Постанова № 130501425, 24.09.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3467/25

3/583/1407/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2025 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Плотникова Н.Б., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючого майстром Охтирського УСЦ ЗПТО, проживаючого за адресою АДРЕСА_1

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 30.07.2025 року о 10.00 год. в АДРЕСА_2 на території Сервісного центру ображав нецензурною лайкою ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та зазначив, що сварку почав ОСОБА_2 , а він ( ОСОБА_1 ) тільки відповідав. Пояснив, що він працює інструктором автошколи ЗПТО Охтирського УСЦ, а ОСОБА_2 - його колишній студент. Того дня ОСОБА_2 разом зі своїм братом прийшов до Сервісного центру складати іспит. Вони запитали у нього ( ОСОБА_1 ) про те, коли ОСОБА_2 складе іспит, на що він ( ОСОБА_1 ) відповів, що треба почекати. ОСОБА_2 це не сподобалося і він сказав, що піде складати іспит до іншого сервісного центру та став висловлюватись нецензурною лайкою. У зв`язку з цим він ( ОСОБА_1 ) викликав поліцію. Також зазначив, що він ( ОСОБА_1 ) є учасником бойових дій та має на утриманні дитину-інваліда.

Заслухавши прояснення ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 719114 від 30.07.2025 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо його змісту, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала, та особу правопорушника, місце, час вчинення та суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, протокол підписаний особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Рапортом від 30.07.2025 р., відповідно до якого працівниками поліції в ході опрацювання повідомлення від служби 102, яке надійшло від ОСОБА_1 , було встановлено, що 30.07.2025 р. за адресою: АДРЕСА_2 на території Сервісного центру МВС під час конфлікту між. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обидва учасники висловлювались привселюдно нецензурною лайкою один на одного. Відносно учасників події було складено адміністративні протоколи за ст. 173 КУпАП.

Поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні пояснив, що того дня він разом зі своїм братом ОСОБА_4 прийшов до Сервісного центру складати іспит, екзаменатор з МРЕО сказав, щоб ОСОБА_1 надав йому ( ОСОБА_2 ) свій мотоцикл для складення іспиту. Він ( ОСОБА_2 ) разом з братом підійшли до ОСОБА_1 та запитали, коли він зможе надати мотоцикл, та попросили ОСОБА_1 почекати 10-15 хв. на екзаменатора. ОСОБА_1 сказав, що не буде через одного нього ( ОСОБА_2 ) чекати. Тоді його брат ОСОБА_4 сказав, що вони підуть до іншого інструктора. Це не сподобалось ОСОБА_1 , він в грубій формі з застосуванням нецензурної лексики сказав їм, щоб вони йшли, а потім наказав іншому інструктору не давати йому ( ОСОБА_2 ) мотоцикл. Через такі дії ОСОБА_1 він ( ОСОБА_2 ) висловився нецензурно та став йти до автомобіля. Почувши це, ОСОБА_1 побіг за ним та став погрожувати фізичною розправою, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою, а потім викликав поліцію.

Показами свідка ОСОБА_3 , який в судовому засіданні пояснив, що він працює інструктором ЗПТО Охтирського УСЦ і того дня приїхав до сервісного центру на навчальному авто. Коли він ( ОСОБА_3 ) вийшов зі свого автомобіля, та побачив ОСОБА_2 , який йшов до свого автомобіля та висловлювався нецензурною лайкою в бік ОСОБА_1 . ОСОБА_1 зупинив ОСОБА_2 біля автомобіля і почав викликати працівників поліції. Розмови, яка відбувалась між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед цим, він ( ОСОБА_3 ) не чув.

Письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , відповідно до яких 30.07.2025 р. близько 10.00 год. він з братом ОСОБА_2 знаходилися в АДРЕСА_2 на території Сервісного центру МВС, де гр.. ОСОБА_1 висловлювався у бік його брата нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП, об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.

При цьому норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з`ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом. Однак, для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю (свавілля).

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктом захисту від неправомірних посягань в даному випадку є громадський порядок, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об`єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень. Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к.

Обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є хуліганський мотив та умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих є головним моментом, що визначає зміст поведінки хулігана.

Для юридичної оцінки діяння за статтею 173 КУпАП обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього правопорушення у виді порушення громадського порядку і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

Як встановлено судом з матеріалів справи та з пояснень особи яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 30.07.2025 року о 10.00 год. сварка між ними відбулася в м. Охтирка по вул. Київська, 164 на території Сервісного центру МВС, тобто в громадському місці. Усвідомлюючи те, що вказана територія є громадським місцем, та що своїми діями він порушує громадський порядок, проявляючи неповагу до суспільства, ОСОБА_1 вступив в конфлікт з потерпілим ОСОБА_2 , під час якого висловлювався нецензурною лексикою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Тому, аналізуючи такі фактичні обставини справи, суд вважає, що вони узгоджуються зі змістом складеного відносно ОСОБА_1 протоколу, а його вина у вчиненні передбаченогост. 173 КУпАПадміністративного правопорушення доведена.

При призначенні стягнення суд враховує характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ст. 173, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119 грн. (Отримувач: Охтирська міська отг 21081100, Код ЄДРПОУ: 37970404, Банк: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA168999980313030106000018538, Назва податку: Адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави (населений пункт: м. Київ, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, найменування податку: Судовий збір(стягувачемє Державнасудова адміністраціяУкраїни), обов`язково заповнити призначення платежу: судовий збір, пункт 5).

У відповідності із ст.307та ч. 2 ст.308КУпАПштраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду : Н.Б. Плотникова