Єдиний державний реєстр судових рішень
ЄУН: 336/5223/25
Провадження №: 3/336/3524/2025
Постанова
Іменем України
25 вересня 2025 року
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна,розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, місце роботи не повідомив, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,
встановила:
20.05.2025 о 00.05 годині по вул.Авраменка 7 в м.Запоріжжі ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Solar д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився ,чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.130 КУпАП.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснення по суті порушення відмовився (а.с.1).
На розгляд справи в суді особа викликався належним чином завчасно, у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, через додаток «Viber», не з`явився з невідомих причин.
Як вказував Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 року по справі № 560/5541/20, якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.
Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Суд не зобов`язаний самостійно з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Суддею вжито достатніх та необхідних заходів для повідомлення особи та дотримання його права на особисту участь.
Враховуючи наведене, вжиття всіх необхідних заходів для своєчасного виклику особи, визначені ст. 277 КУпАП строки розгляду вказаної справи, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи, відносно якої складено протокол, що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.
Дослідивши та оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку про те, що вказана особа винна у вчиненні при вище вказаних обставинах правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та підлягає адміністративній відповідальності, а її вина підтверджується дослідженими доказами: рапортом про обставини виявлення водія з ознаками алкогольного сп`яніння,протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями ОСОБА_2 про обставини вчинення водієм ОСОБА_1 ДТП,актом огляду у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння,направленням на огляд з відмовою від проходження медичного огляду, рапортом, диском з відеозаписом події правопорушення.
Вказані докази узгоджуються між собою, з них логічно та послідовно вбачаються обставини справи, через що не довіряти їм у суду немає підстав.
Згідно довідки з бази даних підсистеми Адмінпрактика, ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_3 ,яке під час складання протоколу не вилучалось.
На підставівикладеного,з`ясувавшиобставини,щомаютьзначеннядляправильноговирішеннясправи,вт.ч.характерправопорушення,конкретніобставинисправи,даніпро особу,щовчинилаадміністративнеправопорушення,вважаю,щозметою їївиховання,вдусідодержаннязаконівУкраїни,повагидоправил співжиття,атакожзапобіганнявчиненню новихправопорушеньяк самимправопорушником,такііншими,навищеназвануособунеобхіднонакласти стягненняувиглядіпозбавленняправакеруваннятранспортнимизасобами таштрафу, що є достатнім обмеженням прав і свобод особи з метою досягнення цілей адмінстартивного стягнення.
Як передбачено ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення,у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,тобто 605 грн.80 коп.,як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. 130 ч.1 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,суддя -
постановила:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП,танакластина нього адміністративне стягненняу виглядіштрафуурозмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян,щостановить17000гривеньвдохід держави(Отримувачкоштів:ГУК уЗап.обл./Зап.обл./21081300;Код отримувача(кодза ЄДРПОУ):37941997;Банк отримувача:Казначейство України(ЕАП);Код банкуотримувача (МФО):899998;Рахунок отримувача:UA708999980313000149000008001Код класифікаціїдоходів бюджету:21081300призначення платежу адміністративнийштраф),
з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік .
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 гривень в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106 призначення платежу: стягнення судового збору за рішенням суду на користь держави).
Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз`яснити правопорушнику, що згіднозіст. 307 КУпАПштраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постановине пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчо ї служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП
34 000,00 гривень;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Ю.А.Галущенко
Строк пред`явлення виконавчого документа ______ 20___рік
Постанова набрала законної сили ______ 20___рік
Дата видачі постанови ______ 20___рік
Судове рішення № 130498842, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 25.09.2025. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 336/5223/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: