Рішення № 130398640, 23.09.2025, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/493/25

Єдиний унікальний №733/1533/25

Рішення

Іменем України

23 вересня 2025 року м.Ічня Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Вовченка А.В.,

з участю секретаря судового засідання Пікуль Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м.Ічня цивільну справу за позовомТОВ «Фінпром маркет»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту

ВСТАНОВИВ:

До Ічнянського районного суду в липні 2025 року надійшла позовна заяваТОВ «Фінпром маркет»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 22470,00 грн., суму судового збору в розмірі 2422,4 грн., та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18.02.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №73129539 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7000,00грн. на строк 30днів зі сплатою процентів у розмірі 0,700 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого кредиту, що в грошовому еквіваленті складає 1050, 00 грн.

Відповідач не виконував взяті на себе зобовязання згідно Договору, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

26.06.2025 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» таТОВ «Фінпром маркет»уклали договір Факторингу №26/06/25від 26.06.2025 року, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 73129539 від 18.02.2025 року.

Згідно п. 1.1. договору факторингу, всі права грошової вимоги (боргових зобов`язань) клієнта за договорами позики до боржників щодо погашення заборгованостей, які виникли на підставі договорів позики, та підтверджуються документацією, а також інші права вимоги за договорами позики, які клієнтом відступаються факторові за цим договором.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 26.06.2025 року до договору факторингу №26/06/25від 26.06.2025 рокуТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ»набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 22470 грн., яка складається з 7000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 420,00 грн. заборгованості за відсотками, 1050,00 сума заборгованості за комісією,14 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою. У зв`язку із вищенаведеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі. Згоден сплатити суму боргу та проценти за надання кредиту, однак комісію та неустойку сплачувати не згоден, оскільки під час дії воєнного стану неустойка підлягає списанню позивачем, а комісія є незаконною.

Згідно з ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлялась про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Судом встановлено, що 18.02.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 73129539 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7000,00грн. на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,700%, які нараховуються щоденно на залищок забергованості за тілом кредиту. Комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1050,00 грн.) У разі порушення відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується пеня в розмірі 4% на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понаднормового користування.

Відповідач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору кредиту не виконував, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно- телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит- укладання договору кредиту технічно не можливе.

26.06.2025 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» таТОВ «Фінпром маркет»уклали договір Факторингу №26/06/25від 26.06.2025 року, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 73129539 від 18.02.2025 року.

Згідно п. 1.1. договору факторингу, всі права грошової вимоги (боргових зобов`язань) клієнта за договорами позики до боржників щодо погашення заборгованостей, які виникли на підставі договорів позики, та підтверджуються документацією, а також інші права вимоги за договорами позики, які клієнтом відступаються факторові за цим договором.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 26.06.2025 року до договору факторингу №26/06/25від 26.06.2025 рокуТОВ «Фінпром маркет»набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 22 470 грн., яка складається з 7000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 420,00 грн. заборгованості за відсотками, 1050,00 сума заборгованості за комісією,14 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою. У зв`язку із вищенаведеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України встановлено що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із розрахунку заборгованості по кредитному договору № 73129539 від 18.02.2025, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від взятих на себе зобов`язань по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитом, а саме: не сплачує проценти за користування кредитом, не проводить погашення кредиту у строки, передбачені кредитним договором, її заборгованість за кредитним договором становить в сумі сумі 22 470 грн., яка складається з 7000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 420,00 грн. заборгованості за відсотками, 1050,00 сума заборгованості за комісією,14 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Дана заборгованість за кредитним договором розрахована обґрунтовано, будь-яких заперечень з даного приводу від відповідача на адресу суду не надійшло.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути

замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей,ТОВ «Фінпром маркет»є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов договору № 73129539 від 18.02.2025, що був укладений між первісним кредитором з ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, із наявних матеріалів справи вбачається, що кредитором по виконанню зобов`язань боржника ОСОБА_1 за договором кредиту № 73129539 від 18.02.2025, відповідно до укладеного договору факторингу виступає позивач.

Як видно із розрахунку заборгованості за договором позики № 73129539 від 18.02.2025, станом на 21.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним договором складає 22 470 грн., яка складається з 7000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 420,00 грн. заборгованості за відсотками, 1050,00 сума заборгованості за комісією,14 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Згідност.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У ч.1 ст.612 ЦК України вказано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оцінюючи дослідженні в ході розгляду справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Відповідач в порушення умов кредитних договорів не виконав зобов`язання по сплаті кредиту та відсотків, в результаті чого по кредиту виникла заборгованість ,а відтак відповідач порушив вимоги ст.ст.526, 530 ЦК України відповідно до яких зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений договором строк.

Отже, враховуючи, що відповідач, взятих на себе кредитних зобов`язань належним

чином не виконав, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості не надав, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних ним кредитних коштів та відсотків у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в цій частині, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 7420,00грн.,яка складаєтьсяіз:заборгованості заосновним боргом 7000,00грн.та заборгованостіза нарахованимита несплаченимивідсотками 420,00грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (штрафу,пені), то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки ОСОБА_1 уклав договір кредиту з ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" 18.02.2025 р, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України неустойка в розмірі 14000,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача, а підлягає списанню позивачем.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 1050 грн. комісії, то суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 визначено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою

фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Враховуючи імперативне врегулюванням законодавством про захист прав споживачів умов щодо нарахування комісії з обслуговування кредитного договору, пункт 8 кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає застосуванню, отже відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення комісії.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково, в частині сплати основного боргу та процентів.

А тому, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» підлягає заборгованість в розмірі 7420,00 грн. , яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000,00 грн та процентам в розмірі 420,00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості, а саме у розмірі 10720,00 грн, що становить 33% від заявлених позовних вимог, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 799,40 грн.(2422,40/100 х 33%).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:

Договір №01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (а.с.36-39);

Витяг з Акту №16-П від 11.07.2025 приймання -передачі правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024, з якого вбачається, що адвокатом було надано правові послуги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , за які було сплачено 350000 грн. винагороди та платіжну інструкцію (а.с.42).

Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволено часткового, розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача становитиме у розмірі 1155 грн. ( 3500/100х 33) виходячи з того , що позовні вимоги задоволені на 33%.

На підставі наведеного, керуючись статтями 525-527, 530, 610, 611, 629, 1048- 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» ( м.Ірпінь вул. Михайла Стельмаха,9А офіс 204 код за ЄДРПОУ:43311346 ) заборгованість за договором кредиту № 73129539 від 18.02.2025 у розмірі 7 420 , 00 грн. , повернення сплаченого судового збору у розмірі 799,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1155,00 грн., а всього 9 374(дев`ять тисяч триста сімдесят чотири )грн. 40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення виготовлено 23 вересня 2025 року.

Суддя А. В. Вовченко