн – до 23.08.2010 р. включно, 20 тонн – до 30.08.2010 р. включно.

Таким чином, додатками № 1-3 до договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. передбачалась поставка дванадцяти рівних партій товару загальною масою 240 тонн на загальну суму 7080000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується та представниками сторін не заперечується, що ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» було поставлено, а ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» було оплачено 100 (сто) тонн сухого незбираного молока на загальну суму 2950000 грн. При цьому поставка товару відбувалась п’ятьма партіями в наступні строки: 20 тонн - 15.06.2010 р., 20 тонн - 22.06.2010 р., 20 тонн - 28.06.2010 р., 20 тонн - 05.07.2010 р. та 20 тонн - 12.07.2010 р.

Решту товару ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» не оплачувало, а ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» не відвантажувало.

12.08.2010 р. ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» направило ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» вимогу за вих. № 243, в якій з посиланням на п. 8.3. договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. вимагало від ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» сплатити штрафні санкції в розмірі 413000,00 грн. (10% від 4130 000,00 грн. – вартості 140 тонн непоставленої продукції за вказаним договором), а також протягом 5-ти днів з дня отримання зазначеної вимоги надати ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» непоставлений товар.

Наявна в матеріалах справи копія зворотного повідомлення відділення поштового зв’язку свідчить про отримання ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» вищевказаної вимоги ТОВ «Промислово інвестиційна компанія».

Відповідно до п. 2.1. договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. поставка товару здійснюється постачальником на умовах (Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів. Міжнародної торгової палати Інкотермс 2000) згідно із заявками покупця.

У відповідності до статті Б.7 «EXW» - терміну ІНКОТЕРМС 2000 якщо покупець має право визначати час у рамках погодженого періоду та/або місце прийняття поставки, то він зобов’язаний надати продавцю необхідне повідомлення щодо них.

Згідно із статтею Б.7 «FCA» - терміну ІНКОТЕРМС 2000 покупець зобов’язаний дати продавцю достатнє повідомлення про назву особи, зазначеної в статті А.4, і, в разі необхідності, визначити вид транспорту, а також дату чи період поставки, і, в разі потреби, пункт у межах місця, де товар повинен бути доставлений перевізнику або іншій особі, зазначеній покупцем.

Статтями Б.7 «FAS» та «FOB» - термінів ІНКОТЕРМС 2000 передбачено, що покупець зобов’язаний дати продавцю достатнє повідомлення про назву судна, пункт завантаження і час здійснення поставки, що ним вимагається.

Відповідно до статей Б.7 «CFR», «CIF», «CPT» та «CIP» - термінів ІНКОТЕРМС 2000 у випадку, якщо покупець вправі визначати час відвантаження товару та/або порт (місце) призначення, він зобов’язаний дати продавцю достатнє повідомлення про них.

Згідно із статтями Б.7 «DAF», «DES», «DEQ» «DDU» та «DDP» - термінів ІНКОТЕРМС 2000 у випадку, якщо покупець вправі визначати час у рамках погодженого періоду та/або пункт прийняття поставки в межах названого місця (порту призначення), він зобов’язаний дати продавцю достатнє повідомлення про них.

Отже, статті Б.7 всіх термінів ІНКОТЕРМС 2000 зобов’язують покупця надати продавцю достатнє повідомлення про визначений ним час та місце поставки, якщо право покупця їх визначати передбачено договором.

При цьому у відповідності до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно із ч. 2 ст. 689 ЦК України покупець зобов’язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки п. 2.1. договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. передбачає здійснення поставки товару на підставі заявок покупця, то ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» зобов’язане було надати ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» заявки на поставку кожної конкретної партії товару із зазначенням часу поставки в межах періоду, погодженого сторонами в додатках № № 1-3 до договору, та місця поставки, а за необхідності - виду транспорту і пункту у межах місця, де товар повинен бути доставлений перевізнику або іншій особі, зазначеній покупцем.

В матеріалах справи містяться довірчі листи № 138 від 14.06.2010 р., № 151 від 21.06.2010 р., № 159 від 29.06.2010 р., № 180 від 06.07.2010 р., № 192 від 12.07.2010 р., видані ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» та підписані його директором, в яких підтверджувались повноваження представників ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» на отримання товару за договором поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р., вказувався вид та реєстраційний номер транспорту для завантаження товару, а також строк отримання товару. Тобто, зазначені довірчі листи по суті є заявками ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» на поставку товару, які воно зобов’язане направляти згідно із п. 2.1. договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується поясненнями представника ТОВ «Лосинівський маслосирзавод», що поставка всіх п’яти партій товару за договором № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. здійснювалась саме на підставі довірчих листів № 138 від 14.06.2010 р., № 151 від 21.06.2010 р., № 159 від 29.06.2010 р., № 180 від 06.07.2010 р., № 192 від 12.07.2010 р., які розцінювались сторонами договору як заявки покупця, що передбачені п. 2.1. договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» зазначив, що на поставку решти семи партій товару за вищевказаним договором ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» заявок не надавало.

ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» в судові засідання по справі не надало належних доказів складання ним таких заявок та їх направлення ТОВ «Лосинівський маслосирзавод», чим підтверджується порушення ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» п. 2.1. договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р.

При цьому вимога ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» за вих. № 243 від 12.08.2010 р. про поставку товару і сплату штрафних санкцій в розмірі 413000,00 грн. не може вважатись заявкою на поставку продукції, оскільки в ній не вказано місця поставки, а за необхідності - виду транспорту і пункту у межах місця, де товар повинен бути доставлений перевізнику або іншій особі, зазначеній покупцем.

Крім того, зазначена вимога суперечить додатку № 3 до вищезазначеного договору, оскільки стосується поставок товару, строк яких ще не настав. Так, вимога за вих. № 243 від 12.08.2010 р. стосується поставки решти семи партій товару, однак станом на дату складання вимоги строк поставки останніх трьох партій ще не настав (згідно із додатком № 3 до договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. це, відповідно, 16.08.2010 р., 23.08.2010 р. та 30.08.2010 р.).

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 ГК України зобов’язана сторона має право відмовитися від виконання зобов’язання у разі неналежного виконання другою стороною обов’язків, що є необхідною умовою виконання.

При цьому у відповідності до ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.

Як вже вказувалось вище, поставка продукції за договором поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. повинна здійснюватись на підставі заявок ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» (п. 2.1. договору), в яких мали зазначатись час поставки в межах періоду, погодженого сторонами в додатках 1-3 до договору, та місце поставки, а за необхідності - вид транспорту і пункт у межах місця, де товар повинен бути доставлений перевізнику або іншій особі, зазначеній покупцем. Без таких заявок ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» позбавлений можливості виконати свої зобов’язання за договором поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р.

Отже, не виконавши п. 2.1. договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р., ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» допустив прострочення кредитора в розумінні ч. 1 ст. 613 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов’язок, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Таким чином, зобов’язання ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» з відвантаження товару за договором поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. може бути відстрочене до виконання ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» своїх зобов’язань щодо надання постачальнику відповідних заявок на отримання конкретної партії товару.

При цьому недоведеність ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» факту складання та направлення ним ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» заявок на поставку решти семи партій товару за договором поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. свідчить про відсутність вини ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» у невиконанні зобов’язання щодо поставки товару в строки, передбачені в додатках № № 2, 3 до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на відсутність вини ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» у невиконанні зобов’язання щодо поставки товару в строки, які закріплені в додатках № № 2, 3 до договору № 04/06/10-з від 04.06.2010 р., суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для притягнення ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» до відповідальності, передбаченої п. 8.3. вказаного договору.

Відповідно, висновок Господарського суду Чернігівської області про наявність підстав для сплати ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» штрафних санкцій в розмірі 413000,00 грн., передбачених п. 8.3. договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р., не ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах.

Отже, в задоволенні позовних вимог ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» про стягнення 413 000,00 грн. штрафних санкцій належить відмовити в повному обсязі.

Стосовно вимог ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» за зустрічним позовом суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

20.07.2010 р. ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» направило ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» листа за вих. № 214, в якому повідомило, що у зв’язку із аномально високими температурами навколишнього середовища ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» не має змоги забезпечувати ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» якісним сухим молоком через відсутність достатньої кількості якісної сировини для виробництва сухого молока. Згідно із зворотним повідомленням відділення поштового зв’язку ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» отримало зазначеного листа 23.07.2010 р.

22.07.2010 р. ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» направило ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» листа за вих. № 217, в якому пропонувало підписати додаткову угоду до договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р., якою змінити строки поставки та умови оплати решти товару (завантаження в наступні строки: 20 тонн – до 28.07.2010 р. включно, 20 тонн – до 03.08.2010 р. включно, 20 тонн – до 09.08.2010 р. включно, 20 тонн – до 13.08.2010 р. включно, 20 тонн – до 19.08.2010 р. включно, 20 тонн – до 25.08.2010 р. включно та 20 тонн до 30.08.2010 р.; оплата товару здійснюється на умовах 50% передоплати та 50% в день завантаження товару). Необхідність зміни умов договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» обґрунтовувало різким зменшенням кількості сировини та погіршенням її якості, зменшенням кормової бази, що викликане небувалою спекою, а також вимогою постачальників молочної сировини, яка є основою для виробництва сухого незбираного молока, здійснювати попередню оплату за таку сировину.

Згідно із зворотним повідомленням відділення поштового зв’язку ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» 27.07.2010 р. отримало зазначеного листа разом із підписаним зі сторони ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» додатком № 2 від 22.07.2010 р. до договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р.

04.09.2010 р. ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» направило ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» пропозицію про розірвання договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р., яку з посиланням на ст. 652 ЦК України аргументувало істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні вказаного договору. В якості обґрунтування такої істотної зміни обставин ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» вказувало аномально високу температуру, яка трималась в період поставки товару згідно графіку; підняття цін на молоко у вказаний період; зростання кількості сировини на одну тонну сухого незбираного молока; зростання ціни на природний газ.

Зворотнім повідомленням відділення поштового зв’язку підтверджується, що ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» 08.09.2010 р. отримало вищевказану пропозицію про розірвання договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р.

Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» щодо одночасної наявності в розглядуваній ситуації вищевказаних умов, виходячи із наступного.

Згідно із листом ТОВ «Інфагро» за вих. № 3-08/10 від 21.08.2010 р., що міститься в матеріалах справи, динаміка внутрішніх оптових цін на сухе незбиране молоко в Україні в 2009 році (ціни заводів) в червні становила 16-18 грн/кг, в липні - 14-15 грн/кг, в серпні - 17-19 грн/кг.

Сторони в договорі поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. на все літо 2010 року передбачили ціну на сухе незбиране молоко в розмірі 29,5 грн/кг, яка вища за ціну у відповідний період 2009 року, що свідчить про намір ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» отримати стабільний прибуток протягом вказаного періоду.

Крім того, зважаючи на вищевказану динаміку внутрішніх оптових цін на сухе незбиране молоко в Україні в 2009 році, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» стосовно того, що в момент укладення договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. та додатків № № 2, 3 до нього ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» не передбачало ріст внутрішніх оптових цін на сухе незбиране молоко в Україні вище позначки 29,5 грн/кг.

Однак згідно із листом ТОВ «Інфагро» за вих. № 2-08/10 від 21.08.2010 р., що міститься в матеріалах справи, внутрішні оптові ціни на сухе незбиране молоко в Україні в червні 2010 року становили 30-33 грн/кг, в липні 2010 року - 32-40 грн/кг, в серпні 2010 року - 39-41 грн/кг.

Матеріалами справи підтверджується, що суттєве збільшення оптових цін на сухе незбиране молоко в Україні в липні-серпні 2010 року зумовлене причинами, які ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» не могло усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від нього вимагалися.

