Ухвала суду № 130521388, 24.09.2025, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/18106/25

Провадження №1-кс/523/5645/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

24 вересня 2025 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Одеській області підполковник юстиції ОСОБА_3 , в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань України за № 22025160000000231 від 10.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 4 ст. 111-1 та за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК УкраїниКК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання про арешт майна в матеріалах кримінального провадження за №22025160000000231 від 10.04.2025.

Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Одеській області проводиться досудове розслідування за №22025160000000231 від 10.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 4 ст. 111-1 та за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 111-1 КК УкраїниКК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що представниками групи компаній «Трансшип», які використовуючи створені на території ТОТ АРК підприємства ООО «Краншип», ООО «Трансшип-агент» та ООО «Керченская морская верфь «Фрегат», здійснюється провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та умисні дій, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора.

Також, в ході досудового розслідування досліджуються обставинами здійснення громадянином України ОСОБА_6 , який є засновником та директором підприємства «Трансшип» у вигляді ТОВ (ЄДРПОУ 30256721), за попередньою змовою групою осіб з невстановленими особами, колабораційної діяльності, а саме: передачі матеріальних ресурсів незаконним воєнізованим формуванням створеним на тимчасово окупованій території та здійснювали провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, при веденні господарської діяльності ООО «ТРАНСШИП-АГЕНТ», на території ТОТ АРК, у період з 17.05.2023 по травень 2024 року.

Згідно відповіді на доручення ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області предмети і документи, які мають значення для проведення досудового розслідування знаходяться за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .

02.09.2025, під час проведення обшуку за вищевказаною адресою серед іншого вилучено мобільний телефон марки Айфон 13 ІМЕІ2 НОМЕР_1 (який належить ОСОБА_6 ), мобільний телефон марки Айфон 14 ІМЕІ НОМЕР_2 (який належить ОСОБА_5 ), ноутбукDELLs/n 55B3JC2 з зарядним пристроєм.

Вищевказані предмети, речі та документи, вилучені в ході проведення слідчих дій, містять інформацію яка потребує дослідження в ході проведення досудового розслідування, у тому числі експертного, можливо використовувались підозрюваним та іншими причетними особами в ході вчинення кримінального правопорушення.

Зазначені предмети, речі та документи мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а також можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

Слідчий в судовому засіданні підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити, пояснивши що вже призначено експертне дослідження щодо вилученої техніки.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти накладення арешту на мобільний телефон марки Айфон 14, який належить ОСОБА_5 , вся інформація щодо телефона надана слідству.

Власниця майна ОСОБА_5 заперечувала проти накладення арешту на її телефон марки Айфон 14, оскільки через свій телефон вона отримує рецепти для отримання інсуліну, телефон видала добровільно, надала повну інформацію по ньому. Іншого засобу зв`язку вона не має, просила повернути їй телефон.

Вивчивши клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, заслухавши учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 4ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКК України.

За ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

На підставі ч. 2 вищевказаної норми, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Статтею 98 КПК Українипередбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першійстатті 98 КПК України.

Обставини кримінального провадження містять достатні підстави вважати, що без вилучення і арешту у встановленому законом порядку перелічених речей, предметів та документів, вони можуть бути приховані для унеможливлення їх використання в якості речових доказів у кримінальному провадженні.

У зв`язку з тим, що розголошення відомостей про обставини кримінального провадження може призвести до розголошення відомостей досудового розслідування та негативних наслідків, прошу розглянути клопотання у судовому засіданні без виклику власників вищевказаних речей, предметів та документів та їх представників.

Вилучені речі, предмети та документи, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, та враховуючи, що майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, на підставі чого слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.32,98,110,131,132,167,170-175,369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_7 , про арешт майна в матеріалах кримінального провадження за №12023163490000679 від 02.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на предмети які були виявлені та вилучені 02.09.2025, під час проведення обшукупроживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: телефон марки Айфон 13 ІМЕІ2 НОМЕР_1 (який належить ОСОБА_6 ), мобільний телефон марки Айфон 14 ІМЕІ НОМЕР_2 (який належить ОСОБА_5 ), ноутбукDELLs/n 55B3JC2 з зарядним пристроєм.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1