Рішення № 13063130, 23.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          23.12.10                                                                                           Справа№ 4/110

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Бохонок В.З. з участю представника позивача Заріцької О.В. розглянув у відкритому судовому засідані справу за позовом приватного підприємства „Алекс” до фермерського господарства „Білак” про стягнення заборгованості за договором поставки №38 від 01 березня 2010 року

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Алекс” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до фермерського господарства „Білак”, з урахуванням уточнень просить суд стягнути на його користь з відповідача 9249,00 грн., з яких: 5700,90 грн. пеня за період з 07 квітня 2010 року, 974,70 грн. –3% річних, 2573,40 грн. інфляційних нарахувань. Підставою позовних вимог позивач називає неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором поставки №38 від 01 березня 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача надала докази сплати державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, акти звіряння розрахунків між сторонами станом на 23 березня 2010 року і станом на 26 листопада 2010 року. Просить задовольнити уточнені позовні вимоги.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте відзиву, заперечень чи спростувань позовних вимог суду не надав.

Суд на підставі ст. 75 ГПК України, ухвалив розглянути справу за наявними у ній документами.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази в їх сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

В силу ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.ст. 612, 625 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 193, 265 ГК України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно з матеріалами справи приватне підприємство „Алекс” та фермерське господарство „Білак” 01 березня 2010 року уклали договір поставки паливно-мастильних матеріалів № 38 за умовами якого позивач зобов’язався постачати відповідачу товар, а відповідач зобов’язався отримувати і своєчасно оплачувати товар. У разі відпуску товару без попередньої оплати, покупець повинен оплатити його вартість впродовж трьох банківських днів з дати видачі (оформлення) накладної (п.8.). За несвоєчасне проведення розрахунків за нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а також 5% від суми заборгованості за кожний день прострочення (п.9.).

Факт поставки позивачем відповідачу паливно-мастильних матеріалів за договором № 38 підтверджено видатковими накладними: № РН-0000180 від 31 березня 2010 року –на суму 32926,06 грн., № РН-0000267 від 30 квітня 2010 року –на суму 26734,10 грн., № РН-0000343 від 31 травня 2010 року –на суму 4876,75 грн., № РН-0000411 від 30 червня 2010 року - на суму 17789,40 грн., № РН-0000516 від 31 липня 2010 року –на суму 848,00 грн.

Як слідує з наданих суду актів звірки, станом на 23 березня 2010 року заборгованість відповідача становила 120820,07 грн., станом на 01 серпня 2010 року –73994,38 грн., станом на станом на 26 листопада 2010 року –5,62 грн.

На прострочену суму грошового зобов’язання відповідно до п.9. договору № 38 начислено 5700,90 грн. пені, і на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України на суму простроченого грошового зобов’язання начислено 974,70 грн. –3% річних, 2573,40 грн. інфляційних нарахувань за весь період прострочення до 26 жовтня 2010 року. При обчисленні названих сум враховано й погашення відповідачем суми основного боргу.

Відповідно до вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В силу ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не заперечив і не спростував тверджень позивача про прострочення ним виконання грошового зобов’язання за отримані паливно-мастильні матеріали за договором № 38 від 01 березня 2010 року. Також суду не надано доказів погашення спірної суми.

Виходячи з викладеного суд стягує з відповідача на користь позивача 5700,90 грн. пені, 974,70 грн. –3% річних, 2573,40 грн. інфляційних нарахувань. Судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно до стягненої суми, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 82-1,83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства „Білак” (Львівська область, Самбірський район, с.Стрілковичі; ідентифікаційний код 22369378) на користь приватного підприємства „Алекс” (Львівська область, Самбірський район, с. Стрілковичі, вул. Нова, 16; ідентифікаційний код 22378549) –5700,90 грн. пені, 974,70 грн. –3% річних, 2573,40 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати: 102,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                           Гриців В.М.