Так, відповідно до довідки Чернігівського обласного центру з гідрометеорології № 2/1223 від 25.08.2010 р., на момент укладання договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. максимальна температура повітря становила 24*С, а на момент поставки решти товару за таким договором температура була значно вищою, а саме: 19.07.2010 р. – 35,2*С; 26.07.2010 р. – 31,5*С; 02.08.2010 р. - 37,6*С; 09.08.2010 р. – 39,4*С; 16.08.2010 р. – 35,3*С.

Згідно із листом ТОВ «Інфагро» за вих. № 2-08/10 від 21.08.2010 р. у зв’язку із аномально високою температурою повітря піднялись закупівельні ціни на молочну сировину, яка є основою для виробництва сухого незбираного молока - якщо станом на дату укладення договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. закупівельна ціна на молоко становила 2,5-2,9 грн/кг, то на момент поставки решти товару за таким договором вона складала: 19.07.2010р. – 2,8-3,3 грн/кг, 26.07.2010 р. – 2,8-3,3 грн/кг, 02.08.2010р. – 3-4 грн/кг, 09.08.2010р. – 3-4 грн/кг, 16.08.2010 р. – 3-4 грн/кг.

У Висновку експертного дослідження Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-218 дод від 14.10.2010 р., проведеного експертом-економістом Болотною Л.О., який міситься в матеріалах справи, зазначено, що аномальне підвищення температури у липні-серпні 2010 року призвело до збільшення закупівельної ціни на молочну сировину, яка є основою для виробництва сухого незбираного молока, погіршення її якості, внаслідок чого зросла кількість сировини на одну тонну сухого незбираного молока.

Згідно із вказаним Висновком, ще однією обставиною, що вплинула на збільшення вартості сухого незбираного молока в серпні 2010 року, є зростання з 01.08.2010 р. у порівнянні із травнем 2010 р. на 13% вартості енергоносіїв, що використовуються при виробництві готової продукції, а саме – газу природного (згідно із додатковою угодою № 3 від 05.08.2010 р. до договору поставки природного газу № 06/09-2000 від 17.12.2009 р. з 01.08.2010 р. ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 2187,20 грн. без податків і зборів, тоді як відповідно до додаткової угоди № 2 від 06.05.2010 р. протягом червня-липня ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1992,80 грн.).

На підставі вищевикладеного експерт робить висновок, що надані для проведення дослідження матеріали свідчать про виникнення обставин непереборної сили, які сторони договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. не могли передбачити на момент укладання додатку № 2 від 16.06.2010 р. та додатку № 3 від 07.07.2010 р. до вказаного договору, та які потягнули за собою неможливість виконання з боку ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» умов поставки готової продукції за таким договором.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що лист ПАТ «Куликівське молоко» за № 256 від 05.10.2010 р., на який посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, не спростовує вищевстановлених обставин, оскільки такий лист складений не експертною установою, а також не містить доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

Водночас, в матеріалах справи містяться докази на підтвердження факту, що подальше виконання договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» того, на що воно розраховувало при укладенні договору.

Так, згідно із Висновком експертного дослідження Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-218 від 03.09.2010 р., проведеного експертом-економістом Болотною Л.О., який міситься в матеріалах справи, на кожному кілограмі відвантаженої у липні-серпні 2010 року продукції за ціною договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» втрачало б: у липні 2010 року – 2,70 грн., в серпні 2010 р. – 3,28 грн.

Відповідно, загальна сума збитків, яких зазнало б ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» у зв’язку із поставкою сухого незбираного молока за ціною, встановленою в додатках № № 2, 3 до договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р., за результатами зазначеного дослідження становила б 436000,00 грн.

Розмір упущеної вигоди у відповідності до Висновку експертного дослідження № ЧК-218 від 03.09.2010 р. становив би 257000,00 грн.

