Рішення № 130425452, 11.08.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 рокуСправа №160/17042/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

10.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.04.2025 № 047150017512 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 16.09.2024 перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в податкових органах.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що їй було призначено пенсію за вислугою років відповідноЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, як пенсіонеру Державної податкової служби. З метою призначення іншого виду пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу» звернулась 17.04.2025р. з заявою про переведення на інший вид пенсії. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області №047150017512 їй було відмовлено у призначенні іншого виду пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Позивач вважає неправомірним оскаржуване рішення оскільки при призначенні її пенсії не було враховано всього наявного стажу державної служби. З огляду на викладене просить задовольнити адміністративний позов.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

27.06.2025 року засобами поштового зв`язку від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області надійшов письмовій відзив проти позову. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує, що основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, є встановлення за займаною посаду відповідного рангу державного службовця.

Періоди роботи у державній податковій службі на посадах за якими присвоюється спеціальне звання до 20 річного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, не зараховується.

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої 01.08.1983 року встановлено, що ОСОБА_1 з 02.07.1990 по 16.12.2024 працювала в органах податкової служби та 26.10.1992 році присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби.

З огляду на вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області прийнято рішення від 24.04.2025 № 047150017512 про відмову в переведенні Позивача на пенсію за віком відповідно до Закону № 889 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад держаних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України. З огляду на викладене вважають оскаржуване рішення правомірним та просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

02.07.2025 року ОСОБА_1 подано відповідь на відзив проти позову, в якій позивач зазначає, що викладені у відзиві відповідачем заперечення не спростовують наведені позивачем обставини та правові підстави позову. Так позивач зазначає, що на час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком досягла пенсійного віку та мала страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, в тому числі стаж державної служби. З огляду на вищевикладене позивач вказує на безпідставність заперечень відповідача та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч.1ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом приписів п.3 ч.6ст.12 Кодексу адміністративного судочинства Українидля цілей цьогоКодексусправами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.257,262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ), звернулась 17.04.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перехід з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». До заяви було долучено паспорт, ідентифікаційний код, трудову книжку та сканкопії довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років та інші виплати).

За принципом екстериторіальності заяву позивача передано для розгляду до Головного управління пенсійного фонду України в Івано Франківській області.

За результатами розгляду заяви Позивача з доданими документами Головним управлінням ПФУ в Івано - Франківській області прийнято рішення від 24.04.2025 №047150017512, яким позивачу відмовлено в переведенні та виплаті пенсії державного службовця відповідно до Прикінцевих положень Закону № 889-VIII з підстав відсутності стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у перерахунку пенсії та вважаючи його протиправним позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно із частиною першоюстатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначаєЗакон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV(зі змінами) (даліЗакон №1058-IV).

Згідно із частиною першоюстатті 9 Закону №1058-ІVвідповідно до цьогоЗаконув солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованимЗаконом України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993.

З 01.05.2016 набрав чинностіЗакон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями якого втратив чинністьЗакон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділуПрикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цимЗакономзаймають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначенихстаттею 25 Закону України «Про державну службу»та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до положень пункту 12 розділуПрикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015для осіб, які на день набрання чинності цимЗакономмають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначенихстаттею 25 Закону України «Про державну службу»та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже,Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015передбачено, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 рокупісля 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1статті 37 вказаного ЗаконутаПрикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Тобто, після 01.05.2016 (дата набрання чинностіЗаконом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015та мають передбачені частиною першоюстатті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993вік і страховий стаж.

Аналогічні правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №676/4235/17.

Відповідно достатті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993(у редакції на час набрання чинностіЗаконом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленогостаттею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пунктом 8 розділуПрикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цимЗакономобчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.

Стаж державної служби до набрання чинностіЗаконом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283(далі - Порядок №283), та додатку до нього (були чинними до 01.05.2016).

Пунктом 5 Порядку №283 регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Пунктом 1 Порядку №283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених устатті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається також, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Пунктом 4 Порядку №283 закріплено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Скарги, пов`язані з визначенням стажу роботи державних службовців, розглядаються згідно з чинним законодавством.

Частиною сімнадцятоюстатті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993регламентовано, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно дозаконуприсвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №839(далі - Порядок №839) (постанова втратила чинність у частині, що стосується присвоєння спеціальних звань посадовим особам митних органів згідно зПостановою КМ України №501 від 17.06.2020).

Згідно з пунктом 9 Порядку №839 посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.

Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.

За приписами пункту 3 Порядку №839 до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.

Відповідно до частини другоїстатті 46 Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, які діють з 01.05.2016 року, до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Крім того, відповідно до частин першої, шостоїстатті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»(зі змінами) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Види військової служби:

строкова військова служба (до внесення змінЗаконом №3633-IX від 11.04.2024);

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Так, період проходження військової служби підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка позивача серія НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 містить наступні записи:

-Апостолівський райфінвідділ;

- 01.08.1983 зарахована на посаду ст. Ревізора інспектора рік доходів. Наказ №10-Л від 01.08.1983р.;

-27.02.1989 переведена на посаду заступника завідувача начальника інспекції держдоходів. Наказ № 3 від 27.02.1989р.;

-01.07.1990 звільнена по ст. 36 КЗпП УРСР по переводу до державної податкової інспекції. Наказ № 20 від 27.06.1990р.;

-Державна податкова інспекція по Апостолівському районі;

-02.07.1990 прийнята на посаду начальника відділу державних та спільних підприємств та організацій по переводу із райвідділу. Наказ № 2а від 02.07.1990р.;

-01.10.1993 призначена заступником керівника, керівником відділу аудиту юридичних осіб. Наказ № 20А від 15.09.1993р.;

-01.03.1994 прийнята присяга державного службовця. Ст. 17 ЗУ «Про державну службу»;

-26.10.1992 присвоєно персональне звання інспектор податкової служби І рангу. Наказ № 13 від 26.10.1992р.;

-20.01.1997 звільнена у зв`язку з переведенням на роботу в державну податкову адміністрацію за згодою керівників. Наказ № 6 від 20.01.1997р.;

-27.06.2001 звільнена з займаної посади у зв`язку з ліквідацією інспекції. Наказ № 51 від 27.06.2001р.;

-Орджонікідзевська об`єднана ДПІ;

-27.06.2001 призначено на посаду заступника начальника інспекції начальника відділення Орджонікідзевської об`єднаної ДПІ у Апостолівському районі. Наказ № 258-о від 27.06.2001р.;

-15.11.2001 звільнено з посади заступника начальника інспекції начальника відділення Орджонікідзевської об`єднаної ДПІ у апостолівському районі на посаду з меншим обсягом роботи. Наказ №543-о від 15.11.2001р.;

-15.11.2001 запис № 11 від 15.11.2001р. зроблено не вірно. Переведена начальником відділу документальних перевірок управління податкового аудиту та підтверджено спеціальне звання радника податкової служби ІІІ рангу. Наказ № 78-к від 26.11.2001р.;

-01.12.2001 переведена заступником начальника відділу групи документальних перевірок суб`єктів підприємницької діяльності юридичних осіб відділу податкового аудиту та валютного контролю та підтвердити спеціальне звання радника податкової служби ІІІ рангу. Наказ № 84 від 24.12.2001р.;

-08.10.2003 переведена головним держподатревізором інспектором відділу податкового аудиту та валютного контролю. Наказ № 26-о від 08.10.2003р.;

-23.12.2004 призначена на посаду заступника начальника начальника відділення Орджонікідзевської ОДПІ у Апостолівському районі. Наказ ДПА Дніпропетровської області від 23.12.2004р. № 63;

-14.03.2006 присвоєно спеціальне звання радника податкової служби 2 рангу. Наказ № 116 від 14.03.2006р.;

-15.03.2010 присвоєно спеціальне звання радника податкової служби 1 рангу. Наказ ДПА №101-о від 15.03.2010;

-14.03.2012 звільнена з посади заступника начальника начальника відділення Орджонікізевської ДПІ у Апостолівському районі у зв`язку з реорганізацією Орджонікідзевської ОДПІ та переводом до Криворізької південної МДПІ Дніпропетровської області ДПС, згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України. Наказ ДПС у Д/о № 13 від 14.03.2012р.;

-Криворізька південня міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби;

-15.03.2012 призначена на посаду заступника начальника державної податкової інспекції начальника Апостолівського відділення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби за переведенням з відділення Орджонікідзевської об`єднаної ДПІ у Апостолівському районі. Наказ обл ДПС від 14.03.2012р. № 172-о; наказ МДПІ від 15.03.2012 № 1-о;

-20.02.2013 переведена на посаду головного державного податкового інспектора Апостолівського відділення Криворізької південної МДПІ. Наказ № 41-о від 20.02.2013;

-01.07.2013 у зв`язку з реорганізацією Криворізької південної міжрайонної ДПІ Дніпропетровської області ДПС в Криворізьку південну об`єднану ДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області призначено в порядку переведення на посаду головного державного інспектора Апостолівського відділеннят та присвоєно 15 ранг державного службовця. Постанова КМУ від 20.03.2013р. № 229, наказ від 01.07.2013 № 3-о;

-02.01.2014 присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи І рангу. Наказ № 118-о від 30.12.2013р.;

-28.05.2015 у зв`язку із реорганізацією Криворізької південної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області призначено в порядку переведення на посаду головного державного інспектора Апостолівського відділення Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Постанова КМУ від 06.08.2014р.№ 311; наказ від 28.05.2015р. № 2-о;

-27.08.2015 покладено виконання обов`язків заступника начальника начальника Апостолівського відділення Криворізької південної об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Наказ ГУ обл ДФС від 26.08.2015р. №468-о;

-14.04.2016 призначено в порядку переведення на посаду заступника начальника начальника Апостолівського відділення Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, як таку, що успішно пройшла стажування. Наказ ОДПІ від 14.04.2016р. №51-о; наказ ГУ обл ДФС від 13.04.2016р. №210-о;

-03.10.2018 звільнено з займаної посади в порядку переведення для подальшої роботи до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, згідно п. 21 ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про державну службу» та п. 5 ст. 36 КЗпП України. Наказ № 34-о від 03.10.2018, наказ № 812-о від 03.10.2018 ГУ ДФС у Дніпропетровській області;

-Державна фіскальна служба України Головне управління ДФС у Дніпропетровській області;

-04.10.2018 призначено на посаду начальника Апостолівської державної податкової інспекції Криворізького південного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в порядку переведення з Криворізької південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. Наказ № 817-о від 04.10.2018;

-02.10.2019 звільнено з займаної посаду в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області згідно п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» та п. 5 ст. 36 КЗпП України.Наказ від 02.10.2019 №1145-о;

-Державна податкова служба України Головне управління ДПС у Дніпропетровській області;

-03.10.2019 призначена на посаду начальника Апостолівської державної податкової інспекції Криворізького південного управління, в порядку переведення з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, присвоєно 4 ( четвертий) ранг державного службовця. Наказ від 03.10.2019; 472-о;

-31.08.2020 у зв`язку з ліквідацією Криворізького південного управління відповідно до затвердженої організаційної структури, Апостолівська державна податкова інспекція, що функціонувала у його структурі, є структурним підрозділом ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Наказ від 31.08.2020 № 378;

-01.02.2021 звільнена з займаної посади у порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленому підрозділі ДПС, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу».Наказ від 01.02.2021 № 65-о;

-Державна податкова служба України Головне управління ДПС у Дніпропетровській області;

-02.02.2011 призначена на посаду начальника Апостолівської державної податкової інспекції у порядку переведення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Наказ від 02.02.2021 № 84-о;

-03.10.2022 присвоєно черговий 3 ( третій) ранг державного службовця. Наказ № 771-о від 03.10.2022;

-16.12.2024 припинено державну службу та звільнено з займаної посади у зв`язку із скороченням чисельності або штату державних службовців, скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу відповідно до пунтку 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». Наказ від 13.12.2024 № 1400-о.

Однак, судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не зазначило, які періоди було зараховано або не зараховано до страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993.

При цьому, відповідач вказав, що відповідно достатті 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІвизначені категорії посад державних службовців. Підстави не зарахування відповідачем стажу державної служби позивача відповідачем не конкретизовані. Так, відповідач дійшов висновку, що право на пенсію за віком згідноЗакону України «Про державну службу»позивач не має, оскільки відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.

Отже, із зазначеного вбачається, до страхового стажу позивача, який дає право на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993, відповідачем не зараховано періоди роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до даних трудової книжки ОСОБА_1 присвоєно:

-01.03.1994 прийнята присяга державного службовця. Ст. 17 ЗУ «Про державну службу»;

-26.10.1992 присвоєно персональне звання інспектор податкової служби І рангу. Наказ № 13 від 26.10.1992р.;

-15.11.2001 запис № 11 від 15.11.2001р. зроблено не вірно. Переведена начальником відділу документальних перевірок управління податкового аудиту та підтверджено спеціальне звання радника податкової служби ІІІ рангу. Наказ № 78-к від 26.11.2001р.;

-01.12.2001 переведена заступником начальника відділу групи документальних перевірок суб`єктів підприємницької діяльності юридичних осіб відділу податкового аудиту та валютного контролю та підтвердити спеціальне звання радника податкової служби ІІІ рангу. Наказ № 84 від 24.12.2001р.;

-14.03.2006 присвоєно спеціальне звання радника податкової служби 2 рангу. Наказ № 116 від 14.03.2006р.;

-15.03.2010 присвоєно спеціальне звання радника податкової служби 1 рангу. Наказ ДПА №101-о від 15.03.2010;

-01.07.2013 у зв`язку з реорганізацією Криворізької південної міжрайонної ДПІ Дніпропетровської області ДПС в Криворізьку південну об`єднану ДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області призначено в порядку переведення на посаду головного державного інспектора Апостолівського відділення та присвоєно 15 ранг державного службовця. Постанова КМУ від 20.03.2013р. № 229, наказ від 01.07.2013 № 3-о;

-02.01.2014 присвоєно спеціальне звання радника податкової та митної справи І рангу. Наказ № 118-о від 30.12.2013р.;

-03.10.2019 призначена на посаду начальника Апостолівської державної податкової інспекції Криворізького південного управління, в порядку переведення з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, присвоєно 4 ( четвертий) ранг державного службовця. Наказ від 03.10.2019; 472-о;

-03.10.2022 присвоєно черговий 3 ( третій) ранг державного службовця. Наказ № 771-о від 03.10.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2016 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями»(Постанова№306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку органів внутрішніх справи та державної міграційної служби, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців. Відтак, спеціальні звання посадових осіб контролюючих органів - прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою №306.

Як вже зазначено вище, обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно достатті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1статті 37 цього ЗаконуіПрикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015, а саме: щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.

Суд зазначає, що період проходження державної служби з 01.08.1983 по 16.12.2024 року підтверджуються даними трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , що відповідачем не заперечується.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»затвердженийпостановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1(зі змінами), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (даліПорядок №22-1).

На підставі пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьоїстатті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Отже, після скасування судом рішення, саме відповідач зобов`язаний, з урахуванням зроблених висновків суду, зарахувати до страхового стажу позивача визначені судом періоди роботи.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву щодо пенсії.

Разом із цим, оскаржуване рішення не містить конкретно визначених періодів роботи позивача, які не зараховано до його стажу державної служби, та жодного розрахунку страхового стажу позивача.

Відтак, відсутність в оскаржуваному рішенні конкретно визначених періодів роботи позивача, які не зараховано до його стажу державної служби, та розрахунку страхового стажу, позбавляє суд можливості перевірити таке рішення на відповідність пенсійному законодавству України. Вказане дає підстави констатувати, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області від 24.04.2025 №047150017512 не відповідає принципам, визначеним частиною другоюстатті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2ст. КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд має дослідити усі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, у тому числі щодо підстав та порядку проведення перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване рішення.

Суд виходить з того, що аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми. У цьому випадку, орган Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинен діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 1ст. 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

В той же час, згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затвердженепостановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Одночасно з цим щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 , суд вважає необхідним вказати про наступне.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодовирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Частиною 1статті 5 КАС Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2статті 5 КАС Українизахист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справіЧахал проти Об`єднаного Королівства(Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наданих на підтвердження правової позиції відповідачами, суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на призначення пенсії за віком відповідно ЗУ «Про державну службу» буде скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області від 24.04.2025р. № 047150017512 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.04.2025 року з урахуванням висновків суду.

Одночасно з цим суд зауважує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається суди встановили, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Івано - Франківській області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.

Згідно із частиною другоюстатті 9 КАС Українисуд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачці пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Івано - Франківській області, у зв`язку із чим позов підлягає частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог, з метою ефективного захисту прав позивача.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та від 24.05.2024р. у справі № 460/17257/23.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч. 1 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.2, 9, 72-74,77,241-246,250,260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.04.2025 № 047150017512 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.04.2025р. про перехід на пенсію за віком, згідно з Прикінцевими положеннями Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано Франківськ, 76018) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. ( одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбаченістаттею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук