Рішення № 13063081, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 13/78-48/58520.12.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Елегант-фарм" в особі ліквідатора Дяченка С.В.

доПриватного підприємства "Ладья"

простягнення 21 629,28 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Пархомчук Р.І.

від відповідача:Шаповалова І.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елегант-фарм" в особі ліквідатора ДяченкаС.В. (надалі –ТОВ "Елегант-фарм") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Ладья" (надалі –ПП "Ладья") про стягнення 21 629,28 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно накладної №40541 від 03.03.2006 р. здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті поставленої продукції не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 11925,30 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% у розмірі 1281,97 грн. та індексу інфляції у розмірі 8422,01 грн. Рішенням господарського суду міста Києва від 28.04.2010 р. у справі №13/78, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 р., позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства "Ладья" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант-фарм" 11 925,30 грн. основного боргу, 1 281,97 грн. 3% річних, 8 422,01 грн. інфляційних збитків, 216,30 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2010 р. рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2010 р. скасовано, а справу №13/78 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За резолюцією керівництва суду розгляд справи доручено судді Бойко Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2010 р. справу прийнято до провадження, присвоєно № 13/78-48/585, розгляд справи призначено на 17.11.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2010 р. розгляд справи відкладено до 29.11.2010 р. у зв’язку із необхідністю витребування додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.11.2010 р. розгляд справи відкладено до 20.12.2010 р. у зв’язку із неявкою позивача та невиконання ним вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з’явилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи, проти позову заперечувала у зв’язку із пропущенням строку позовної давності.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2006 р. ТОВ "Елегант-фарм" поставило, а ПП "Ладья" прийняло товар на відповідачу на суму 11 925,30 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №40541 від 03.03.2006 р.

Товарно-транспортна накладна містить номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, підпис представників позивача та відповідача.

Представники сторін пояснили, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір купівлі –продажу, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач поставив товар на загальну суму 11 925,30 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №40541 від 03.03.2006 р. Від імені відповідача товарно-транспортна накладна підписана Пустоваловим Є.В. на підставі довіреності №ЯИХ 596883 від 03.03.2006 р. Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до товарно-транспортної накладної №40541 від 03.03.2006 р. дата відстрочки платежу 1 день від дати отримання товару (дати накладної).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та товарно-транспортної накладної №40541 від 03.03.2006 р. відповідач був зобов’язаний розрахуватися за поставлений товар протягом 1 дня від дати отримання товару (дати накладної).

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 11 925,30 грн., а грошове зобов’язання мало бути виконане до 06.03.2006 р. (включно) (оскільки 04.03.2006 р. припадає на суботу, а тому строк переноситься на понеділок 06.03.2006 р.)

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 11 925,30 грн. за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована та визнана представником відповідача у судовому засіданні, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПП "Ладья" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Згідно ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

На момент подання позовної заяви (09.02.2010 р.) строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, сплинув.

Відповідачем надано суду клопотання про застосування правових наслідків спливу строку позовної давності.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пропущення позовної давності позивач обґрунтовує неможливістю звернення до суду із даним позовом, що пов’язана із: 1) зволіканням у зміні ліквідатора ТОВ "Елегант-фарм" та 2) вилученням первинної документації (оригінал товарно-транспортної накладної №40541 від 03.03.2006 р.) в процесі виконання рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2007 р. у справі №36/181.

Вирішуючи питання про поважність причин пропущення позовної давності суд відзначає наступне.

По-перше, постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2010 р. у справі №13/78 визначено, що призначення ліквідатора або його заміна новим не визначені у ст. 264 ЦК України як обставини, що переривають перебіг позовної давності.

Крім того, особою, яка має право звернутися до суду з відповідним позовом, є сторона у справі, а не особа, яка наділена повноваженнями керівника, що може неодноразово змінюватися.

Отже, заміна ліквідатора у справі про банкрутство позивача не є поважною причиною пропущення строку позовної давності.

По-друге, рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2010 р. у справі №36/181 ТОВ "Елегант-фарм" зобов’язано передати приміщення за адресою: м. Київ, бул. Вернадського, 79 (офісні та складські приміщення підприємства-банкрута) Державному управлінню матеріально-технічного забезпечення НАН України (балансоутримувач вказаних приміщень).

Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції міста Києва 30.07.2007 р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження стосовно виконання вищевказаного судового рішення.

В рамках примусового виконання вказаного рішення державними виконавцями з 23 по 25 жовтня 2007 року описано та передано на відповідальне зберігання майно ТОВ "Елегант-фарм" ( в тому числі бухгалтерські документи) представнику стягувача Полевому Віктору Ярославовичу, що підтверджується актом опису й арешту майна №АА 324766 від 23.10.2007 р. з відповідними додатками.

Таким чином, майно ТОВ "Елегант-фарм" було замкнено в приміщенні Державного управління матеріально-технічного забезпечення НАН України, доступу позивача до майна не було.

Неможливість передачі печаток, штампів та фінансово-господарських документів (зокрема, товарно-транспортної накладної №40541 від 03.03.2006 р.) підтверджується актом прийому-передачі фінансово-господарської, бухгалтерської документації, печаток, штампів, товаро-матеріальних цінностей ТОВ "Елегант-фарм" від 16.03.2009 р. При цьому позивач неодноразово звертався до органів ДВС та представника стягувача із вимогою надати документи.

Папки з документами було передано ліквідатору позивача відповідно до акту прийому-передачі від 21.05.2009 р.

За таких обставин, фактично лише з 21.05.2009 р. у позивача був доступ до необхідної інформації та документації для пред’явлення позовних вимог до відповідача.

При цьому, у період з жовтня 2007 р. по березень 2009 р. (1 рік і 5 місяців) позивач з поважних причин не мав можливості звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Пунктом 27 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. №01-8-211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарських кодексів України" визначено, що відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, але якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Отже, якщо позивач звертається до суду з доводами про наявність поважних причин про пропущення позовної давності та просить задовольнити позов, то таке звернення не можна вважати заявою про застосування строків позовної давності.

Суд відзначає, що позов фактично подано через 3 роки і 11 місяців після початку перебігу строку позовної давності, в той же час неможливість подачі позову протягом 1 року і 5 місяців обґрунтовується об’єктивними (поважними) причинами.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, а тому порушене право позивача підлягає захисту. Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про застосування правових наслідків спливу строку позовної давності. Посилання відповідача на статтю 264 Цивільного кодексу України судом відхиляється, адже у даному випадку не було переривання строку давності, а такий строк пропущений з поважних причин.

Аналогічні висновки, які хоч і не мають преюдиційного значення, містяться у постанові Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2010 р. у справі №23/116, постанові Вищого господарського суду України від 20.10.2010 р. у справі №23/116, постанові Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 р. у справі №57/24, постанові Вищого господарського суду України від 15.11.2010 р. у справі №21/037-10.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Елегант-фарм" про стягнення з ПП "Ладья" заборгованості у розмірі 11 925,30 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% у розмірі 1281,97 грн. та індексу інфляції у розмірі 8422,01 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з квітня 2006 р. по жовтень 2009 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду розмір індексу інфляції, що підлягає стягненню з відповідача, складає 8419,26 грн. В іншій частині розмір інфляційних втрат обраховано невірно.

Суд перевірив та, враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, вважає за можливе задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1281,97 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПП "Ладья" на користь ТОВ "Елегант-фарм" основний борг у розмірі 11925,30 грн., 3% річних у розмірі 1281,97 грн. та індексу інфляції у розмірі 8419,26 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 2,75 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант-фарм" в особі ліквідатора Дяченка С.В. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ладья" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 45; ідентифікаційний код 30573407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант-фарм" (03179, м. Київ, вул. Чорнобильська, 18, кв. 81; ідентифікаційний код 32048022) основний борг у розмірі 11 925 (одинадцять тисяч дев’ятсот двадцять п’ять) грн. 30 коп., 3% річних у розмірі 1 281 (одна тисяча двісті вісімдесят одна) грн. 97 коп., індекс інфляції у розмірі 8 419 (вісім тисяч чотириста дев’ятнадцять) грн. 26 коп., державне мито у розмірі 216 (двісті шістнадцять) грн. 27 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 97 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –22.12.2010 р.