Ухвала суду № 130551126, 23.09.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/5477/24

Провадження № 2-др/201/62/25

ДОДАТКОВА УХВАЛА

Іменем України

23 вересня 2025 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розподілсудових витратна правовудопомогу у цивільній справі запозовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2025 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Підодвірний Т.І. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на правову допомогу в сумі20000,00грн, оскільки судом під час постановлення ухвали про залишення позову без розгляду не могли бути врахованими наявні у сторони відповідача докази щодо розміру понесених судових витрат.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 4ст. 270 ЦПК Україниу разі необхідності судможевикликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч. 2ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив таке.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістомстатті 6 ЦПК Українисуд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина першастатті 13 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 12.08.2025 позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

Ухвала постановлена у зв`язку із не усуненням позивачем недоліків позовної заяви під час розгляду справи у порядку статей 187, 257 ЦПК України.

Частиною 1статті 133 ЦПК Українивизначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українипередбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 5статті 142 ЦПК Україниу разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Частиною шостоюстатті 142 ЦПК Українипередбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язкуйого визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятоїстатті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9ст. 141 ЦПК Україниу випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Системний аналізнаведених норм дає підстави вважати, що у разі залишення позову без розглядувимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витратпідлягають задоволенню у разінеобґрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони.

Для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача.

Суд зауважує, що особі гарантується право на звернення до суду за захистом та право на позов.ЦПК Українипередбачає компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

При цьому звернення до суду із позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями55,124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 26.09.2018 в справі №148/312/16-ц, від 30.06.2022 в справі №753/1625/21.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Сам по собі фактзалишенняпозову без розгляду із наведених вище підстав не може бути підставою длязадоволення вимог відповідача про компенсацію здійснених ним витрат.

Згідно із ч.ч. 12, 13ст. 187 ЦПК Україниякщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Додатково суд роз`яснює, що відповідно до п. 8 ч. 1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч.2ст. 257 ЦПК України).

Залишення позову без розгляду у зв`язку із тим, що позивач не усунув умови, що були підставою для залишення заяви без розгляду, не є необґрунтованими діями позивача, оскільки позивач має право, а не зобов`язаний усувати недоліки позову і потім звернутися до суду повторно.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстав для констатуванняфакту необгрунтованості дій позивача у зв`язкуіз зверненням до суду іззаявоюпро залишенняйого позову без розгляду не встановлено.

За встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат на правову допомогу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 79, 81,141-142,258, 259, 261, 263-264,354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про розподілсудових витратна правовудопомогу усправі запозовом Акціонерноготовариства «СенсБанк» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зі ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підписана суддею 26 вересня 2025 року.

Суддя Наумова О.С.