Ухвала суду № 130550243, 29.09.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

29.09.2025Справа № 910/11868/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-депозитарний центр «Глобал» (04073, м Київ, пров. Куренівський, буд. 19/5) про визнання права власності на цінні папери

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-депозитарний центр «Глобал» (далі - відповідач) про визнання за ОСОБА_1 права власності на цінні папери у кількості 30000000 штук простих іменних акцій у бездокументарній формі, номінальною вартістю 0,25 грн, загальною вартістю 7500000,00 грн, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (код ISIN) UA4000168876, емітент - Приватне акціонерне товариство «Унавське» (Київська обл., м. Фастів, вул. Фомічова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 00448746).

Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за приписами пунктів 2 та 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, всупереч викладеному, в поданій позовній заяві, заявником не зазначено відомості про наявність або відсутність електронних кабінетів у сторін, як і не зауважено, щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ч. 1 ст. 172 ГПК України).

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 2, 7 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Пунктом 17 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 передбачено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відправником відкритими для перевірки їх вкладення (п. 47 Правил).

З наведеного вбачається, що звертаючись до суду із позовом, на позивача покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення або шляхом надсилання в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Однак, до матеріалів позовної заяви, що подана до суду, позивачем не надано жодних доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, як і не надано доказів надсилання до електронного кабінету відповідача в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Пунктом 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

При цьому майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України).

Згідно з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Таким чином, оскільки даний позов містить вимогу про визнання права власності на цінні папери, що являється спором про підтвердження права на майно, зазначений позов має майновий характер та підлягає грошовій оцінці.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, за приписами частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судом враховано, що позовну заяву подано в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у зв`язку з чим може бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на цінні папери загальною вартістю 7500000,00 грн.

Відтак, з огляду на те, що даний позов містить майнову вимогу, то судовий збір за його подання має сплачуватися у розмірі 90000 грн (7500000,00 грн*1,5 ставки/100% *0,8).

Тоді як, в якості доказів сплати судового збору до позовної заяви додано платіжну інструкцію №4466-8414-4197-8595 від 22.09.2025 на суму 2422,40 грн, що менше від встановленого законом розміру.

При цьому, частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в тексті позовної заяви посилається, зокрема, на договір про обслуговування рахунку в цінних паперах №3026 від 25.06.2013 та договір про обслуговування рахунку в цінних паперах №Д-86579/20 від 13.07.2020, однак позивач вказані документи (докази) ні в оригіналі, ні в належним чином засвідчених копіях до додатків позовної заяви не надає, а також не зазначає об`єктивних причин, з яких вони не можуть бути подані суду або доказів, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного документа (частини 2, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано вищезазначених вимог встановлених Господарським процесуальним кодексом України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надати позивачу строк для усунення допущених недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

3. Встановити ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів у сторін;

- заяви щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;

- доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

- доказів доплати судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі;

- всіх документів (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема договір про обслуговування рахунку в цінних паперах №3026 від 25.06.2013 та договір про обслуговування рахунку в цінних паперах №Д-86579/20 від 13.07.2020) в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно ст. 91 Господарського процесуального кодексу України..

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

5. Згідно частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СуддяТ.В. Васильченко