Ухвала суду № 130491092, 24.09.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/33207/24 2/760/6638/25

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю секретаря Лопатюк А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 17438,98 грн понесених витрат.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 14 червня 2023 року об 23 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом «LIFAN KPS200», д.н.з. НОМЕР_1 , в місті Києві, допустив зіткнення з транспортним засобом «SUZUKI NEW SX4», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджується постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 12 вересня 2023 року. Шкода винуватцем ДТП не відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_3 з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ із відповідною заявою. МТСБУ 11 січня 2024 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 16188,97 грн за шкоду, заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу. Крім того, МТСБУ понесло витрати на встановлення розміру збитків та збір документів по справі у розмірі 1250,00 грн. Таким чином, МТСБУ виконало покладений обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність й відтак має право зворотної вимоги до відповідача.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 22 січня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08 липня 2025 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільної справи - в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.82 ЦПК України).

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 12 вересня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 14 червня 2023 року, о 20 год. 00 хв., в м. Києві, вул. О. Тихого, 34/36, керуючи транспортним засобом Lifan LF200, д.н.з. НОМЕР_3 , не врахував дорожньої обстановки, не був уважним перед початком обгону, не переконався, що водій автомобіля, який рухається попереду в тій самій смузі, подав сигнал про поворот ліворуч, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Suzuki New SX4, д.н.з. НОМЕР_2 .

МТСБУ 11 січня 2024 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі ОСОБА_2 у розмірі 16188,97 грн за шкоду, заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу, відповідно до копії платіжної інструкції №285512 від 11 січня 2024 року.

МТСБУ понесло витрати на встановлення розміру збитків у розмірі 1250,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №972690 від 29 червня 2023 року.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП застрахована не була.

На час розгляду справи відповідачем не надано доказів відшкодування шкоди у добровільному порядку.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у порядку страхового відшкодування.

Частиною 2 ст.1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судам цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27 березня 1992 року роз`яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України (ч.1 ст.980 ЦК України).

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_4 / на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України / код ЄДРПОУ 21647131 / страхове відшкодування у розмірі 17438,97 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_4 / на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України / код ЄДРПОУ 21647131 / судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вікторія КИЦЮК