Рішення № 130491091, 24.09.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

760/33217/24

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю секретаря Лопатюк А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 13340,67 грн завданих збитків у порядку регресу.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 03 квітня 2023 року приблизно о 16 год. 05 хв., в м. Києві по пр. Лобановського, мала місце ДТП за участю автомобіля «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Ford», д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортному засобу «Ford» завдано механічних пошкоджень, а власнику - матеріального збитку. Відповідно до постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року, вказана ДТП сталася з вини відповідача. На дату скоєння ДТП відповідач не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 24 квітня 2023 року повідомив МТСБУ про ДТП та в звернувся до МТСБУ із заявою про отримання відшкодування шкоди. На підставі Наказу про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі 11840,67 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11 липня 2023 року. Крім того, МТСБУ понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди у розмірі 1500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15 травня 2023 року. Відтак, позивач має право зворотної вимоги до відповідача.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08 липня 2025 року здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільної справи - в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.82 ЦПК України).

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до змісту постанови, 03 квітня 2023 року о 16 год. 05 хв. по просп. Валерія Лобановського, 35 в місті Києві, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив п.13.1 ПДР України, а саме не обрав та не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення із автомобілем марки «Ford Fiesta», д.н.з. НОМЕР_2 , який призупинився попереду, що призвело до механічних пошкоджень автомобілів з матеріальними збитками.

МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі 11840,67 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11 липня 2023 року.

МТСБУ понесені витрати на визначення розміру шкоди у розмірі 1500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15 травня 2023 року.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП застрахована не була.

На час розгляду справи відповідачем не надано доказів відшкодування шкоди у добровільному порядку.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у порядку страхового відшкодування.

Частиною 2 ст.1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судам цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27 березня 1992 року роз`яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України (ч.1 ст.980 ЦК України).

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274, 280 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 / на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України / код ЄДРПОУ 21647131 / відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 13340,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 / на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України / код ЄДРПОУ 21647131 / судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вікторія КИЦЮК