Рішення № 130592103, 30.09.2025, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/553/25

Провадження № 2/135/594/25

РІШЕННЯ

іменем України

30.09.2025 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижині Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення сторін) цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1. Виклад позиції позивача

23 квітня 2025 року представник позивача АТ «ДТЕК Західенерго» Туртуріка І.О. звернулася до Ладижинського міського суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, у якій просить стягнути з відповідача на користь АТ «ДТЕК Західенерго» заборгованість у розмірі 41 202 грн 67 коп., а також судові витрати у розмірі 3 028 грн 00 коп., які складаються із сплаченого судового збору.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що АТ «ДТЕК Західенерго» в особі ДТЕК Ладижинська ТЕС є виконавцем послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення для споживачів м. Ладижин на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року. Оплата за такі послуги здійснюється відповідно до тарифів, затверджених (погоджених) рішенням органу місцевого самоврядування.

ОСОБА_1 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 , а отже, є споживачем житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року, споживач зобов`язаний здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не передбачені відповідним договором. Також законодавство встановлює, що споживач не звільняється від обов`язку оплачувати житлово-комунальні послуги, отримані ним до укладення відповідного договору.

Однак, відповідач систематично не сплачує надані житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим станом на 01 квітня 2025 року загальна заборгованість за період з 01.06.2018 по 01.04.2025 складає 41 202 грн 67 коп.

1.2. Виклад позиції відповідача

Представник відповідача адвокат Рябокінь В.О. у заяві про перегляд заочного рішення, а також відзиві на позовну заяву, виклав свої аргументи, на підставі яких позов визнає частково, а саме в сумі 32075 грн 38 коп.

Вказує, що відповідачка в цілому визнає правомірність нарахованої їй заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 41202 грн 67 коп. Водночас представник просить застосувати строк позовної давності до заявлених вимог про стягнення заборгованості за період з 01.06.2018 по 01.03.2020.

Аргументуючи свою позицію щодо застосування строку позовної давності зазначає, що 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року N 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до якого розділ "Прикінцеві положення" ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У подальшому строк дії карантину неодноразово продовжувався.

Відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023 N 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS -CoV-2.

Враховуючи, що Закон України, яким продовжувались, зокрема, строки позовної давності набрав чинності 02.04.2020, він не може поширюватись на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності. З матеріалів справи, вбачається, що строк звернення до суду у позивача закінчився 01.03.2020.

Згідно з п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Вказаний розділ ЦК України доповнено пунктом 19 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022. Вказаний Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» набрав чинності 17.03.2022. Отже, дія цієї норми поширюється на правовідносини, які виникли після 17.03.2022.

Тому, застосовуючи позовну давність, вважає законними та обґрунтованими вимоги про стягнення заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг за період з березня 2020 року по квітень 2025 року, що складає 32075 грн 38 коп.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи

06травня 2025року судсвоєю ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачці було запропоновано подати відзив на позовну заяву.

26 травня 2025 року суд ухвалив заочне рішення про задоволення позову.

03 вересня 2025 року суд своєю ухвалою задовольнив заяву відповідачки, скасував заочне рішення суду від 26 травня 2025 року, призначив справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачці було запропоновано подати відзив на позовну заяву.

09вересня 2025року представниквідповідачкиРябокінь В.О.подав відзив на позовну заяву (див. п. 1.2 цього Рішення).

Позивач відповідь на відзив із викладенням своїх заперечень до суду не подавав.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося на підставі частини другої статті 247 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

АТ «ДТЕК Ладижинська ТЕС», яка є відокремленим підрозділом АТ «ДТЕК Західенерго» надає житлово-комунальні послуги (постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення) для мешканців м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, у тому числі для квартири АДРЕСА_1 .

Відповідачка зареєстрована та фактично проживає у зазначеній квартирі, а отже, є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються АТ «ДТЕК Західенерго».

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка не здійснює оплату за отримані послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, у зв`язку з чим станом на 01 квітня 2025 року її заборгованість становить 41 202 грн 67 коп.

Факт наявності боргу за період з 01 червня 2018 року по 01 квітня 2025 року підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у квартирі АДРЕСА_1 .

Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Станом намомент розглядусправи відповідачкане надаласуду доказівсплати вказаноїсуми заборгованості.

ІV. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Відповідачка визнає розмір заборгованості, водночас просить застосувати строк позовної давності до заявлених вимог про стягнення заборгованості за період з 01.06.2018 по 01.03.2020.

Згідно з частиною четвертоюстатті 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Водночас суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє в позові через необґрунтованість. Якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності в разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Розрахунок заборгованості та доказування її розміру

Основні засади організаційних і господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ«Прожитлово-комунальніпослуги» учасникамиправовідносин усфері наданняжитлово-комунальнихпослуг є :1)споживачі(індивідуальнітаколективні); 2)управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно з цією ж нормою, виконавцями комунальних послуг є: теплопостачальні організації (у сфері постачання теплової енергії); суб`єкти господарювання, які володіють або користуються тепловими установками для виробництва гарячої води (у сфері постачання гарячої води); суб`єкти господарювання, що здійснюють централізоване водопостачання та водовідведення; суб`єкти господарювання, визначені виконавцями послуг з поводження з побутовими відходами.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не передбачені відповідним договором. При цьому відсутність договору про надання послуг не звільняє споживача від обов`язку оплачувати фактично отримані комунальні послуги.

Частина 1 статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону тарифи є регульованими. У такому разі їх встановлюють уповноважені державні органи або органи місцевого самоврядування.

Відповідно до зазначених норм законодавства споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично ними користувалися. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення від оплати таких послуг у повному обсязі.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

На підставі викладеного вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги АТ «ДТЕК Західенерго» є обґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 є користувачем квартири АДРЕСА_1 , у цій квартирі зареєстрована та фактично проживає, а отже, є споживачем комунальних послуг; АТ «ДТЕК Західенерго» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення; відповідач має заборгованість за спожиті послуги в розмірі 41 202 грн 67 коп. за період з 01 червня 2018 року по 01 квітня 2025 року; заборгованість не погашена у добровільному порядку, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Щодо застосування строків позовної давності

Представник відповідачки просив застосувати строк позовної давності до заявлених вимог про стягнення заборгованості за період з 01.06.2018 по 01.03.2020.

Вирішуючи питання щодо застосування строку позовної давності суд виходить з наступного.

Відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3ст. 267 ЦПК України).

Відповідно до п. 12Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Українипід час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2023 у справі № 212/10834/21 зробив такий висновок: "з урахуванням пункту 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року".

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо строків позовної давності, зокрема, Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 19, який з - поміж іншого передбачає, що на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються загальні і спеціальні строки позовної давності, встановлені ст. ст. 257-259 ЦК України.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України(в редакціїЗакону № 3450- IX від 08.11.2023) у період дії воєнного стану в Україні, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженимЗаконом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102 IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Правовий режим воєнного стану, запроваджений з 24 лютого 2022 року, неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України та діє на теперішній час.

Отже виходячи з положень п. п. 12 та 19, оскільки карантин почався на території України з 12 березня 2020 року, а воєнний стан з 24 лютого 2022 року, можна зробити висновок про те, що загальна позовна давність була продовжена 12 березня 2020 року на період дії карантину, та призупинила свій перебіг з 24 лютого 2022 року на період дії воєнного стану.

Отже, заява відповідачки про застосування наслідків спливу позовної давності може бути застосована судом лише до заявлених АТ «ДТЕКЗахіденерго» позовних вимог за отримані житлово-комунальних послуг до 12 березня 2017 року. Водночас позивач просить стягнути заборгованість за спожиті послуги за період починаючи з 01 червня 2018 року.

За вказанихобставин усуду немає законнихпідстав длязастосовування строкупозовної давності до заявлених вимог про стягнення заборгованості за період з 01.06.2018 по 01.03.2020, оскільки позивач звернувся з вказаним позовом в межах строку позовної давності, а тому заява представника відповідачки є не обґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Висновки

З огляду на викладене та з урахуванням невиконання відповідачкою зобов`язань, суд ухвалює стягнути з відповідачки,

ОСОБА_1 на користь позивача АТ «ДТЕК Західенерго» заборгованість за надані комунальні послуги у розмірі 41 202 грн 67 коп.

VІІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судовий збір у розмірі 3 028 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Західенерго».

Враховуючи викладене, керуючись статтями2-5,7,8,10 - 13, 81, 83, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Західенерго» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 41 202 (сорок одну тисячу двісті дві) грн 67 коп., а також судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ладижинський міський суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2ст. 273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч. 2ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч. 3ст. 354 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4ст. 268 ЦПК України).

Ім`я (найменування) сторін:

- позивач Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго», код ЄДРПОУ 23269555, місце знаходження: вул. Козельницька, 15, м. Львів, 79026;

- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення складено та підписано суддею 30.09.2025.

Суддя