Рішення № 13063376, 17.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2010 р. Справа № 07/152-10

вх. № 5217/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Халабурдін С.В., дов. від 26.11.10 р.;

розглянувши справу за позовом ТОВ "Тридента Агро", м. Київ

до СТОВ "Золочівське", м. Золочів, Харківська область

про стягнення 127479,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ТОВ "Тридента Агро" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – СТОВ "Золочівське" 127479,48 грн., в т.ч. 78006,83 грн. курсової різниці згідно договору купівлі-продажу № 20/03-Х-8 від 20.03.08 р., 22859,80 грн. пені, 4399,40 грн. – 3% річних, 22213,45 грн. інфляційних нарахувань та відшкодування сплачених судових витрат по справі, в т.ч. 4900,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзивах, посилаючись, зокрема, на виконання ним рішення господарського суду Харківської області від 20.02.09 р. у справі № 07/338-08 про стягнення на користь позивача заборгованості за договором № 20/03-Х-8 від 20.03.08 р. в сумі 165909,07 грн., втрат від інфляції – 2488,63 грн., 3% річних – 530,40 грн., пені 4254,51 грн., штрафу 24886,36 грн. та судових витрат, в т.ч. на послуги адвоката - 10000,00 грн. Зазначає про відсутність права у позивача вимоги індексації суми оплати, передбаченої додатком № 1 до договору № 20/03-Х-8 від 20.03.08 р. та неврахування при розрахунках інфляційних втрат та 3% річних п*ятимісячного строку, на який ухвалою від 06.04.09 р. виконання рішення було відстрочено. Просить суд зменшити суму нарахованої пені до 2000,00 грн. в зв*язку з надмірним розміром її нарахування тощо.

Ухвалою заступника голови господарського суду Бровченко І.О. від 19.07.10 р., відповідно до ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 09.09.10 р.

Ухвалою від 08.09.10 р. розгляд справи було зупинено, відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України, до вирішення по суті справи № 66/273-10.

Ухвалою від 09.12.10 р., за клопотанням позивача, розгляд справи було поновлено та призначено судове засідання на 17.12.10 р. Суду надано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.10 р. у справі № 66/273-10, згідно якої, рішення господарського суду Харківської області від 29.09.10 р. про визнання недійсним Додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 20/03-Х-8 від 20.03.08 р. було скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. Доказів касаційного оскарження постанови суду не надано.

Представник позивача в судове засідання жодного разу не з*явився.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними матеріалами, визнаними судом достатніми.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору купівлі-продажу № 20/03-Х-8 від 20.03.08 р. ( далі – договір), позивач (продавець) зобов*язався передавати партіями товар відповідачу (покупцю), а останній – оплачувати його на умовах п. 5.3 договору, а саме – 20% від вартості товару оплачувати протягом трьох робочих днів з моменту підписання договору та 80% - у строк до 01.11.08 р.

Позивачем зобов*язання за договором були виконані належним чином але відповідач прострочив зобов*язання з оплати, в зв*язку з чим виникла заборгованість в сумі 165909,07 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.02.09 р. у справі № 07/338-08 вимоги позивача – ТОВ "Тридента Агро" були задоволені та стягнуто з відповідача – ТОВ "Золочівське" 165909,07 грн. основного боргу, 4254,51 грн. пені, 530,40 грн. – 3% річних, 2488,63 грн. інфляційних нарахувань, 1980,68 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення, 03.03.09 р. судом було видано відповідний наказ.

Як свідчать матеріали справи, 01.04.09 р. ВДВС Золочівського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.09 р. у справі № 07/338-08 було частково задоволено заяву відповідача про відстрочення виконання рішення від 20.02.09 р. № 07/338-08 та надано відстрочку до 06.09.09 р.

Постановою ВДВС Золочівського районного управління юстиції від 25.12.09 р. виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Харківської області від 03.03.09 р. у справі № 07/338-08 було закінчено, борг в сумі 210167,65 грн. боржником був повністю сплачений.

Останній платіж в сумі 179165,65 грн. був виконаний 25.12.09 р. згідно платіжного доручення № 601.

Згідно заявлених позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 78006,83 грн. курсової різниці вартості проданого товару, яка була нарахована, відповідно до умов договору та ст. 524 ЦК України, згідно якої, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов*язання в іноземній валюті

Так, згідно примітки додатку № 1 до договору купівлі-продажу № 20/03-Х-8 від 20.03.08 р., в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наведену формулу курсової різниці.

У додатку № 1 до договору вказується на наявність курсу долара США на день його підписання – 5,05 грн./дол. США.

Відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов*язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.01.10 р. у справі № 11/70-09 визначено, що, у разі стягнення з боржника заборгованості по оплаті товару в судовому порядку, датою платежу вважається дата прийняття судового рішення.

Рішенням господарського суду від 20.02.09 р. у справі № 07/338-08 встановлено, що розмір заборгованості позивача складає 165808,07 грн. Позивачем у даній справі не було заявлено вимоги по стягненню з відповідача курсової різниці, право на яку передбачене приміткою до додатку № 1 до договору.

Суд вважає відсутніми правові підстави для визначення курсової різниці, виходячи з дня останнього платежу у виконавчому провадженні по виконанню судового рішення, прийнятого на користь позивача, в зв*язку з чим у задоволенні вимог по стягненню 78006,83 грн. курсової різниці вважає необхідним відмовити.

Як було зазначено вище, рішенням господарського суду Харківської області від 20.02.09 р. у справі № 07/338-08 було присуджено до стягнення з відповідача 4254,51 грн. пені, 2488,63 грн. інфляційних нарахувань та 530,40 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов*язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як зазначено вище та підтверджено належними доказами, судове рішення, згідно постанови ВДВС Золочівського РУЮ від 25.12.09 р., було виконано в повному обсязі 25.12.09 р.

Згідно п.8.3 договору, сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов*язань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до п.6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов*язань за договором, здійснюється без обмеження строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 8.2 договору, за прострочення виконання зобов*язання, покупець зобов*язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Керуючись передбаченим п. 8.3 договору правом, позивачем за період з 11.12.08 р. ( наступного дня після подачі позову до суду) по 24.12.09 р. ( попередня дата виконання судового рішення) нараховані до стягнення з відповідача пеня в сумі 22859,80 грн., інфляційні втрати в сумі 22213,45 грн. та 3% річних в сумі 4399,40 грн.

При здійсненні зазначених розрахунків позивачем не було враховано, що ухвалою від 06.04.09 р. виконання рішення від 20.02.09 р. у справі № 07/338-08 було відстрочено до 06.09.09 р.

Тобто, у визначеному позивачем періоді нарахувань – з 11.12.08 р. по 24.12.09 р. неправомірно включено період на який відстрочено виконання рішення – з 06.04.09 р. ( дата ухвали про відстрочення) по 06.09.09 р. ( закінчення строку відстрочки).

Згідно здійсненого судом перерахунку, до стягнення має бути заявлено пеню в сумі 21723,42 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі, порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов*язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов*язанні; не лише майнові але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та, за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати, у виняткових випадках, розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов*язання.

Як зазначено вище, на підставі рішення господарського суду Харківської області від 20.02.09 р. у справі № 07/338-08, з відповідача стягнуто, крім основного боргу165909,07 грн. 42159,90 грн. додаткових нарахувань.

Вимагаючи стягнення з відповідача у справі, що розглядається 22859,80 грн. пені, позивач не навів доказів понесення будь-яких витрат (збитків), пов*язаних з порушенням відповідачем зобов*язань за договором купівлі-продажу.

Суд вважає таким, що заслуговує на увагу той факт, що відповідач є виробником сільськогосподарської продукції, який має сезонний характер роботи та, відповідно, надходжень від неї. Крім того, суд погоджується з тим, що стан сільського господарства в державі дозволяє стверджувати про те, що відповідач має скрутне фінансове становище, яке значно погіршилося внаслідок кризових явищ в економіці з жовтня 2008 р., недоступності кредитування, відсутності державної підтримки тощо.

Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів ", суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов*язковість яких надана Верховною Радою України.

Враховуючи викладене, суд вважає наявними підстави для зменшення розміру стягуваної з відповідача пені до 2000,00 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, здійснений позивачем, відповідно до ст. 625 ЦК України, суд визнав неправомірними інфляційні нарахування за період відстрочення виконання рішення – з квітня 2009 р. по серпень 2009 р.

Вірно обрахований розмір інфляційних втрат складає 13586,18 грн.

Розмір 3% річних, що підлягає стягненню, після перевірки нарахувань позивача, визнаний правомірним в сумі 2921,58 грн.

Вимоги позивача про покладання на відповідача судових витрат на послуги адвоката в сумі 4900,00 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов*язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов*язаних з розглядом справи.

Тобто, судові витрати – це витрати, пов*язані з розглядом і вирішенням справ у судочинстві, що покладаються на сторони.

Відповідно до ч.3 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Позивач, в обгрунтування необхідності стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 4900,00 грн. посилається на те, що ним сплачено на користь ТОВ "Незалежна юридична компанія" 4900,00 грн. за підготовку позовної заяви у цій справі.

Згідно наданого до справи в підтвердження понесення витрат на послуги адвоката договору № 75/02/10 про надання правової допомоги від 15.02.10 р., виконавець – ТОВ "Незалежна юридична компанія" зобов*язався надати замовнику – ТОВ "Тридента Агро" правову допомогу щодо аналізу правовідносин між Замовником та ТОВ "Золочівське", які виникли на підставі договору № 20/03-Х-8 від 20.03.08 р., консультацій з приводу стягнення донарахованих сум пені, 3% річних, інфляційних витрат із ТОВ "Золочівське", у зв*язку з неналежним виконанням умов вказаного договору та рішення господарського суду Харківської області від 20.02.09 р. у справі № 07/338-08, підготовки та подання від імені замовника до господарського суду Харківської області відповідної позовної заяви про стягнення штрафних санкцій, які будуть нараховані виконавцем згідно чинного законодавства та умов договору.

Умовами договору про надання правової допомоги послуги, пов*язані з розглядом та вирішенням спору в суді, не передбачені, адвокат Бонтлаб В.В., на якого були покладені обов*язки по наданню послуг за договором, в судовому засіданні участі не приймав, в зв*язку з чим, витрати, пов*язані з оплатою послуг за вказаним договором в сумі 4900,00 грн. не можуть бути визнані судовими та не можуть бути, відповідно до ст. 49 ГПК України, відшкодовані за рахунок відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Господарський процесуальний кодекс не передбачає можливості стягнення витрат за надання правової допомоги, сплаченої на користь товариства з обмеженою відповідальністю, навіть, одним з видів діяльності якого є діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, адвокатська діяльність, консультування з питань комерційної діяльності та управління, надання інших комерційних послуг.

З огляду на викладене, керуючись ст. 524, ч.2 ст. 533, ч.1 ст. 551, ст. 599, ч.2 ст. 625 ЦК України, п.6 ст. 232, ч. 1 ст. 233 ГК України, ч.1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів ", ст.ст. 32, 33, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівське" (вул. Разіна, 40, с.м.т Золочів, Золочівський район, Харківська область, 62203, код ЄДРПОУ 30412824, п/р 260082655 в ХОД "Райффайзен Банк Аваль" м. Харків, МФО 350589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (вул. Ямська, 28А, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 25591321, п/р 26001007100067 у ВАТ "Піреус Банк МКБ" у м. Києві, МФО 300568) 2000,00 грн. пені, 3% річних в сумі 2921,58 грн., 13586,18 грн. інфляційних нарахувань, 185,08 грн. державного мита та 34,26 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 78006,83 грн. курсової різниці, 20859,80 грн. пені, 8627,27 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 1477,82 грн., в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Інте Т.В.

Повне рішення складено 22 грудня 2010 року.