Рішення № 130546424, 09.09.2025, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2952/24

Господарський суд Київської області у складі судді Смірнова О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/2952/24

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Громадської організації ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ КЕДР-1,2,3,4,6,7 (07362, Київська обл., Вишгородський р-н., с. Новосілки, вул. Озерна, 1)

про визнання недійсними рішення

за участю представників:

від позивача: Дем`янюк В.П.

від відповідача: Камінецький С.М.

СУТЬ СПОРУ

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 29.10.2024 до Громадської організації ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ КЕДР-1,2,3,4,6,7 про визнання недійсними рішення.

Водночас, в позовній заяві міститься клопотання про проведення письмового опитування відповідача в порядку ст. 90 ГПК України та клопотання про витребування доказів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 08.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.12.2024 о 11:00.

25.11.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній проти позову заперечує, у зв`язку з наступним:

- 09.08.2023 на підставі рішення конференції Громадської організації «ОБ?ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» від 13.07.2023 про обрання ОСОБА_1 головою правління до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис про зміну керівника Громадської організації «ОБ?ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7», що підтверджується наданою позивачем копією Виписки з ЄДРПОУ від 11.08.2023;

- 13.01.2024 рішенням конференції Громадської організації «ОБ?ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7», оформленим протоколом №13-01/2024 від 13.01.2024, позивача було звільнено з посади голови правління Громадської організації «ОБ?ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» та обрано головою правління ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом №13-01/2024 від 13.01.2024 Конференції членів Громадської організації «ОБ?ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» та копією Виписки з ЄДРПОУ від 24.01.2024;

- відповідачем було дотримано порядок скликання та проведення конференції ГО «ОМСТ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» 13.01.2024;

- делегати від всіх Садових товариств, зокрема, від «КЕДР-1» та «КЕДР-4», були обрані та направлені загальними зборами цих товариств для участі у конференції ГО «ОМСТ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» 13.01.2024. Тобто, порядок обрання делегатів Конференції було дотримано;

- про проведення Конференції та порядок денний, зокрема, про розгляд питання щодо звільнення позивача було повідомлено належним чином шляхом розміщення на дошці оголошень Правління ГО «ОМСТ «Кедр-1,2,3,4,6,7» та в газеті «Голос України»;

- конференція ГО «ОМСТ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» 13.01.2024 відбулась за наявності необхідного кворуму учасників, що підтверджується, зокрема, додатком №1 до протоколу №13-01/2024 від 13.01.2024, а саме реєстром учасників Конференції ГО «ОМСТ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» 13.01.2024;

- всупереч тверджень позивача 02.12.2023 Правління ГО «ОМСТ «Кедр-1,2,3,4,6,7» ухвалило рішення про проведення конференції 13.01.2024, про що було складено відповідний протокол;

- після чого відповідне оголошення (повідомлення) було розміщене на дошці оголошень Правління ГО «ОМСТ «Кедр-1,2,3,4,6,7» за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 1, в якому містилась інформація про місце, дату проведення Конференції, порядок денний та порядок обрання делегатів;

- оскільки частина членів ГО «ОМСТ «Кедр-1,2,3,4,6,7» в зимовий період не проживають на території ГО, відповідне оголошення щодо проведення Конференції було також розміщено в газеті «Голос України», випуск №250 (8267) від 14.12.2023, в якому одночасно делегатам садових товариств запропоновано надати для реєстрації учасників Конференції протоколи про делегування їм повноважень;

- в подальшому, 13.01.2024 відбулась Конференція ГО «ОМСТ «КЕДР-1,2,3,4,6,7», на якій були присутні 17 з 21 кандидатів від всіх садових товариств: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , що підтверджується, зокрема, додатком №1 до протоколу №13-01/2024 від 13.01.2024, а саме реєстром учасників Конференції ГО «ОМСТ «КЕДР-1,2,3,4,6,7»;

- відповідно до п. 5.3. Статуту ГО «ОМСТ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» конференція членів організації є правомочною, якщо на ній присутні 2/3 обраних делегатів;

- оскільки 17 з 21 обраних кандидатів явно перевищували необхідні 2/3 вбачається висновок про те, що зазначена Конференція відбулась за наявності необхідного кворуму учасників;

- викладені обставини та письмові докази у справі повністю спростовують твердження позивача про нібито порушення порядку скликання та проведення Конференції ГО «ОМСТ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» 13.01.2024;

- у розміщеному в газеті «Голос України», випуск №250 (8267) від 14.12.2023, оголошені про проведення Конференції 13.01.2024, делегатам садових товариств було запропоновано надати для реєстрації учасників Конференції протоколи про делегування їм повноважень;

- до проведення Конференції від делегатів садових товариств «КЕДР-1» та «КЕДР-4» надійшли відповідні протоколи загальних зборів відповідного товариства, а саме - від СТ «КЕДР-1» було надано протокол від 16.12.2023, яким повноваження щодо участі у Конференції надано делегатам: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 ;

- від СТ «Кедр-4» було надано протокол від 17.12.2023, яким повноваження щодо участі у Конференції надано делегатам: ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;

- складений позивачем комісійний акт СТ «Кедр-1» від 26.01.2024 не містить інформації щодо того яким органом чи особами було ухвалено рішення про створення цієї комісії та взагалі чи брали інші 48 членів СТ «Кедр-1» участь в ухваленні рішення про створення такої комісії та обрання позивача й 2-х інших осіб до її складу;

- щодо комісійного акту СТ «Кедр-4» від 30.01.2024 вбачається аналогічна ситуація;

- задоволення заявленої ним позовної вимоги про визнання недійсним рішення конференції організації від 13.01.2024 про його звільнення, не призведе до поновлення позивача на вказаній посаді;

- на посаду голови Правління позивача було призначено рішенням Конференції ГО «ОМСТ «Кедр-1,2,3,4,6,7» від 13.07.2023, яким одночасно було звільнено теперішнього голову Правління ОСОБА_2 . Натомість, таке рішення ГО про обрання головою Правління ОСОБА_1 було скасовано рішенням Господарського суду Київської області від 07.03.2024 у справі №911/2974/23;

- після вказаного рішення суду ОСОБА_2 був поновлений в статусі голови Правління.

25.11.2024 на адресу суду від відповідача надійшла відповідь на письмове опитування позивача.

У судовому засіданні 12.12.2024 судом оголошено перерву до 16.01.2025 о 12:00.

13.12.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

24.12.2024 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

26.01.2025 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи в якості доказу членства ОСОБА_24 в СТ «КЕДР-4» членську книжку з відмітками про сплату членських внесків та оплати за електроенергію в 2024 році.

У судовому засіданні 16.01.2025 судом оголошено перерву до 30.01.2025 о 15:00.

30.01.2025 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2025 та заяву свідка голови правління СТ «КЕДР-4» ОСОБА_25 . У вказаному клопотанні позивач також просить суд витребувати у голови правління ГО «ОМСТ КЕДР-1, 2,3, 4, 6, 7» ОСОБА_2 та приєднати до матеріалів справи копію членської книжки члена Садового товариства.

У судовому засіданні 30.01.2025 судом було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування у голови правління ГО «ОМСТ КЕДР-1,2,3,4,6,7» ОСОБА_2 копії членської книжки члена Садового товариства, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 81 ГПК України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно пунктів 2, 4, 5 ч. 2 ст. 81 ГПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Дослідивши вказане вище клопотання позивача, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з підстав заявлених у ньому.

Судом в судовому засіданні 30.01.2025 закрито підготовче провадження у справі №911/2952/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.03.2025 о 12:00.

Ухвалою суду від 06.03.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 20.03.2025 о 15:00 та витребувано у Громадської організації ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ КЕДР-1,2,3,4,6,7 копії протоколів зборів членів СТ КЕДР-1, СТ КЕДР-2, СТ КЕДР-3, СТ КЕДР-4, СТ КЕДР-6, СТ КЕДР-7 про обрання делегатів для участі в конференції Громадської організації ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ КЕДР-1,2,3,4,6,7 13.01.2024.

14.03.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 20.03.2025 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 24.04.2025 о 12:00.

24.04.2025 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про допит свідків.

У судовому засіданні 24.04.2025 судом оголошено перерву до 08.05.2025 о 15:00.

У судовому засіданні 08.05.2025 судом оголошено перерву до 15.05.2025 о 15:00.

Судове засідання призначене на 15.05.2025 о 15:00 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Смірнова О.Г. з 13.05.2025 по 16.05.2025 включно на лікарняному.

Ухвалою суду від 19.05.2025 призначено судове засідання на 19.06.2025 о 15:00.

Ухвалою суду від 19.06.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 03.07.2025 о 13:45 та задоволено клопотання відповідача про допит свідків. Викликано ОСОБА_25 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 в якості свідків в судове засідання на 03.07.2025 о 13:45 год., для підтвердження або спростування обставин які викладені в заяві свідків.

03.07.2025 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 03.07.2025 судом оголошено перерву до 10.07.2025 о 13:45.

10.07.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

10.07.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення стосовно клопотання позивача про приєднання доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.07.2025 судом залишено без розгляду клопотання позивача про приєднання доказів до матеріалів справи (вх. №4415/25 від 03.07.2025), з наступних підстав.

Відповідно до частин 2, 4, 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Водночас, слід зазначити, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою.

Частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд зазначає, що у поданому позивачем клопотанні (вх. №4415/25 від 03.07.2025) останній не просив суд поновити йому пропущений строк на подання відповідних доказів.

Таким чином, з урахуванням підстав та обґрунтування вказаного клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання позивача (вх. №4415/25 від 03.07.2025) подано поза процесуальним строком, у зв`язку з чим вказане клопотання підлягає залишенню судом без розгляду.

У судовому засіданні 10.07.2025 судом оголошено перерву до 31.07.2025 о 10:00.

30.07.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

31.07.2025 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 31.07.2025 судом оголошено перерву до 21.08.2025 о 10:00.

У судовому засіданні 21.08.2025 судом оголошено перерву до 04.09.2025 о 15:00.

21.08.2025 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке не підписано електронним цифровим підписом.

У судовому засіданні 04.09.2025 судом клопотання відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи (вх. №9663/25 від 10.07.2025) залишено без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 4, 5 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд зазначає, що у поданому відповідачем клопотанні (вх. №9663/25 від 10.07.2025) останній не просив суд поновити йому пропущений строк на подання відповідних доказів.

Таким чином, з урахуванням підстав та обґрунтування вказаного клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача (вх. №9663/25 від 10.07.2025) подано поза процесуальним строком, у зв`язку з чим вказане клопотання підлягає залишенню судом без розгляду.

Також, в судовому засіданні 04.09.2025 судом залишено без розгляду заяву позивача, якою останній долучив докази до матеріалів справи (вх. №4909/25 від 31.07.2025), з огляду на таке.

Відповідно до частин 2, 4, 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Частиною 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд зазначає, що у поданій позивачем заяві останній не просив суд поновити йому пропущений строк на подання відповідних доказів.

Таким чином, з урахуванням підстав та обґрунтування вказаного клопотання, суд дійшов висновку, що заява позивача якою останній долучив докази до матеріалів справи (вх. №4909/25 від 31.07.2025) подана поза процесуальним строком, у зв`язку з чим підлягає залишенню судом без розгляду.

У судовому засіданні 04.09.2025 судом було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення до 09.09.2025 о 11:00.

В судове засідання 09.09.2025 з`явились представники сторін.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, враховуючи позицію позивача та заперечення відповідача, суд встановив.

Позов мотивовано тим, що рішення про звільнення позивача з посади голови правління та обрання головою правління ОСОБА_2 , оформлене протоколом від 13.01.2024, на думку ОСОБА_1 , є незаконним.

Так, позивач в позові зазначає, що 09.08.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про обрання ОСОБА_1 керівником Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7», що підтверджується копією Виписки з ЄДРПОУ від 11.08.2023.

Позивач вказує, що 13.01.2024 рішенням конференції Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7», оформленим протоколом №13-01/2024 від 13.01.2024, було звільнено ОСОБА_1 з посади голови правління Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» та обрано головою правління ОСОБА_2 , що підтверджується Протоколом №13-01/2024 від 13.01.2024 конференції членів Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» та копією Виписки з ЄДРПОУ від 24.01.2024.

На думку позивача рішення про його звільнення з посади голови правління та обрання головою правління ОСОБА_2 , оформлене протоколом від 13.01.2024, є незаконним, оскільки:

- було порушено порядок скликання та проведення конференції ГО «ОМСТ «КЕДР-1,2,3,4,6,7»;

- порушено порядок обрання делегатів конференції, оскільки делегати від Садових товариств «КЕДР-1» та «КЕДР-4» для участі у конференції Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» не обирались та не направлялись;

- про проведення конференції та порядок денний, зокрема про розгляд питання про його звільнення не був повідомлений голова правління ГО «ОМСТ «КЕДР-1,2,3,4,6,7»;

- не було дотримано вимог щодо необхідного кворуму учасників конференції.

Позивач наголошує на тому, що членам ГО «ОМСТ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» та навіть голові правління ОСОБА_1 , повноважному до 13.01.2024, не було відомо, що за місяць до 13.01.2024 було проведено засідання правління ГО «ОМСТ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» на якому було прийнято рішення про проведення конференції 13.01.2024. Голова правління ОСОБА_1 не запрошувався на це засідання правління, не головував на ньому і не доручав іншому члену правління головувати відповідно до вимог п. 5.15 Статуту, тобто, якщо засідання правління дійсно проводилось, то з порушенням вимог Статуту.

Позивач зазначає, що майже всі члени ГО «ОМСТ «КЕДР-1,2,3,4,6,7», крім невеликої кількості зацікавлених осіб, не були повідомлені про дату скликання Конференції, порядок денний, регламент обрання керівних органів, порядок обрання делегатів та норму представництва відповідно до п. 5.3 Статуту, так як в зимовий період переважна більшість членів ГО «ОМСТ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» не проживає на території садівницьких товариств і не має реальної можливості прочитати повідомлення на дошці оголошень будинку правління, навіть якщо таке оголошення оприлюднювалось, а персонально жоден член ГО «ОМСТ «КЕДР-1,2,3,4,6,7», не проживаючий на території садівницького товариства в зимовий період, не повідомлявся про дату скликання Конференції, порядок денний, регламент обрання керівних органів, порядок обрання делегатів та норму представництва.

На підтвердження вказаних обставин позивачем долучено до позову комісійні акти СТ «КЕДР-1» від 26.01.2024 та СТ «КЕДР-4» від 30.01.2024, відповідно до яких на території СТ «КЕДР-1» круглорічно проживає 5 членів товариства з 51, а на території СТ «КЕДР-4» круглорічно проживає 5 членів товариства з 29.

Позивач вказує, що голова правління Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» ОСОБА_2 представив для реєстрації своїх повноважень в Державну реєстраційну службу Протокол №13-01/2024 від 13.01.2024 конференції членів Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» та Додаток №1 до Протоколу з реєстром осіб, які приймали участь у Конференції, в яких зазначено, що в Конференції приймали участь 17 делегатів з 21, та вказані їх прізвища. Проте, у вказаних документах відсутні відомості про те, яких саме 10 членів садового товариства представляє кожен делегат та від якого саме садового товариства.

Позивач зазначає, що у Конференції приймали участь делегати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є членами СТ «КЕДР-1». Проте, відповідно до вимог п. 5.3 Статуту 51 члена СТ «КЕДР-1» повинні представляти на Конференції як мінімум 5 делегатів (по одному представнику від 10-ти власників садових ділянок Організації), а не 2.

Позивач вказує, що комісійним актом СТ «КЕДР-1» від 26.01.2024 підтверджено обставину, що в період з 01.09.2023 по 26.01.2024 загальні збори членів СТ «КЕДР-1» не проводились з будь-яких питань, в тому числі і обрання делегатів для участі в Конференції членів Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР- 1,2,3,4,6,7».

Позивач вважає, що члени СТ «КЕДР-1» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 внесені до Протоколу №13-01/2024 від 13.01.2024 конференції членів Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» та Реєстру осіб, які приймали участь у Конференції, за відсутності повноважень делегатів.

Також, позивач вказує, що делегати ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 є власниками земельних ділянок на території СТ «КЕДР-4», але ОСОБА_13 та ОСОБА_15 не є членами СТ «КЕДР-4».

Позивач зазначає, що на обліку СТ «Кедр-1» перебуває 29 членів товариства. Відповідно до вимог п. 5.3 Статуту 51 члена СТ «КЕДР-1» формально норма представництва на Конференції дотримана (по одному представнику від 10-ти власників садових ділянок Організації), але комісійним актом СТ «КЕДР-4» від 30.01.2024 підтверджено, що в період з 01.09.2023 по 22.01.2024 загальні збори членів СТ «КЕДР-4» не проводились з будь-яких питань, в тому числі і обрання делегатів для участі в Конференції членів Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7».

Так, на думку позивача, члени СТ «КЕДР-4» ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 внесені до Протоколу №13-01/2024 від 13.01.2024 конференції членів Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» та Реєстру осіб, які приймали участь у Конференції, за відсутності повноважень делегатів.

Позивач наголошує на тому, що оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_26 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 внесені до Реєстру осіб, які приймали участь у Конференції, без обрання їх делегатами, при проведенні Конференції Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» не було дотримано вимог щодо необхідного кворуму учасників Конференції.

Позивач в позові зазначає, що відповідно до п. 5.3 Статуту Конференція членів Організації є правомочною, якщо на ній присутні 2/3 обраних делегатів. 2/3 від 21 делегата, вказаних в Протоколі, становить 14 делегатів. За відсутності повноважень у 5 делегатів від СТ «КЕДР-1» та СТ «КЕДР-4», у конференції приймали участь 12 з 21 обраного делегата (норма представництва від 210 власників земельних ділянок), тобто, менше 2/3, відповідно не було дотримано вимог щодо необхідного кворуму учасників конференції.

Разом з цим, з аналізу вказаних норм Статуту вбачається, що до складу Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7» входять Садові товариства СТ «КЕДР-1», СТ «КЕДР-2», СТ «КЕДР-3», СТ «КЕДР-4», СТ «КЕДР-6», СТ «КЕДР-7», які є самостійними утвореннями і складаються з власників земельних ділянок, розташованих на території вказаних товариств.

На думку позивача, ОСОБА_2 приймав участь у Конференції не як делегат, а як запрошений, був обраний головою правління помилково, так як відповідно до п. 4.5.2 Статуту до правління, а відповідно і головою правління, може бути обраний лише член Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7», яким ОСОБА_2 не є, у зв`язку з відчудженням іншій особі належної йому земельної ділянки.

Так, позивач вказує, що недотримання відповідачем вимог закону щодо скликання та проведення конференції, щодо порядку обрання делегатів конференції, щодо дотримання вимог щодо необхідного кворуму учасників конференції, щодо порушення права членів СТ «КЕДР-1» та СТ «КЕДР-4» на участь у конференції шляхом обрання делегатів конференції, є підставами для визнання недійсним рішення конференції Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7», оформленого протоколом №13-01/2024 від 13.01.2024.

Таким чином, у позові позивач просить суд визнати недійсним рішення конференції Громадської організації «ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ «КЕДР-1,2,3,4,6,7», оформлене протоколом №13-01/2024 від 13.01.2024.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, а також заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд дійшов таких висновків.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань на час прийняття спірного рішення ГО «Об`єднання (масиву) садівницьких товариства «Кедр-1,2,3,4,6,7» визначаються Законом України «Про громадські об`єднання».

У відповідності до ст. 1 вказаного Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (ч. 1). Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (ч. 3). Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (ч. 5).

За змістом ст. 3 Закону України «Про громадські об`єднання» громадські об`єднання утворюються і діють, зокрема, на принципі самоврядності, яка передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

За змістом ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути «правління», «дирекція» тощо.

Як встановлено судом, Законом України «Про громадські об`єднання» порядок скликання та проведення загальних зборів громадської організації не визначений, водночас, враховуючи, що статут відповідача є його установчим документом, що містить правила, що регулюють права та обов`язки членів товариства, визначає порядок управління та здійснення діяльності громадської організації, суд при вирішенні спору, в тому числі при наданні оцінки питанню правомірності скликання та проведення відповідачем конференції, на якій було прийнято спірні рішення, керується загальними нормами Цивільного кодексу України щодо юридичних осіб та положеннями статуту Громадської організації «Об`єднання (масиву) садівницьких товариства «Кедр-1,2,3,4,6,7».

Згідно з п.п. 1.1, 1.2. Статуту Громадської організації «Об`єднання (масиву) садівницьких товариства «Кедр-1,2,3,4,6,7» зазначена організація є неприбутковою, недержавною та некомерційною громадською організацією, що здійснює свою діяльність на основі єдності інтересів, для спільної реалізації членами організації своїх прав і свобод, для організації та ведення садівництва на земельній ділянці загальною площею 13,5357 га, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки, вул. Озерна, 1. Організація створена та діє у відповідності з Конституцією України, Законом України «Про громадські об`єднання» інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність неприбуткових організацій, та цим Статутом.

За змістом розділу 5 Статуту відповідача «Управління діяльністю організації»:

- управління діяльністю організації здійснюють її керівні органи в складі конференції членів організації та правління організації (п. 5.1. Статуту);

- конференція членів організації є вищим керівним органом організації, який вправі приймати рішення з будь-яких питань її діяльності, в тому числі скасовувати рішення інших органів організації (п. 5.2. Статуту);

- конференція членів організації скликається не рідше ніж один раз на два роки і є правомочною, якщо на ній присутні 2/3 обраних делегатів; позачергова конференція може бути скликана або з ініціативи правління або за письмовою вимогою 1/3 членів організації на підставі рішення правління. Дата скликання конференції, порядок денний, регламент обрання керівних органів, порядок обрання делегатів та норма представництва оголошується не менш ніж за один місяць до початку конференції. Рішення на конференції приймаються простою більшістю голосів від числа обраних делегатів. Члени організації делегують на конференцію з правом вирішального голосу по одному представнику від 10-ти власників садових ділянок організації (п. 5.3. Статуту);

- до виключної компетенції конференції членів організації належать вирішення питання про обрання голови правління, заступника голови правління, членів правління, ревізійної комісії терміном на чотири роки, а також звільнення їх від обов`язків (п. 5.4. Статуту);

- головує на засіданнях конференції членів організації особа з числа присутніх делегатів від членів організації, обрана конференцією головою зборів. Хід конференції протоколюється секретарем, що також обирається з числа присутніх на конференції. Протоколи засідань конференції членів організації ведуться секретарем конференції та підписуються головою і секретарем конференції членів організації (п. 5.10. Статуту);

- до виключної компетенції правління організації відноситься: скликання конференції членів організації та формування її порядку денного, підготовка матеріалів з питань порядку денного, попередній розгляд всіх питань, що належать до компетенції конференції та підготовка проектів рішень з цих питань (п. 5.17.2. Статуту); тимчасове відсторонення голови правління від здійснення покладених на нього повноважень з призначенням тимчасово виконуючого обов`язки (п. 5.17.6. Статуту).

Судом встановлено, що про призначення, час та місце оскаржуваної Конференції було розміщено оголошення в газеті «Голос України» за №250(8267) від 14.12.2023.

Також, відповідач стверджує, що про призначення, час та місце оскаржуваної Конференції членів Громадської організації «Об`єднання (масиву) садівницьких товариства «Кедр-1,2,3,4,6,7» було повідомлено шляхом розміщення відповідного оголошення на дошці оголошень правління організації. Вказані обставини також підтверджують свідки у паданій заяві свідків, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 .

При цьому, за результатами дослідження Cтатуту відповідача, суд дійшов висновку, що він не визначає чіткої процедури повідомлення про призначення, час, місце та порядок денний конференції. Лише передбачає, що таке повідомлення має бути здійснено не менше ніж за один місяць до початку конференції.

Зі змісту п. 5.3. Статуту вбачається, що функції з організації проведення конференції покладено саме правління, а згідно з п. 5.17.2. Статуту скликання конференції членів організації та формування її порядку денного, підготовка матеріалів з питань порядку денного, попередній розгляд всіх питань, що належать до компетенції конференції та підготовка проектів рішень з цих питань, належить до виключної компетенції правління організації.

Так, в матеріалах справи міститься протокол засідання правління Громадської організації «Об`єднання (масиву) садівницьких товариства «Кедр-1,2,3,4,6,7» від 02.12.2023, за результатами якого було прийнято рішення про проведення конференції ГО ОМСТ «Кедр-1,2,3,4,6,7» 13.01.2024 р. о 11:00 за адресою АДРЕСА_2 . Затверджено наступний порядок денний Конференції 13.01.2024 р.:

1. Прийняття рішення про обрання Головуючого та Секретаря Конференції членів Організації (надалі по тексту-Конференція) та уповноважити їх на підписання протоколу Конференції.

2. Про вибори голови Правління, членів Правління та зміну відомостей про членів Правління.

3. Прийняття рішення про надання повноважень на проведення державної реєстрації рішень Конференції ОСОБА_2 .

Стосовно тверджень позивача з приводу того, що делегати від Садових товариств «Кедр-1» та «Кедр-4» для участі у конференції Громадської організації «Об`єднання (масиву) садівницьких товариства «Кедр-1,2,3,4,6,7» не обирались та не направлялись, суд зазначає наступне.

Згідно п. 4.3. Статуту відповідача, члени Організації зберігають свою повну організаційну та господарську самостійність. Рішення Організації, які прямо чи опосередковано стосуються майнових прав та інтересів членів Організації, можуть бути прийняті тільки за згодою цих товариств і не можуть поширюватись на майнові права та інтереси власників земельних ділянок.

Пунктом 5.3. Статуту відповідача визначено, що члени Організації, тобто Садові товариства: СТ «Кедр-1», СТ «Кедр-2», СТ «Кедр-3», СТ «Кедр-4», СТ «Кедр-6», СТ «Кедр-7» делегують на конференцію з правом вирішального голосу по одному представнику від 10-ти власників садових ділянок Організації.

В матеріалах справи міститься протокол загальних зборів членів Садового товариства «Кедр-1» від 16.12.2023, згідно якого присутніми на зборах були 36 членів садового товариства, що складає 70% від загальної чисельності. За результатами вказаних зборів було прийнято рішення про обрання делегатами для участі в конференції Громадської організації «Об`єднання (масиву) садівницьких товариства «Кедр-1,2,3,4,6,7» 13.01.2024 з числа членів товариства у складі:

- ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_20 ;

- ОСОБА_21 ;

- ОСОБА_27 ;

- ОСОБА_23 .

Також, в матеріалах справи міститься протокол загальних зборів членів Садового товариства «Кедр-4» від 17.12.2023, згідно якого присутніми на зборах був 21 член садового товариства, що складає 72% від загальної чисельності. За результатами вказаних зборів було прийнято рішення про обрання делегатами для участі в конференції Громадської організації «Об`єднання (масиву) садівницьких товариств «Кедр-1,2,3,4,6,7» 13.01.2024 з числа членів товариства у складі:

- ОСОБА_15 ;

- ОСОБА_13 ;

- ОСОБА_14 .

При цьому, судом досліджено наданий позивачем Акт від 26.01.2024, складений комісією у складі членів СТ «Кедр-1», а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , в якому зазначено, що в період з 01.09.2023 по 26.01.2024 загальних зборів членів СТ «Кедр-1» не проводилось. У вказаному Акті також зазначено, що про проведення спірної конференції члени СТ «Кедр-1» не повідомлялись. У зв`язку із вказаним комісія вважає, що члени СТ «Кедр-1» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приймали участь у спірній конференції безпідставно.

Суд зазначає, що ставить під сумнів вказаний вище Акт, оскільки його було складено за участі лише трьох членів СТ «Кедр-1», в той час як всього на обліку СТ «Кедр-1» перебуває 51 член, а в матеріалах справи відсутні докази повідомлення інших членів про складання відповідного Акту. При цьому, з вказаного Акту неможливо встановити чи відбувалось опитування інших членів СТ «Кедр-1» комісією у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 з приводу наявності факту проведення загальних зборів членів СТ «Кедр-1» в період з 01.09.2023 по 26.01.2024.

Разом з цим, судом досліджено наданий позивачем Акт від 30.01.2024, складений комісією у складі членів СТ «Кедр-4», а саме ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_30 , в якому зазначено, що в період з 01.09.2023 по 22.01.2024 загальних зборів членів СТ «Кедр-4» не проводилось. У вказаному Акті також зазначено, що про проведення спірної конференції члени СТ «Кедр-4» не повідомлялись. У зв`язку із вказаним комісія вважає, що члени СТ «Кедр-4» ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 приймали участь у спірній конференції безпідставно.Також, зазначено, що ОСОБА_13 та ОСОБА_15 не є членом СТ «Кедр-4».

Суд зазначає, що також ставить під сумнів вказаний вище Акт, оскільки його було складено за участі лише трьох членів СТ «Кедр-4», в той час як всього на обліку СТ «Кедр-4» перебуває 29 членів, а в матеріалах справи відсутні докази повідомлення інших членів про складання відповідного Акту. При цьому, з вказаного Акту неможливо встановити чи відбувалось опитування інших членів СТ «Кедр-4» комісією у складі ОСОБА_25 , ОСОБА_24 та ОСОБА_31 з приводу наявності факту проведення загальних зборів членів СТ «Кедр-4» в період з 01.09.2023 по 22.01.2024.

Крім цього, суд зауважує, що в Акті СТ «Кедр-4» від 30.01.2024 головою вказаного товариства зазначено ОСОБА_25 , тоді як в протоколі загальних зборів членів СТ «Кедр-4» від 17.12.2023 головою відповідного товариства вказано ОСОБА_32 .

Безпосередньо в судовому засіданні 03.07.2025 свідок ОСОБА_25 зазначив, що є головою СТ «Кедр-4», проте, доказів, з яких можливо встановити особу голови СТ «Кедр-4», матеріали справи не містять.

При цьому, Статутом відповідача не передбачена конкретна процедура проведення загальних зборів членів СТ «Кедр-1», СТ «Кедр-2», СТ «Кедр-3», СТ «Кедр-4», СТ «Кедр-6», СТ «Кедр-7».

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку обставинам справи, а також доводам і доказам сторін, суд дійшов висновку, що докази надані відповідачем стосовно проведення загальних зборів членів СТ «Кедр-1» та СТ «Кедр-4», на яких було розглянуто питання відбору делегатів для участі у спірній конференції, у їх сукупності є більш вірогідними.

Крім цього, в матеріалах справи знаходяться протокол загальних зборів членів СТ «Кедр-2» від 16.12.2023, протокол загальних зборів членів СТ «Кедр-3» від 17.12.2023, протокол загальних зборів членів СТ «Кедр-6». Згідно вказаних протоколів на відповідних загальних зборах було обрано делегатів від кожного товариства для участі у спірній конференції.

Також, в матеріалах справи міститься протокол №1 від 17.09.2022 загальних зборів СТ «Кедр-7», згідно якого членами товариства було прийнято рішення вийти з Громадської організації «Об`єднання (масиву) садівницьких товариства «Кедр-1,2,3,4,6,7» з подачею заяви в об`єднання.

Пунктом 2.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 04 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» передбачено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Пунктом 2.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 04 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» передбачено, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України «Про господарські товариства», статті 41 та 42 Закону України «Про акціонерні товариства», стаття 15 Закону України «Про кооперацію»);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України «Про акціонерні товариства»);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України «Про господарські товариства»);

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України «Про господарські товариства»);

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Отже, враховуючи вказане вище, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Конференції Громадської організації «Об`єднання (масиву) садівницьких товариств «Кедр-1,2,3,4,6,7» від 13.01.2024 прийняте уповноваженими особами за наявності кворуму.

Суд також зазначає, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. При цьому, обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також ухвалюючи рішення про задоволення такого позову одного із учасників організації, суди мають враховувати, що інтереси організації можуть не збігатися з інтересами окремих її учасників. Тож суд, зважаючи на необхідності дотримуватись балансу інтересів всіх учасників юридичної особи, вказує що у цьому випадку наслідком визнання недійсним оскаржуваного рішення може стати фактором ускладнення досягнення Громадської організації «Об`єднання (масиву) садівницьких товариства «Кедр-1,2,3,4,6,7» мети його діяльності, що може стати приводом вказати про надмірне втручання суду у діяльність відповідача. Задоволення позову про скасування рішення з яким учасник не згоден в подальшому може призвести до порушення балансу інтересів всіх інших членів юридичної особи, зокрема тих, які підтримали пропозиції, які подані на розгляд порядку денного оскаржуваного рішення, або тих, які не приймали участь у голосуванні, але не бажають висловлювати будь-яку незгоду з рішенням уповноважених органів управління.

Скасування спірного рішення конференції не поновить позивача на посаді голови правління, оскільки рішенням Господарського суду Київської області від 07.03.2024 у справі №911/2974/23 визнано недійсним рішення конференції членів Громадської організації Об`єднання (масиву) Садівницьких товариств Кедр 1,2,3,4,6,7, оформленого протоколом від 10.07.2023 року, в частині звільнення ОСОБА_2 з посади голови правління та обрання головою правління ОСОБА_1 . Вказане рішення набрало законної сили 09.05.2024.

Тобто, ОСОБА_2 залишиться головою правління Громадської організації Об`єднання (масиву) Садівницьких товариств Кедр 1,2,3,4,6,7, навіть у випадку задоволення даного позову.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 ЦК щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити реальне поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Для визнання недійсним рішення організації необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів її члена. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

В підсумку, досліджуючи наявність причин для скасування оскаржуваного рішення конференції, суд не знаходить достатніх підстав для задоволення вимоги позивача, оскільки це лише призведе до надмірного втручання в діяльність організації та не тягне за собою наслідком будь яке поновлення порушеного права позивача.

Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18.

Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

Суд також враховує, що задоволення судом позовної вимоги має, з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права), дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб`єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, і той, який обрав позивач, можна використати для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких він звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним, зокрема неефективним, і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлену позовну вимогу взагалі не можна використати для захисту права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, таку вимогу не можна розглядати як спосіб захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 331/6927/16-ц (пункт 36), від 22.09.2020 у справі № 127/18934/18).

Решта доводів сторін, заяви свідків та їх показання, а також всі подані докази судом уважно досліджено та розглянуто, однак вони не спростовують вказаних висновків суду.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За викладених обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача ОСОБА_1 .

У судовому засіданні, яке відбулось 09.09.2025, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Громадської організації ОБ`ЄДНАННЯ (МАСИВУ) САДІВНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ КЕДР-1,2,3,4,6,7 відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Повне рішення складено 26.09.2025.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.