Рішення № 130553641, 29.09.2025, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 557/742/25

Провадження №: 2/343/639/25

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2025 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Керніцького І. І.,

секретаря - Оленюк Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути ( з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 03.09.2025) з відповідача на свою користь заборгованість за договором кредиту №142827 від 07.06.2024 в розмірі 11 132 грн. 57 коп.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що 07 червня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №142827 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

За умовами вказаного кредитного договору сторони погодили, що сума кредиту становить 6945 грн 00 коп та надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 5000,40 грн. на рахунок банківської картки позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті, у розмірі 1944,60 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини договору.

Строк кредитування за цим договором складає 70 днів з 07 червня 2024 року (дата надання кредиту) по 16 серпня 2024 року. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 586% річних, є незмінними та нараховуються з дня, наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, визначеного у п.2.6 договору. Крім того, за умовами договору сторони передбачили також сплату комісії. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн., стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 грн.

Кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником платежів на повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом визначено у Графіку платежів, який є невід`ємною частиною договору кредиту.

Всупереч умов договору ОСОБА_1 не виконував свої зобов`язання щодо повернення наданого йому кредиту та не здійснював оплату процентів та комісії згідно графіку платежів, в зв`язку із чим її заборгованість за договором кредиту становить 11 132 грн. 57 коп.

10 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу №10102024, за умовами якого ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №142827 від 07.06.2024.

Після набуття права вимоги за вказаним кредитним договором, ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювало будь-яких нарахувань за кредитним договором №142827 від 07.06.2024, заборгованість по якому на дату подачі позову залишилась незмінною - 11 132 грн. 57 коп.

Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань за договором кредиту №142827, тому позивач просить стягнути з неї на свою користь 11 132 грн. 57 коп заборгованості, з яких: 6945,00 грн. - заборгованість по кредиту, 4 187,57 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Крім того, просить стягнути з відповідачки сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн., а також 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

07 травня 2025 року ухвалою Гощанського районного суду Рівенської області направлено матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за підсудністю до Долинського районного суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27 червняня 2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

17.07.2025 відповідач ОСОБА_1 сформував в системі "Електронний суд" відзив, у якому йдеться, що перш за все, хоче зазначити, що між ним та ТзОВ "ЕЙС" жодного кредитного договору укладено не було. Позивач у своїй заяві посилається на укладення нібито кредитного договору між мною та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" № 142827 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Однак не довів, що такий договір був укладений.

Вимоги стягнення заборгованості за кредитним договором позивач виключно обгрунтовує договором відступлення прав вимог та розрахунком заборгованості, який у свою чергу не містять інформації про нарахування мені кредитних коштів та утворення заборгованості. Отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Нарахована позивачем заборгованість за відсотками є завищеною, не відповідає ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", засадам справедливості, добросовісності, розумності.

Позивач не довів, що звернення до адвоката про надання правничої допомоги було необхідним у даній справі. Так, документи, які були додані до позовної заяви були наявні у позивача, а також позовна заява по своїй суті дублює умови кредитного договору.

Просить зменшити розмір витрат на професійну правову допомогу адвоката позивача у відповідності до ч. 5 ст. 137 ЦПК України.

03 вересня 2025 року представник ТОВ «ФК «Ейс» Поляков О.В. сформував в системі «Електронний суд» заяву про зменшення позовних вимог та додаткові пояснення у справі. Вказує, що провівши аналіз нарахованих відсотків за кредитним договором, позивач має намір зменшити розмір позовних вимог до 11 132,57 грн. Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №142827 від 07.06.2024 у розмірі 11 132,57 грн., яка складається з 6945,00 грн. заборгованості за тілом, яка складається з 4 187,57 заборгованості за відсотками та комісії та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн покласти на відповідача.

В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» Поляков О.В., який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з`явився, у позовній заяві наявне його клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи не прибув, 08.09.2025 сформував в системі «Електронний суд» клопотання де відзначає, що не заперечує у задоволенні заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК.

України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №142827 (а.с.13-16).

Кредитний договір укладено сторонами в електронній формі та підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , який відтворений шляхом використання ним 07 черня 2024 року о 14:03:51 одноразового ідентифікатора «96e27а95», який був надісланий на номер його мобільного телефону НОМЕР_2 , про що свідчить розділ VII кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін.

Відповідно до п.2.2.1 кредитного договору відповідачці надано кредит в розмірі 6945.00 грн. в наступному порядку: у розмірі 5000,40 грн. на рахунок банківської картки позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті; у розмірі 1944.60 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини договору.

Строк кредитування за цим договором складає 70 днів з 07 червня 2024 року (дата надання кредиту) по 16 серпня 2024 року (п.2.6 договору).

У п.2.3 договору кредиту сторони передбачили, що проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 586% річних, тип процентної ставки - фіксована, розмір процентної ставки незмінний. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня, наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, визначеного у п.2.6 цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів.

Крім того, за умовами п.2.4 кредитного договору сторони передбачили також сплату комісії. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн., стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 грн.

У п.2.5 договору кредиту сторони також передбачили сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1944,60 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 28% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів.

За умовами вищезазначеного договору кредиту ОСОБА_1 зобов`язався повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк та сплатити відсотки за користування цими коштами та комісію.

Фінансова установа виконала свої зобов`язання за кредитним договором та надала відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору, однак ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у нього перед кредитором виникла заборгованість за вказаним кредитним договором.

10 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу №10102024, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» прийняло належні ТОВ «ФК «Кредіплюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с.44-48,50).

Відповідно до витягу з Додатку №1 до договору факторингу № 10102024 від 10 жовтня 2024 року Реєстр прав вимог № 2 від 06 листопада 2024 року до договору факторингу №10102024 від 10 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №142827 від 07 червня 2024 року в сумі 12 667,00 грн., з яких: 6945,10 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 5321,10 грн. - сума заборгованості за відсотками, 401 грн. - заборгованість по комісії (а.с.49).

З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 новий кредитор ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювало жодних нарахувань за кредитним договором.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За змістом частини першої статті 4 Закону України 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 2664-III) факторинг вважається фінансовою послугою.

У пункті 5 частини першої статті 1 Закону № 2664-III зазначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Вимоги до договору про надання фінансових послуг передбачені в статті 6 Закону № 2664-III.

Так, за змістом частини першої статті 6 Закону № 2664-III договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити: 1) назву документа; 2) назву, адресу та реквізити суб`єкта господарювання; 3) відомості про клієнта, який отримує фінансову послугу: прізвище, ім`я, по батькові, адреса проживання - для фізичної особи, найменування та місцезнаходження - для юридичної особи; 5) найменування фінансової операції; 6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків; 7) строк дії договору; 8) порядок зміни і припинення дії договору; 9) права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору; 9-1) підтвердження, що інформація, зазначена в частині другій статті 12 цього Закону, надана клієнту; 10) інші умови за згодою сторін; 11) підписи сторін.

Крім того, відповідно до пункту 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів-суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 1077 ЦК України договір факторингу передбачає, зокрема те, що фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).

Отже, за договором факторингу фактором має надаватися фінансова послуга, яка полягає в наданні коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (пункт 6 частини першої статті 4 Закону № 2664-III), тобто грошові кошти мають передаватися клієнту у розпорядження, і клієнт має сплатити фактору за відповідну послуги з фінансування (надання позики або кредиту).

При цьому, така плата за надану фактором послугу може бути, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18, пункт 61), встановлена у твердій сумі, у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається, у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної в договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану фактором фінансову послугу.

Натомість грошова вимога, що передається клієнтом фактору, може відступатися клієнтом фактору у зв`язку з її продажем останньому (частина перша статті 1084 ЦК України) або з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, оскільки за змістом частини другої статті 1084 ЦК України фактор має право у разі невиконання клієнтом зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленої грошової вимоги до боржника.

Таким чином, договір факторингу є змішаним договором, який обов`язково поєднує у собі елементи договору позики або кредитного договору та елементи договору купівлі-продажу грошової вимоги або договору застави грошової вимоги.

Досліджені судом вищезазначені докази у справі свідчать, що відбулася заміна кредитора, на підставі укладеного договору факторингу №10102024 від 10 жовтня 2024 року, а тому до ТОВ «ФК «Ейс», перейшло право вимоги за кредитним договором від 07 червня 2024 року №142827, укладеним між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

За змістом ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Враховуючи факт підписання відповідачем ОСОБА_1 електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «96e27а95», суд вважає, що укладення кредитного договору №142827 від 07.06.2024 відбулось, що узгоджується зі ст.ст.6, 627 ЦК України та ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», та останній надано кредит в сумі 6945.00 грн. в наступному порядку: у розмірі 5000,40 грн. на рахунок банківської картки позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті; у розмірі 1944.60 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини договору.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Ейс» надало виписку з особового рахунку за кредитним договором №142827 від 07.06.2024, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 станом на 19 березня 2025 року складає 12 667 грн. коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 6 945 грн. 00 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 5 321 грн. 10 коп., комісія - 401 грн. (а.с.43).

Отже, розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 19 березня 2025 року складає 12 667 грн. коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 6 945 грн. 00 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом - 5 321 грн. 10 коп., комісія - 401 грн.

Однак, оскільки скільки згідно заяви ТОВ «ФК «Ейс» про зменшення позовних вимог від 03 вересня 2025 року позивач зменшив заявлені позовні вимоги та просив стягнути з відповідач боргованість по тілу кредиту в сумі 6945,000 грн., заборгованість по відсотках та комісії - 4187,57 грн.

Таким чином, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства (ч.1 ст.13 ЦПК України), згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, з урахуванням заяви ТОВ «ФК «Ейс» про зменшення позовних вимог від 03 вересня 2025 року, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №142827 від 07.06.2024 в розмірі 11 132 грн 57 коп.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача ТОВ «ФК «Ейс» під час розгляду справи в суді на підставі договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року, додаткової угоди № 4 до договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року, ордеру серії АА №1539887 від 04 лютого 2025 року, здійснював адвокат Тараненко А.І. (а.с.39, 52-55).

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг за договором №04/02/25-01 від 04 лютого 2025 року сторони погодили, що адвокатом Тараненко А.І. у даній справі надано ТОВ «ФК «Ейс» такі види правової допомоги: вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості - 2 години вартістю 1000 грн., складання позовної заяви - 2 години вартістю 5000 грн., підготовка адвокатського запиту - 1 година вартістю 500 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 1 година вартістю 500 грн. Загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 7000 грн. (а.с.56).

Крім того, при подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 10654 від 05 травня 2025 року.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню на його користь з відповідача.

На підставі ст.ст. 526, 530, 629, 634, 638, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексуУкраїни, керуючись ст.ст. 141, 258, 259,264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №142827 від 07.06.2024 в розмірі 11 132 (одинадцять тисяч сто тридцять дві) гривні 57 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 копійок судового збору та 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: вул. Харківське шосе,19, офіс 2005 м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя