Рішення № 130481643, 24.09.2025, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 461/1528/23

Провадження 2/465/329/25

РІШЕННЯ

Іменем України

24.09.2025 року м. Львів

Франківський районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

за участю секретаря судових засідань Лозинського Т.-Р.А.

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальностю "Фінансова компанія "Ріальто" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» звернулося із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за договором №210312-29038-4 від 12.03.2021 року у розмірі 24990,00 гривень, яка складається з: 7000,00 грн. заборгованість за кредитом; 3990,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 1,9+% за кожен день користування кредитом; 14000,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 4% за кожен день користування кредитом, а також судові витрати у розмірі 2684,00 гривень та 9000,00 гривень витрат на правову допомогу.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до укладеного договору №210312-29038-4 від 12.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 7000,00 гривень, строком на 30 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «Приватбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,9 % від суми кредиту за кожен день користування та 4,0% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. Одноразовий ідентифікатор 525578 направлявся відповідачу 12.03.2021 року о 20:03:42 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який вказувався при реєстрації. Кредитний договір був підписаний 12.03.2021 року о 20:03:51 год. шляхом введення одноразового ідентифікатора 525578 в особистому кабінеті на веб сайті в мережі Інтернет. Кредитні кошти були відправлені відповідачу 12.03.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «КБ «Приватбанк», що підтверджується чеком. 01.07.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ТОВ «ФК «Ріальто» укладено договір відступлення права вимоги №01/07/2021-Р/М від 01.07.2021 року. Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками. Просить позов задоволити.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 16.05.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Представником позивача подано на адресу суду 19.06.2023 року подано додаткові пояснення про те, що Відповідно до п.3.3 кредитного договору, у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених пунктом 1.3. Договору (з урахуванням пролонгації строку дії Договору), позичальник сплачує Товариству плату за неправомірне користування кредитом за процентною ставкою - 3.5% від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожний день користування (річна процентна ставка становить 1277.50%) кредитом понад строк, зазначений у пункті 1.3 цього Договору. Сторони домовились, що процента ставка визначена в цьому пункті Договору, нараховується відповідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Представником відповідача 24.04.2025 року подано на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити ТОВ «ФК «Ріальто» у задоволені позовних вимог у повному обсязі, так як договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, проте до позовної заяви не долучено квитанцію про перерахування грошових коштів у розмірі 7 000 грн, як стверджує позивач, позики наданої згідно договору №210312-29038-4 від 12.03.2021. У виписці наданої АТ КБ «Приватбанк» за період 12.03.201-17.03.2021 зазначено про «Зарахування переказу на картку» у сумі 7000 грн. Проте у березні 2021 на картку відповідача було зараховано також інші перекази, зокрема: 03.03.2021 зарахування переказу на картку у сумі 500 грн, 07.03.2021 зарахування переказу на картку у сумі 15500 грн, 10.03.2021 зарахування переказу на картку у сумі 4000 грн, 21.03.2021 зарахування переказу на картку у сумі 1800 грн. Тому твердження позивача, що кошти у сумі 7000 грн були переказані саме від ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» є необґрунтованими.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляду справи у його відсутності.

Представник відповідача подала на адресу суду заяву про розгляд справи за їх з відповідачем відсутності, проти позовних вимог заперечують та просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши повно та всебічно матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.

Частиною 1ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістомст. 12 ЦПК України цивільнесудочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 12.03.2021 року між ТзОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 укладено договір №210312-29038-4, згідно якого Товариство надає позичальникові грошові кошти у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом не пізніше строку, визначеного в пункті 1.3 цього договору. Кредит надається не на споживчі цілі.

Пунктом 1.2 договору визначено, що сторони погодили наступну процентну ставку за користування кредитом 1.9% від суми кредиту за кожний день (річна процента ставка становить 693,50%) користування кредитом у межах строку, визначеного в п.1.3. цього Договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що строк надання кредиту та строк дії договору становить 30 днів, але в будь якому випадку строк користування кредитними коштами, наданими в кредит не може становити менше 3 (трьох) календарних днів.

Згідно витягу з інформаційно телекомунікаційної системи http://monetka.ua сума кредиту, а саме 7000,00 грн. мала бути перерахована на картку позичальника ОСОБА_1 , а саме № НОМЕР_1 та такі кошти були перераховані 12.03.2021 року о 20:04:02 год.

01.07.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ТОВ «ФК «Ріальто» укладено договір відступлення права вимоги №01/07/2021-Р/М від 01.07.2021 року.

На виконання ухвали Франківського районного суду м. Львова від 06.02.2025 року АТ КБ «Приватбанк» надано виписку за договором №б/н за період 12.03.2021 -17.03.2021, в якій відображено, що 12.03.2021 року на картку ОСОБА_1 були зараховані грошові кошти у сумі 7000,00 гривень.

Пунктом 6,7 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»передбачено, щоелектронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Згідно з ч.1ст.10 Закону України «Про електронну комерцію»електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Відповідно дост.11 Закону України «Про електронну комерцію»пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.Електронний договір, крім визначенихЦивільним кодексом Україниістотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно дост.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів.

Згідно з ч.8ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Відповідно до ч.1, 2ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний документ -документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно з ч. 2ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.1ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронні довірчі послуги».

За змістом ст. 1055ЦК України, кредитний договір має укладатись обов`язково у письмовій формі, недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює жодних правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його нікчемністю.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048ЦК України).

Одночасно, відповідно до змісту частини першої статті 1050ЦК України зурахуванням статей526,527,530 ЦК України, банк має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Звертаючись і з позовом, позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» свої зобов`язання виконало, а відповідач скористалася кредитними коштами, але не виконує свої зобов`язання в частині повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим станом на 01.03.2023 року її заборгованість у розмірі 24990,00 гривень, яка складається з: 7000,00 грн. заборгованість за кредитом; 3990,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 1,9+% за кожен день користування кредитом; 14000,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами за ставкою 4% за кожен день користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549ЦК України неустойкою(штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із статтями12,76,81 ЦПК України кожнасторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Натомість,ТОВ "ФК "Ріальто" не надано жодного належного та допустимого доказу отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними. Позивачу скеровувався лист 21.05.2025 року про надання суду завіреної копії чеку про проведення переказу ОСОБА_1 , однак станом на 24 вересня відповіді суду не надано.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості не може бути достовірним, належним і допустимим доказом, який доводить обґрунтованість вимог банку, оскільки по суті є калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір своїх вимог.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної нормиЗаконупідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Однак, на час розгляду справи позивачем не було надано доказів отримання відповідачем кредиту чи перерахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача, тоді як відповідач заперечувала користування кредитними коштами.

Виписка АТ «КБ «Приватбанк» за договором №б/н за період 12.03.2021 -17.03.2021 не є належним доказом перерахування саме ТзОВ «ФК «Фінанс Інновація» суму кредиту ОСОБА_1 в розмірі 7000,00 гривень, з огляду на те, що відповідачем також долучено виписку з банківської картки № НОМЕР_1 за період з 01.03.2021 31.05.2021 ,з якої вбачається, що на картку було зараховано і інші перекази, а саме: 07.03.2021 року у сумі 15500,00 грн., 03.03.2021 року у сумі 500 грн., 10.03.2021 року у сумі 4000 грн.

Крім того, позивачем протягом розгляду справи, який відбувався досить тривалий час, не надав виписки про списання коштів саме з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» в сумі 7000,00 грн. та зарахування їх на картковий рахунок відповідача саме згідно договору №210312-29038-4 від 12.03.2021 року, тому суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у позовній заяві.

Таким чином, у матеріали справи не містять доказів на підтвердження проведення переказу ОСОБА_1 12.03.2021 року саме від ТзОВ «ФК «Фінанс Інновація».

Заявляючи у відповідності до вимог ч. 3ст. 211 ЦПК Україниклопотання про розгляд справи за її відсутності, особа усвідомлює, погоджується та несе ризики неможливості вчасно відреагувати на обставини, які будуть з`ясовані в ході проведення судового засідання, надати відповідні пояснення та додаткові докази або ж заявити клопотання.

Згідно з ч. 2ст. 77ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2ст. 43ЦПК України обов`язокнадання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

З огляду на встановлені судом фактичні обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв`язку з недоведеністю обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги.

Керуючись ст.ст.259,263-265,282,352,354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальностю "Фінансова компанія "Ріальто" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ванівський Ю.М.