Рішення № 130445079, 24.09.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3904/25

2/583/1440/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Сидоренка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Якубович В.В.,

розглянувши успрощеному позовномупровадженні безвиклику сторінв залісуду №5у м.Охтирці цивільнусправу запозовом Товариства зобмеженою відповідальністю«ФІНПРОМ МАРКЕТ»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоговором позики,

ВСТАНОВИВ:

29.08.2025 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у сумі 12228,40 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн., та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Вимоги за позовом вмотивовані тим, що 29.01.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір позики №1589529 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (надалі - Договір позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000,00 грн., строк позики - 14 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

21.06.2021 року між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладено Договір факторингу № 2106, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №1589529 від 29.01.2021 року.

03.04.2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1589529 від 29.01.2021 року.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до договору факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15246,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8228,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати надані йому кошти в строки, передбачені договорами. В зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 03. 09.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку.

15.09.2025 р. на адресу суду від представника відповідача адвоката Гері О.Ю. надійшов відзив із проханням відмовити у задоволенні позову, визнати не дійсним договір та зобов`язати відповідача сплатити на користь позивача 3900 грн. в порядку реституції. У мотивувальній частині відзиву зазначено про те, що відповідач визнає факт укладення договору між нею та первісним кредитором, однак позивачем не доведено. яку саме суму вона винна. Так, позивач зазначає у позові про те, відповідачкою було сплачено 50 грн, проте вказана сума не відображена у розрахунку заборгованості. Не доведено і розмір суми відсотків за кредитом.

18.09.2025 від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив згідно якої стверджується про правомірність нарахування суми відсотків. Як так, щ овизначена в умовах фінансового кредиту розміщених на сайті і із змістом яких погодилась відповідачка. Крім того, суду було надане підтвердження своєчасного надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками до неї.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Установлено, що 29.01.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір позики №1589529 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (надалі - Договір позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000,00 грн., строк позики - 14 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).

21.06.2021 року між TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладено Договір факторингу № 2106, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №1589529 від 29.01.2021 року.

03.04.2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу №030423-ФК за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №1589529 від 29.01.2021 року.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до договору факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15246,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8228,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Позикодавець на виконання п. 1 Договору позики №1589529 від 29.01.2021 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією №f499398d-83c6-411c92aa-ae881d2618c2 від 29.01.2021 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі. (Платіжна інструкція підписана електронно-цифровим підписом платіжної установи № f499398d-83c6-411c-92aa-ae881d2618c2 від 29.01.2021 року додається). Згідно листа №9/05/25-82 від 09.05.2025 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції №f499398d-83c6- 411c-92aa-ae881d2618c2 (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору позики №1589529. Згідно довідки № КД-000027366/ТНПП від 06.05.2025 р. ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 р., укладеного між Компанією/ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 29.01.2021 року, сума 4 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу f499398d-83c6-411c-92aa-ae881d2618c2. Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Зазначене у відзиві прохання відповідача про визнання договору не дійсним суд відхиляє, оскільки відповідач не звертається до суду із зазначеною вимогою шляхом подання окремого позову. Крім того, із змісту відзиву вбачається, що відповідач фактично визнає факт наявності договірних відносин між нею та первинним кредитором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

На підставівказаних нормзакону,враховуючи,що відповідачне виконувавсвої зобов`язанняза договором,суд приходитьдо висновкупро наявність підстав для повного задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №1589529 від 29.01.2021 в сумі 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу. Факт оплати відповідачкою частини основного бору в сумі 50 грн. письмовими доказами не підтверджений.

Разом із тим, стосовно стягнення з відповідача 8228,40грн суми заборгованості за відсотками, суд приходить до наступного.

Згідно умов договору позики №1589529 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), строк договору - 14 днів, дата надання позики - 29 січня 2021 року по 12 лютого 2021 року - дата повернення позики (останній день).

Таким чином, строк кредитування сплив 12 лютого 2021 року.

Відповідно до пункту 4.2 Договору, позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua.documentslicense/ (надалі правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладання цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Дійсно, розділ 7 Правил надання грошових коштів у позику містить певні умови продовження строку користування позикою.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору.

Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

До того ж, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом.

Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - до 01 травня 2021 року.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період з 29 січня 2021 року по 05 червня 2021 року відсутні. Розрахувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 14 днів, починаючи з 29 січня 2021 року по 12 лютого 2021 року, розмір яких складає 1114,40 грн (4000 грн х 1,99%/100%=79,60 грн х 14 днів).

У відповідача наявний обов`язок сплатити позивачу заборгованість у сумі 5114,40 грн (4000 грн + 1114,40 грн), тому позов підлягає частковому задоволенню у вказаному розмірі заборгованості, яка доведена належними і допустимими доказами та нічим не спростована.

Понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн. Загальна сума становить 5922.40 грн.

Виходячи із викладеного, оскільки суд задовольнив позовні вимоги позивача на 41,82%, тому він має право на відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 41,82%, а саме у сумі 2476,75 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 5, 7, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 272, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором №1589529 від 29.01.2021 рокуурозмірі 5114,40грн.,2476,75грн.в рахуноквідшкодування судовихвитрат, а всього стягнути 7591 (сім тисяч п`ятсот дев`яносто одну) гривню 15 копійок.

У іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлений 24.09.2025 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко