Рішення № 130566800, 25.09.2025, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/821/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2025 року м. Погребище

Погребищенський районний судВінницької області в складі:

головуючого судді Гуцола М.П.,

з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Погребище справу за позовом ОСОБА_1 до Погребищенської міської ради про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди в порядку спадкування за законом, -

встановив:

короткий зміст позовних вимог.

29.08.2025 до суду звернулася позивач ОСОБА_1 із позовною заявою до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, у якій просить встановити факт родинних відносин та визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка на час смерті проживала по АДРЕСА_1 .

На момент смерті спадкодавця позивач з спадкодавцем ОСОБА_2 постійно проживали разом, а відтак вона вважається такою, що прийняла спадщину відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України.

При зверненні до нотаріальної контори позивачу було відмовлено у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа.

Крім того, у свідоцтві про народження позивача її ім`я та по батькові зазначено як « ОСОБА_3 », тоді як у паспорті зазначено « ОСОБА_4 ».

Оскільки позивач позбавлена можливості у звичайний спосіб реалізувати свої спадкові права, а тому змушена звертатись до суду і просити захистити її невизнане право у заявлений спосіб.

Рух справи, позиція суду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2025 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П. (а.с. 26).

Ухвалою Погребищенського районного суду Вінницької області від 02.09.2025 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 25.09.25025, витребувано з Погребищенської державної нотаріальної контори інформацію зі Спадкового реєстру про наявність спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 27).

09.09.2025 з Погребищенської державної нотаріальної контори надійшла інформація, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась, будь-яка інформація щодо наявності чи відсутності спадкоємців відсутня (а.с. 32-32).

Позивач у судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити (а.с. 22).

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася також, головний спеціаліст юрист відділу правового забезпечення Погребищенської міської ради Дзюба О.О. через канцелярію суду подав заяву розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав (а.с. 33).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Згідно зі ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Встановлені судом обставини справи.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16.05.2005, актовий запис № 12, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Позивач ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її матір`ю у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 від 17.09.1952 значиться « ОСОБА_2 » (а.с. 6) .

02.03.2003 укладено шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , прізвище дружини після одруження « ОСОБА_8 », що підтверджено копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 (а.с. 7).

На випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишила заповіт, яким заповіла на ім`я позивача належну їй земельну частку (пай). Заповіт посвідчений секретарем виконкому Саражинецької сільської ради Погребищенського району 15.11.1999 (а.с. 9).

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 08.12.2005 визнано право позивача ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 3,82 в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Саражинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області, яка належала спадкодавцю ОСОБА_2 (а.с. 10).

Відповідно до виписки із погосподарської книги №20-49, виданої 18.08.2025 виконавчим комітетом Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Відповідно до довідок №20-51, виданої 22.08.2025 та №20-50, виданої 22.08.2025 виконавчим комітетом Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала в одному дворі зі своєю дочкою ОСОБА_1 (а.с. 19, 20).

Із відповіді Погребищенської державної нотаріальної контори №500/01-16 від 09.09.2025 слідує, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилась, будь-яка інформація щодо наявності чи відсутності спадкоємців відсутня (а.с. 31-32).

З інформаційного листа №468/01-16, що виданий 26.08.2025 завідувачем Погребищенської державної нотаріальної контори О.В.Швецем вбачається, що у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовлене через відсутність правоустановчих документів та рекомендовано звернутися до Погребищенського районного суду Вінницької області для визнання права власності на вказане майно (а.с. 12).

Технічний паспорт на нерухоме спадкове майно, а саме на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 позивачем виготовлений 01.08.2025 (а.с. 13-17).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання про задоволення позову.

Згідно із частиною першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з п.7 Пленуму Верховного суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.

У постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19) зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та документам, що їх підтверджують, суд дійшов висновку про доведеність факту родинних відносин ОСОБА_1 з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Суд переконався, що спадкодавець правомірно набула право власності на спірний житловий будинок, тому це майно входить до складу спадкової маси.

Відсутність державної реєстрації права власності на спірне майно не позбавляє позивача, як спадкоємця права на це спадкове майно.

В силу ч.5 ст.1268 ЦК спадщина належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття.

Відповідно до вимог п.4.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. У п.4.15 Порядку зазначено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в Роз`ясненні, наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За таких обставинах, єдиним способом реалізації позивачем своїх спадкових прав після смерті матері є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.

Враховуючи час побудови нерухомого майна, яке спадкується, відсутність ознак самовільного будівництва, а також той факт, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не мала, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набула право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявність у позивача права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане спадкове майно.

Розподіл судових витрат між сторонами.

На стягненні судових витрат позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності, визначеним ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог, а тому підстав для стягнення судових витрат з Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області на користь позивача не вбачається.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272, 1296 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 81, 89, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

прийняти визнання позову представником відповідача Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області Дзюбою Олегом Олександровичем.

Позовні вимоги задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок позначений літерою «А», загальною площею 78,4 кв.м., житловою площею 29,8 кв.м., веранду позначену літерою «а», ганок, сарай позначений літерою «Б», погріб з шиєю позначений літерою «В», криницю позначену за номером 1, огорожу позначену за номером 2, ворота з хвірткою позначені за номером 3, хвіртку позначену за номером 4, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Погребищенська міська рада Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 03772654, місцезнаходження за адресою: вул. Б. Хмельницького, 110, м. Погребище Вінницького району Вінницької області.

Суддя