Рішення № 130578952, 26.09.2025, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/8/25

пров. 2/393/61/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2025 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого суддіПодліпенця Є.О.,

за участю секретарясудових засідань Гладир К.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012»,

представники учасників справи:

представник позивача адвокат Вербицький В.В.,

представники відповідача Качаненко А., ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, за допомогою Підсистеми відеоконференцзв`язку, за участю представника позивача адвоката Вербицького В.В., представника відповідача Підопригори В.І. цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОЛОТИЙ КОЛОС - 2012» про стягнення збитків у формі упущеної вигоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач через свого представника адвоката Вербицького В.В. звернувся до суду з вказаною позовною заявою до відповідача та просить стягнути з останнього на його користь упущену вигоду, у зв`язку з неможливістю використання земельних ділянок площею 3,43 та 5,53 га, кадастрові номери 3523486900:53:000:0002 та 3523486900:53:000:0003 за період з 2017 по 2021 у розмірі 917 069,78 грн, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі. Свій позов мотивує тим, що у власності ОСОБА_4 (спадкоємець позивача) знаходились земельні ділянки площею 3,43, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та площею 5,53, га кадастровий номер 3523486900:53:000:0003. 20.04.2016р. між ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012» (далі - ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012») нібито було укладено два договори оренди землі площею 3,43 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та площею 5,53, га кадастровий номер 3523486900:53:000:0003, які були зареєстровані 21.04.2016р. приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Панчишиною С.С. У зв`язку із запереченням факту підписання зазначених договорів оренди, у лютому 2018р. ОСОБА_4 звернулася до ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012» з позовом про визнання договорів оренди від 20.04.2016р. недійсними (справа №393/62/18). Справа за цим позовом спочатку розглядалась у Новгородківському районному суді Кіровоградської області, а потім у Долинському районному суді Кіровоградської області. З метою доведення факту не підписання позивачем спірних договорів оренди землі, ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 20.09.2029р. по справі №393/62/18 було призначено почеркознавчу експертизу. Висновком експерта КНДІСЕ №1799/1800/19-27 від 16.07.2019р., встановлено, що підписи від імені ОСОБА_4 у спірних договорах оренди землі від 20.04.2016р., що укладені між позивачем та відповідачем, виконанні не ОСОБА_4 , а іншою особою, з деяким наслідуванням якихось справжніх підписів ОСОБА_4 , та виконані особою, яка заповнювала відповідні графи цих документів. Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 29.05.2020р. у справі №393/62/18 позовні вимоги ОСОБА_4 були задоволені та було визнано недійсними договори оренди землі, укладені 20.04.2016р. між сторонами, проте постановою Кропивницького апеляційного суду від 27.10.2020р. вказане рішення було скасовано, а у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому, Кропивницький апеляційний суд послався на правову позиція Великої Палати Верховного Суду висловлену у постанові від 16.06.2020р. у справі №145/2047/16-ц, в якій зазначено, що правочин, який не вчинено (договір не укладено) не підлягає визнанню недійсним, а тому ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. У зв`язку з викладеним, ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012» про усунення їй перешкод у користуванні і розпорядженні земельними ділянками площею 3,43, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та площею 5,53, га кадастровий номер 3523486900:53:000:0003. Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03.06.2021р. у справі №393/584/20, яке було залишене без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 08.11.2021р. позов ОСОБА_4 задоволено. Зобов`язано ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012» усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні вищевказаними земельними ділянками, шляхом повернення вказаних ділянок у користування і розпорядження ОСОБА_4 , якій вони належали на праві приватної власності. Також, скасовано державну реєстрацію прав про право оренди ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012» на земельні ділянки площею 3,43, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та площею 5,53, га кадастровий номер 3523486900:53:000:0003 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідач виконав рішення суду та повернув вказані земельні ділянки ОСОБА_4 . Таким чином, внаслідок того, що рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03.06.2021р. встановлено фактичне безпідставне користування ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012» вказаними земельними ділянками з 20.04.2016р. по 08.11.2021р., внаслідок чого, ОСОБА_4 , як власник земельних ділянок, не могла використовувати їх за цільовим призначенням та отримувати доходи від такого використання, внаслідок чого, зазнала збитків у формі упущеної вигоди. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, правонаступником її прав і обов`язків став її син ОСОБА_1 (позивач), що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 19.09.2023р. Відповідно до інформації, наданої Головним управлінням статистики у Кіровоградській області, середня врожайність сільськогосподарських культур, таких як соняшнику і кукурудза з 1 га сільськогосподарських угідь Новгородківського району Кіровоградської області, складає: - 2017 рік кукурудза (ціна за 1т 3 719,3 грн; врожайність 3,18т), розмір упущеної вигоди (ціна за 1т з 1га*площу) з земельної ділянки площею 3,34 га 40 567,89 грн, з земельної ділянки площею 5,53 га 65 405,38 га; - 2018 рік соняшник (ціна за 1т 9057,2 грн; врожайність 2,39т), розмір упущеної вигоди (ціна за 1т з 1га*площу) з земельної ділянки площею 3,34 га 74 248,21 грн, з земельної ділянки площею 5,53 га 119 706,30 га; - 2019 рік соняшник (ціна за 1т 8437,2 грн; врожайність 2,83т), розмір упущеної вигоди (ціна за 1т з 1га*площу) з земельної ділянки площею 3,34 га 81 899,06 грн, з земельної ділянки площею 5,53 га 132 041,34 га; - 2020 рік соняшник (ціна за 1т 10112,4 грн; врожайність 1,75т), розмір упущеної вигоди (ціна за 1т з 1га*площу) з земельної ділянки площею 3,34 га 60 699,68 грн, з земельної ділянки площею 5,53 га 97 862,75 га; - 2021 рік соняшник (ціна за 1т 10112,4 грн; врожайність 2,7т), розмір упущеної вигоди (ціна за 1т з 1га*площу) з земельної ділянки площею 3,34 га 93 650,94 грн, з земельної ділянки площею 5,53 га 150 988,24 га. Відповідно до ч.1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано завданозбитків урезультаті порушенняїї цивільногоправа,має правона їхвідшкодування.Збитками є: 1)втрати,яких особазазнала узв`язкузі знищеннямабо пошкодженнямречі,а такожвитрати,які особазробила абомусить зробитидля відновленнясвого порушеногоправа (реальнізбитки); 2)доходи,які особамогла бреально одержатиза звичайнихобставин,якби їїправо небуло порушене(упущенавигода).Збитки відшкодовуютьсяу повномуобсязі,якщо договоромабо закономне передбаченовідшкодування уменшому абобільшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. Таким чином, упущена вигода позивача за неможливість використання земельних ділянок площею 3,43, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та площею 5,53, га кадастровий номер 3523486900:53:000:0003 за період з 2017 по 2021 рік складає 917 069,78 грн. 15.11.2023р. позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату упущеної вигоди у розмірі 917 069,78 грн, проте у листі-відповіді від 08.01.2024р. відповідач відмовився задовольняти вимогу. А тому, з метою належного способу захисту своїх прав, позивач звертається саме з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 07.01.2025 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.

Також відповідачу разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Представником відповідача 04.02.2025р. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що відвідач позовні вимоги не визнає повністю та просив відмовити в задоволені позову. Вказав, що відповідачем визнаються обставини викладені в постановах Кропивницького апеляційного суду від 27.10.2020р., від 08.11.2021р. та у двох свідоцтвах про права на спадщину за заповітом від 19.09.2023р. Вважає наданий стороною позивача акт від 02.09.2019 року неналежним доказом по справі, оскільки його подано в копії, у вказаному акті не вистачає підпису представника ОСОБА_4 , печатка яку поставлено на акті не містить надпису «Новгородківська районна державна адміністрація», та в ньому відсутнє посилання на норми закону, які б надавали зазначеним в акті посадовим особам діяти саме в такий спосіб. Крім того, сторона позивача в позовній заяві наводить розрахунок (таблиця) розміру упущеної вигоди по двох земельних ділянках, абзацом вище пише, що дані взяті з інформації наданої Головним управління статистики у Кіровоградській області, де вказана середня врожайність с/г культур, таких як соняшник і кукурудза з 1 га с/г угідь Новгородківського району Кіровоградської області. Тобто, позивач стверджує про дані з угідь Новгородківського району, фактично у чотирьох випадках, але вказане не відповідає дійсності, оскільки дані отримані з інформації по області. В таблиці позову на третьому аркуші в стовпці «Врожайність тон з 1 га» «Соняшник» в рядку 2019 рік написано 2,83, в стовпці в рядку 2020 рік, написана цифра 1,75, в стовпці в рядку 2021 рік, написана цифра 2,7. Ці дані отримані позивачем з додатку до листа від 09.12.2022р. №14/47/2345-22, де мова іде про середню врожайність по підприємствах Кіровоградської області, а не по району. В стовпці «Ціна за 1 тону, грн» «Соняшник» в рядку за 2021 рік написано «10 112,4», ці дані позивачем вигадані та останній міг їх отримати з додатку до листа без номеру реєстрації та дати. Фактично в зазначеному додатку в рядку «2021» в стовпці «Новгородківський район» надруковано прочерк. Вище перелічені дані та дані наведені в таблиці позивач отримав з копій додатків в тому числі з копії додатку до листа Головного управління статистики в Кіровоградській області від 09.12.2022 №14/47/2345-22, реєстрація листа здійснена в електронній формі з відбитком GR коду, а на другій сторінці є відтиск круглої печатки з написом в центрі «Сектор документального забезпечення та контролю виконання» є підпис посадової особи заступника начальника. Копія листа формально за формою відповідає законним вимогам. Дані про ціну 1 т соняшнику, кукурудзи про середню врожайність з одного гектара цих культур позивач отримав і використав з копії додатка до копії листа на 1 аркуші Головного управління статистики в Кіровоградській області без дати і реєстрації, де є відтиск круглої печатки з написом в середині «Відділ управління персонал та організаційного забезпечення». Копію цього листа, та його оригінал за наявності, копія додатку викликають підозру в їх дійсності, можуть бути одержані з порушенням порядку встановленого законодавством. Додані до позову скановані копії документів не завірені словами «Згідно з оригіналом», підписом, датою. Звертає увагу на значок «1» біля слова ціна, в таблиці до листа без дати та номера реєстрації, нижче в таблиці додатку написано «1 Без ПДВ, дотацій, транспортних, експедиційних та накладних витрат». В останньому абзаці цього додатку написано, - «Застереження наведені середні ціни є первинною базою для розрахунку індексів цін і, відповідно до мети спостереження, не призначені для інших цілей, зокрема для оцінки тендерних пропозицій і визначення переможців під час проведення торгів згідно з процедурами встановленими Законом України «Про публічні закупівлі». З такої інформації можливо зробити висновок, що використовувати дані, наведені в цьому додатку для цілей позову є незаконно. Зазначені листи та додатки подано до суду у вигляді сканованих копії. Тому просив витребувати у позивача оригінал Акту про обстеження земельних ділянок від 02.09.2019р. та у Головного управління статистики у Кіровоградській області довідку щодо середньої врожайності с/г культур надану позивачем. Крім того, відповідно до приписів ст. 1216 ЦК України до позивача права та обов`язки, як спадкоємця стосовно земельних ділянок перейшли 19.09.2023р., з моменту отримання двох свідоцтв про право на спадщину за заповітом. Позовна заява представником позивача підписана 04.01.2025р., ухвала про відкриття провадження постановлена 07.01.2025р. Таким чином, право на звернення до суду з вимогою про стягнення упущеної вигоди (початок перебігу строку є з 07.01.2022р.) позивачем втрачено. Також, в позовних вимогах зазначено про стягнення упущеної вигоди за період з 2017 по 2021 роки, тобто 2021 рік не враховано. А в розрахунках наведених в таблиці позову на третьому аркуші розміри упущеної вигоди за 2021 рік розраховані, по земельній ділянці 3,43 га 93 650,04 грн, по земельній ділянці 5,53 га 150 988,24 грн і враховані в загальну суму 917 069,78 грн. Як на законну підставу звернення до суду позивач в позові посилається на норми ст. 22 ЦК України, в тому числі передбачені п.2 ч.2 - «Доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)». Позовом не надано доказів реальності отримання доходів в період з 2017 по 2021 рік, в ті часи власниками земельних ділянок були інші особи ОСОБА_4 , 1938 р.н. та ОСОБА_5 , 1937 р.н., які за своїм фізичним станом не могли самостійно здійснювати бізнес на цих земельних ділянках і про наявність у них наміру, бажання працювати особисто на цих земельних ділянках, чи використовувати в інший спосіб позивач доказів не надав. Також до відзиву на позовну заяву представник відповідача додав заяву про застосування строків позовної давності, оскільки вважає, що позивачем пропущено вказаний строк та він сплив 07.01.2022р., а тому до даних правовідносин необхідно застосувати строк позовної давності.

Представник позивача 04.02.2025р. надіслав до суду відповідь на відзив в якому просив позов задовольнити в повному обсязі та вказав, що відповідач посилається на недопустимість доказів Акту про обстеження земельних ділянок від 02.09.2019р. та довідок Головного управління статистики у Кіровоградській області, адже він був затверджений представником Новгородківської районної державної адміністрації, що на думку відповідача, не відповідало повноваженням цього органу. Проте, відповідачем не доведено, які саме повноваження Новгородківської районної державної адміністрації було перевищено і яким саме законам не відповідає Акт від 02.09.2019р. Відповідач не оскаржував таке рішення суб`єкта владних повноважень, а тому, до визнання судом протилежного, вказаний Акт є дійсним. Відповідачем абсолютно необґрунтовано заявлено про недійсність довідок Головного управління статистики у Кіровоградській області, на основі яких позивачем розраховувалась упущена вигода, у зв`язку з тим, що вони не могли бути одержані з порушенням порядку, встановленого законодавством, а тому вони є допустимими доказами по справі. Крім того, як вказувалось у позовній заяві, у позивача наявні всі оригінали доказів, що додавались до позову та копії доданих додатків до позову засвідчено кваліфікованим електронним підписом, відповідно до вимог законодавства. Щодо витребування у позивача оригіналу Акту про обстеження земельних ділянок від 02.09.2019р. та у Головного управління статистики у Кіровоградській області оригіналів довідок наданих до позову, то сторона позивача заперечує проти задоволення вказаного клопотання, адже відповідачем не було дотримано ст. 84 ЦПК України та не надано доказів, що свідчили б про вжиття ним заходів для отримання вказаних доказів самостійно. Щодо застосування строків позовної давності заявлених відповідачем, то вважає, що оскільки карантин почався в Україні 12.03.2020р., а воєнний стан 24.02.2024р., то можна зробити висновок про те, що позовна давність припинила свій перебіг з 20.03.2020р. і поновить свій перебіг з дня, наступного за днем, коли в Україні буде скасовано воєнний стан.

