Ухвала суду № 130491029, 25.09.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-а/759/316/25

ун. № 759/22162/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2025 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Справа передана судді 24 вересня 2025 року.

Вивчивши матеріали поданого позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Статтями 160, 161 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 4 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва у статусі позивача.

Однак, позовна заява не містить відомостей щодо особи відповідача.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у справі №742/2298/17 від 17.09.2020 року, належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.

Таким чином, ОСОБА_1 має визначити відповідача до якого він звертає свої позовні вимоги та вказати щодо нього усі відомості, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 161 КАС України).

Отже, позивач має визначити відповідача та надати для нього примірник позовної заяви разом із усіма доданими до неї документами.

Крім того, у поданому позові не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, що суперечить п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Всупереч п.п. 5, 8, 9, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява ОСОБА_1 також не містить: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Усі вищезазначені відомості ОСОБА_1 має зазначити у своєму позові.

Суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 у поданому позові не обґрунтовує підстави свого звернення до Святошинського районного суду міста Києва.

Ч. 1 ст. 25 КАС України передбачає, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

На підставі ч. 4 ст. 171 КАС України суд здійснив запит до Реєстру територіальної громади міста Києва щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .

На вказаний запит отримана відповідь №137592362 від 24.09.2025 року, у відповідності до котрої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знятий із реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 із 03.03.2023 року.

Отже, позивач не має зареєстрованого місця проживання у Святошинському районі міста Києва.

Як вбачається із ч. 1 ст. 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Таким чином, ОСОБА_1 має надати суду належні та допустимі докази того, що його зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання є адреса, яка входить до територіальної юрисдикції Святошинського районного суду міста Києва, або обґрунтувати підстави свого звернення до Святошинського районного суду міста Києва у інший належний спосіб.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Доказів на підтвердження сплати судового збору за подачу даної позовної заяви, позивачем до позову долучено не було.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, у якій відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України «Про судовий збір», а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку і вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду цей закон не передбачає.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду указала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання позовної заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2025 рік становить 605 гривень 60 копійок.

Позивачем квитанція про сплату судового збору за подання адміністративного позову, до матеріалів справ не долучена.

Судовий збір у розмірі 605,60 грн. необхідно сплатити за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA708999980313121206000026009, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: 101 ____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Святошинський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

До того ж, суд наголошує на тому, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем не дотримані вищенаведені положення ст. 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху із наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 (п`ять) днів на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання ухвали.

У випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута позивачу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 25 вересня 2025 року.

Суддя Н.О.Горбенко