Рішення № 130607059, 29.09.2025, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/1213/25

Провадження № 2/386/436/25

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2025 року

Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Червоненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Голованівськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача Юхименко Ю.Ю. засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 8889311 від 12.01.2022 року у розмірі 46377, 00 грн., збитки завдані інфляцією у розмірі 3829, 41 грн., три проценти річних у розмірі 733, 03 грн., судовий збір 2422, 40 грн. та 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На обґрунтування своїх вимог вказує про те, що відповідно до укладеного електронного договору № 8889311 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 12.01.2022 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Арагон», відповідачка отримала кредит в сумі 2000,00 грн. строком на 30 днів до 11.02.2022 року зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 1,99% в день. У зв`язку з невиконанням узятих на себе зобов`язань перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 46377, 00 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачки.

В судове засідання представник ТОВ «ФК «АРАГОН» не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. 12.08.2025 року подала відзив на позов, просить позов задовольнити частково.

Вказує, що 12.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 8889311 на суму 2 000 грн. строком на 30 календарних днів (до 11 лютого 2022 року). Разом з цим Позивач просить стягнути грошові кошти, які складаються з: 2000,00 грн. - розмір заборгованості за тілом кредиту; 44 377,00 грн. - сума нарахованих відсотків; 2 829, 41 грн. - збитки завдані інфляцією у розмір; 773, 03 грн. - три проценти річних у розмірі; 2 422, 40 грн. - судового збору у розмірі; 5 000, 00 грн. - витрати на професійно-правничу допомогу. Станом на дату спливу строку кредитування заборгованість складалася з: тіла в розмірі 2 000 грн., простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 1 194 грн.: 2000 * 1,99% * 30 = 1194 грн. Відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 кредитного договору, відсотки нараховуються в межах періоду надання кредиту зазначеного в п. 3.1 договору, який складає 30 днів з дня отримання позичальником кредиту. Таким чином, подальше нарахування позивачем відсотків у розмірі 43 183 грн. не відповідає вищезазначеним нормам та умовам договору. Також просила зменшити судові витрати на правничу допомогу, оскільки розмір витрат па професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та виходячи з конкретних обставин справи.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 525ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст. 625 ЦК України). За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 12.01.2022 року між ТОВ «ФК «Арагон» та відповідачкою ОСОБА_2 ( наразі Боярською) було укладено договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 8889311, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 2000,00 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за процентною ставкою 1,99 % в день строком на 30 днів.

Цей договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачкою договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором № UA016561. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 8889311 від 12.01.2022 року станом на 31 травня 2025 року відповідачці розраховано заборгованість за 1115 днів з 12.05.2022 року по 31.05.2025 року в сумі 46377, 00 грн., з яких 2000,00 грн. сума заборгованості та 44377, 00 грн. проценти. Поряд з цим у п. 3.1. договору № 8889311 записано, що кредит надається строком на 30 днів до 11 лютого 2022 року включно від дати отримання позичальником кредиту, але не більше 30 днів. В п. 11.2.1. цього договору визначено, що дія цього договору припиняється після закінчення строку, визначеного п. 3.1. цього договору. З дослідженого розрахунку видно, що розрахунок заборгованості за процентами проведено поза межами тридцятиденного строку кредитування, що суперечить як умовам узятих на себе сторонами зобов`язань, так іст. 526 ЦК України. Відповідно до правової позиці Верховного Суду, висловленої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення грошового зобов`язання. У додатку № 1 до договору позики № 8889311 від 12.01.2022 року обчислено загальну вартість кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за кредитним договором, сума процентів за користування кредитом у проміжок часу з 12.01.2022 року по 11.02.2022 року розрахована в розмірі 1194, 00 грн. з чим погоджується і суд. Таким чином сума до стягнення в частині основного боргу та процентів складає 3194, 00 грн. (2000+1194). Саме такий розмір заборгованості на переконання суду відповідає закону та існуючій домовленості сторін. Доказів погашення указаної заборгованості ні позивачем ні відповідачем не надано, а тому позовні вимоги в цій частині і у такому розмірі слід задовольнити. Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, які гуртуються наст. 625 ЦК України, суд виходить з такого.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень»ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). З 24 лютого 2022 року УказомПрезидента Українивід 24лютого 2022року №64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні» в Україні діє воєнний стан, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідачки інфляційний втрат та трьох процентів річних підлягають до задоволення в частині терміну неохопленого воєнним станом а саме з 12 лютого 2022 року по 23 лютого 2022 року із суми боргу у 3194, 00 грн. Згідно розрахунку, проведеного судом, інфляційне збільшення становить 51,10 грн.. Пораховано за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Так, IIc(101,60 : 100)= 1.01600000

Інфляційне збільшення: 3194,00 x 1.01600000 - 3194,00 =51,10 грн..

Згідно розрахунку, проведеного судом, три відсотки річних складають 3,15 грн. Пораховано за формулою: Сx3xД:365:100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення (3194,00 x 3 % x 12 : 365 : 100).

Отже, загальна сума боргу, що підлягає стягненню складає 3248,25 грн. (2000+1194+51,10+3,15).

Пред`являючи позов позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. та 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу . Судовий збір слід розподілити за правилами ч. 1ст. 141 ЦПК України, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов майнового характеру задоволений на 6,37 %, а відтак з відповідачки на користь позивача слід стягнути 154, 31 грн. судового збору (2422,40 * 6,37%).

Судові витрати на професійну правничу допомогу суд розподіляє за правилами ч. 2ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та стягує з відповідачки 318,50 грн. (5000,00 * 6,37%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. . 4, 12, 19, 23, 81, 83, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арагон» заборгованість за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 8889311 від 12.01.2022 року в розмірі 3248, 25 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Арагон»судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 154,31 грн. та витрати напрофесійну правничу(правову)допомогу усумі 318,50грн..

На рішення суду може бути подана апеляція безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д. В. Червоненко