Рішення № 130599943, 30.09.2025, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/931/25

Провадження № 2/630/406/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2025 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Сухорукова І.М.,

за участю секретаря Дубрової А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому вказав, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики № 4735145 від 22.05.2023 р. у електронній формі. У подальшому, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором факторингу від 14.06.2021 відступило право вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором факторингу №14/06/21. Відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за договорами, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість: в розмірі 30454,31 грн, з яких: 6899,86 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням; 23554,45 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом.

Ухвалою від 22 серпня 2025 р. провадження по справі було відкрито та її розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 22 серпня 2025 р. було витребувано докази від АТ КБ «ПриватБанк» про належність відповідачу карткового рахунку.

Представником позивача зазначено у позовній заяві про розгляд справи за відсутністю представника позивача. Крім того, у позовній заяві зазначено, що у випадку неявки в судове засідання відповідача, представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач не з`явився, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позов, заперечень або клопотань до суду не надавав.

Таким чином, враховуючи згоду представника позивача, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, наступні факти та відповідні їм правовідносини.

22.05.2023 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4735145, який підписано сторонами у електронному вигляді. У розділі 2 договору сторони погодили розмір позики 10000 грн, строком на 29 днів, з фіксованою процентною ставкою 35,97% за перший день користування та 2,5% з другого дня користування, та у п.п. 2.4 договору є таблиця з наступними відомостями: дата надання позики 22.05.2023, дата повернення позики 20.06.2023, з графіком погашення у 1 платі, знижена денна процентна ставка з другого дня користування позикою 0,01%, проценти за понадстрокове користування позикою 2,7% на день, пеня 2,7% на день, орієнтована загальна вартість позики 13625,00 грн. У реквізитах позичальника вказана карта НОМЕР_1 . Додатком №1 до договору позики, є таблиця обчислення вартості кредиту, де зазначено проценти у загальному розмірі 3625,00 грн. Даний додаток також підписано сторонами у електронному вигляді.

ТОВ «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» 14 червня 2021 року уклали договір факторингу №14/06/21, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до боржників, відповідно до реєстрів боржників. У подальшому до договору факторингу приймалися додаткові угоди, якими змінювалися його умови, у тому числі додаткова угода №21 від 20.03.2024, яка визначила порядок переходу прав вимоги за реєстром боржників №20 від 20.03.2024.

Згідно до витягу з реєстру боржників №20 від 20.03.2024 до договору факторингу №14/06/21, позивач набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 (порядковий номер 1677) за кредитним договором №4735145 на загальну суму заборгованості 30454,31 грн, що складається з 6899,86 грн суми основної заборгованості, 23554,45 грн заборгованості за відсотками.

Згідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №4735145, заборгованість ОСОБА_1 становить 30454,31 грн, що складається з 6899,86 грн суми основної заборгованості, 23554,45 грн заборгованості за відсотками.

За відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу суду про витребування доказів, ОСОБА_1 має у цьому банку картку 5168745123351618, та на неї 22.05.2023 є надходження грошових коштів 10000 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першоїст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, наданими до суду доказами позивачем доведено, що 22.05.2023 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4735145.

Отримані судом від АТ КБ «ПриватБанк» відомості свідчать про належність відповідачу карткового рахунку: № НОМЕР_1 , а також зарахування на цей рахунок кредитних коштів підтверджують укладення договору позики та виконання його умов позикодавцем ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів».

Відповідно до частин 1 та 2 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно до частини 1 статті 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до п. 1 ч.1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Позивач надав документацію, яка наявна у нього як фактора, що стосується заборгованості боржника, яка підтверджує дійсність та наявність права грошової вимоги до боржника станом на дату відступлення права вимоги.

Таким чином, до ТОВ «ЄАПБ» перейшли всі права попередніх кредиторів щодо прав вимоги до ОСОБА_1 за договором позики. Отже, ТОВ «ЄАПБ» є новим кредитором у зобов`язаннях, позичальником в яких є відповідач ОСОБА_1 .

Суд вважає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено, що ОСОБА_1 не виконала свого обов`язку по своєчасному та повному поверненню позики та сплаті процентів за її користуванням. Таким чином позивач ТОВ «ЄАПБ» правомірно вимагає стягнення з відповідача тіла кредиту у розмірі 6899,86 грн.

Разом із цим, суд вважає, що розмір заборгованості обґрунтований не у повному обсязі у зв`язку із наступним.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач протягом строку кредитування у 29 днів не сплатив кредит та проценти за користування кредитом у повному обсязі.

Представником позивача не були надані докази, які б підтверджували вчинення відповідачем дій на пролонгацію строку кредиту, передбачених розділом 6 договору.

За змістом ст. 1048 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.

При зверненні до суду з позовом, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 23554,45 гривень.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України.

Частиною другою статті 625ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 05 червня 2020 року у справі № 922/3578/18 зазначила, що системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627Цивільного кодексуУкраїни дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.

Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення).

Санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань (пункт 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).

В даному випадку з поданих до суду матеріалів вбачається, що позивачем було заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування кредитними коштами поза межами строку кредитного договору. При цьому позовних вимог про стягнення грошових коштів за прострочення виконання зобов`язання відповідно до правил ст.625ЦК України позивач не заявляв.

Позивачем ставляться вимоги про стягнення саме тіла кредиту та процентів.

Розрахунку заборгованості в порядку ч. 2ст.625ЦК України позивач не надавав та вимог про стягнення таких коштів не заявляв.

У зв`язку із цим, до спірних правовідносин слід застосувати вищевказані правові висновки касаційного суду щодо обмеження нарахування процентів за користування кредитом строком дії договору.

За неповернення кредитних коштів після закінчення строку, на який вони були видані, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст.1048ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.

Для захисту прав позичальника у розділі 17, 18 договору біло обумовлено фінансову відповідальність боржника у вигляді пені за порушення його умов.

Отже, позивач ототожнює відсотки за користування кредитними коштами та відсотки, які підлягають сплаті боржником за прострочення виконання зобов`язання, що суперечить вимогам чинного законодавства.

За таких умов, правомірним є нарахування відсотків за передбачений договором 29 денний строк кредитування (який сторонами пролонгований не був), який у п.2.4 договору у таблиці та у додатку №1 до договору визначено на загальну суму 3625,00 грн .

Таким чином, вірним розміром заборгованості відповідача є 10524,86 грн, що складається з тіла кредиту у розмірі 6899,86 грн та 3625,00 грн боргу за відсотками.

У зв`язку із викладеним позов підлягає частковому задоволенню у сумі 10524,86 грн.

Статтею 141ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому суд стягує частково з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у зв`язку зі зверненням з позовом до суду у наступних розмірах.

Сума задоволених вимог 10524,86 грн складає 34.56 % від 30454,31 грн. заявлених вимог. Судовий збір позивачем було сплачено у розмірі 3028,00 грн.

Тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 34.56 % сплаченого судового збору, тобто 1046.48 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 144 247, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст.ст. 521, 526, 625, 626, 628, 638-640, 1054, 1077, 1088 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частоково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСКОМБАНК») заборгованість за договором позики №4735145 у розмірі 10524 (десять тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн 86 коп.

У решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) понесені судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1046 (одна тисяча сорок шість) грн 48 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя І.М. Сухоруков