Рішення № 130551386, 23.09.2025, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1538/25

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інжмонтажбуд»про стягнення 999204,23 грнза участю представників:

позивача:Штабовенко Д.В. адвокат, ордер від 06.05.2025 серія АР № 1092765відповідача:не з`явилисьсуть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-М» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інжмонтажбуд» (далі відповідач) про стягнення 999204,23 грн., з яких 806262,32 грн. основного боргу, 50891,27 грн. інфляційних втрат, 13533,55 грн. 3% річних, 128517,09 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду від 30.11.2024 № 1556 щодо здійснення повної оплати виконаних робіт у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.05.2025 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову упродовж п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Запропоновано відповідачу надати суду у строк встановлений для подання відзиву докази належного виконання своїх зобов`язань за договором підряду від 30.11.2024 № 1556 щодо здійснення повної оплати виконаних робіт у встановлений договором строк.

Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до їх електронних кабінетів копії ухвали в електронній формі.

Через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інжмонтажбуд» подало до суду заяву від 30.05.2025 (вх. № суду 4973 від 02.06.2025), в якій відповідач просить суд поновити йому строк для подання відзиву на позовну заяву, у зв`язку з тим, що представник відповідача мав обмежений час для ознайомлення з матеріалами справи та проведення консультацій з відповідачем.

Також відповідач через систему «Електронний суд» подав до суду відзив на позовну заяву від 30.05.2025 (вх. № суду 7504/25 від 02.06.2025), в якому він заперечує проти позовних вимог, з підстав, які зводяться до того, що роботи, передбачені договором є частиною робіт, передбачених в цілому по об`єкту: Капітальний ремонт дощової каналізації по вул. Пантелеймона Куліша ріг вул. Каховскої, замовником виконання яких є Комунальна корпорація «Київавтодор» в межах процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2024-06-13-006443-а). До виконання робіт на вказаному об`єкті відповідач був залучений як субпідрядна організація. Крім того, роботи передбачені укладеним між сторонами у справі договором, не входили до переліку робіт проектно-кошторисної документації в межах процедури закупівлі і були замовлені як додаткові та невідкладні з подальшим внесенням змін до проектно-кошторисної документації. У зв`язку з тим, що замовником робіт по Об`єкту: Капітальний ремонт дощової каналізації по вул. Пантелеймона Куліша ріг вул. Каховської є комунальна корпорація, яка водночас є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», обсяги та вартість робіт за договорами підряду та субпідряду на виконання всіх робіт по вказаному об`єкту, підпадають під контроль органів державного фінансового контролю, в тому числі під час державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. У разі виявлення КП «Київекспертиза» за результатом розгляду підписаного між позивачем та відповідачем акту виконаних робіт, який (акт) був переданий на перевірку обсягів та нормативів виконаних робіт, невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, сума, що підлягає оплаті позивачу може бути скоригована. Акт виконаних робіт за формою КБ-2в від 17.12.2024 між позивачем та відповідачем на даний час ще не пройшов відповідну перевірку та не повернутий відповідачу з висновками КП «Київекспертиза».

Через систему «Електронний суд» відповідач подав заяву від 30.05.2025 (вх. № суду 7505 від 02.06.2025), в якій він керуючись ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України просить суд, у разі задоволення позовних вимог, зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені.

Через систему «Електронний суд» позивач подав до суду відповідь на відзив від 04.06.2025 (вх. № суду 7707/25 від 04.06.2025), в якій він наводить власні спростування на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема, позивач зазначає, що умови укладеного між сторонами у справі договору не передбачають прив`язки до висновків КП «Київекспертиза». Доводи відповідача про те, що експертиза може встановити завищення поточних цін чи кошторису не знаходять фактичного підтвердження, а є лише його припущеннями. Щодо зменшення заявленої до стягнення суми пені, то позивач вказує, що укладаючи договір сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі розмір та порядок нарахування неустойки. Відтак, відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився з передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні призначеному на 01.07.2025, розглянувши заяву відповідача від 30.05.2025 (вх. № суду 4973 від 02.06.2025) про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, заслухавши думку присутнього в судовому засіданні в режимі відеоконференції представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив заяву відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, поновив строк відповідачу на подання відзиву на позовну заяву та залучив до матеріалів справи поданий ним відзив на позовну заяву від 30.05.2025 (вх. № суду 7504/25 від 02.06.2025).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2025 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.09.2025 о 11:40 та встановлено відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив до 02.09.2025.

Відповідач своїм правом на подачу заперечень на відповідь на відзив не скористався, заперечення на відповідь на відзив суду не надав.

Присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до його електронного кабінету копії ухвали в електронній формі.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні в режимі відеоконференції, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір підряду від 30.11.2024 № 1556 (далі договір), відповідно до умов якого позивач підрядник зобов`язався в строк та на умовах, визначених цим договором та відповідно до проектно-кошторисної документації виконати та здати роботи за ДК 021:2015 код 45230000-8 по об`єкту: Капітальний ремонт дощової каналізації по вул. Пантелеймона Куліша ріг вул. Каховської, а відповідач замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору підрядник виконує роботи в межах договірної ціни та забезпечує якість робіт у відповідності до будівельних норм і правил.

Відповідно до п. 1.3 договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектною та кошторисною документацією.

У п. 2.1, 2.2 договору сторони погодили, що договірна ціна є динамічною і складає 2687541,08 грн., у тому числі ПДВ 447923,51 грн. Договірна ціна може змінюватися тільки у випадках, передбачених цим договором.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що розрахунки проводяться тільки за виконані роботи, прийняті замовником після підписання останнім представлених виконавцем належно оформлених актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), оформленого рахунку на оплату, протягом 2-х календарних днів з дня підписання замовником акту приймання-передачі виконаних робіт.

Підпунктом 4.2.3 п. 4.2 договору замовник зобов`язаний прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи згідно наданих підрядником актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в і довідок форми КБ-3.

У відповідності до п. 11.1 договору фінансування робіт здійснюється власних коштів підприємства ТОВ «БК» ІНЖМОНТАЖБУД».

Розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах договірної ціни та на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін (п. 11.2 договору).

Згідно з п. 11.3 договору замовник протягом 2-х робочих днів з дня підписання (узгодження) документів згідно з пунктом 11.2 договору проводить оплату за виконані роботи.

Відповідно до п. 12.1 договору приймання-передача робіт проводиться на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.01.2025, а в частині розрахунків - до належного виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором (п. 15.1 договору).

Між сторони погоджена та підписана договірна ціна на будівництво.

На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем були прийняті роботи на суму 2687541,08 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2024 року від 17.12.2024 № 1 на суму 2687541,08 грн. та відповідною довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2024 року від 17.12.2024 на суму 2687541,08 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та скріплені печатками товариств.

Відповідач на підставі платіжних інструкцій від 22.01.2025 на суму 881278,76 грн., від 22.01.2025 на суму 1000000 грн. частково оплатив виконані позивачем роботи на суму 1881278,76 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за виконані роботи у встановлений договором строк, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 18.03.2025 про оплату заборгованості в розмірі 806262,32 грн. Відповідач отримав вказану кореспонденцію, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 6903600113458.

Разом з тим, відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення, своїх договірних зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за виконані підрядні роботи по зазначеному вище акту у строки визначені договором не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 806262,32 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Договір підряду це консенсуальний, двохсторонній та оплатний договір.

Стаття 854 Цивільного кодексу України до обов`язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо здійснення розрахунку за виконані та прийняті підрядні роботи по зазначеному вище акту, в зв`язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 806262,32 грн. різниця між загальною вартістю робіт та перерахованими коштами. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 806262,32 грн. заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за виконані та прийняті підрядні роботи по зазначеному вище акту у строк визначений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача інфляційні втрати з простроченої суми за загальний період прострочення з 20.12.2024 по 30.04.2025 складають 50891,27 грн., 3% річних з простроченої суми за загальний період прострочення з 20.12.2024 по 30.04.2025 складають 13533,55 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Також позивач на підставі п. 14.4 договору просить стягнути з відповідача за прострочення оплати виконаних робіт, пеню розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, дійсної на день прострочки, за кожний день прострочення, яка за розрахунком позивача за період прострочення з 20.12.2024 по 30.04.2025 складає 128517,09 грн.

Згідно з п. 14.4 договору замовник несе відповідальність у разі прострочення платежів та зобов`язаний сплатити підряднику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ дійсної на день прострочки, за кожний день затримки проведення платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи.

Через систему «Електронний суд» відповідач подав заяву від 30.05.2025 (вх. № суду 7505 від 02.06.2025), в якій він керуючись ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України просить суд, у разі задоволення позовних вимог, зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені.

Подана заява обґрунтована тим, що позивач не навів доказів щодо того, що внаслідок порушення відповідачем строків виконання зобов`язання, йому завдано збитків або що розмір завданих йому збитків перевищує розмір нарахованих штрафних санкцій. Враховуючи баланс інтересів сторін, а також значний обсяг відповідальності відповідача, що є непропорційних наслідком порушення умов договору, недоведеність позивачем наявності в нього збитків у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, відповідач просить суд максимально зменшити розмір нарахованої пені.

Справедливість, добросовісність, розумність, як загальні засади цивільного законодавства, є застосовними у питаннях застосування правової відповідальності до боржника у вигляді неустойки.

Неустойка встановлюються, зокрема, відповідно до договору за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямована передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Неустойка не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Велика Палата Верховного суду України в постанові від 18.03.2020 по справі № 902/417/18 вказала, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір неустойки (пені та штрафу), оскільки вона спрямована на відновлення майнової сфери кредитора.

Зменшення неустойки (пені та штрафу) є протидією необґрунтованого збагачення однією із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін.

При цьому, ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Доказів наявності понесення позивачем збитків, які б перевищували чи дорівнювали б розміру заявленої до стягнення суми пені, позивач суду не надав. Сума пені, яку просить позивач стягнути з відповідача є занадто великою та не співрозмірною із можливими збитками.

Беручи до уваги викладене, зважаючи на загальні засади цивільного законодавства справедливість, добросовісність, розумність, баланс інтересів сторін, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене вищезазначене прострочення грошового зобов`язання, враховуючи, що обсяг відповідальності є нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення, він (обсяг відповідальності) є несправедливим щодо боржника (тобто цей тягар є невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним) та недопущення невиправданого збагачення позивача за рахунок стягнення з відповідача занадто великої суми неустойки, суд частково задовольняє заяву відповідача про зменшення пені та зменшує суму пені, що підлягає стягненню до 64258,55 грн., тобто на 50% від заявленої до стягнення суми.

Заперечення відповідача проти позову з підстав, які зводяться до того, що роботи, передбачені договором є частиною робіт, передбачених в цілому по об`єкту: Капітальний ремонт дощової каналізації по вул. Пантелеймона Куліша ріг вул. Каховскої, замовником виконання яких є Комунальна корпорація «Київавтодор» в межах процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2024-06-13-006443-а), а відповідач до виконання робіт на вказаному об`єкті був залучений як субпідрядна організація, а роботи передбачені укладеним між сторонами у справі договором, не входили до переліку робіт проектно-кошторисної документації в межах процедури закупівлі і були замовлені як додаткові та невідкладні з подальшим внесенням змін до проектно-кошторисної документації, не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється, з огляду на те, що вказані посилання жодним чином не впливають на вирішення спору, позаяк виконання зобов`язань за укладеним між сторонами договору не стоїть в залежності від інших договорів укладених між відповідачем та третіми особами. Обсяг робіт та їх вартість були погоджені між сторонами у справі, роботи передбачені умовами договору виконі позивачем та прийняті відповідачем.

Посилання відповідача на те, що акт виконаних робіт за формою КБ-2в від 17.12.2024 між позивачем та відповідачем на даний час ще не пройшов відповідну перевірку та не повернутий відповідачу з висновками КП «Київекспертиза», не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється, з огляду на те, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено проходження вказаної відповідачем перевірки КП «Київекспертиза». А посилання на те, що сума, що підлягає оплаті позивачу може бути скоригована є лише припущенням відповідача, та не підтверджена належними та допустимими доказами.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, зобов`язання відповідача зі сплати виконаних робіт прострочене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 806262,31 грн. заборгованості, 50891,27 грн. інфляційних втрат, 13533,55 грн. 3% річних, 64258,55 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог про стягнення 64258,54 грн. пені суд відмовляє, з огляду на зменшення судом розміру заявленої до стягнення суми пені.

Оскільки позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, але суд зменшив розмір заявленої до стягнення суми пені, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інжмонтажбуд» про стягнення 999204,23 грн., з яких 806262,32 грн. основного боргу, 50891,27 грн. інфляційних втрат, 13533,55 грн. 3% річних, 128517,09 грн. пені задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інжмонтажбуд» (вул. Соборна, 10б, приміщення 110, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська обл., 08130, ідентифікаційний код 45014076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-М» (провулок Тамбовський, 2, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 31575976) 806262 (вісімсот шість тисяч двісті шістдесят дві) грн. 32 коп. основного боргу, 50891 (п`ятдесят тисяч вісімсот дев`яносто одну) грн. 27 коп. інфляційних втрат, 13533 (тринадцять тисяч п`ятсот тридцять три) грн. 55 коп. 3% річних, 64258 (шістдесят чотири тисячі двісті п`ятдесят вісім) грн. 55 коп. пені, 11990 (одинадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн. 45 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-М» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інжмонтажбуд» про стягнення 64258,54 грн. пені відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 29.09.2025.

Суддя Ю.В. Подоляк