Ухвала суду № 130508094, 25.09.2025, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4516/25-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

22.09.2025 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (відповідач) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправними дії Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), що полягає у не скасуванні постанови про відкриття виконавчого провадження №71989300 від 09.06.2023 та похідних від неї та постанови про відкриття виконавчого провадження №7230545 від 19.07.2023 та похідних від неї;

- зобов`язати Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ): скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №71989300 від 09.06.2023 та похідні від неї постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №71989300 від 09.06.2023; постанову про стягнення виконавчого збору від 09.06.2023 у виконавчому провадженні №71989300; скасувати постанову про арешт коштів боржника від 09.06.2023 у виконавчому провадженні №71989300; скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №71989300 від 24.12.2023; постанову про арешт коштів боржника від 24.12.2023 у виконавчому провадженні №71989300; скасувати постанову про розшук майна боржника від 24.12.2023 у виконавчому провадженні №71989300; скасувати постанову про арешт коштів боржника від 22.11.2024 у виконавчому провадженні №71989300;

- зобов`язати Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ): скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №72300545 від 19.07.2023 та похідні від неї постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №72300545 від 19.07.2023; постанову про стягнення виконавчого збору від 19.07.2023 у виконавчому провадженні №72300545; постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 01.08.2023 у виконавчому провадженні №72300545; постанову про арешт коштів боржника від 01.08.2023 у виконавчому провадженні №72300545; постанову про розшук майна боржника від 13.11.2023 у виконавчому провадженні №72300545.

Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).

Перевіривши адміністративний позов на наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п. 4 та п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням чи бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову.

Необхідно звернути увагу на те, що дія - це активна поведінка суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позивач у позові визначає відповідачем Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Тож позовні вимоги мають бути чітко сформульовані, що саме оскаржується позивачем:дії/бездіяльність відповідача щодо незадоволення його скарги від 11.08.2025 чи рішення суб`єкта владних повноважень при вчиненні виконавчих дій.

З огляду на викладене, позивачу слід належним чином уточнити позовні вимоги та конкретизувати їх за змістом, відповідно до характеру цих вимог (бездіяльність, дії, чи оскарження прийнятих рішень). При цьому підстави позову мають бути викладені у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову).

Визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви, є диспозитивним правом позивача, за змістом якого кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Як слідує зі змісту позовної заяви та зі змісту позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги потребують уточнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд звертає увагу, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Відповідно до ст.4 Закону №3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не підлягає грошовій оцінці.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, вказана містить вимогу немайнового характеру (вимога зобов`язального характеру є похідною) за яку позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Проте, позивачем до суду не подано документ про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Згідно пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби визначені ст.287 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішення, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пунктом 1 ч.2 ст.287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тобто, ст. 287 КАС України встановлено спеціальні строки на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця - у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В позовній заяві позивач вказує, що в липні 2025 року дізнався, що на його авто накладено арешт та що відносно нього відкрито декілька виконавчих проваджень. Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 28.07.2025 №82142, він дізнався, що у Вишгородському відділі державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), щодо нього відкриті виконавчі провадження №71989300 та №72300545.

11.08.2025 позивачем подано до відповідача скаргу на дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Також позивач у позовній заяві вказує, що у даній справі ним оскаржується бездіяльність відповідача, що полягає у не задоволенні скарги на дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби та разом з позовною заявою надає лист Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 09.09.2025 №100683, що отримано ним 18.09.20254, яким відмовлено позивачу у скасуванні постанови про відкриття виконавчого провадження №71989300 від 09.06.2023 та №7230545 від 19.07.2023 та похідних від них постанови. На думку позивача, саме з 18.09.2025 він дізнався про порушення свої прав, а тому десятиденний строк звернення до суду ним не пропущено.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в поданому позові позивач також просить суд зобов`язати відповідача скасувати постанови про відкриття виконавчих провадження №71989300 та №72300545 та похідних від них постанов.

Суд зауважує, що в позовній заяві вказано, що в липні 2025 року позивач дізнався про накладення арешту на його авто, тобто фактично днем, коли позивач мав можливість дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів є саме липень 2025 року. Разом з тим, подальша активність щодо доступу до матеріалів виконавчого провадження не змінює момент, з якого особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли ним почали вчинятися активні дії щодо реалізації права особи і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, як і не перериває такий строк.

Окрім того, Кодекс адміністративного судочинства України, яким визначені строки звернення до суду у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця не містять положень щодо переривання строків звернення до суду. Подання скарги на дії виконавця не перериває строк для звернення до суду, а є окремою процедурою оскарження, яка має свій 10-денний строк від дня, коли особа дізналися про порушення своїх прав.

Суд звертає увагу, що із даною позовною заявою позивач звернувся до суду 22.09.2025, тобто після сплину десятиденного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, суддя приходить до висновку, що позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням поважності причин пропуску строку із відповідними доказами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи наведене, для усунення недоліків позовної заяви запропонувати позивачу:

- уточнити позовні вимоги, що саме оскаржується позивачем: дії/бездіяльність відповідача щодо незадоволення його скарги від 11.08.2025 чи рішення суб`єкта владних повноважень при вчиненні виконавчих дій, а саме прийняття рішень у виконавчих провадженнях №71989300 та №7230545;

- надати суду належні та допустимі докази сплати судового збору на суму 1211,20 грн, або інші документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску цього строку та відповідних доказів на їх підтвердження.

Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (ІВАN) UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання адміністративного позову (із зазначенням позивача).

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом усунення недоліків, які визначені в мотивувальній частині цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Григораш