Ухвала суду № 130398878, 05.09.2025, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.09.2025

Справа № 497/2063/24

Провадження № 2/497/160/25

УХВАЛА

про прийняття відмови від позову та закриття провадження

"05" вересня 2025 р. Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання - Ільєва Д.Д.,

розглядаючи за відсутністю сторін матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

З 03.09.2024р.в провадженніБолградського районногосуду Одеськоїобласті -судді ВисоцькогоС.О.-перебувала вищезазначенацивільна справа,яка,згідно протоколуповторного автоматизованогорозподілу судовоїсправи міжсуддями від06.12.2024р.надійшла упровадження суддіКравцової А.В.Ухвалою судувід 09.12.2024р.було відкритепровадження уданій справі-у порядкуспрощеного позовногопровадження зповідомленням сторін,судове засіданнябуло призначенена 14.03.2025р.,на 16.04.2025р.та на08.08.2025р.

04.08.2025року через електронний суд надійшла заява представника позивача про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що після звернення позивача до суду з зазначеним позовом відповідач погасив поточну заборгованість за договором, тому просить суд закрити провадження у справ.

Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання позивача про закриття провадження у справі, вважає, що таке клопотання є відмовою від позов4у, оскільки підстави, за якими позивач звернувся до суду, відпали вже після відкриття провадження, та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч.1ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим, за змістом п.2ч.1ст.255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спорумав місце,але припинивсвоє існування(зник)після відкриттяпровадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, - то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18, провадження №61-2018св19), від 31 липня 2023 року (справа № 335/8285/22).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Тому, у заному випадку, суд вважає, що заява представника позивача про закриття провадження у справі фактично є заявою про відмову позивача від позову у зв`язку з погашенням боргу відповідачем.

З практики ЄСПЛ вбачається, що у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу juranovitcuria.Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 08.06.2021 року по справі №662/397/15-ц.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що заява представника позивача фактично є заявою про відмову від позову у зв`язку з погашенням боргу, суд, з урахуванням класичного принципу jura novit curia, вважає за можливе задовольнити заяву позивача про закриття провадження у справі, проте із застосуванням положень п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України. Про закриття провадження у справі суд, в силу вимог ч.2 ст.255 ЦПК України, постановляє ухвалу.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 13, 182, 142, 255, 259, 260 ЦПК України,суд

постановив:

Прйняти відмову позивача від позову.

Закрити провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Роз`яснити сторонам, що в разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Болградський районний суд Одеської області протягом 15-ти днів з дня складання повного тексту ухвали, але на підставі ст.261 ЦПК України набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Суддя А.В. Кравцова