Рішення № 130429924, 22.09.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20998/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2025 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Середньофонтанська, 30Б, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 37947454), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 37811384), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - ОСОБА_4 , Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відмову у внесенні відомостей про громадянство батька до актових записів про народження малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , викладене у листі від 10.04.2025 року;

зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести до актових записів про народження № 5 та № 6, складених 04.04.2025 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відомості про громадянство батька у графу відомості про батька шляхом доповнення: громадянство Громадянин Республіки Таджикистан.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 11.02.2025 року позивач - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) зі спільними заявами про державну реєстрацію народження дітей, які досягли одного року і більше, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Дитина 1) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Дитина 2). Відповідач здійснив державну реєстрацію народження дітей позивача, про що 04.04.2025 р. було складено відповідні актові записи: № 5 щодо Дитини 2 та № 6 щодо Дитини 1, а також видано свідоцтва про народження: серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 . Однак до Актових записів не було внесено відомості про громадянство батька. Додатково, 10.04.2025 року позивач отримав лист відповідача з роз`ясненням щодо державної реєстрації народження, в якому зазначено про відмову у внесенні до Актових записів відомостей про громадянство батька, через відсутність належного підтвердження громадянства Республіки Таджикистан. Відповідач повідомив про можливість внесення відповідних змін за умови подання документів, які підтверджують громадянство Республіки Таджикистан, у межах окремого звернення щодо внесення змін до актових записів цивільного стану.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у внесенні до Актових записів про народження дітей даних про громадянство батька, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Доводи позову мотивовані наступним:

позивач законно перебуває на території України та користується повним обсягом прав, передбачених для осіб, які звернулися за захистом і щодо яких триває процедура розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

вимога відповідача надати дійсний паспортний документ батька, як обов`язкову умову для внесення відомостей про громадянство до Актових записів дітей, не враховує особливий правовий статус позивача, оскільки позивач, як особа, яка подала заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не має змоги та не бажає користуватися ані захистом, ані допомогою органів влади країни своєї громадянської належності для отримання паспортного документа. Більш того, звернення до державних органів країни походження може мати негативні наслідки для безпеки позивача та його родини, оскільки таким чином його місцезнаходження може стати відомим особам або органам, від яких він переховується через переслідування.

попри відсутність паспортного документа, позивач має право на визнання своєї правосуб`єктності, а також на реалізацію основоположних прав і свобод людини, зокрема право на повагу до сімейного життя та збереження зв`язку з дитиною;

позивач зазначає, що його ідентифікація проведена органами ДМС та у довідці про звернення за захистом наявна інформація: прізвище, ім`я, громадянство, фотографію, реквізити органу видачі та печатку. Отже, посилання відповідача на відсутність паспортного документа, як на підставу для відмови у внесенні відомостей до актового запису про народження дітей, є безпідставним та необґрунтованим.

відповідно до роз`яснень Міністерства юстиції України, довідка про звернення за захистом в Україні є підставою для реєстрації народження дітей.

відповідно до пп. «г» п. 2.2.2. Інструкції запис у Реєстрі про народження фізичної особи та її походження має містити відомості про батьків, зокрема: прізвище, власне ім`я, по батькові; дата народження; громадянство (обирається офіційна назва країни громадянства відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32) або особа без громадянства; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); місце проживання (держава, область, район, місто/селище (село), вулиця, будинок, квартира). Проте, в Актових записах про народження дітей позивача відсутня інформація щодо громадянства їхнього батька, що є порушенням вимог Інструкції та підставою для внесення відповідних змін.

відмова у внесенні повної інформації про позивача, як батька дитини, до Актових записів народження дітей порушує право його малолітніх дітей на збереження сімейного зв`язку та унеможливлює юридичне підтвердження їхньої спорідненості.

З огляду на викладені обставини, позивач просить зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести до актових записів про народження № 5 та № 6, складених 04.04.2025 р. відомості про громадянство батька у графу відомості про батька шляхом доповнення: громадянство Громадянин Республіки Таджикистан.

Ухвалою суду від 07.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України у письмовому провадженні.

04.08.2025 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог. У заяві зазначено що позивачу було видано Довідку про звернення за захистом в Україні з новими установчими даними: « ОСОБА_1 ». У зв`язку з викладеним, сторона позивача просить врахувати актуальні ідентифікаційні дані позивача: « ОСОБА_1 ».

Враховуючи, що заява від 04.08.2025 року стосується написання прізвища позивача та не змінює зміст позовних вимог, суд приймає її до розгляду, у зв`язку з чим у рішенні написання ПІБ позивача змінено з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

28.07.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідач зазначив, що 04.04.2025 року Відділом було зареєстровано народження дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Для реєстрації народження батьком ОСОБА_1 та матір`ю ОСОБА_4 були надані наступні документи: - Довідки № 10 та 11 про перебування дитини під наглядом лікувального закладу від 12.11.2024 року, видані Комунальним некомерційним підприємством "Дитяча міська поліклініка №3" Одеської міської ради; - Медичне свідоцтво про народження № 230 від 11.10.2023 року, видане Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок №5" Одеської міської ради; - Медичне свідоцтво про народження № 493 від 25.07.2022 року, видане Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок №5" Одеської міської ради; - Довідка про звернення за захистом в Україні №014169 від 30.09.2024 виданої Управлінням з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції м. Одеса на ОСОБА_1 ; - Копія свідоцтва про народження на ОСОБА_1 ; - Паспорт громадянина Республіки Таджикистан № НОМЕР_3 від 03.03.2020 року, виданий органом МС МЗС по Согдійській області відносно ОСОБА_4 . Оскільки батьком не було пред`явлено документу, який підтверджує належність його до громадянства, в актових записах про народження дітей відомості про громадянство батька не зазначались у зв`язку з відсутність правових підстав.

Відповідач зазначає, що позивач разом з ОСОБА_4 звертались до Відділу з питання державної реєстрації народження та на своє звернення отримали послугу в повному обсязі. На вимогу ОСОБА_1 Відділом було надано роз`яснення, чому відсутні відомості про громадянство. Однак, письмове роз`яснення щодо окремих аспектів державної реєстрації актів цивільного стану громадян не є відмовою, що підлягає оскарженню.

У зв`язку з викладеним відповідач вважає, що оскільки позивачі до Відділу з питання внесення змін до актових записів цивільного стану не звертались, Відділом ніяких висновків про відмову у внесенні не приймались, то підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним рішення Відділу про відмову у внесенні відомостей про громадянство батька до актових записів про народження малолітніх дітей відсутні.

05.08.2025 року представник позивача подав відповідь на відзив.

У відповіді на відзив представник позивача заперечував стосовно доводів відповідача про те, що письмове роз`яснення не є відмовою у вчиненні реєстраційної дії. Зазначає, що у поданих до відповідача заявах про реєстрацію народження дітей чітко зазначено прохання внести відомості про громадянство батька Республіка Таджикистан. Втім, попри цю пряму вказівку, громадянство батька не було внесене до актових записів, що, відповідно, не відображено й у свідоцтвах про народження. Отже, послуга реєстрації народження дітей надана не в повному обсязі.

Представник позивача стверджує, що письмові роз`яснення відповідача за змістом є фактичною відмовою державного органу у внесенні зазначеної інформації до актових записів про народження малолітніх дітей. Як вбачається з тексту листа відповідача, відповідач чітко вказує на неможливість внесення до актових записів про народження дітей позивача відомостей про громадянство батька. Таким чином, незалежно від форми документа, його зміст прямо свідчить про відмову у вчиненні певної дії, а отже має всі ознаки адміністративного рішення, яке підлягає оскарженню в судовому порядку.

Щодо посилання відповідача на необхідність подання окремої заяви про внесення змін до актового запису, представник позивача зазначив, що позивач вже звернувся із заявами про державну реєстрацію народження дітей, у якій прямо вказав прохання внести до актового запису громадянство батька; відповідач, замість належного реагування на цю вимогу, відмовив у її задоволенні без надання відповідного рішення, замінивши його формою роз`яснення; у зв`язку з цим, підстави для повторного звернення позивача з заявою про внесення змін відсутні, оскільки запитувані відомості були надані в первинних заявах, а їх невнесення є результатом протиправної бездіяльності органу державної влади.

04.08.2025 року до суду надійшли пояснення третьої особи - ОСОБА_4 , відповідно до яких остання, як мати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області письмові пояснення до суду не надходили.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались.

З урахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернулись до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зі спільними заявами про державну реєстрацію народження дітей, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відзиві відповідач підтвердив, що для реєстрації народження батьком ОСОБА_1 та матір`ю ОСОБА_4 були надані наступні документи: - Довідки № 10 та 11 про перебування дитини під наглядом лікувального закладу від 12.11.2024 року, видані Комунальним некомерційним підприємством "Дитяча міська поліклініка №3" Одеської міської ради; - Медичне свідоцтво про народження № 230 від 11.10.2023 року, видане Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок №5" Одеської міської ради; - Медичне свідоцтво про народження № 493 від 25.07.2022 року, видане Комунальним некомерційним підприємством "Пологовий будинок №5" Одеської міської ради; - Довідка про звернення за захистом в Україні №014169 від 30.09.2024, виданої Управлінням з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції м. Одеса на ОСОБА_1 ; - Копія свідоцтва про народження на ОСОБА_1 ; - Паспорт громадянина Республіки Таджикистан № НОМЕР_3 від 03.03.2020 року, виданий органом МС МЗС по Согдійській області відносно ОСОБА_4 .

04.04.2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було здійснено державну реєстрацію народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис №6 та видано Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , у графі батько зазначено: ОСОБА_1 ; у графі мати зазначено: ОСОБА_4 , громадянство: Республіка Таджикистан.

04.04.2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було здійснено державну реєстрацію народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис №5 та видано Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , у графі батько зазначено: ОСОБА_1 ; у графі мати зазначено: ОСОБА_4 , громадянство: Республіка Таджикистан.

Додатково Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надано ОСОБА_1 лист щодо роз`яснення з питань державної реєстрації народження, де повідомлено, що згідно з наказом Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління ДМС в Одеській області № 210 від 18.10.2024 року про оформлення документів для вирішення питання, щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту у гр. ОСОБА_1 зазначено, що він є громадянином Республіки Таджикистану, але правові підстави для написання даних відомостей в актових записах про народження відсутні. У зв`язку з вищевикладеним відповідно до документів які були надані для реєстрації народження дітей, батьком яких є гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто довідки про звернення за захистом в Україні № 014169 від 30.09.2024, виданої Управлінням з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції м. Одеса, яка є документом, що засвідчує законність перебування особи на території України, але не підтверджує громадянства Республіки Таджикистану, та за відсутності інших документів, а саме що підтверджують громадянство вказати відповідні дані в актових записах не вбачається можливим.

Також позивача інформовано, що при отриманні документів, що будуть підтверджувати громадянство Республіки Таджикистан, відомості можуть бути доповнені відповідно до п. 2.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у внесенні до актових записів про народження дітей даних про громадянство батька, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до частини першої статті 33 Конституції України, кожному хто на законних підставах перебуває на території України, гарантуються свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом; посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Згідно положень статті 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини.

Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Статтею 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», визначені підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Зокрема, відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця. Іноземці та особи без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні, вважаються такими, які на законних підставах тимчасово проживають на території України на період дії обставин, за наявності яких додатковий чи тимчасовий захист було надано. Тимчасове проживання на території України таких іноземців та осіб без громадянства підтверджується посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, або посвідченням особи, якій надано тимчасовий захист в Україні.

Як встановлено судом, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернувся в органів ДМС України із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про звернення за захистом в Україні №014169 та №014215.

Правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану визначає Закон України Про державну реєстрацію актів цивільного стану № 2398-УІ від 01.07.2010 року.

Цей Закон регулює відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням та припиненням їхньої дії, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану, державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану, відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, їх поновлюють та припиняють їхню дію; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (ч. 4 ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану).

Згідно з ч. 1-5 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч.1).

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану (ч. 2).

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках.

Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Зразки актових записів цивільного стану затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 3).

Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації (ч. 4).

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії затверджуються Міністерством юстиції України (ч. 5).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 13 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану, державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.

Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 затверджені Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні (далі Правила № 52/5).

Глава 1 розділу III Правил № 52/5 визначає правила державної реєстрації народження фізичної особи та її походження.

Згідно пункту 8 глави 1 розділу III Правил № 52/5, державна реєстрація народження проводиться за заявою про державну реєстрацію народження батьків дитини чи одного з них, а в разі смерті батьків або в разі, якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження,- за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилась дитина або в якому наразі перебуває (далі - інша особа).

Заява формується за допомогою програмних засобів Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Якщо батьки або один з них бажає отримати послуги, передбачені комплексною послугою «єМалятко», заява формується за допомогою програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

Заява про державну реєстрацію народження містить такі відомості:

а) відомості про дитину:

прізвище;

власне ім`я;

по батькові (за наявності);

стать;

дата народження;

місце народження (найменування адміністративно-територіальної одиниці);

кількість дітей, що народились (за наявності);

живонароджена чи мертвонароджена;

яка за рахунком дитина народилася у матері, включаючи новонароджену (враховуючи померлих і не враховуючи мертвонароджених) (за наявності);

відомості про документ, що підтверджує факт народження дитини:

назва документа;

номер документа;

дата видачі документа;

уповноважений суб`єкт, що видав документ;

б) відомості про матір:

прізвище;

власне ім`я;

по батькові (за наявності);

дата народження;

громадянство;

зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) (за наявності);

реквізити паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу:

назва документа;

серія документа (за наявності);

номер документа;

дата видачі документа;

уповноважений суб`єкт, що видав документ;

строк дії документа (за наявності);

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

в) відомості про батька:

прізвище;

власне ім`я;

по батькові (за наявності);

дата народження;

громадянство;

зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) (за наявності);

реквізити паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу:

назва документа;

серія документа (за наявності);

номер документа;

дата видачі документа;

уповноважений суб`єкт, що видав документ;

строк дії документа (за наявності);

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

Відомості про дату народження, зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування), реквізити паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реєстраційний номер облікової картки платника податків не зазначаються у разі державної реєстрації народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

г) відомості про перебування батьків у шлюбі між собою:

місце й дата його державної реєстрації;

ґ) відомості про спосіб отримання свідоцтва про народження та у випадках, передбачених цими Правилами, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян:

особисто:

в органі державної реєстрації актів цивільного стану, що провів державну реєстрацію народження;

у закладі охорони здоров`я за місцем подання заяви;

у центрі надання адміністративних послуг, що забезпечує видачу результатів адміністративних послуг, які надаються органом державної реєстрації актів цивільного стану, що провів державну реєстрацію народження;

засобами поштового зв`язку за рахунок заявника:

на поштову адресу за зареєстрованим або задекларованим місцем проживання (перебування) матері;

на поштову адресу за зареєстрованим або задекларованим місцем проживання (перебування) батька.

Обирається один із способів, передбачених цим підпунктом.

Обравши спосіб отримання свідоцтва про народження та у випадках, передбачених цими Правилами, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян засобами поштового зв`язку за рахунок заявника та підписавши заяву про державну реєстрацію, заявником уповноважується національний оператор поштового зв`язку на отримання відповідних документів в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Підписання заяви про державну реєстрацію народження батьками, які не перебувають у шлюбі, є їх спільною заявою про визнання батьківства.

Сформована посадовою або уповноваженою особою за допомогою програмних засобів Державного реєстру актів цивільного стану громадян або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг заява роздруковується та за умови відсутності зауважень до зазначених у ній відомостей підписується заявником.

Заява, сформована за допомогою програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, після її підписання заявником реєструється у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Державна реєстрація народження дитини проводиться в день звернення заявника, а в разі подання заяви в електронній формі - у день її надходження або не пізніше наступного робочого дня у разі отримання такої заяви поза робочим часом відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Пунктом 12 глави 1 розділу III Правил № 52/5 передбачено, що одночасно із заявою про державну реєстрацію народження пред`являються та в актовому записі про народження зазначаються:

а) паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред`явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Дані про громадянство в актовому записі про народження та свідоцтві не заповнюються, про що робиться відповідний запис у графі "Для відміток" актового запису про народження. Надалі ці дані можуть бути доповнені відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

б) паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою;

в) документ про шлюб батьків у разі реєстрації шлюбу компетентним органом іноземної держави.

У графі «Підстава запису відомостей про батька» вказується одна з підстав: місце та дата державної реєстрації шлюбу, номер актового запису про шлюб; дата подачі спільної заяви батьків про визнання батьківства та проставляються підписи батьків; заява матері дитини та проставляється її підпис.

Згідно з пунктом 12 глави 1 розділу III Правил № 52/5, якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі одного із документів, передбачених у пункті 2 цієї глави, а походження дитини від батька визначається за спільною заявою батьків про державну реєстрацію народження.

Звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено відмовою відповідача у внесенні відомостей про громадянство батька до актових записів про народження малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно листа від 10.04.2025 року.

Як встановлено судом, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернулись до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зі спільними заявами про державну реєстрацію народження дітей, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04.04.2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було здійснено державну реєстрацію народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис №6 та видано Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , а також ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис №5 та видано Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Проте, у свідоцтвах про народження дітей у графі батько, яким вказано ОСОБА_1 , не зазначено його громадянство.

Позивач зазначає, що належить до громадянства Республіки Таджикистан та вважає, що відповідач протиправно не вніс ці відомості у свідоцтва про народження його дітей.

Позивач не заперечує, що він не має національного паспорту Республіки Таджикистан, проте зазначає, що його ідентифікація проведена органами ДМС України та у довідці про звернення за захистом наявна інформація про його громадянство.

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернувся в органів ДМС України із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про звернення за захистом в Україні №014169 та №014215.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», особа, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право на тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу в порядку, встановленому законодавством України; проживання у родичів, у готелі, піднаймання житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців; безоплатну правову допомогу в установленому порядку; конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідання співробітниками УВКБ ООН; інші права, передбачені Конституцією та законами України для іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України.

Отже, на момент звернення до відповідача, позивач є особою, яка перебуває на території України на законних підставах.

Для реєстрації народження дітей позивачем було подано зокрема: Довідку про звернення за захистом в Україні №014169 від 30.09.2024, видану Управлінням з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції м. Одеса на ОСОБА_1 , строком дії до 18.10.2025 року; а також копію свідоцтва про народження на ОСОБА_1 з перекладом на українську мову.

Згідно Довідки про звернення за захистом в Україні №014169 від 30.09.2024, виданої Управлінням з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції м. Одеса ГУ ДМС України в Одеській області, вказано країну громадянської належності ОСОБА_1 Таджикистан.

Відповідач у листі щодо роз`яснення з питань державної реєстрації народження зазначив, що згідно з наказом Управління з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Головного управління ДМС в Одеській області № 210 від 18.10.2024 року про оформлення документів для вирішення питання, щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту у гр. ОСОБА_1 зазначено, що він є громадянином Республіки Таджикистану, але правові підстави для написання даних відомостей в актових записах про народження відсутні. У зв`язку з вищевикладеним відповідно до документів які були надані для реєстрації народження дітей, батьком яких є гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто довідки про звернення за захистом в Україні № 014169 від 30.09.2024, виданої Управлінням з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції м. Одеса, яка є документом, що засвідчує законність перебування особи на території України, але не підтверджує громадянства Республіки Таджикистану, та за відсутності інших документів, а саме що підтверджують громадянство вказати відповідні дані в актових записах не вбачається можливим.

Суд погоджується з роз`ясненнями відповідача.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», довідка про звернення за захистом в Україні - документ, що засвідчує законність перебування особи на території України на період, що розпочинається з моменту звернення особи з відповідною заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і є дійсною для реалізації прав і виконання обов`язків, передбачених цим Законом та іншими законами України, до остаточного визначення статусу такої особи чи залишення нею території України.

Тобто, дійсно довідка про звернення за захистом в Україні не підтверджує наявність у позивача громадянства Республіки Таджикистан.

Водночас, суд зауважує, що пунктом 12 глави 1 розділу III Правил № 52/5 передбачені дії відповідача у разі ненадання разом із заявою про державну реєстрацію народження паспорту або паспортного документу, що посвідчує особу батьків (одного з них).

Зокрема, ця норма передбачає, що якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред`явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Дані про громадянство в актовому записі про народження та свідоцтві не заповнюються, про що робиться відповідний запис у графі "Для відміток" актового запису про народження. Надалі ці дані можуть бути доповнені відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що під час державної реєстрації народження дітей позивача відповідач діяв у відповідності з приписами пункту 12 глави 1 розділу III Правил № 52/5, тому підстави для визнання протиправними його дій щодо відмови у внесенні відомостей про громадянство батька до актових записів про народження малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні.

Що стосується посилання позивача на положення підпункту "г" пункту 2.2.2 глави 2.2 розділу II Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 24.07.2008 № 1269/5.

Ця норма Інструкції передбачає, що запис у Реєстрі про народження фізичної особи та її походження містить:

г) відомості про батьків:

прізвище, власне ім`я, по батькові;

дата народження;

громадянство (обирається офіційна назва країни громадянства відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32) або особа без громадянства;

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

місце проживання (держава, область, район, місто/селище(село), вулиця, будинок, квартира).

Однак, суд зазначає, що пункт 12 глави 1 розділу III Правил № 52/5 не суперечить вимогам підпункту "г" пункту 2.2.2 глави 2.2 розділу II Інструкції, яка передбачає, що запис у Реєстрі про народження фізичної особи та її походження містить відомості про батьків, зокрема громадянство або особа без громадянства.

Тобто, умова наявності громадянства батьків не є обов`язковою для здійснення самої процедури реєстрації народження дітей.

У цьому контексті позивач вірно посилається на лист Міністерства юстиції України № 9545/8.4/32-17 від 12.09.2017 року, де передбачено, що з метою забезпечення реалізації прав дитини, у тому числі на ім`я, передбаченого Конвенцією про права дитини 1991 року, та враховуючи встановлену розділом ІІ Закону про біженців процедуру розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можливо проводити державну реєстрацію народження за наявності у іноземця чи особи без громадянства, у яких відсутні паспортні документи, відповідної довідки за умови, якщо відносно таких осіб прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Однак у цьому листі Міністерства юстиції України не йде мова про те, що довідка про звернення за захистом в Україні підтверджує громадянство такої особи, як помилково трактує представник позивача.

Суд відхиляє доводи представника позивача стосовно того, що оскільки у свідоцтвах про народження дітей не зазначено громадянство батька, то послуга реєстрації народження дітей надана не в повному обсязі.

Відповідач здійснив реєстрацію народження дітей позивача, про що складено актовий запис №6 та видано Свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , а також актовий запис №5 та видано Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у позові, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Середньофонтанська, 30Б, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ 37947454), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 37811384), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

СуддяА.А. Радчук

.