Вирок № 130444429, 23.09.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/6647/25

Провадження № 1-кп/442/395/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження №42025142190000059 від 14.08.2025 відносно:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, не працюючого, з середньою-спеціальною освітою, який на утриманні малолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку немає, військовозобов`язаного, не адвоката, не депутата, раніше судимого 08.04.2025 вироком Миколаївського районного суду Львівської області за ч.1 ст.382 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі статті 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України, -

встановив:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомленим із постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.07.2025 у справі №442/4847/25 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років та постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.07.2025 у справі № 442/5089/25 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років, діючи умисно, всупереч вказаних постанов суду, які набрали законної сили, маючи реальну можливість виконати вказані судові рішення, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма юридичними і фізичними особами на всій території України, продовжував після цього керувати транспортним засобом, порушуючи правила дорожнього руху України.

Так, ОСОБА_4 , будучи ознайомленим із вищевказаними рішеннями суду (постановами суду), маючи можливість їх виконати, усвідомлюючи те, що він позбавлений права керувати транспортними засобами, свідомо ігноруючи їх, підриваючи авторитет органів правосуддя України, 09.08.2025 о 00:20 год. усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, тобто діючи умисно, будучи особою раніше судимою за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, з метою невиконання вищевказаних постанов суду, керував транспортним засобом - автомобілем марки «Опель Мовано», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ним автодорогою по вулиці Центральній в селі Доброгостів Дрогобицького району Львівської області, де був зупинений працівниками Національної поліції.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 не виконав постанови суду, які набрали законної сили, що проявилось у невиконанні покладених на нього обов`язків, а саме будучи позбавлений права керування транспортним засобом, умисно керував таким.

Таким чином ОСОБА_4 , вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, вчинене особою раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 382 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю. Пояснив, що 08.08.2025 їздив на Закарпаття за волонтерською допомогою для військових. Повертався в м.Стебник пізно ввечері. В с. Доброгостів був зупинений працівниками поліції, оскільки в цей час вже була комендантська година. Про винесення щодо нього постанов, яким його було позбавлено права керування транспортними засобами знав, однак вважав, що перевезення допомоги на потреби армії є дуже важливим на сьогоднішній день. У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї винності обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

При цьому, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України. Його дії вірно кваліфіковано за ч.3 ст. 382 КК України КК України, оскільки він вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, вчинене особою раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченої в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

В даній справі, суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 при виборі заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття.

Також суд враховує те, що обвинувачений усвідомлює про настання наслідків, які завдані кримінальним правопорушенням.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, а також обставин, які пом`якшують покарання, аналізу особи винної як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, позитивну характеристику, те, що ОСОБА_4 раніше судимий, на обліку в лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, а тому на підставі встановлених судом конкретних обставин події, суд дійшов висновку, що останньому слід призначити покарання в межах санкції статті у виді позбавлення волі, частково приєднавши невідбуте покарання за вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 08.04.2025.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченою нових злочинів у майбутньому.

З речовими доказами слід поступити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому у виді домашнього арешту, залишити до ступу вироку в законну силу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинувачені за ч.3 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 08.04.2025 та остаточно визначити ОСОБА_4 до відбуття покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у виді домашнього арешту, залишити до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання рахувати з часу затримання обвинуваченого.

Речові докази:

-диск із записаними на нього відеозаписами із відео реєстратора службового автомобіля із записом подій, які мали місце 09.08.2025, який зберігається при матеріалах справи залишити при справі;

-диск із записаними на нього відеозаписами з нагрудних бодікамер поліцейських, із записом подій, які мали місце 09.08.2025, який зберігається при матеріалах справи залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбаченихст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1