Рішення № 13063191, 14.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.10                                                                                           Справа№ 32/218 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Закритого акціонерного товариства «УВТК», м.Львів.

До відповідача: Приватного підприємства «Ріал», м.Львів.

Про стягнення 11 161,80 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сухнацька О.М. –юрисконсульт (довіреність вих. №105/01 від 09.12.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Закритим акціонерним товариством «УВТК», м.Львів до Приватного підприємства «Ріал», м.Львів про стягнення 11 161,80 грн., з яких 8 027,70 грн. основний борг, 809,35 грн. пеня, 1878,06 грн. інфляційні нарахування, 446,69 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 19.11.2010р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 14.12.2010р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 19.11.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79010 0468876 0 від 22.11.2010р. –вручено 24.11.2010р. про відправленні відповідачу ухвали про порушення провадження у справі.

Станом на 14.12.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

09.10.2008р. між Закритим акціонерним товариством «УВТК»(надалі –замовник) та Приватним підприємством «Ріал»(надалі виконавець) було укладено договір №35 (надалі –договір), згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання наступних робіт: проведення інвентаризації вісьми ДЗА та розробка обгрунтовуючих матеріалів для отримання дозволу на викиди для ЗАТ «УВТК», вул.Навроцького.

09.10.2008р. між Закритим акціонерним товариством «УВТК»(надалі –замовник) та Приватним підприємством «Ріал»(надалі виконавець) було укладено договір №36 (надалі –договір), згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання наступних робіт: проведення інвентаризації вісьми ДЗА та розробка обгрунтовуючих матеріалів для отримання дозволу на викиди для ЗАТ «УВТК», вул.Шевченка.

Як вбачається з матеріалів справи, умови договору №35 та договору №36 є аналогічними.

Згідно п.2.1. договорів вартість робіт, які доручаються виконавцю за даним договором визначена на підставі кошторису, який є невід’ємною частиною договору, і складає: 8027,69 грн. без ПДВ по кожному договору.

Відповідно до п.3.1. та п.3.2. договорів замовник проводить попередню оплату в розмірі 50% від суми договору, що становить 4013,85 грн. без ПДВ. Оплата проводиться замовником поетапно та після закінчення робіт в цілому у відповідності з актами здачі-приймання робіт, протягом 10 днів після підписання обома сторонами актів здачі-приймання.

Згідно п.7.1. та п.7.2. договорів вони вступають в дію з моменту підписання і діють до часу виконання сторонами своїх зобов’язань. Термін виконаних робіт: початок –4 квартал 2008р.; закінчення –4 квартал 2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, згідно п. 3.1. договорів, провів попередню оплату по договорам №35 та №36, на загальну суму 8027,70 грн., а саме: 28.10.2008р. по договору №35 на суму 4013,85 грн.; 29.10.2008р. по договору №36 на суму 4013,85 грн.

В підтвердження проведення попередньої оплати позивач надав суду платіжні доручення №2599 від 28.10.2008р. на суму 4013,85 грн. та платіжне доручення №2605 від 29.10.2008р. на суму 4013,85 грн.

Однак, відповідач свої зобов’язання по договорам не виконав.

ЗАТ «УВТК»неодноразово зверталося до відповідача з претензіями вих. №2402е-44 від 05.08.2010р. та вих. №01/05 від 04.01.2010р., в яких просило терміново виконати передбачені договором зобов’язання або ж повернути проведену позивачем передоплату, проте відповідач залишив дані претензії без відповіді та задоволення.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 8 027,70 грн. передоплату за невиконання відповідачем прийнятих на себе наступних робіт: проведення інвентаризації вісьми ДЗА та розробка обгрунтовуючих матеріалів для отримання дозволу на викиди для ЗАТ «УВТК», вул.Навроцького та вул.Шевченка.

Позивач керуючись ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу інфляційні та 3% річних, що згідно поданого ним зведеного розрахунку становлять 1 878,06 грн. інфляційних втрат та 446,69 грн. три проценти річних.

Крім того, позивач керуючись умовами п.4.3. договору за недотримання терміну виконання робіт, нарахував відповідачу пеню в сумі 809,35 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості становить 11 161,80 грн., з яких 8 027,70 грн. основний борг, 809,35 грн. пеня, 1878,06 грн. інфляційні нарахування, 446,69 грн. 3% річних.

При винесенні рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Факт проведення позивачем попередньої оплати підтверджується платіжними дорученнями: №2599 від 28.10.2008р. на суму 4013,85 грн. та №2605 від 29.10.2008р. на суму 4013,85 грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи).

Однак, станом на 16.11.2010р. (дата подання позовної заяви) відповідач свої зобов’язання по обом договорам не виконав.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ЗАТ «УВТК»неодноразово зверталося до відповідача з претензіями вих. №2402е-44 від 05.08.2010р. та вих. №01/05 від 04.01.2010р., в яких просило терміново виконати передбачені договором зобов’язання або ж повернути проведену позивачем передоплату, проте відповідач залишив дані претензії без відповіді та задоволення.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати по обом договорам на загальну суму 8 027,70 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 1 878,06 грн. та три проценти річних на загальну суму 446,69 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за недотримання терміну виконання робіт, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

В п.4.3. договорів сторони погодили, що за недотримання терміну виконання робіт виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,2 % від незавершених робіт за кожний день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який вона оплачується.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін, але при цьому потрібно враховувати той факт, що умови договору не повинні суперечити актам цивільного законодавства.

Відтак, в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 809,95 грн. слід відмовити, оскільки нарахована позивачем пеня передбачена не за порушення виконання грошового зобов’язання, а за недотримання терміну виконання робіт.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 8 027,70 грн. основного боргу, 1878,06 грн. інфляційних нарахувань, 446,69 грн. 3% річних.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №1805 від 10.11.2010р. на суму 111,61 грн., №1804 від 10.11.2010р. на суму 236,00 грн., які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 627, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ріал» (79010, м.Львів, вул.Пекарська, 95; р/р 260040399 в АКБ «Львів»; МФО 325268; код ЄДРПОУ 13818222) на користь Закритого акціонерного товариства «УВТК»(79034, м.Львів, вул.Навроцького, 6; р/р 26004010028905 в ЛРД ПАТ «ВТБ БАНК»у м.Києві; МФО 321767; код ЄДРПОУ 20789900) 8 027,70 грн. основного боргу, 1 878,06 грн. інфляційних нарахувань, 446,69 грн. три проценти річних, 111,61 грн. державного мита та 218,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.

4. В частині стягнення 809,95 грн. пені відмовити.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя