Ухвала суду № 130501061, 25.09.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/7815/25 25.09.2025

н\п 1-кс/490/3940/2025

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail:inbox@ct.mk.court.gov.ua,web:ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2025 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Гаврилівка, Нововоронцовського району Херсонської області, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч. 5 ст. 111-1, ч.1 ст.111-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч. 5 ст. 111-1, ч.1 ст.111-2 КК України, за наступних обставин.

Так, в невстановлені дату та час, але не пізніше 23.09.2022, ОСОБА_6 , будучи проросійськи налаштованим, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, без примусу, з корисливих мотивів та метою отримання грошової винагороди, добровільно погодився на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб, щодо організації та участі у проведенні на території тимчасово окупованого с.Гаврилівка, Новоолександрівської сільської громади Бериславського району Херсонської області незаконного референдуму про вихід Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу рф на правах суб`єкта рф та був призначений на посаду так званого члена ДВК № 825.

Так, ОСОБА_6 , у період з 23 по 27 вересня 2022 року, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з особами так званої «виборчої комісії Херсонської області» і так званими членами ДВК №825, матеріали щодо яких виділено в окреме кримінальне провадження та іншими невстановленими на даний час особами (щодо яких триває досудове розслідування), усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Законів України «Про всеукраїнський референдум», «Про правовий режим воєнного стану» вчинив такі дії, спрямовані на організацію та проведення незаконного референдуму на території с.Гаврилівка, Новоолександрівської сільської громади Бериславського району Херсонської області:

*приймав участь в подворовому обході місцевих мешканців с.Гаврилівка в супроводі російських військових;

- з використанням прозорих скриньок з символікою рф забезпечував голосування мешканців села під час проведення незаконного референдуму.

*здійснював агітацію місцевих мешканців до участі у проведенні т.зв. референдуму;

- брав активну учать в проведені незаконного референдуму

В подальшому, 27.09.2022 так звана «виборча комісія Херсонської області», за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів було задекларовано 497 051 громадян, що становить 87,05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад рф.

Наслідком вищевказаних неправомірних дій ОСОБА_6 , та інших осіб, щодо яких здійснюється розслідування у даному провадженні, стало визнання рф незаконного референдуму на тимчасово окупованій територій України таким, що відбувся, та незаконного приєднання Херсонської області до складу рф.

Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 28 та ч. 5 ст.111-1 ККУкраїни як колабораційна діяльність, тобто участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими досудовим розслідуванням посадовими особами, з числа керівників правоохоронних органів та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Херсонській області, фактично проживаючи на території села Гаврилівка Бериславського району Херсонської області, будучи достеменно проінформованим та розуміючи факт захоплення вказаного села збройними силами РФ, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що Херсонська область є невід`ємною складовою частиною України, порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, знаходячись в тимчасово окупованому військами РФ с. Гаврилівка Бериславського району Херсонської області, та будучи обізнаним про введення воєнного стану в Україні, внаслідок незаконного вторгнення збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації на її територію, маючи достатній рівень освіти і життєвого досвіду для розуміння фактів ведення РФ агресивної війни проти України, тобто застосування збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності України, захоплення та подальшого утримання РФ території Херсонської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, добровільно, за власною ініціативою у період з 15 квітня 2022 року (з часу набрання законної сили Закону України № 2198-IX від 14.04.2022 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки», згідно якого Кримінальний кодекс України доповнено статтею 111-2«Пособництво державі-агресору») по листопад 2022 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), вчиняв умисні дії, спрямовані на допомогу державі агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави агресора, зокрема:

*здійснював збір відомостей серед місцевого населення с. Гаврилівка Бериславського району Херсонської області щодо громадян із вираженою проукраїнською позицією, учасників антитерористичної операції та осіб, лояльних до держави Україна, з подальшою передачею зазначеної інформації представникам окупаційної адміністрації та військовослужбовцям збройних сил Російської Федерації.

*систематично проводив агітаційну роботу серед населення на тимчасово окупованій території щодо переходу на отримання пенсії від держави агресора у національній валюті рф - російський рубль;

сприяв діяльності окупаційної адміністрації шляхом здійснення пропозицій місцевим жителям працювати на користь окупаційних органів та підконтрольних їм структур, пропонуючи різні види трудової зайнятості, організовані окупаційною владою.

* організовував розміщення військовослужбовців збройних сил Російської Федерації та підконтрольних їм незаконних збройних формувань на території с. Гаврилівка Бериславського району Херсонської області у приватних житлових будинках громадян України, зокрема у будинках АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , будинках АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , а також в інших домоволодіннях вказаного населеного пункту;

* надавав представникам збройних сил Російської Федерації відомості про місце проживання місцевих жителів та наявне у їх володінні майно, а також супроводжував озброєних військовослужбовців під час проведення обшуків у домогосподарствах, у ході яких здійснювалося примусове вилучення транспортних засобів у громадян України, крім того, забезпечував супровід російських військовослужбовців під час огляду приміщень комунальних закладів та майна на території с. Гаврилівка Бериславського району Херсонської області;

* спільно з представниками окупаційної адміністрації організовував та безпосередньо здійснював демонтаж супутникових антен у домогосподарствах місцевих жителів с. Гаврилівка Бериславського району Херсонської області з метою обмеження доступу населення до перегляду українських телеканалів та поширення інформаційного простору держави-агресора.

Своїми діями ОСОБА_6 , підтвердив особисту добровільну згоду підтримувати рішення та дії збройних сил держави-агресора Російської Федерації, які окупували Херсонську область, як частину території суверенної України, з особистих мотивів та з метою мати можливість вчиняти дії, спрямовані на допомогу збройним силам держави-агресора задля завдання шкоди Україні, чим вчинив пособництво за вищевказаних обставин.

Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, як умисні дії, спрямовані на допомогу державі агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави агресора; добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави агресора, її збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора.

Посилаючись на те, що ОСОБА_6 з метою ухилення кримінальної відповідальності виїхав з деокупованої території Херсонської області та на даний час перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області, де переховується від органу досудового розслідування, враховуючи, що свідки в кримінальному провадженні виступають односельчани ОСОБА_6 , з якими останній може мати майнові або інші відносини останній може незаконно впливати на свідків у даному провадженні з метою примушування, переконання або умовляння їх до дачі завідомо неправдивих показань або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування в цілому, крім того враховуючи проросійську позицію ОСОБА_6 , останній, перебуваючи на волі, в умовах збройної агресії рф проти України та ведення бойових дій, може продовжити співпрацю з представниками країни-агресора та вчинити інші кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, з підстав у ньому викладених, просила про його задоволення.

Захисник підозрюваного вирішення клопотання залишив на розсуд суду.

Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

30.08.2025р. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 5 ст. 111-1 КК України,та 18.09.2025р.йому повідомленопро новупідозру увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.28ч.5ст.111-1,ч.1ст.111-2КК України,про щоу загальнодержавному засобімасової інформації газеті«Урядовий кур`єр»,а такожна офіційномувеб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора розміщені відповідніповідомленняв порядку ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України.

Вказаний факт підтверджений прокурором у судовому засіданні документально.

Підозрюваний ОСОБА_6 , будучи викликаним до органу досудового розслідування шляхом публікацій в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора повісток про виклик на 03, 04, 05, 22, 23, 24 вересня 2025 року до слідчого не з`явився, не повідомивши про причини неявки, що в тому числі свідчить про переховування від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

У зв`язку з неприбуттям підозрюваного ОСОБА_6 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування, переховуванням з метою ухилення від кримінальної відповідальності, постановою слідчого від 06.09.2025 р. ОСОБА_6 оголошено у розшук.

Матеріалами клопотання підтверджується, що ОСОБА_6 , переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності виїхав через тимчасово окуповану територію Херсонської області та на даний час, згідно інформації Бериславського РВУСБУ вХерсонській області,перебуває натимчасово окупованійтериторії АРКрим.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025230000000427 від 19.09.2025 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1,ч.1ст.111-2ККУкраїни, триває.

Згідно до ч. 7ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов`язаний в тому числі прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

За правилами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених п.п.6,7ст. 176 КПК України.

Ст. 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомуст.ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із ч.ч. 1, 2ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

В ч. 1ст. 135 КПК Українипередбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Відповідно до ч. 2ст. 135 КПК Україниу разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

У судовому засіданні встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 особисто вручено не було, оскільки останній перебуває на даний час на непідконтрольній території України.

На виклики слідчого підозрюваний не з`явився, не повідомляючи про причини неявки, що свідчить про його ухилення від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення йому повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч. 5 ст. 111-1, ч.1 ст.111-2 КК України підтверджується даними: протоколів допитів свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколів пред`явлення для впізнання за фотознімками: зі свідком ОСОБА_7 , яка впізнає ОСОБА_6 , за фотознімками; зі свідком ОСОБА_12 , яка впізнає ОСОБА_6 , за фотознімками; зі свідком ОСОБА_13 , яка впізнає ОСОБА_6 , за фотознімками; зі свідком ОСОБА_8 , яка впізнає ОСОБА_6 , за фотознімками; зі свідком ОСОБА_14 , за фотознімками; зі свідком ОСОБА_9 , який впізнає ОСОБА_6 , за фотознімками; зі свідком ОСОБА_11 , яка впізнає ОСОБА_6 , за фотознімками; повідомлення оперативного підрозділу, що ОСОБА_6 , перебуває на тимчасово окупованій території Херсонської області, де переховується від органу досудового розслідування.

Так, нормами чинного КПК України не визначене поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночним поняттями.

Досліджені у судовому засіданні дані є достатньо вагомими у своїй сукупності для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч. 5 ст.111-1, ч.1 ст.111-2 КК України.

Матеріали кримінального провадження також містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Так, ОСОБА_6 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, санкцією за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, свідками в кримінальному провадженні виступають односельчани ОСОБА_6 , з якими останній може мати майнові або інші відносини, за такого останній може незаконно впливати на свідків у даному провадженні з метою примушування, переконання або умовляння їх до дачі завідомо неправдивих показань або відмови від їх надання, крім того враховуючи проросійську позицію ОСОБА_6 , останній, перебуваючи на волі, в умовах збройної агресії рф проти України та ведення бойових дій, може продовжити співпрацю з представниками країни-агресора та вчинити інші кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України.

Підозрюваний ОСОБА_6 неодноразово не з`являвся за викликами до слідчого.

Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.5 ст.111-1, ч.1 ст.111-2 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні найбільш суспільно небезпечного злочину, характеру та способу ймовірно вчиненого кримінального правопорушення проти держави Україна, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою.

Застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Також, відповідно до положень ст.ст. 183,193,194 КПК України, згідно з якими при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається та у разі наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу вирішуватиметься остаточно вже після його затримання та доставки до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, якийвиїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч.1 ст. 197 КПК України, підозрюваному ОСОБА_6 , відносно якого необхідно обрати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу, розмір застави слідчим суддею не визначається.

Обставини, визначені ч. 2 ст. 183 КПК України, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 відсутні.

З урахуванням наведеного, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання - задовольнити.

Обрати підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч. 5 ст. 111-1, ч.1 ст.111-2 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний західу виглядітримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу та розміру застави.

Після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1