Постанова № 13063526, 23.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2010                                                                                           № 45/35

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не з’явилися,

від відповідача -          Ткачук Н.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк”

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.07.2010

у справі № 45/35 ( .....)

за позовом                               Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт"

до                                                   Акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк”

про                                                   визнання позивача кредитором відповідача на суму 718332,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 року у справі № 45/35 позов задоволено повністю. Визнано Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт”кредитором Акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк” на суму 626859,31 грн. основного боргу, 20837,17 грн. – відсотків по вкладу, 70635,72 грн. – пені. Стягнуто з Акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк” на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” – 1168 доларів США 72 цента США – витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 у справі № 45/35 (з доданими до неї матеріалами) повернуто Акціонерному комерційному банку „Східно-Європейський банк” без розгляду по суті.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2010 касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк” задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 у справі № 45/35 скасовано, справу передано до Київського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2010 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.12.2010.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) в судовому засіданні 09.12.2010 було оголошено перерву до 23.12.2010.

В судове засідання, призначене на 23.12.2010, представник позивача не з’явився, про причини неявки суду не повідомив. Однак, у попередньому судовому засіданні представником позивача були надані заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких він просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.12.2010 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, рішення суду від 26.07.2010 просив скасувати, апеляційну скаргу – задовольнити. Представник апелянта зазначив, що рішення винесене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечень, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2008 між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського вкладу №DUL-3/08, за умовами якого банк (відповідач) відкриває вкладнику (позивач) рахунок, на який останній перераховує частково тимчасово вільні кошти в доларах США, і надходження кожної суми застерігається у додатковій угоді, а сума, строк та процентна ставка для кожного випадку встановлюється окремо (п. 1.1., 1.2., 1.3. договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач на підставі договору банківського вкладу передав кошти банку в сумі 200000,00 дол. США. Позивач зазначає, що по закінченню терміну вкладу відповідач коштів позивачеві повернув лише частково і заборгованість відповідача перед позивачем склала 116871,53 дол. США, з яких 108451,32 дол. США –основного боргу, 8420,21 дол. США –пені.

Позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просив: 1) визнати позивача кредитором відповідача на суму 718332,20 грн., з яких 626859,31 грн. (78652,36 дол. США за офіційним курсом станом на дату прийняття рішення про ліквідацію 21.12.2009) - основного боргу, 20837,17 грн. –відсотків по вкладу, 70635,72 грн. (8862,70 дол. США за офіційним курсом станом на дату прийняття рішення про ліквідацію 21.12.2009) - пені; 2) зобов'язати ліквідатора відповідача внести зміни до реєстру кредиторів в частині збільшення суми вимог позивача на 70635,72 грн.

Судом першої інстанції в рішенні суду зазначено, що керуючись ст. 89 Закону України „Про банки і банківську діяльність” позивач заявив свої вимоги до відповідача в сумі 78652,36 дол. США залишку неповернутого депозитного вкладу, 8862,70 дол. США пені, 1168,72 дол. США держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (лист від 15.01.2010 № 20.3/7-38-117). Листами ліквідатора від 19.03.2010 № 1034 та від 13.04.2010 № 1586 позивача повідомлено, що його вимоги включено в реєстр кредиторів в розмірі 655666,48 грн., з яких 626859,31 грн. - сума основного боргу, 29837,17 грн. - сума відсотків по вкладу. Натомість ліквідатор не розглянув вимогу позивача про включення до реєстру кредиторів вимог про стягнення пені в сумі 70635,72 грн. (8862,70 дол. США за офіційним курсом станом на дату прийняття рішення про ліквідацію 21.12.2009).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки відповідач свого обов’язку по розгляду зазначених вимог не виконав та не включив зазначені вище вимоги позивача до реєстру вимог кредиторів, то відповідач порушив права позивача.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитись із вищенаведеними висновками суду першої інстанції, беручи до уваги наступне.

Відповідно до постанови Правління Національного Банку України № 756 від 18.12.2009 „Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Акціонерного комерційного банку „Східно - Європейський банк” з 21.12.2009 відкликано банківську ліцензію відповідача та ініційовано процедуру його ліквідації.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України „Про банки і банківську діяльність” у день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії банк припиняє здійснення усіх банківських операцій.

Отже, з 21.12.2009 року у Акціонерного комерційного банку „Східно - Європейський банк” відсутні правові підстави для здійснення будь-яких банківських операцій.

Відповідно до вимог ст. 89 ЗУ „Про банки і банківську діяльність” ліквідатором було здійснено опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті „Голос України”. Згідно до вказаної статті протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

Від ДП „Іллічівський торговельний порт” до ліквідатора АКБ „Східно - Європейський банк” надійшла заява про внесення в реєстр вимог кредиторів відповідача на суму 707 045,73 гривень. Згідно з ч.2 п.1 ст.93 Закону України „Про банки і банківську діяльність” ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення.

На адресу позивача був направлений лист від 19.03.2010 з повідомленням про включення ліквідатором банку вимог ДП „Іллічівський торговельний порт” до реєстру вимог кредиторів на суму 647 696,48 грн.

У спірній по справі ситуації питання між сторонами за предметом позову вирішено в процедурі ліквідації АКБ „Східно - Європейський банк”: на підставі ст. 96 Закону України „Про банки і банківську діяльність” вимоги позивача вже були віднесені до 7 черги їх погашення.

Згідно зі ст. 93 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, ліквідатор визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення, відхиляє вимоги у разі їх непідтвердження.

У відповідності до ст.91 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора:

- припиняються повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку та тимчасового адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи;

- банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

- строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

- припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку;

- відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

- укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

- скасовуються арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Частиною 5 ст. 92 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, встановлено, що з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) банку. Протягом трьох днів з дня призначення ліквідатора керівники банку забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства України.

У відповідності до ст.2 ЗУ „Про Національний банк”, Національний банк України - це особливий центральний орган державного управління, а відповідно до ч. 6 ст.92 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, при виконанні своїх обов'язків ліквідатор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку України.

Судом першої інстанції не було враховано, що заява про уточнення позовних вимог подана до АКБ „Східно - Європейський банк”, який є юридичною особою та знаходиться в стані ліквідації, а єдиним законним представником АКБ „Східно - Європейський банк”, згідно з вимогами Закону України „Про банки і банківську діяльність”, є його ліквідатор.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що подані позивачем уточнення позовних вимог стосуються виключно ліквідатора АКБ „Східно - Європейський банк”, а тому при уточненні позовних вимог позивач мав звернутися до належного відповідача - ліквідатора АКБ „Східно - Європейський банк”.

На підставі викладеного, у зв’язку з відкликанням банківської ліцензії та порушенням ліквідації АКБ „Східно - Європейський банк”, позовні вимоги про визнання позивача кредитором відповідача на суму 718332,20 грн. задоволенню не підлягають.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що внаслідок неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, судові витрати, пов’язані зі сплатою АКБ „Східно - Європейський банк” (апелянтом) державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 42, 50 грн. відшкодовуються за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.49, 101, п.2 ст.103, п.1 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк” задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 скасувати. В позові відмовити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Акціонерного комерційного банку „Східно-Європейський банк” (01042, м. Київ, бул. Дружби народів, 17/5, код ЄДРПОУ 19364130) 42, 50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) витрат по сплаті державного мита.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи №45/35 повернути Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді