Рішення № 130429724, 22.09.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/33021/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.10.2023 р. ОСОБА_1 направлено до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, оформлену та підписану ним особисто, разом із супровідним листом, підписаним начальником ДУ «ОСІ», полковником внутрішньої служби С. Чишкала. Вказана заява була зареєстрована Відповідачем 06.11.2023 р. за вх.№К-671/6/5101-23. Оскільки Позивач не отримував відповідь на заяву від 25.10.2023 р., представником Позивача адвокатом Наталією Білак в його інтересах на електронну пошту Відповідача направлено адвокатський запит №13-11/23 від 13.11.2023 р. із проханням надати копію звернення ОСОБА_1 та відповіді у разі, якщо така вже була підготовлена. У відповідь Відповідачем було направлено лист вих. №5100.5.1.-13696-51.3-23 від 14.11.2023 р., в якому повідомлено, що зовнішній вигляд, зміст та інші критерії, що визначені у національному законодавстві не відповідали встановленим вимогам, 07.11.2023 р. за вих. №5100.5.1-13372/51.3-23 у зворотному порядку підготовлено роз`яснення, яке надіслано на адресу ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та додано зазначене роз`янення. Але додатки до роз`яснення від 07.11.2023 р. за вих. №5100.5.1- 13372/51.3-23 не надано. З огляду на ненадання додатків, представником Позивача адвокатом Наталією Білак на електронну пошту Відповідача повторно направлено адвокатський запит №15- 11/23 від 15.11.2023 р. із проханням надати копію звернення ОСОБА_1 та відповіді у повному обсязі. У відповідь Відповідачем було направлено лист вих. №5100.5.1.-13690-51.3-23 від 20.11.2023 р., однак додатки до додатки до роз`яснення від 07.11.2023 р. за вих. №5100.5.1-13372/51.3-23 знову ж таки не було надано. Також не було задоволено прохання Позивача щодо забезпечення виїзду представника Відповідача до ДУ «Одеський слідчий ізолятор». Зазначена відповідь Відповідача від 07.11.2023 р. за вих. №5100.5.1-13372/51.3- 23 є протиправною, оскільки фактично свідчить про незаконну відмову у розгляді заяви Позивача від 25.10.2023 р., що порушує його права, інтереси та вимоги законодавства. Розглядаючи подану Позивачем заяву згідно положень Закону України "Про звернення громадян", та фактично повертаючи Позивачу його заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, подану ним згідно положень Закону, Відповідачем не було зазначено чітких та однозначних правових обставин, що свідчили б про невідповідність вказаної заяви (звернення) критеріям, визначеним Законом та Правилам розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затвердженими наказом МВС України від 07 вересня 2011 року № 649. Відповідачем у відповіді від 07.11.2023 р. за вих. №5100.5.1-13372/51.3-23 p. лише процитовано положення Закону, зокрема, в частині належного суб`єкта звернення з вказаною заявою, водночас, без жодних висновків та обґрунтувань.

Відповідач подав до суду відзив, згідно якого позов не визнає, просить в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що з огляду на отримані матеріали, територіальний орган ДМС дійшов висновку щодо доцільності роз`яснення позивачу особливостей звернення з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в тому числі через надіслання алгоритму заповнення заяви сфери міжнародного захисту, який розроблено разом із офіційним партнером УВКВ ООН в м.Одеса, документ надсилається для ознайомлення та підготовки клопотання в рамках визначених умов, передбачених Законом та підзаконним актом. Враховуючи викладене, ГУ ДМС в Одеській області в листі від 07.11.2023 просило ознайомитися позивачу з надісланими матеріалам, після доопрацювання звернутися до адміністрації «Одеського слідчого ізолятора» задля надіслання на адресу ГУДМС в Одеській області з метою розгляду та прийняття рішення про реєстрацію заяви у встановленому порядку. При цьому, заява ОСОБА_1 від 25.10.2023 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту була направлена до відділу документального забезпечення Головного управління ДМС в Одеській області, що в свою чергу також унеможливлює проходження всіх відповідних процедур передбачених Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Крім того, враховуючи те, що предметом розгляду даної адміністративної справи є визнання протиправною бездіяльності щодо не прийняття та не розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, вимоги розділу II наказу № 649 не можуть бути застосовані в даній ситуації.

Ухвалою від 04.12.2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку зі звільненням з посади судді Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 у зв`язку з поданням заяви про відставку, згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2024 року, зазначена справа передана на розгляд судді Андрухіву В.В.

Ухвалою судді від 26.06.2024 року прийнято до провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи №420/33021/23 розпочато спочатку. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянином Республіки Молдова.

25 жовтня 2023 року Крецу Геннадій через ДУ «ОСІ» направив до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області заяву, в якій просив надати йому статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту з причин політичного переслідування та існування реальної загрози життю, а також направити представника до ДУ «ОСІ» задля анкетування та проведення інших необхідних дій (а.с. 8-9).

Листом від 07.11.2023 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області надано відповідь та повідомлено, що звернення не відповідає критеріям, що визначені у Законі України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 2011 року та в Правилах розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених наказом МВС України від 07.09.2011 № 649. З урахуванням цього, розгляд клопотання проведено у відповідності до Закону України «Про звернення громадян». Також, в листі роз`яснено особливості звернення із заявою про визнання біженцем або особовою, яка потребує додаткового захисту, в тому числі через надіслання алгоритму заповнення заяви сфери міжнародного захисту, який розроблено разом із офіційним партнером УВКБ ООН в м. Одеса (а.с. 20-22, 50-57).

Порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, втрати та позбавлення цього статусу, а також встановлення правового статусу біженців та осіб, які потребують додаткового захисту і яким надано тимчасовий захист в Україні, визначає Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (далі - Закон).

Згідно ст.14 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право шукати притулку від переслідувань в інших країнах.

Відповідно до статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, жодна людина не може бути піддана катуванням, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню.

Пунктами 1, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» встановлено, що біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань; особа, яка потребує додаткового захисту, - особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань.

Частина 5 ст. 5 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" встановлює, що особа, яка на законних підставах тимчасово перебуває в Україні, і під час такого перебування в країні її громадянської належності чи попереднього постійного проживання виникли умови, зазначені в пунктах 1 чи 13 частини першої статті 1 цього Закону, внаслідок яких вона не може повернутися до країни свого походження і має намір бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до закінчення строку перебування на території України.

Частиною 6 ст. 5 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, може прийняти рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в разі, якщо заявник видає себе за іншу особу або якщо заявнику раніше було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за відсутності умов, передбачених пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 цього Закону, якщо зазначені умови не змінилися.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.4, 2.5 Розділу ІІ Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 року № 649, встановлено, що уповноважена посадова особа територіального органу ДМС, до якого особисто звернулась особа, яка має намір бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, або її законний представник у випадках, передбачених Законом: встановлює особу заявника; реєструє заявника в журналі реєстрації осіб, які бажають подати заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (далі - журнал реєстрації осіб); інформує заявника мовою, яку він/вона розуміє, про умови, за яких в Україні особа може бути визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про її права та обов`язки, а також про наслідки невиконання обов`язків; забезпечує надання заявнику послуг перекладача, у тому числі через систему відеоконференц-зв`язку; перевіряє дотримання заявником передбаченого статтею Закону порядку звернення із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; з`ясовує місце тимчасового перебування (проживання) заявника (фактичну адресу проживання в Україні); протягом одного робочого дня здійснює перевірку наявності підстав, за яких заявнику може бути відмовлено в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Перевірка здійснюється в тому числі з урахуванням оновленої інформації по країні походження заявника на момент подачі заяви; є) проводить дактилоскопію заявника; заносить отримані відомості до централізованої інформаційної системи; роз`яснює порядок звернення за безоплатною правовою допомогою мовою, яку розуміє заявник.

Рішення щодо прийняття заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається територіальним органом ДМС протягом робочого дня, в який до нього звернулась відповідна особа.

У разі наявності передбачених Законом підстав територіальний орган ДМС ухвалює рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, яке оформлюється наказом. Після ухвалення рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС: видає особі письмове повідомлення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, із зазначенням підстав для відмови у прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; під підпис ознайомлює заявника з порядком оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; вносить відповідні відомості до журналу реєстрації осіб.

У разі використання заявником права на оскарження рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, територіальний орган ДМС видає такому заявникові під підпис довідку про звернення за захистом в Україні, про що заносить відповідні відомості до журналу реєстрації видачі довідки про звернення за захистом в Україні. Довідка видається строком на три місяці з подальшим тримісячним продовженням строку її дії на весь час розгляду скарги. Підставою для продовження строку дії зазначеної довідки є копія скарги на рішення територіального органу ДМС з підтверджуючими документами її відправлення або у випадку оскарження в судовому порядку копія позовної заяви з відміткою (штампом) суду про її прийняття або копія ухвали суду про відкриття провадження у справі чи належним чином оформленої судової повістки. У випадку оскарження рішення в судовому порядку подальше тримісячне продовження строку дії довідки про звернення за захистом в Україні здійснюється після отримання письмової інформації про стан розгляду справи в суді від юридичної служби територіального органу ДМС. Подані документи долучаються до особової справи заявника.

З вищевикладеного слідує, що чинним законодавством визначено певний алгоритм дій уповноваженої посадової особи територіального органу ДМС під час звернення особи, яка має намір бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту.

При цьому, після надходження відповідної заяви уповноважена посадова особа територіального органу ДМС зобов`язана вчинити дії, визначені Правилами № 649, а саме: зареєструвати заявника в журналі реєстрації осіб, які бажають подати заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

В подальшому, на етапі вирішення питання щодо прийняття заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена особа територіального органу ДМС, зокрема, перевіряє дотримання заявником передбаченого статтею Закону порядку звернення із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що уповноважені особи Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області після надходження до територіального органу ДМС заяви ОСОБА_1 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не вичинено жодних дій, визначених Правилами № 649.

Суд зауважує, що заява від 25.10.2023 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, написана ОСОБА_1 особисто, із зазначенням підстав, за яких він вважає, що потребує захисту, а також із зазначенням відповідних даних, що дозволяли встановити його особу. Разом з тим, ані Законом України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", ані Правилами № 649 не передбачено вимоги особистого прибуття заявника до територіального органу ДМС задля подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Посилання відповідача на те, що заява ОСОБА_1 від 25.10.2023 про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту була направлена до відділу документального забезпечення Головного управління ДМС в Одеській області, що в свою чергу також унеможливлює проходження всіх відповідних процедур, передбачених Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», суд не бере до уваги, оскільки заява ОСОБА_1 від 25.10.2023 адресована Головному управлінню ДМС в Одеській області як територіальному органу ДМС, який уповноважений вирішувати питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. При цьому, позивач при поданні відповідної заяви не може бути відповідальним за внутрішню організацію роботи Головного управління ДМС в Одеській області та передачу заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту між відповідними відділами управління.

Таким чином, відповідач - Головне управління ДМС в Одеській області, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо прийняття заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, після отримання заяви позивача ОСОБА_1 від 25.10.2023 року, за наслідком розгляду такої заяви повинен був прийняти рішення щодо оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або ж прийняти рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що будь-якого рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.10.2023 року, Головним управлінням ДМС в Одеській області, в порядку, визначеному чинним законодавством України, не прийнято.

У той же час, відповідач, суб`єкт владних повноважень, не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції, та, відповідно, відсутність належним чином оформленого рішення, свідчить про протиправну бездіяльність Головного управління ДМС в Одеській області, та, відповідно, наслідком цього є зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії з розгляду заяви позивача.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

Судові витрати позивачем не понесені, а тому розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , паспорт Республіки Молдова серії НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (адреса: вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 37811384) - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.10.2023 року про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.10.2023 року про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів