Ухвала суду № 130514592, 23.09.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/40598/24

Провадження № 2/761/3506/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. при секретарі Каніковському Б.А., розглянувши клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Споживчий центр» про визнання кредитного договору недійсним,

, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2024 року ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати кредитний договір від 24.03.2023 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр», а саме «Швидко Гроші» недійсним.

В обґрунтування позову покликається на те, що 24.03.2023 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», а саме «ШвидкоГроші» на ім`я ОСОБА_1 було оформлено кредитний договір на суму 4500,00 грн. на строк до 06.04.2023 року. Про оформлення кредитного договору з відповідачем, позивач дізнався випадково, перевіряючи свою кредитну історію в Українському бюро кредитних історій. Як зазначив позивач, що кредитний договір не заключав і відповідно грошові кошти не отримував. 29.03.2023 року позивач звернувся із заявою до відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області в якій просив, встановити осіб, які 24.03.2023 року активували його номер телефону на який в подальшому в ОТП Банку було випущено віртуальну картку і було взято кредитні кошти в інших фінансових установах. Враховуючи вищевикладене, позивач вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

29.10.2024 року до суду надійшла зазначена цивільна справа та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 року була передана до провадження судді Макаренко І.О.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-322 від 26.02.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2025 року в провадження судді Матвєєвої Ю.О. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Споживчий центр» про визнання кредитного договору недійсним.

Ухвалою суду від 27.02.2025 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

15.08.2025р від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору у зв`язку з тим, що кредитний договір № 24.03.2023-100001754 від 24.03.2023 року визнаний нікчемним.

До судового засідання позивач та його представник не з`явилися.

Представник відповідача також до судового засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд клопотання без їхньої участі та задоволенні наполягають.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно із приписами частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 255 ЦПК України суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням наведеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті, незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 у справі №404/251/17.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 просить визнати кредитний договір від 24.03.2023 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр», а саме «Швидко Гроші» недійсним.

Як вбачається із долученого до клопотання представником відповідача від 15.08.2025р. кредитний договір № 24.03.2023-100001754 від 24.03.2023 року визнаний нікчемним.

Крім того відповідачем, були вчинені наступні дії, а саме:

- ТОВ «Споживчий центр» була списана кредитна заборгованість з кредитного договору № 24.03.2023-100001754 від 24.03.2023, що підтверджується карткою субконто та оборотно-сальдовою відомостями по вказаному договору за період з 24.03.2023 по 15.08.2025 та у обліку Товариства цей Договір був закритий, тобто Товариством вчинено всі дії, необхідні для запобіганню порушенню прав Позивача;

- ТОВ «Споживчий центр» було підготовлено та подано до правоохоронних органів заяву про вчинення кримінального правопорушення за фактом шахрайства та надані відповідні докази, що підтверджується копією заяви про вчинення кримінального правопорушення №1789 від 14.08.2025р. та описом вкладення у поштове відправлення від 15.08.2025.

Враховуючи вищенаведене, та те, що між сторонами не залишилося неврегульованих питань, суд вважає, що оскільки відсутній предмет спору у даній справі, провадження у справі слід закрити, у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1211,20 грн. підлягає поверненню останньому.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 133, 137, 142, 255, 260, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Споживчий центр» про визнання кредитного договору недійсним - закрити.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі -1211,20 грн., що внесений згідно з платіжної інструкції № 1351-2149-9433-7146 від 21.10.2024р. про сплату судового збору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю.О. Матвєєва

23 вересня 2025 року