Рішення № 130452647, 23.09.2025, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/714/25

Провадження № 2/347/509/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю. С.,

за участю: секретаря с/з Сумарука І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник позивача адвокат Заводовська М.Л. звернулася в суд із наведеним позовом до ОСОБА_2 , мотивуючи його тим, що 16 жовтня 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області було розірвано. У шлюбі в сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом на день подання позову син ОСОБА_4 , проживає в Іспанії з батьком з червня 2024 року. Позивач забезпечений житлом. Батько із сином зареєстровані разом за адресою: АДРЕСА_1 . Також подано документи на тимчасовий захист для переміщених осіб, що дає дитині додаткові гарантії та захист зі сторони держави.

В Україні батько з сином також зареєстровані за одною адресою у будинку матері у АДРЕСА_2 .

Позивач стверджує, що ОСОБА_4 вже оформляється у навчальний україномовний заклад та Іспанську школу та має намір мати заняття на додаткових розвиваючих секціях.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області по справі №347/2307/24 позивача було звільнено від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 , які стягувалися на підставі судового наказу Чортківського районного суду Тернопільської області від 28.04.2021 року.

Позивач стверджує, що відповідач матеріально не допомагає дитині та не сплачує аліментів на дитину з червня місяця 2024 року. Дитина вибрала право на проживання з батьком у кращих умовах, у звязку із чим мати не сприймає реальність, не приймає бажання сина та вороже налаштована на ОСОБА_1 та його сім`ю. Син ОСОБА_4 проживає із батьком у європейській країні, який забезпечує дитину усім найкращим та необхідним.

ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 є молодою особою працездатного віку, інших дітей на утриманні немає, офіційно працює за кордоном у Бельгії, отримує стабільний дохід і тому має реальну змогу сплачувати аліменти на утримання сина.

У зв`язку із наведеним позивач просив стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 7000 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

18.08.2025 року від представника відповідача адвоката Денеги Д.М. надійшли додаткові пояснення у справі. Так, у додаткових поясненнях зазначено, що ОСОБА_1 , будучи платником аліментів згідно наказу Чортківського районного суду Івано-Франківської області і працюючи за кордоном, сплачував ОСОБА_2 на утримання сина тільки 2 979,50 грн. Натомість тепер має намір стягувати з колишньої дружини аліменти у розмірі 7000 грн., що не є співрозмірною сумою.

Окрім того, адвокатом зазначено, що син ОСОБА_4 повинен був перебувати з батьком в Іспанії у 2024 році тільки на період літніх канікул. В подальшому позивач, без дозволу матері дитини змінив місце проживання та навчання ОСОБА_4 і для узаконення викрадення дитини, звернувся до Косівського районного суду з позовом про визначення місця проживання дитини.

07.05.2025 року Косівський районний суд Івано-Франківської області, розглянув цивільну справу №347/2181/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та визначив місце проживання дитини з батьком за місцем реєстрації у м. Чортків Тернопільської області з можливістю безперешкодного спілкування дитини із матір`ю.

Однак, таке рішення суду не виконується батьком дитини, оскільки ОСОБА_2 і надалі не може спілкуватися з дитиною, яка проживає не в Україні, а за кордоном з батьком. Попри наявне судове рішення, для того, щоб відповідач могла побачити свого сина, вона повинна подолати шлях з України до Іспанії, що несе за собою дуже великі додаткові фінансові витрати.

Відповідач пропонувала позивачу вирішити питання аліментів в добровільному порядку, однак він відмовився.

Щодо розміру аліментів, адвокат Денега Д.М. зазначив, що протягом певного періоду часу, ОСОБА_2 офіційно була працевлаштована в Бельгії, де отримувала дохід, однак це було пов`язано з міжнародним викраденням її сина та необхідністю заробляти кошти для проїзду в Іспанію на судові процеси та спроби побачень з сином.

Станом на сьогодні, відповідач не має постійного та стабільного доходу та обмежується лише підробітком - працює не офіційно в сфері клінінгу та прибирає будинки по мірі наявності роботи за викликом клієнтів.

За словами ОСОБА_2 , її дохід дозволяє сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі по 3 500 щомісячно і саме цю суму відповідач просить стягувати з неї на утримання сина ОСОБА_4 до досягнення ним повноліття.

Заяви та клопотання учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте представник позивача адвокат Заводовська М.Л. подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити без їх участі (а.с.134).

Представник відповідача - адвокат Денега Д.М. подав заяву про розгляд справи у режимі відеоконференції (а.с.75-76), проте не в режимі відеоконферензв`язку в засідання суду не з`явився.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 07.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалами від 27.05.2025 року та від 21.08.2025 року постановлено проводити судові засідання в режимі відеоконференції.

Судом також було розміщено (оприлюднено) на веб-порталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №347/714/25 відповідача ОСОБА_2 .

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги додаткові пояснення відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно копії паспорту громадянина України у формі айді картки, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Тюдів, Косівського району Івано-Франківської області (а.с.22).

Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Палашівка Чортківського району Тернопільської області (а.с.23-24).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2020 року

шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, сина ОСОБА_4 залишено на проживання з матір`ю (а.с.3).

Згідно Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області по справі №347/2307/24 вбачається, що ОСОБА_1 звільнено від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 , що стягувалися на утримання ОСОБА_3 , на підставі судового наказу Чортківського районного суду Тернопільської області №608/837/21 від 28.04.2021 року (а.с. 4-6).

Відповідно до копії будинкової книги, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8-9).

Як вбачається з копії довідки від 03 вересня 2024 року, ОСОБА_3 зарахований до 4 класу приватного центру початкової та середньої освіти «Ерма», м. Мурсія, Королівство Іспанія (а.с.10-12).

Згідно копії Індивідуальної виписки з реєстру мешканців №2024183158 від 29.07.2024 року, копії Індивідуальної виписки з реєстру мешканців №2024183159 від 29.07.2024 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані разом за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13-14).

До матеріалів справи позивачем додано копії квитанцій про оплату стоматологічних та офтальмологічних послуг ОСОБА_3 (а.с.16-17, 38).

Відповідно до інформації, наданої Кутською селищною радою, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.31).

Стороною позивача надано інформацію з соціального секретаріату м. Антверпен про заробітну плату ОСОБА_2 (а.с.39-41).

Чортківським ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) 03.08.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66360381 на виконання судового наказу Чортківського районного суду від 28.04.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 26 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття та надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів (а.с.90-93).

Позивачем додано скриншот переписки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.94).

Адвокат Денега Д. М., який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до Міністерства юстиції України про сприяння поверненню дитини ОСОБА_5 з Королівства Іспанія в Україну (а.с.95-102).

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 07 травня 2025 року у справі №347/2181/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 визначено місце проживання ОСОБА_3 з батьком за місцем реєстрації у м. Чортків Тернопільської області. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 липня 2025 року рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області залишено без змін (а.с.112-114, 121-127).

Стороною позивача надано копію контракту, укладеного між ОСОБА_6 та підприєством WeClean4U BV, в якому вказано, що заробітна плата працівника становить 13,9 Євро в годину (а.с.128-132).

Зміст спірнихправовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем (матер`ю) обов`язку щодо утримання своєї дитини до досягнення ним повноліття.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III (далі Закон № 2402-III) та Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Так, утримання дітей до досягнення ними повноліття є обов`язком батьків (стаття 51 Конституції України).

Положеннями ст. 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

В силу дії ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України суд також враховує норми статей 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до яких в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно достатті 7Закону України«Про державнийбюджет Українина 2025рік» прожитковиймінімум длядітей віком від 6 до 18 років становить 3196 гривень.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 7). Відповідач, як мати дитини, зобов`язана її утримувати, однак, на даний час, добровільно цей обов`язок не виконує.

Суд зазначає, що обов`язок щодо утримання та виховання своєї дитини покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов`язані її утримувати до досягнення нею повноліття.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, відсутність добровільного вирішення сторонами питання участі батька в утриманні дитини, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

Суд зауважує, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина.

Так, рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 07 травня 2025 року визначено місце проживання ОСОБА_5 з батьком за місцем реєстрації у м. Чортків Тернопільської області. Дане рішення залишено без змін Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 липня 2025 року. На цей час ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають у Королівстві Іспанія, куди ОСОБА_4 поїхав до батька у 2024 році.

Позивач просив стягувати з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 7000 грн. щомісячно до досягненням ним повноліття. Такі позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач працює у Королівстві Бельгія та отримує стабільний дохід і може сплачувати аліменти у такому розмірі. На підтвердження цього факту ОСОБА_1 додав копію контракту, укладеного між ОСОБА_6 та підприєством бельгійським підприємтвом WeClean4U BV, в якому вказано, що заробітна плата працівника становить 13,9 Євро в годину. Проте у ньому не зазначено кількість годин, які відпрацьовує працівник за тиждень і місяць, на підставі чого можна визначити середньомісячну заробітню плату ОСОБА_2 .

У додаткових поясненнях у справі, адвокат Денега Д.М. вказав, що ОСОБА_2 хоч і працює за кордоном, проте її заробітки є неофіційні та тимчасові, по мірі надходжень замовлень у сфері клінінгу. З огляду на це, відповідач взмозі сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 3500 грн. щомісячно.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги необхідність створення для дитини такого рівня життя, який був би достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, зважаючи на те, що відповідач є фізично здоровою людиною, може фізично працювати, іншої сім`ї та утриманців немає а також зважаючи на приписи статті 13 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача, на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

На переконання суду такий розмір аліментів який є трохи більшим за розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з врахуванням часткового визнання позову є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

При цьому, суд звертає увагу, що у випадку зміни матеріального становища відповідача, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів.

Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня коли позивач звернувся із позовом до суду з 11 квітня 2025 року.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Так, як позов задоволено частково, то з відповідача в дохід держави пропорційно задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн. (3500 х 100 : 7000 = 50; 1211,20 : 100 х 50 = 605,60).

На підставі ст. 180-182, 190, 191 СК України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття з проведенням індексації відповідно до закону.

Стягнення аліментів розпочати з 11 квітня 2025 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів в сумі платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень на користь отримувача коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2025 року.

Суддя Ю. С. Кіцула