05.03.2025р. представником позивача надіслано до суду пояснення щодо відзиву на позовну заяву з наданням доказів. У даних поясненнях представник позивача вказав, що відповідач у відзиві на позовну заяву також посилався на необхідність доведення можливості позивача використовувати спільну земельну ділянку позивачем самостійно. Самостійне використання земельних ділянок не означає власноручний обробіток землі, як це бачить відповідач, а має на увазі вилучати із землі корисні властивості, в тому числі із залученням третіх осіб за договорами оренди, найму, виконання робіт, надання послуг. Дійсно, до їхньої смерті, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мали у власності земельні ділянки площею 3,43, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002, площею 5,53, га кадастровий номер 3523486900:53:000:0003 та площею 9,55 га кадастровий номер 3523486900:53:000:0001. Але, оскільки вони внаслідок поважного віку не могли власноручно використати ці земельні ділянки, вони мали намір передати ці земельні ділянки у фактичне користування своїм синам: ОСОБА_6 та позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується копіями заповітів та Інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна долученими до пояснень. Окрім цього, з метою допомоги позивачу у самостійному обробітку землі, син позивача ОСОБА_7 , отримав вищу освіту у Центральноукраїнському національному технічному університеті за спеціальністю «Агрономія», а ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали йому довіреність на право користування земельними ділянками, що підтверджується дипломом та довіреністю, копії яких долучено до пояснень. Також, на доказ того, що позивач володіє знаннями для використання землі і може ці знання застосувати сторона позивача надає докази перебування у власності позивача з 23.11.2020р. земельної ділянки з кадастровим номером 3523486900:53:000:0010, яку позивач обробляє самостійно із використанням с/г техніки. Тому, у позивача було бажання та можливості використовувати спірні земельні ділянки ще з 2016р. як самостійно, так і залученням близьких членів сім`ї, та отримувати доходи з такого використання, а незаконне володіння земельними ділянками відповідачем перешкоджало цьому. Просив долучити надані докази до матеріалів справи та задовольнити позов повністю.

Ухвалами Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 21.04.2025 року в задоволенні клопотання представника відповідача в особі директора Качаненка А. від 03.03.2025р. про витребування доказів по вказаній цивільній справі відмовлено (повний текст ухвали виготовлений 23.04.2025 року) та закрито підготовче провадження у зазначеній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки суд не повідомляв.

Представник позивачки адвокат Вербицький В.В. у судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та поясненнях наданих до суду та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав в повному обсязі посилаючись на обставини викладенні у відзиві на позовну заяву.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників справи достатніми, суд розглянув справу у відсутність позивача, що не з`явився до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд прийшов до наступного.

Так, позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, площею 3,4299 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та площею 5,5288 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0003, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Тарасівської сільської ради, Кропивницького району, Кіровоградської області, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 19.09.2023р. зареєстрованих в реєстрі за №76 та №77, після смерті ОСОБА_4 (а.с. 12 зворот 13).

20.04.2016р. між ОСОБА_4 (спадкодавцем) та відповідачем ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012» було укладено два договори оренди землі площею 3,43 га, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та площею 5,53 га кадастровий номер 3523486900:53:000:0003, які були зареєстровані 21.04.2016р. приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Панчишиною С.С.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 29.05.2020р. у справі №393/62/18 позовні вимоги ОСОБА_4 до ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012» були задоволені та було визнано недійсними договори оренди землі, укладені 20.04.2016р. між сторонами.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 27.10.2020р. рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 29.05.2020р. було скасовано, а у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 4 зворот - 7).

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 03.06.2021р. у справі №393/584/20, яке було залишене без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 08.11.2021р. та набуло чинності, позов ОСОБА_4 до ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012» про усунення їй перешкод у користуванні і розпорядженні земельними ділянками площею 3,43, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та площею 5,53, га кадастровий номер 3523486900:53:000:0003 - задоволено (а.с.7 зворот - 12).

Вищевказаним рішенням суду зобов`язано ТОВ «Золотий Колос-2012» усунути перешкоди у користуванні і розпорядженні вищевказаними земельними ділянками, шляхом повернення вказаних ділянок у користування і розпорядження ОСОБА_4 , якій вони належали на праві приватної власності. Також, скасовано державну реєстрацію прав про право оренди ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012» на земельні ділянки площею 3,43 га кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та площею 5,53 га кадастровий номер 3523486900:53:000:0003 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідач виконав рішення суду та повернув вказані земельні ділянки ОСОБА_4 , що не заперечується сторонами.

Згідно копії довіреності від 19.09.2023р. зареєстрованої в реєстрі за №410, яка дійсна до 19.09.2026р., позивач ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 представляти його інтереси (а.с. 18 зворот 19).

Згідно акту від 02.09.2019 року затвердженого заступником начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Білошистим О., який складено комісією в складі головного спеціаліста управління агропромислового розвитку Лазоренка В.В., землевпорядника ОСОБА_8 , представника ОСОБА_4 ОСОБА_9 , про те, що, цього числа було проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 5,53 га кадастровий номер 3523486900:53:000:0003, яка знаходиться за межами с. Ольгівка, Новгородківського району, та земельну ділянку площею 3,43 га кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та встановлено, що в ході обстеження даної площі встановлено, що на земельній ділянці посіяний соняшник (а.с. 136).

Згідно листа Головного управління статистики в Кіровоградській області №14-47/2345-22 від 09.12.2022р. «Про надання інформації щодо середньої врожайності» за підписом начальника управління Кравченко А., яка була надана на запит ОСОБА_10 , управлінням було надано наявну статистичну інформацію щодо середньої врожайності сільськогосподарських культур по підприємствах Кіровоградської області та за районами, сформовану за результатами проведення державного статистичного спостереження «Площі, валові збори та урожайність сільськогосподарських культур» з додатком у формі таблиць, а саме: «Середня врожайність с/г культур по підприємствах Кіровоградської області (ц з 1 га зібраної площі) пшениця озима: на 1 грудня 2019р. - 45,5, 2020р. 37,0, 2021р. - 49,9; соняшник: на 1 грудня 2019р. - 28,3, 2020р. 17,5, 2021р. 27,0; «Середня врожайність с/г культур по підприємствам за районами» (ц з 1 га зібраної площі) пшениця озима: на 1 грудня 2019р. - 41,5, 2020р. к (дані не оприлюднюються з метою забезпечення вимог ЗУ «Про державну статистику» щодо конфіденційності статистичної інформації), 2021р. - 50,5; соняшник: на 1 грудня 2019р. - 29,4, 2020р. 14,1, 2021р. 26,9. Також вказано, що поширення статистичної інформації, на підставі якої можна визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента, забороняється, а тому ГУС у Кіровоградській області не має правових підстав надавати статистичну інформацію щодо середньої врожайності с/г культур по ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012», у зв`язку з чим управління звернулося до останнього щодо надання ним згоди на поширення первинних даних, зазначених у звітах за ф. №29-сг «Звіт про площі та валові збори с/г культур, плодів, ягід і винограду» на 01.12.2019р. та за 2020-2021рр. про прийняте керівником ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012» рішення ОСОБА_11 буде повідомлено додатково (а.с. 135-136 зворот, 133).

Відповідно до листа Головного управління статистики в Кіровоградській області №12-76/1656-23 від 21.09.2023р. «Про надання інформації» за підписом начальника управління Кравченко А., яка була надана на запит ОСОБА_10 , надано наявну статистичну інформацію у формі таблиць, а саме: «Середня врожайність с/г культур по підприємствах Кіровоградської області» (ц з 1 га зібраної площі) Кіровоградська область: соняшник 2016р. 23,5, 2018р. 25,3; кукурудза 2017р. - 40,2; Новгородківський район: соняшник 2016р. 23,2, 2018р. 23,9; кукурудза 2017р. 31,8; «Середня ціні (1) продукції сільського господарства, реалізованої підприємствами Кіровоградської області» (грн за т) Кіровоградська область: насіння соняшнику 2016р. 8461,8, 2018р. 8899,5, 2019р. 8176,0, 2020р. 10891,0, 2021р. 16721,7; Кіровоградський район: насіння соняшнику 2016р. 8797,7, 2018р. , 2019р. , 2020р. , 2021р. ; Кропивницький район: насіння соняшнику 2016р. , 2018р. 9023,4, 2019р. 8280,4, 2020р. 11289,7, 2021р. 16746,0; Новгородківський район: насіння соняшнику 2016р. 8788,3, 2018р. 9057,2, 2019р. 8437,2, 2020р. 10112,4, 2021р. ; кукурудза на зерно: Кіровоградська область: 2017р. 3805,5; Кіровоградський район: 2017р. 4006,2; Кропивницький район: 2017р. ; Новгородківський район: 2017р. 3719,3. Застереження: наведені ціни є первинною базою для розрахунків індексів цін і, відповідно до мети спостереження, не призначені для інших цілей, зокрема для оцінки тендерних пропозицій і визначення переможців під час проведення торгівлі згідно з процедурами, встановленими Законом України «Про публічні закупівлі» (а.с.134 -134 зворот).

Згідно розрахунку наданого стороною позивача, з використанням інформації, наданої Головним управлінням статистики у Кіровоградській області, де середня врожайність сільськогосподарських культур, таких як соняшнику і кукурудза з 1 га сільськогосподарських угідь Новгородківського району Кіровоградської області, складає:

- 2017 рік кукурудза (ціна за 1т 3 719,3 грн; врожайність 3,18т), розмір упущеної вигоди (ціна за 1т з 1га*площу) з земельної ділянки площею 3,34 га 40 567,89 грн, з земельної ділянки площею 5,53 га 65 405,38 га;

- 2018 рік соняшник (ціна за 1т 9057,2 грн; врожайність 2,39т), розмір упущеної вигоди (ціна за 1т з 1га*площу) з земельної ділянки площею 3,34 га 74 248,21 грн, з земельної ділянки площею 5,53 га 119 706,30 га;

- 2019 рік соняшник (ціна за 1т 8437,2 грн; врожайність 2,83т), розмір упущеної вигоди (ціна за 1т з 1га*площу) з земельної ділянки площею 3,34 га 81 899,06 грн, з земельної ділянки площею 5,53 га 132 041,34 га;

- 2020 рік соняшник (ціна за 1т 10112,4 грн; врожайність 1,75т), розмір упущеної вигоди (ціна за 1т з 1га*площу) з земельної ділянки площею 3,34 га 60 699,68 грн, з земельної ділянки площею 5,53 га 97 862,75 га;

- 2021 рік соняшник (ціна за 1т 10112,4 грн; врожайність 2,7т), розмір упущеної вигоди (ціна за 1т з 1га*площу) з земельної ділянки площею 3,34 га 93 650,94 грн, з земельної ділянки площею 5,53 га 150 988,24 га.

Розмір упущеної вигоди позивача за неможливість використання земельних ділянок площею 3,43, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та площею 5,53, га кадастровий номер 3523486900:53:000:0003 за період з 2017 по 2021 рік складає - 917 069,78 грн.

15.11.2023р. позивач звертався до відповідача з вимогою про виплату упущеної вигоди у розмірі 917 069,78 грн, проте у листі-відповіді від 08.01.2024р. відповідач відмовився задовольняти вимогу (а.с. 16 зворот 18, 20).

Відповідно до ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності до положень ст. 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно положень статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, що передбачені в статті 1219 ЦК України.

Разом із цим, стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).

Відповідно до положень статей 1235, 1236 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною доодержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Статті 1225, 1230 ЦК України встановлюють загальні правила спадкування права на земельну ділянку та права на відшкодування збитків, моральної шкоди, сплату неустойки, отримання компенсації, зокрема правовласності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення; право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях, або право на відшкодування збитків, що належало спадкодавцеві переходить до спадкоємця відповідно до закону.

При цьому, буквальне тлумачення частини першої статті 1230 ЦК України не в повній мірі відповідає нормам статей 608, 1218, 1219 ЦК України, та суперечить принципу справедливості, інакше в нерівному становищі опинялися спадкоємці кредитора-учасника договірного зобов`язання та спадкоємці кредитора-учасника недоговірного зобов`язання. Тому основним критерієм, при включенні таких прав до складу спадщини, повинно бути встановлено чи є право нерозривно пов`язаним із особою кредитора. Додатковим аргументом включення права на відшкодування шкоди у недоговірному зобов`язанні до складу спадщини є припис частини першої статті 1231 ЦКУкраїни, у якій передбачено перехід у спадщину обов`язку відшкодувати майнову шкоду у недоговірному зобов`язанні.

Вказане слідує з висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 662/541/15-ц (провадження № 61-44995св18).

Отже, правонаступництво у ситуації зі спадкуванням за заповітом обмежене обсягом прав та обов`язків, що переходять від спадкодавця до спадкоємця та визначені в заповіті.

Як вбачається з наданої стороною позивача копії заповіту від 13.05.2019р., зареєстрованого в реєстрі за №8, позивач є спадкоємцем земельної ділянки площею 8,95 га, яка розташована на території Тарасівської сільської ради, Новгородківського району, Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті матері ОСОБА_4 , якій вона належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії КР №0874, виданого 27.10.2001р. (а.с. 82).

Відомостей проте, що заповіт ОСОБА_4 містив інші розпорядження, зокрема про право на відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, відсутні, а тому до позивача ОСОБА_1 не перейшло відповідне право.

Крім цього, суд також звертає увагу на те, що вимог про відшкодування збитків у формі упущеної вигоди за життя ОСОБА_4 до відповідача не заявляла, хоча за життя у неї для цього було достатньо часу.

Зазначене є достатньою і самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Разом із цим суд вважає з необхідне надати оцінку і іншим доводам позову та зазначити про таке.

Так, в силу ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами 1 та 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У частині другій статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збиткице об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду України від 04 липня 2011 року у справі № 3-64гс11 та постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 908/2261/17, від 31 липня 2019 року у справі №910/15865/14 та від 30 вересня 2021 року у справі № 922/3928/20).

При цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінцідіях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Крім того, позивачу (кредитору) слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Також позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у справі № 908/2486/18, від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/3669/19, від 16 червня 2021 року у справі № 910/14341/18).

Тлумачення змісту частини другої статті 22 ЦК України свідчить, що упущена вигода, будучи складовою поняття збитки, на відміну від реальних збитків, фактичну вартість яких можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі, пов`язана з тим реальним приростом, збільшенням її майнової сфери, якого можна було б очікувати за звичайних обставин, якби ці обставини не були порушені неправомірною поведінкою боржника.

У частині третій статті 623 ЦК України закріплено норму, яка регламентує ціни на товари, роботи, послуги тощо, які використовуються для обчислення збитків, зокрема, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно,у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки в момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Тож у з`ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначені (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії упущена вигода, принципи на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.

Тому при визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

При цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків.

Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат. Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавствакерівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин.

Відтак, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків.

Справедливе відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за наявності доведеності протиправної поведінки заподіювача збитків та причинного зв`язку між збитками та протиправною поведінкою є одним із ефективних засобів захисту порушених прав кредитора, адже сама лише констатація у судовому рішення порушення прав кредитора (позивача) не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Мала проти України», «Богатова проти України»).

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012» збитків у формі упущеної вигоди за період з 2017 по 2021 роки у розмірі 917 069,78 грн, заподіяної внаслідок істотних перешкод у користуванні земельною ділянкою, посилаючись на обставини, встановлені вказаним судовим рішенням щодо відсутності законних підстав, зокрема укладеного між сторонами договорів оренди, для користування відповідачем належними ОСОБА_4 (спадкодавцю) земельними ділянками площею 3,43, кадастровий номер 3523486900:53:000:0002 та площею 5,53, га кадастровий номер 3523486900:53:000:0003, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Тарасівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Разом з тим, розглядаючи справу повно та всебічно, слід зазначити, що суд не погоджується з думкою сторони відповідача, щодо недопустимості доказів, а саме: акту про обстеження земельних ділянок від 02.09.2019р. та довідок Головного управління статистики у Кіровоградській області, на основі яких позивачем розраховувалась упущена вигода, оскільки вказані документи, були отримані позивачем без порушення порядку, встановленого законодавством, оригінали доказів, що додавались до позову та копії доданих додатків до позову засвідчено кваліфікованим електронним підписом, відповідають вимогам законодавства, вони ніким не оскаржені, а томі є допустимими доказами по справі.

При цьому, наданий позивачем розрахунок, не доводить завданих йому збитків (упущеної вигоди) та їх розміру, а також причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, оскільки зроблений лише на підставі відповідних статистичних даних, виходячи з середньої урожайності та цін на сільськогосподарську продукцію (соняшник та кукурудзу) по Кропивницькому (Новгородківському) району Кіровоградської області.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У виді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом не надав доказів того, що він як власник земельних ділянок міг би отримати дохід у розмірі 917 069,78 грн при самостійному господарюванні на належних йому земельних ділянках за 2017 -2021 роки.

Твердження позивача про те, що самостійне використання земельних ділянок не означає власноручний обробіток землі, а можливе із залученням третіх осіб за договорами оренди, найму, виконання робіт, надання послуг, а також те, що спадкодавці не могли власноручно використати належні їм земельні ділянки та мали намір передати їх у фактичне користування своїм синам: ОСОБА_6 та позивачу ОСОБА_1 і останній володіє знаннями для використання землі та обробляє її самостійно із використанням с/г техніки, жодним чином не підтверджено належними доказами по справі.

Наявний вматеріалах справирозрахунок недоводить завданихпозивачу реальнихзбитків (упущеноївигоди)та їхрозміру,а такожпричинного зв`язкуміж протиправноюповедінкою відповідачата збитками,оскільки зробленийна підставівідповідних статистичнихданих,виходячи зсередньої урожайностіта цінна сільськогосподарськупродукцію по Кропивницькому (Новгородківському) району Кіровоградської області.

Сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується припущенням про можливість отримання такого прибутку, та не підтверджується жодними належними доказами, які могли б свідчити про реальну можливість позивачем обробляти належну йому земельну ділянку, засівати її та збирати урожай.

Пред`являючи вимогу про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) позивач не довів, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б отримані ним в разі правомірних дій відповідача та тільки неправомірні дії ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012» стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості позивача отримати прибуток від самостійного обробітку належних йому земельних ділянок. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення.

Відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У Постанові Верховного суду України від 14.06.2017 у справі № 923/2075/15 зазначено, що наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для стягнення. Тобто, навіть належний висновок судової економічної експертизи про розмір неодержаного доходу не є належним доказом реальності неодержання доходів.

З урахуванням викладеного, для стягнення упущеної вигоди необхідно не тільки у належний спосіб встановлювати її розмір, але і доводити високий ступінь ймовірності такої вигоди.

Інші доводи сторін не спростовують висновків суду.

За встановлених судом обставин позов ОСОБА_1 до ТОВ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС 2012» про стягнення збитків у формі упущеної вигоди слід вважати безпідставним, необґрунтованим і недоведеним, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Щодо клопотання сторони відповідача щодо застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, суд прийшов до наступних висновків.

Так, виходячи з вимогст. 261 ЦК Українипозовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання щодо позовної давності.

Відповідно до п. 6 ч.1ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно ч. 1, ч. 2 ст.141ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові на позивача.

Сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у зв`язку з відмовою у позові необхідно залишити за позивачем.

На підставі ст.ст. 3, 12, 13, 19, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОЛОТИЙ КОЛОС - 2012» про стягнення збитків у формі упущеної вигоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.09.2025 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Копію рішення вручити (направити) сторонам та їх представникам.

Суддя Є.О. Подліпенець