При цьому є передчасним твердження Господарського суду Чернігівської області стосовно того, що Висновки експертного дослідження Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-218 від 03.09.2010 р. та № ЧК-218 дод від 14.10.2010 р. не є допустимими та належними доказами у розглядуваній справі.

Так, згідно із ст. 11 Закону України «Про торгово промислові палати в Украні» до повноважень (прав) регіональних торгово-промислових палат віднесено проведення на замовлення українських та іноземних підприємств експертизи, контролю якості, кількості товару, його комплектності та визначення його вартості.

Висновки експертного дослідження Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-218 від 03.09.2010 р. та № ЧК-218 дод від 14.10.2010 р. стосувались економічного підтвердження чи спростування підняття ціни на сухе незбиране молоко, що є предметом договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р., тобто, вони складені Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою у межах її повноважень, визначених ст. 11 Закону України «Про торгово промислові палати в Украні».

Обставини форс-мажору (як твердить суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні) зазначені Висновки Чернігівської регіональної торгово-промислової палати не підтверджують, що випливає зі змісту таких Висновків та підтверджується поясненнями представника ТОВ «Лосинівський маслосирзавод».

Згідно із ст. 34 ГПК України належними доказами є докази, які мають значення для справи, тобто, обґрунтовують предмет доказування.

Висновки експертного дослідження Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-218 від 03.09.2010 р. та № ЧК-218 дод від 14.10.2010 р. підтверджують умови, які є необхідними для розірвання договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. на підставі ст. 652 ЦК України. Отже, зазначені Висновки є належними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки вони обґрунтовують вимоги ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» за зустрічним позовом.

Матеріалами справи підтверджується, що із суті договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. або звичаїв ділового обороту не випливає несення ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» ризику зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні вказаного договору.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Аналогічні положення містяться і в п. п. 10.2.-10.4. договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р.

Як встановлено судом, 04.09.2010 р. ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» направило ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» пропозицію про розірвання договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р., яку ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» отримало 08.09.2010 р.

ТОВ «Промислово інвестиційна компанія» не надало відповіді на вищевказану пропозицію, а тому ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» після спливу зазначеного вище двадцятиденного строку та часу поштового обігу 29.09.2010 р. звернулось до Господарського суду Чернігівської області із зустрічною позовною заявою про розірвання договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р., що свідчить про дотримання позивачем за зустрічним позовом процедури розірвання договору, закріпленої в ст. 188 ГК України та п. п. 10.2.-10.4. договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р.

Зважаючи на одночасну наявність в розглядуваній ситуації всіх умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, а також дотримання ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» процедури розірвання договору поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р., Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» за зустрічним позовом. Зустрічний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно із ч. ч. 3-4 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже Договір поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. з усіма додатковими угодами та додатками до нього вважається розірваним з моменту набрання чинності цією постановою.

За таких обставин рішення господарського суду Чернігівської області підлягає скасуванню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2010 р. по справі № 21/138-21/142 скасувати повністю та прийняти нове рішення по справі.

2.          В задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія" відмовити повністю.

3.          Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» задовольнити повністю.

4.          Розірвати укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово інвестиційна компанія» договір поставки № 04/06/10-з від 04.06.2010 р. з усіма додатковими угодами та додатками до нього, в тому числі додаток № 1 від 04.06.2010 р., додаток № 2 від 16.06.2010 р., додаток № 3 від 07.07.2010 р.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія" (вул. Лоцманський узвіз, 1, м. Дніпропетровськ, 49000; Поштова адреса: вул. Дмитра Донського, 17/1, код 32688569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лосинівський маслосирзавод" (вул. Воровського 9, смт. Лосинівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16663, код ЄДРПОУ 21403660) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія" (вул. Лоцманський узвіз, 1, м.Дніпропетровськ, 49000; Поштова адреса: вул. Дмитра Донського, 17/1, код 32688569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лосинівський маслосирзавод" (вул. Воровського 9, смт. Лосинівка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16663, код ЄДРПОУ 21403660) 2065,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

7.          Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Чернігівської області.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

24.12.10 (відправлено)