Рішення № 130390052, 02.09.2025, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/446/25

Провадження № 2/364/266/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2025 Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л. А.,

при секретарі судового засідання ГолубА.Л.,

за участю:

учасники справи не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарського районного суду Київської області в селищі Володарка Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ»)

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 20.05.2025 надійшов зазначений позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому Позивач просить суд: стягнути з Відповідача на його користь заборгованість за Договором позики від 27.09.2023 №76268723 у загальному розмірі 20000,00грн. та судові витрати (а.с.5).

На обґрунтування заявлених позовних вимог представник Позивача ЯсницькаН.О. (довіреність від 05.12.2024, а.с.43) у позовній заяві зазначила, що Відповідач 27.09.2023 уклав Договір позики №76268723 з Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі ТОВ «1БАНК») через сайт названого Товариства. За умовами цього Договору Відповідач отримав кошти у позику, проте не надав своєчасно та у повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості згідно з умовами цього договору. У подальшому зазначений кредитор відступив право вимоги за цим договором Позивачеві. У зв`язку з цим Відповідач, як стверджено в позовній заяві, має перед Позивачем заборгованість у загальному розмірі 20000,00грн. що складається з:

5000,00грн. заборгованості за основною сумою боргу,

15000,00грн. заборгованості за відсотками.

Після виконання вимог частин шостої восьмої статті187 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) ухвалою суду від 21.05.2025 відкрито провадження в справі, вирішено питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та їх викликом у судове засідання, встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву із запереченнями проти позову, витребувано за клопотанням Позивача докази, призначено розгляд справи на 11.06.2025; копії ухвали суду направлено сторонам (а.с.49-52, 53). Надалі розгляд справи відкладено на 29.07.2025 через першу неявку Відповідача, а також ненадання витребуваних документів (а.с.61) та на 02.09.2025 через тимчасову непрацездатність судді (а.с.80-82).

У судові засідання представник Позивача не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи належно повідомлені, що підтверджено, зокрема, довідками про доставку електронного листа (а.с.88) та рекомендованими поштовими повідомленнями (а.с.59, 60, 76, 78); у позовній заяві викладене клопотання про розгляд справи за відсутності представника Позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечують (а.с.5).

Відповідач у судові засідання 11.06.2025, 29.07.2025 та 02.09.2025 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся в порядку частин сьомої, восьмої, одинадцятої статті128 ЦПК України шляхом направлення судових повісток за адресою місця реєстрації, які поверталися без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.63-64, 75, 77, 89-90), а також шляхом розміщення оголошень про його виклик у судові засідання на офіційному вебсайті Володарського районного суду Київської області вебпорталу судової влади України (а.с.70-71, 86-87).

За наведених обставин Відповідач, місце фактичного проживання (перебування) якого невідоме, вважається належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою його місця проживання з отриманням відмітки на повістках про відсутність особи за цієї адресою (пункт2 частини сьомої, пункт4 частини восьмої статті128 ЦПК України), а також шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України (частина одинадцята статті128, частина десята статті130 ЦПК України).

Водночас суд, вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності фактичного отримання Відповідачем судових повісток, виходить як з наведених положень статей128, 130 ЦПК України, які є спеціальними процесуальними нормами, що встановлюють порядок направлення і вручення судових повісток, а також з обов`язку особи зареєструвати своє місце проживання.

Відповідно до норм статей3, 7 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» повнолітня особа декларує місце свого проживання самостійно. Таке декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема, з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою.

Згідно з вимогами пункту4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265 (зі змінами), особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою; у разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором; за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Строки виконання особою обов`язку щодо декларування/реєстрації свого місця проживання визначені в пункті5 названого Порядку.

З огляду на це обов`язок суду повідомити особу, зокрема про дату, час і місце судового засідання, шляхом направлення офіційної кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання, на переконання суду, прямо кореспондується з обов`язком особи зареєструвати своє місце проживання, тим самим повідомивши державу (державні органи, зокрема суди) про адресу отримання нею офіційної кореспонденції; невиконання особою такого обов`язку не може перешкоджати іншим особам захистити в суді свої права та законні інтереси (статті55, 68 Конституції України).

За загальним правилом частини першої статті223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому згідно з частиною четвертою статті223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою Позивача, викладеною письмово в позовній заяві (а.с.5), вбачає за можливе розглянути справу за відсутності Відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.

З наявних письмових матеріалів справи судом встановлено, що Позикодавець ТОВ «1БАНК» є фінансовою установою, що здійснює діяльність з кредитування, що підтверджено, зокрема, копіями свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статуту названого Товариства (а.с.31, 32, 33-35).

Між названою фінансовою установою ТОВ «1БАНК» в особі директора БіланаВ.І., з одного боку, та Відповідачем ОСОБА_1 , з іншого боку, 27.09.2023 був укладений Договір позики №76268723, копія якого долучена до позовної заяви (а.с.6) та який підписано Відповідачем із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «i6wXQaRo71»; ідентифікуючи Відповідача відомості (прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, паспортні дані, адреса місця проживання, номер мобільного телефону, адреса електронної пошти, реквізити платіжного засобу (номеру банківської карти) для перерахування коштів) наведено в пункті28 цього Договору, а також в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток №1 до Договору, а.с.8-9).

За умовами зазначеного Договору позики Позикодавець надає Позичальнику (Відповідачу) грошові кошти у розмірі 5000грн.; строк позики (строк Договору) 30днів; дата повернення 26.10.2023; фіксована процентна ставка 2,5% в день; знижена процентна ставка (за умов Програми лояльності) 2,5% в день; ставка за понадстрокове користування позикою 2,70% в день. При цьому пунктом4 Договору передбачено продовження стягнення процентів до повного погашення заборгованості, але не довше 90днів після спливу первісного строку користування позикою.

Детальна інформація наведена у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Додаток №1 до Договору, а.с.8-9).

Виконання переказу кредитних коштів Відповідачеві 27.09.2023 у розмірі 5000,00грн. згідно з умовами зазначеного Договору позики підтверджено витребуваною за клопотанням Позивача ухвалою суду від 21.05.2025 (а.с.51) інформацією Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» з випискою по рахунку Відповідача (а.с.72-73), з якої судом встановлено, що на ім`я Відповідача ОСОБА_1 емітовано карту, номер якої співпадає з номером карти, на яку Позивачем було здійснено перерахування коштів та який зазначений Відповідачем у Договорі позики. Згідно з випискою за цією картою 27.09.2023 на рахунок Відповідача було зараховано кошти у розмірі 5000,00грн., що відповідає розміру позики, наданій Відповідачеві за зазначеним вище Договором.

Відповідачем не було здійснено платежів на погашення заборгованості за кредитом, тому виникла заборгованість за Договором позики, розрахунок якої, що завершується датою 27.02.2024, додано до позовної заяви (а.с.10-11); доказів виконання Відповідачем зобов`язань за Договором щодо повернення коштів повністю або частково матеріали справи не містять.

Разом з тим, між ТОВ «1 БАНК» та Позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу від 14.06.2021 №14/06/21 (а.с.13-16), строк дії якого неодноразово продовжувався, що підтверджено Додатковими угодами до цього Договору (а.с.21-23). За умовами цього Договору Позивачеві відступлено права грошових вимог, зокрема, до Відповідача за згаданим вище Договором позики, що підтверджено копією Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, а також відповідним Витягом з цього Реєстру (а.с.24, 25-26).

Таким чином, Відповідач не надав своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення його заборгованості за згаданим Договором позики згідно з умовами цього Договору. У зв`язку з цим Відповідач має перед Позивачем, до якого перейшли права вимоги за цим Договором, заборгованість, що підтверджена суду наведеними вище належними і допустимими доказами, у загальному розмірі 20000,00грн., що включає заборгованість за:

основною сумою боргу у розмірі 5000,00грн.;

відсотками у розмірі 15000,00грн., що відповідає згаданій вище відсотковій ставці 2,5% в день (125грн.) х 120(30+90)днів.

Згідно з частиною першою статті509, частиною першою статті525 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За визначеннями частини першої статті626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з нормами статей1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми.

Частина перша статті1048 ЦК України надає право позикодавцю на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття536 ЦК України).

Щодо форми договору, то відповідно до положень частин першої, другої статті639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості, а так само і порядок вчинення електронних правочинів, зокрема й кредитних договорів, тобто із застосуванням згаданих інформаційно-комунікаційних систем визначено Законом України «Про електронну комерцію», зокрема статтею11 цього Закону.

За визначенням пунктів5, 7 частини першої статті3 названого Закону електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; а електронний правочин це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Статтею12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором для підписання електронного правочину. Таким електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт6 частини першої статті3 цього Закону).

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію; одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт12 частини першої статті3 названого вище Закону).

Отже, електронний підпис у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» є комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту) вказується особа, яка створила замовлення. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт відповідного товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений (висновки, викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 14.06.2022 у справі №757/40395/20, від 03.02.2023 у справі №757/22453/20, від 29.05.2024 у справі №545/1750/21).

Крім того, Верховний Судом неодноразово зазначалося на правильності ідентифікації (верифікації) відповідного суб`єкта електронної комерції (Позичальника за кредитним договором) в інформаційній системі з використанням його особистих даних, а саме: паспорта, ідентифікаційного коду, номера телефону, електронної пошти, номера банківської картки, на яку слід перерахувати кошти (зокрема, постанова від 31.01.2024 у справі № 671/1832/20).

Також суд бере до уваги як належний і допустимий доказ кредитної заборгованості згадану виписку за картковим рахунком Відповідача, враховуючи висновки Верховного Суду (викладені, зокрема, у постановах 16.09.2020 у справі №200/5647/18, від 28.10.2020 у справі №760/7792/14, від 17.12.2020 у справі №278/2177/15, від 30.11.2022 у справі №214/6975/15).

Частинами першою, другою статті1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (частина друга статті615 ЦК України).

Згідно з вимогами статті526, частини першої статті527, частини першої статті530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття536 ЦК України).

Статтею610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За загальним визначенням правонаступництво це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого; правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні; його слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов`язання може бути, зокрема, відповідний договір, на підставі якого воно виникло (зокрема, постанова Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №910/1972/17).

Відповідно до статті512 ЦК України підставами для заміни кредитора у зобов`язанні є, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Так, зокрема, згідно зі статтею1077 ЦК за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття514 ЦК України); заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття516 ЦК України).

Зважаючи на усе викладене вище, суд вважає, що Відповідач порушив умови Договору позики №762687233 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), укладеного з ТОВ «1 БАНК», право вимоги за якими згідно з відповідними Договором факторингу перейшло до Позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ»; не виконав взяті на себе грошові зобов`язання, а заявлений Позивачем до стягнення розмір заборгованості відповідає визначеним у названому Договорі умовам, тому суд вважає наявними підстави для задоволення позову.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову і стягнення з ОСОБА_1 (Відповідача) на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Позивача) заборгованості за Договором позики №76268723 у загальному розмірі 20000,00грн., що складається з 5000,00грн. заборгованості за основною сумою боргу та 15000,00грн. заборгованості за відсотками.

Крім того, на підставі імперативних приписів частини першої, пункту3 частини другої статті141 ЦПК України з Відповідача слід стягнути на користь Позивача судові витрати за сплачений судовий збір.

Враховуючи, що розгляд справи здійснено за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводилось (частина друга статті247 ЦПК України).

Повне рішення суду складено у визначений частиною шостою статті259 ЦПК України строк у перший робочий день з урахуванням періоду тимчасової непрацездатності судді з 04.09.2025 до 19.09.2025 включно згідно з порядком обчислення процесуального строку, закінчення якого припадає на неробочий день (частина третя статті124 ЦПК України).

Відповідно до статей15, 16, 509, 525, 526, 626, 629, 639, 1046, 1077 Цивільного кодексу України, статей3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей8, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та керуючись статтями2-4, 12, 13, 124, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 289, 351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014; адреса місцезнаходження: вул.Симона Петлюри, 30, м.Київ, 01032; адреса для листування: вул.Лісова, 2, пов.4, м.Бровари, Київськаобл., 07400) заборгованість за Договором позики від 27.09.2023 №76268723 у загальному розмірі 20000,00 (двадцять тисяч)грн. 00коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014; адреса місцезнаходження: вул.Симона Петлюри, 30, м.Київ, 01032; адреса для листування: вул.Лісова, 2, пов.4, м.Бровари, Київськаобл., 07400) судові витрати за сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім)грн. 00коп.

Копії повного заочного рішення суду направити учасникам справи.

Заочне рішення суду може бути переглянуте Володарським районним судом Київської області за письмовою заявою Відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення цього заочного рішення; така заява про перегляд заочного рішення подається в письмовій формі та повинна відповідати вимогам статті285 ЦПК України.

Заочне рішення суду може бути оскаржено Позивачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи цей строк з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного тридцятиденного строку, якщо протягом цього строку не було подано заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копія скороченого рішення суду (вступної та резолютивної частин) може бути видана присутнім у судовому засіданні учасникам справи за їх заявою негайно після проголошення рішення.

Повне рішення суду складено 22.09.2025.

Суддя Л. А. Макаренко