Вирок № 13043535, 22.12.2010, Вінницький районний суд Вінницької області

Копія

Справа №1-369/10

ВИРОК

Іменем України

22 грудня 2010 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді Стадника І.М., при секретарі Барановій О.М., з участю прокурора Ратушняка О.О., захисника, адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Ярославка Саратського району Одеської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, тимчасово не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочину, що передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 01 вересня 2009 року біля 14 год., увійшовши в будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 з метою помсти мешканцям вказаного будинку за нанесення тілесних ушкоджень малолітній дочці ОСОБА_6, підійшов до ліжка, на якому перебував ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, розбудив його, та, використовуючи заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень кухонного ножа, протиправно, діючи з прямим умислом на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, мотивуючись бажанням помсти за скривдження дочки, без будь-яких вагань та зволікань, навідмаш завдав ножем одного удару справа в область шиї ОСОБА_7 у напрямку: косо зверху вниз та зовні досередини.

Після вказаних дій ОСОБА_5 вийшов з будинку та із знаряддям злочину зник з місця події.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №2908 від 27.10.2009 року під час стаціонарного лікування у ОСОБА_7 були виявлені тілесні ушкодження різана рана шиї справа з пошкодженням правої долі щитовидної залози, щитовидної артерії, усіх шарів трахеї і стравоходу, пошкодження зворотного нерву справа.

Вищевказані пошкодження у ОСОБА_7 являлись небезпечними для життя в момент спричинення, тому належать до тяжких тілесних ушкоджень. Виникли від дії ріжучого предмету, до яких належить ніж.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, що передбачений ч. 1 ст. 121 КК України визнав повністю і суду пояснив, що 1 вересня 2009 року від дочки дізнався про те, що в переддень вона з подружкою були в якомусь будинку в АДРЕСА_3, де в неї зник мобільний телефон, та грошові кошти в сумі біля 15-20 грн. Коли дівчата почали вимагати гроші від осіб, які перебували в цьому будинку, їх побили і довгий час не відпускали додому. Він з дружиною і дочкою поїхали до цього будинку з тим, щоб розібратися в ситуації. Перед тим він взяв на кухні для самооборони кухонний ніж, який поклав у задню кишеню штанів, так як зі слів дочки в будинку були чоловіки, які перебували в стані алкогольного спяніння. Коли приїхали до місця, яке вказала дочка, двері їм відкрив якийсь хлопчик і він з дружиною і дочкою зайшли всередину будинку. Серед осіб, які там спали, він розшукував чоловіка, який образив його дочку. Обійшов в такий спосіб кімнати будинку, але чоловіка, який зі слів дочки пропонував їй повернути мобільний телефон за вступ в статеві зносини, не знайшов. Тоді він вирішив розбудити чоловіка, який спав на дивані у першій кімнаті, як потім зясувалося ОСОБА_7 Розбудив його і почав допитуватися де мобільний телефон і що вони зробили з дівчатами, на що той грубо відповів і намагався його вдарити, але він ухилився і наніс навідмаш удар ножем, затиснутим у правій руці зліва-направо. При цьому він усвідомлював, що наносить удар предметом, який здатний заподіяти тілесні ушкодження, наносив удар будь-куди, а тому передбачав можливість настання будь-яких наслідків. Діяння скоїв будучи розлюченим розповіддю дочки, бажаючи помститися за те, що її образили і вважаючи, що ОСОБА_7 причетний до цього.

В скоєному щиро розкаюється, просить його суворо не карати, повністю визнав цивільний позов і відшкодував заподіяні його діями матеріальну і моральну шкоду в розмірі, що заявлені потерпілою стороною. Шкодує як про те, що поїхав самостійно шукати кривдників дочки, так і про те, що розбудив ОСОБА_7 і заподіяв йому тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що дійсно в день перед подією до будинку, де він проживав приходила дочка підсудного з подружками. В цей вечір він з іншими особами вживав спиртні напої, а потім ліг спати і тому що було далі йому невідомо. Наступного ранку його розбудив ОСОБА_5 та наніс йому один удар ножем в область шиї, після чого він закрився рушником чи покривалом. Події того дня він памятає погано, так як напередодні вживав спиртне, а зранку все сприймав спросоння, після удару втратив свідомість і прийшов в себе лише в лікарні.

На даний час претензій матеріального і морального характеру до підсудного не має. Йому відшкодовано матеріальну і моральну шкоду, заподіяну злочином, а тому він не підтримує раніше заявленого цивільного позову. Просить підсудного суворо не карати і не позбавляти його волі. Прийняв вибачення підсудного.

Оскільки фактичні обставини справи в тому вигляді, як вони викладені в обвинуваченні, ніким не оспорюються, а підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, суд за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду відповідно до ст. 299 КПК України визнав недоцільним виклик і допит свідків по справі, а обмежився допитом підсудного, потерпілого і дослідженням письмових доказів, що характеризують підсудного.

Здобутими і дослідженими в судовому засіданні доказами достовірно встановлено, що ОСОБА_5 умисно спричинив ОСОБА_7 тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинив злочин, що передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

Призначаючи покарання підсудному, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу винного.

Вчинений підсудним злочин відповідно до ст. 12 КК України є тяжким.

За місцем проживання та останнім місцем роботи підсудний характеризується позитивно, має на утриманні одну неповнолітню дитину.

Обставинами, які помякшують його покарання є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, а також вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного батьківськими почуттями.

Згідно з актом №300 стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи від 12.10.2009 року (а.с. 162-164) емоційний стан ОСОБА_5 в період, який передував вчиненню злочину, характеризувався образою, бажанням встановити «справедливість» щодо протиправних дій потерпілого відносно дочки експертного, а в період нанесення ударів потерпілому він характеризувався відчуттям образи, роздратуванням, бажанням помсти, що проявилося його імпульсивними, агресивними діями.

Разом з тим, як на час скоєння ним правопорушення, так і на період часу, що передував цьому, емоційний стан ОСОБА_5 міг впливати на його поведінку, проте не вплинув на його свідомість та не позбавляв здатності усвідомлювати свої дії, керувати ними та передбачати їх наслідки. В період вчинення злочину ОСОБА_5 в стані фізіологічного афекту не перебував.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, по справі не встановлено.

Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи думку потерпілого, який просить підсудного суворо не карати і не позбавляти його волі, суд приходить до висновку про те, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного і попередження вчинення ним інших злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, проте із звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Відповідно до ст. 342 КПК України запобіжний захід щодо засудженого до набрання вироком законної сили слід замінити на підписку про невиїзд та звільнити його з-під варти у залі суду.

Питання про судові витрати і речові докази слід вирішити відповідно до ст. 81, 93 КПК України.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, що передбачений ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обовязку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід щодо засудженого до вступу вироку в законну силу змінити за підписку про невиїзд та звільнити його з-під варти в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, код 24525055, рахунок 31250272210172, ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015 судові витрати по справі за проведення криміналістичних досліджень в сумі 488 (чотириста вісімдесят вісім) гривень 28 коп.

Речові докази по справі: футболку блакитного кольору, марлеві тампони, просочені речовиною бурого кольору в кількості 3 шт., штани чоловічі чорного кольору, змиви з правої та лівої рук ОСОБА_5І, піднігтьовий вміст ОСОБА_5, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Вінницького РВ ГУМВС України у Вінницькій області знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд. Апеляція на вирок може бути подана протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: підпис

«З оригіналом вірно»

Суддя:

Секретар: