Рішення № 130613628, 30.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2025 рокуСправа №160/21714/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення витрат,-

УСТАНОВИВ:

28.07.2025 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського державного університета внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області з вимогами про:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (р/р ІІА268201720313221003201017468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 91 793 грн 83 коп.(дев`яносто одна тисяча сімсот дев`яносто три грн 83 коп).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідача звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», чим останній порушив вимоги Контракту № 9872, а тому зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в ДДУВС.

Ухвалою від 29.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Копія ухвали від 29.07.2025 вважається врученою відповідачу у день її постановлення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

Станом на час розгляду справи від відповідача до суду відзив не надійшов. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

08.08.2025 до суду від представника третьої особи надійшли пояснення, в яких ГУНП в Дніпропетровській області просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, зазначаючи, що відповідачем не сплачено жодної частки від загальної суми витрат, пов`язаних з його утриманням у ДДУВС. У зв`язку із зазначеним, порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача такої заборгованості.

23.09.2025 від відповідача ОСОБА_1 подана заява через канцелярію суду, до якої долучено копії платіжок, з яких вбачається, що відповідач вже сплатила 38 000 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 здобувала вищу освіту у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ з 2021 року по 2024 рік. Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 19.07.2021 № 158 о/с відповідача було зараховано курсантом першого курсу ДДУВС на денну форму навчання за державним замовленням та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

09.08.2021 на виконання вимог ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» між відповідачем, ДДУВС та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області було укладено Контракт № 9872 про здобуття освіти у ДДУВС.

Згідно з наказом ДДУВС від 12.04.2024 № 285 о/с відповідач, як випускник ДДУВС, була направлена у розпорядження до ГУНП в Дніпропетровській області для призначення на посади згідно з отриманим фахом.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 12.04.2024 № 397 о/с відповідача призначено на посаду інспектора відділу превенцїї Дніпровського районного управління поліції.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 28.06.2024 № 657 о/с відповідача відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» перемістити на посаду інспектора сектору кадрового забезпечення Дніпровського районного управління поліції.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 16.10.2024 № 1158 о/с Відповідача відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» перемістити на посаду інспектора сектору кадрового забезпечення Дніпровського районного управління поліції № 2.

25.02.2025 відповідач звернулась до керівництва ГУНП в Дніпропетровській області з рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 30.05.2025 № 738 о/с відповідача було звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».

Пунктом 2.3.5. Контракту № 9872 передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відповідач зобов`язана відшкодувати Міністерству внутрішніх справ в особі ДДУВС витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

Отже, у зв`язку зі звільненням відповідача з Національної поліції, за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію», порушено вимоги контракту № 9872, а тому зобов`язана відшкодувати витрати пов`язанні з її утриманням в ДДУВС.

На виконання вимог Порядку відшкодування ГУНП в Дніпропетровській області відповідачу було вручено лист про необхідність відшкодування витрат (без зазначеної суми коштів), пов`язаних з утриманням в навчальному закладі. Відповідачем було отримано повідомлення про необхідність відшкодування витрат особисто, про що свідчить її підпис.

Оскільки відповідачем не були виконанні взяті на себе зобов`язання за контрактом № 9872 згідно з розрахунком витрат, тому позивач вимушений був звернутись з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону України «Про Національну поліцію», Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (далі - Порядок №261).

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Приписами ч.ч.4 та 5 ст.74 цього Закону встановлено, що особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно зі ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, за власним бажанням.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261, визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема, звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до абз.3 пп.1 Порядку №261 звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) є підставою для відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Згідно з п.п. 3 та 4 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Відповідно до п.5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення від 02.06.2025 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у ВНЗ із специфічними умовами навчання направлено відповідачу.

Відповідачем було отримано повідомлення про необхідність відшкодування витрат особисто, про що свідчить її підпис.

Згідно з довідками-розрахунками фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2021-2024 роки, витрати за вказаний період склали 91 793 грн 83 коп.

Суд зазначає, що 23.09.2025 від відповідача надійшла заява про долучення копій квитанцій, з яких вбачається, що ОСОБА_1 вже сплатила частину витрат за вказаний період, а саме: 38 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, яку звільнено з органів поліції за пунктом п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), зобов`язана відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з її утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 53 793 грн 83 коп., а тому позовні вимоги Дніпровського державного університету внутрішніх справ підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, оскільки позивачем не були понесені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у справі не розподіляються, тому судові витрати позивача йому не відшкодовуються.

Керуючись ст. 2-10,11,12,47,72-77,94,122,132,134,139,143,193,241-246,250,251,255,257-262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Дніпровського державного університету внутрішніх справ (49005, м. Дніпро, пр. Науки, буд. 26, код ЄДРПОУ 08571446) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (р/р ІІА268201720313221003201017468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 53 793 грн 83 коп. (п`ятдесят три тисячі сімсот дев`яносто три грн, 83 коп).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез