Рішення № 130362189, 19.09.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3031/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бодюл М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

позивач: приватне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" (25015, м. Кропивницький, Студентський бульвар, 15, код ЄДРПОУ 23226362)

представник: адвокат Григоренко В.В.

відповідач: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 19, код ЄДРПОУ 39369133)

представник: Королюк А.О.

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго" (надалі - ПрАТ "Кіровоградобленерго") звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі НКРЕКП) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди.

Позов мотивовано тим, що ПрАТ "Кіровоградобленерго" є суб`єктом природних монополій та надає послуги з розподілу електричної енергії. У вересні 2024 року позивач звернувся до НКРЕКП із заявою та необхідними розрахунковими документами для встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2025 рік. НКРЕКП прийняла постанову №2211 від 19.12.2024 року "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Кіровоградобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання". Позивач стверджує, що встановлені для нього тарифи є дискримінаційними у порівняні з іншими ОСР, не відповідають встановленій структурі тарифу, є економічно необґрунтованими, вони не покривають необхідні витрати, пов`язані із господарською діяльністю позивача, і не забезпечують йому належний рівень прибутку. Внаслідок цього позивачу у І кварталі 2025 року завдано збитків у вигляді недоотриманого доходу, розмір яких відповідно до висновку експерта складає 69 879,5 тис. грн. З цих підстав представник позивача просить суд:

- визнати протиправними дії НКРЕКП щодо розгляду заяви ПрАТ "Кіровоградобленерго" про встановлення тарифу на 2025 рік та встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2025 рік шляхом прийняття постанови №2211 від 19.12.2024 року, якою встановлено економічно необґрунтовані тарифи на розподіл електричної енергії для ПрАТ "Кіровоградобленерго" на 2025 рік;

- зобов`язати НКРЕКП встановити для ПрАТ "Кіровоградобленерго" економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу електричної енергії на 2025 рік, у відповідності до затвердженої постановою НКРЕКП від 19.12.2024 року №2211 структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік та включивши до складу такого тарифу суму недоотриманого доходу (витрат), що зумовлений невідповідністю тарифу на розподіл електричної енергії, встановленого постановою НКРЕКП № 2211 від 19.12.2024 року;

- стягнути на користь ПрАТ "Кіровоградобленерго" за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП 69 879,5 тис. грн. без ПДВ, у рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих протиправними діями НКРЕКП, за встановлення економічно необґрунтованих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії за період з 01.01.2025 року по 31.03.2025 року.

Ухвалою судді від 14.05.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі за цим позовом та призначене підготовче засідання.

Представник відповідача подала відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що 10-19.12.2024 року на засіданні НКРЕКП, що проводилось у формі відкритого слухання, прийнято постанову №2211 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Кіровоградобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання". При прийняті рішень щодо схвалення проектів постанов враховані підходи щодо визначення рівнів витрат статей структур тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання з 01.01.2025 року з урахуванням вимог нормативно-правових актів щодо тарифоутворення. Розрахунок тарифів здійснено на підставі розрахованої середньорічної структури тарифів на 2025 рік (з запропонованою етапністю з 1 січня та з 1 квітня 2025 року). Для ОСР групи 2, у тому числі для позивача, передбачено встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання з 1 січня на рівні першого етапу. При розрахунку тарифів застосовано загальні підходи до визначення складових структур тарифів для Ліцензіатів, і вони наведені в обґрунтувальних матеріалах, оприлюднених на офіційному веб-сайті НКРЕКП. Різниця у тарифах між ОСР не є ознакою дискримінації, а відображає різні вихідні дані, обіг, довжину мереж, щільність навантаження та iншi технiчнi фактори, що враховуються при формуванні структури тарифів. Зазначає, що постанова НКРЕКП №2211 від 19.12.2024 року прийнята у межах наданих законом повноважень, є чинним нормативно-правовим актом, який є обов`язковим до виконання усіма суб`єктами ринку. Твердження позивача про протиправність дій НКРЕКП є безпідставними, а позивач не оскаржує цю постанову, тоді як перегляд тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та оцінка економічної обґрунтованості тарифів, які встановлені у прийнятій відповідачем постанові, може бути надана судом лише в межах розгляду позову про оскарження такої постанови. Заявлена до відшкодування сума у розмірі 69 879,5 тис. грн. не є шкодою/збитками, які можуть бути відшкодовані в порядку статей 1166, 1173 ЦК України.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог. Зокрема зазначив, що постанова НКРЕКП №2211 від 19.12.2024 року про встановлення тарифів ПрАТ "Кіровоградобленерго" на 2025 рік є індивідуальним актом. Оскарження постанови НКРЕКП №2211 від 19.12.2024 року як індивідуального акту є недоцільним, оскільки її скасування з моменту прийняття матиме негативні наслідки для позивача у вигляді відсутності ціни на надані послуги і призведе до неможливості отримання коштів для здійснення господарської діяльності. Тому позивач обрав спосіб захисту свої прав шляхом визнання протиправним дій НКРЕКП при прийнятті постанови.

Представник відповідача подала заперечення, у яких вказувала, що норми постанови НКРЕКП №2211 від 19.12.2024 року поширюються на невизначене коло осіб (на всіх споживачів ПрАТ "Кіровоградобленерго") та розраховані на неодноразове застосування, тож за своєю юридичною природою ця постанова є нормативно-правовим актом.

Ухвалою від 09.07.2025 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ПрАТ "Кіровоградобленерго" з 1995 року зареєстроване як юридична особа. На підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП №1416 від 13.11.2018 року, провадить господарську діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Кіровоградської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПрАТ "Кіровоградобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).

У вересні 2024 року ПрАТ "Кіровоградобленерго" подало до НКРЕКП заяву від 26.09.2024 року та розрахункові документи для встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік.

Зокрема позивач подав Розрахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на прогнозний 2025 рік, згідно з яким тариф на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії першого класу напруги становить 747,71 грн./МВт·год, другого класу напруги 2540, 33 грн./МВт·год.

На засіданні НКРЕКП, що проводилося у формі відкритого слухання 13.11.2024 року, схвалено проект постанови НКРЕКП про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Кіровоградобленерго" на 2025 рік, який разом з обґрунтувальними матеріалами оприлюднений на офіційному вебсайті НКРЕКП з метою одержання зауважень і пропозицій.

ПрАТ "Кіровоградобленерго" 20.11.2024 року подало свої зауваження та пропозиції до проекту рішення НКРЕКП.

Відкрите обговорення цього проекту рішення не проводилося з огляду на вимоги постанови НКРЕКП №848 від 09.05.2023 року "Про врегулювання окремих питань щодо встановлення тарифів, формування/схвалення планів розвитку систем передачі/розподілу та відповідних інвестиційних програм на період дії в Україні воєнного стану".

На засіданні НКРЕКП, що проводилося у формі відкритого слухання 10-19.12.2024 року, прийнято постанову №2211 від 19.12.2024 року "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Кіровоградобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання", якою відповідно до Законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про ринок електричної енергії", Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 року №1470, Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 року №1175, Порядку визначення регуляторної бази активів суб`єктів природних монополій у сфері електроенергетики, затвердженого постановою НКРЕ від 11.07.2013 року №899, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.07.2013 року за №1221/23753, постанов НКРЕ від 23.07.2013 року №1009 "Про встановлення параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, для цілей стимулюючого регулювання", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.07.2013 року за №1266/23798, та від 26.07.2013 року №1029 "Про застосування стимулюючого регулювання при провадженні господарської діяльності з розподілу електричної енергії", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2013 року за №1294/23826, постановила:

1. Установити ПрАТ "Кіровоградобленерго" з 01.01.2025 року тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії (перший етап) на рівні:

- для першого класу напруги - 494,14 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість);

- для другого класу напруги - 1810,04 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість);

2. Установити ПрАТ "Кіровоградобленерго" структуру тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2025 рік згідно з додатком.

3. ПрАТ "Кіровоградобленерго" перераховувати та обліковувати кошти, що визначені як джерела фінансування Інвестиційної програми ПрАТ "Кіровоградобленерго" на 2025 рік, на окремому банківському рахунку та не використовувати ці кошти до прийняття НКРЕКП рішення щодо схвалення Інвестиційної програми ПрАТ "Кіровоградобленерго" на 2025 рік, за винятком використання цих коштів згідно з Тимчасовим порядком дій операторів систем розподілу з відновлення електропостачання населених пунктів, знеструмлених через пошкодження об`єктів електричних мереж або їх складових внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану, затвердженим постановою НКРЕКП №386 від 20.04.2022 року.

4. Максимальний розмір заробітної плати, яка фінансується за рахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, не може перевищувати десятикратний розмір середньої заробітної плати, урахованої у структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії. Збільшення фонду оплати праці спрямовувати на підвищення заробітної плати виробничо-технічному персоналу.

5. Визнати такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП №2333 від 09.12.2023 року "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Кіровоградобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання" (зі змінами).

6. Ця постанова набирає чинності з 01.01.2025 року, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згодом НКРЕКП прийняла постанову №1331 від 26.08.2025 року "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 19 грудня 2024 року № 2211", якою постановлено:

1. Унести до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2211 від 19.12.2024 року "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Кіровоградобленерго" такі зміни:

1) пункт 1 викладено в такій редакції:

"1. Установити ПрАТ "Кіровоградобленерго" тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії (перший етап) на рівні:

1) з 01 січня 2025 року:

- для першого класу напруги 494,14 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість);

- для другого класу напруги 1810,04 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість);

2) з 01 вересня 2025 року:

- для першого класу напруги 617,07 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість);

- для другого класу напруги 2669,90 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість).";

2) додаток викладено в новій редакції, що додається.

2. ПрАТ "Кіровоградобленерго" кошти, отримані протягом вересня грудня 2025 року за рахунок включення до структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії залишкових позитивних сум коригувань, рішення за якими прийнято за результатами перевірок ліцензованої діяльності за 2021 2023 роки (відтермінування яких відбулось відповідно до постанов НКРЕКП від 19 грудня 2024 року № 2157 та № 2172), пріоритетно спрямовувати на оплату за зобов`язаннями перед оператором системи передачі та виконання заходів, спрямованих на підготовку до проходження осінньо-зимового періоду 2025/2026 років.

3. Ця постанова набирає чинності з 01.09.2025 року, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Між тим, позивач, не погоджуючись із розмірами тарифів, установленими в пункті 1 постанови НКРЕКП №2211 від 19.12.2024 року, у травні 2025 року звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначає Закон України "Про ринок електричної енергії", який містить такі норми:

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

26) електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу;

56) оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;

74) ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам;

78) розподіл електричної енергії (далі - розподіл) - транспортування електричної енергії від електроустановок виробників електричної енергії або електроустановок оператора системи передачі мережами оператора системи розподілу, крім постачання електричної енергії;

72) Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Стаття 6. Державне регулювання ринку електричної енергії

1. Державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

3. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать:

7) встановлення (зміна): тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.

Стаття 7. Ціноутворення (тарифоутворення) на ринку електричної енергії

1. На ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають:

2) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії.

2. Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути:

1) недискримінаційними

2) прозорими;

3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.

3. Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що підлягають державному регулюванню, та методики (порядки) їх формування повинні:

1) сприяти ефективній торгівлі електричною енергією та розвитку конкуренції на ринку електричної енергії;

2) створювати економічні стимули для здійснення інвестицій та підтримання у належному стані системи передачі та систем розподілу;

3) стимулювати учасників ринку електричної енергії до підвищення ефективності функціонування ОЕС України, інтеграції ринку електричної енергії і забезпечення безпеки постачання електричної енергії, а також впровадження новітніх технологій у виробничу та управлінську діяльність таких суб`єктів;

4) стимулювати споживачів електричної енергії до ефективного її використання.

Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою, не повинні:

допускати перехресного субсидіювання між користувачами системи;

обмежувати ліквідність ринку електричної енергії;

перешкоджати міждержавній торгівлі електричною енергією.

4. Тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії розраховуються незалежно від відстані, на яку вона передається та розподіляється. Тарифи на послуги з передачі та розподілу можуть складатися з декількох ставок, зокрема ставки за користування потужністю електричних мереж.

5. У разі якщо відмінності у структурі тарифів на послуги з передачі електричної енергії або у правилах балансування перешкоджають міждержавній торгівлі електричною енергією, Регулятор вживає заходів для гармонізації структур тарифів і правил балансування, що застосовуються, з тарифами та правилами енергосистеми (енергосистем) суміжних держав - сторін Енергетичного Співтовариства.

6. Методики (порядки) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з розподілу електричної енергії мають забезпечувати справедливі норми прибутку на інвестований капітал, а також короткострокові та довгострокові стимули оператору системи передачі та операторам систем розподілу до підвищення ефективності, але не мають стимулювати збільшення обсягів передачі та розподілу електричної енергії.

7. Методики (порядки) встановлення (формування) цін, тарифів та ставок на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плати за приєднання), затверджуються Регулятором не менш як за 30 днів до дати, з якої починають застосовуватися ціни, тарифи та ставки, визначені відповідно до таких методик (порядків).

Рішення Регулятора про встановлення таких цін, тарифів та ставок підлягають оприлюдненню шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Регулятора.

Стаття 45. Розподіл електричної енергії

1. Розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

2. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

3. Система розподілу має бути побудована з урахуванням принципу економічної ефективності, планів розвитку міст (територій), з дотриманням режиму права власності, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, енергоефективності, захисту життя і здоров`я людей, а також раціонального використання енергії відповідно до технічних правил та норм безпеки, передбачених нормативно-технічними документами.

Стаття 46. Функції, права та обов`язки оператора системи розподілу

2. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

4. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", який містить такі норми:

Стаття 1. Статус Регулятора

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.

Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

2. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

3. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Стаття 2. Сфера діяльності Регулятора

1. Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема:

1) у сфері енергетики:

- діяльності з виробництва, передачі, розподілу, розподілу малими системами розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії, агрегації.

2. Державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України "Про природні монополії", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про енергетичну ефективність", інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Стаття 3. Мета, форми діяльності Регулятора та його основні завдання

1. Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

2. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:

1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;

2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;

4) державного контролю та застосування заходів впливу;

5) використання інших засобів, передбачених законом.

3. Основними завданнями Регулятора є:

1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів;

3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;

4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами;

5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури;

6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг;

7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища;

8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;

9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг;

10) інші завдання, передбачені законом.

Стаття 14. Порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень

1. Засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

2. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

3. Засідання Регулятора є правомочними у разі присутності на ньому більшості із загального складу Регулятора. У відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, медіа та інші заінтересовані особи.

У разі розгляду питання на закритих слуханнях Регулятор приймає рішення щодо доступу осіб, які можуть бути присутніми на таких слуханнях.

4. Регулятор на своїх засіданнях:

1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції;

2) розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг;

3) приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції;

4) затверджує щорічний звіт Регулятора;

5) затверджує регламент Регулятора;

6) розглядає справи про адміністративні правопорушення;

7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.

Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора.

Разом з переліком питань, що вносяться на розгляд Регулятора, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження та пропозиції, а також вмотивована позиція Регулятора щодо одержаних зауважень.

5. Голосування на засіданнях Регулятора здійснюється членами Регулятора особисто та самостійно.

Рішення Регулятора вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів Регулятора, присутніх на засіданні. Кожний член Регулятора має один голос. Член Регулятора, не згодний з прийнятим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, яка додається до такого рішення.

Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Протокол засідання Регулятора оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше п`яти робочих днів з дня його проведення. Якщо до рішення Регулятора була подана окрема думка члена Регулятора, вона розміщується у публічному доступі як невід`ємна частина протоколу.

Регулятор забезпечує онлайн-трансляцію засідань, що проводяться у формі відкритих слухань, на своєму офіційному веб-сайті. Зберігання записів таких трансляцій та вільний доступ до них на офіційному веб-сайті забезпечується Регулятором протягом не менше одного року з дня проведення засідання.

6. Рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження.

Регулятор веде реєстр всіх прийнятих рішень та забезпечує вільний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті у затвердженому ним порядку.

7. Рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором.

8. Рішення Регулятора, крім тих частин рішень, що містять таємну інформацію, підлягають оприлюдненню протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття на офіційному веб-сайті Регулятора. Обсяг конфіденційної інформації, що не підлягає розкриттю, визначається Регулятором на підставі клопотання заінтересованих осіб з урахуванням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".

9. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Стаття 15. Порядок підготовки рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів

1. Підготовка проектів рішень Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", здійснюється у порядку, визначеному цим Законом.

2. Кожен проект рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акта, разом з матеріалами, що обґрунтовують необхідність прийняття такого рішення, та аналізом його впливу оприлюднюються на офіційному веб-сайті Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій від інших органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб.

Повідомлення про оприлюднення проекту рішення повинно містити:

1) стислий виклад змісту проекту рішення;

2) поштову та електронну адресу, на які можуть надсилатися зауваження та пропозиції;

3) інформацію про спосіб оприлюднення проекту рішення та відповідного аналізу впливу (назва друкованого медіа та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект рішення та аналіз його впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений Регулятором);

4) інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань та інших заінтересованих осіб;

5) інформацію про спосіб надання органами державної влади, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями та іншими заінтересованими особами зауважень та пропозицій.

Оприлюднення проекту рішення Регулятора з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту.

3. Строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції до проектів рішень, встановлюється Регулятором і не може становити менше 10 днів та більше трьох місяців з дня оприлюднення відповідних проектів рішень. Обчислення такого строку розпочинається з дня оприлюднення відповідних проектів рішень.

4. Зауваження і пропозиції до проектів рішень, одержані протягом встановленого строку, оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Регулятора та підлягають обов`язковому розгляду Регулятором за участі фізичних, юридичних осіб, їх об`єднань, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих осіб, які надали такі зауваження та пропозиції, у порядку, затвердженому Регулятором.

У разі внесення до проекту рішення суттєвих змін Регулятор може повторно провести процедуру оприлюднення проекту рішення, збору і розгляду зауважень та пропозицій до нього.

Зауваження і пропозиції до проектів рішень Регулятора та інформація про результати їх розгляду Регулятором з обґрунтуванням прийняття або відхилення оприлюднюються на офіційному веб-сайті Регулятора не пізніш як за три робочих дні до прийняття Регулятором рішення. Зазначені матеріали повинні залишатися у публічному доступі протягом одного року з дня прийняття відповідного рішення Регулятора.

5. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, їх об`єднання, інші заінтересовані особи мають право подавати до Регулятора пропозиції про необхідність підготовки проектів рішень Регулятора, а також про необхідність їх перегляду. Регулятор протягом 30 днів з дати отримання пропозицій повідомляє про результати їх розгляду.

Стаття 16. Проведення відкритого обговорення проектів рішень Регулятора

1. Проекти рішень Регулятора з питань встановлення цін (тарифів), крім проектів рішень про встановлення "зеленого" тарифу", затвердження інвестиційних програм, якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів), затвердження інвестиційних програм надані Регулятору законом, підлягають відкритому обговоренню.

У разі якщо проект рішення Регулятора, що має ознаки регуляторного акта, стосується розвитку окремого регіону або територіальної громади, його розгляд забезпечується із залученням місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

У разі необхідності Регулятор може проводити відкриті обговорення з інших питань, що належать до його компетенції.

2. Відкрите обговорення проектів рішень Регулятора з питань встановлення цін (тарифів), затвердження інвестиційних програм у сфері комунальних послуг проводиться за місцем надання послуг суб`єктами господарювання.

У разі проведення відкритого обговорення проектів рішень Регулятора з питань встановлення цін (тарифів), затвердження інвестиційних програм у сфері комунальних послуг, які приймаються за ініціативою Регулятора, відкрите обговорення проводиться за місцезнаходженням Регулятора.

3. Порядок проведення відкритого обговорення проектів рішень Регулятора затверджується Регулятором і має враховувати особливості організації та проведення відкритого обговорення окремих видів рішень Регулятора, зокрема визначених частиною першою цієї статті.

Стаття 17. Функції та повноваження Регулятора

1. Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор:

1) приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції;

13) встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.

2. Регулятор має право:

1) приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Стаття 23. Відповідальність Регулятора

1. Збитки, завдані суб`єкту господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, внаслідок прийняття Регулятором неправомірного рішення, дій чи бездіяльності Регулятора, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1175 від 05.10.2018 року затверджено Порядок встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, який на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок регулює відносини щодо формування ліцензіатами та/або суб`єктами господарювання, які планують здійснювати діяльність з розподілу електричної енергії (далі - ліцензіати), тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та встановлення цих тарифів НКРЕКП.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

- встановлення тарифів - встановлення (зміна), у тому числі перегляд та уточнення, зокрема серед прогнозного року, тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для ліцензіатів;

- заява - офіційне письмове звернення ліцензіата до НКРЕКП щодо встановлення тарифів;

- заявник - суб`єкт господарювання, який у встановленому порядку звернувся до НКРЕКП із заявою про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.

- перегляд тарифів - встановлення для ліцензіатів тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на перший рік регуляторного періоду на підставі розрахованого необхідного доходу на прогнозний рік або регуляторний період;

- прогнозний рік - період тривалістю календарний рік, на який здійснюється розрахунок тарифу;

- структура тарифу - складові економічно обґрунтованих витрат ліцензіата на здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що групуються за економічними елементами і на основі яких розраховуються та встановлюються тарифи на послуги з розподілу електричної енергії (на перехідний період);

- тариф на послуги з розподілу електричної енергії (далі - тариф) - розмір плати в розрахунку на одиницю обсягу розподілу електричної енергії електричними мережами визначеної якості, що забезпечує відшкодування ліцензіату обґрунтованих витрат на здійснення діяльності, а також отримання прибутку;

- уточнення тарифів - встановлення для ліцензіатів тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на кожен рік регуляторного періоду, крім першого, на підставі розрахованого необхідного доходу з урахуванням уточнених прогнозованих значень індексу споживчих цін, індексу цін виробників промислової продукції, індексу зростання номінальної середньомісячної заробітної плати, обсягу інвестиційної програми на цей рік тощо.

1.3. Питання щодо встановлення тарифів розглядаються на засіданні НКРЕКП, яке проводиться у формі відкритого слухання (далі - засідання), з урахуванням вимог Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 червня 2017 року № 866 (далі - Порядок проведення відкритого обговорення).

2. Вимоги до оформлення заяви та документів, що додаються до неї

2.1. Для встановлення тарифів ліцензіат подає до НКРЕКП заяву за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, і такі документи у друкованій та електронній формах:

1) пояснювальну записку щодо необхідності встановлення тарифів, що включає обґрунтування прогнозних витрат ліцензіата за їх складовими;

2) загальну характеристику ліцензіата в динаміці за останні 5 років за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку;

3) розрахунок:

прогнозованого необхідного доходу ліцензіата від здійснення діяльності з розподілу електричної енергії на регуляторний період (за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку);

операційних контрольованих витрат на послуги з розподілу електричної енергії на кожен рік регуляторного періоду (за формою, наведеною в додатку 4 до цього Порядку);

фонду оплати праці ліцензіата на послуги з розподілу електричної енергії на кожен рік регуляторного періоду (за формою, наведеною в додатку 5 до цього Порядку);

операційних неконтрольованих витрат на послуги з розподілу електричної енергії на кожен рік регуляторного періоду (за формою, наведеною в додатку 6 до цього Порядку);

прибутку на регуляторну базу активів, що використовуються при здійсненні діяльності з розподілу електричної енергії (за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку);

річної амортизації на активи, які були створені на дату переходу на стимулююче регулювання (за формою, наведеною в додатку 8 до цього Порядку);

амортизації на активи, віднесені до категорії 1, які створені після переходу на стимулююче регулювання, у році t-1 (за формою, наведеною в додатку 9 до цього Порядку, із додаванням деталізованого реєстру активів по кожній групі в електронному вигляді);

амортизації на активи, віднесені до категорії 2, які створені після переходу на стимулююче регулювання, у році t-1 (за формою, наведеною в додатку 10 до цього Порядку, із додаванням деталізованого реєстру активів по кожній групі в електронному вигляді);

амортизації на активи, віднесені до категорії 3, які отримані після переходу на стимулююче регулювання, у році t-1 (за формою, наведеною в додатку 11 до цього Порядку, із додаванням деталізованого реєстру активів по кожній групі в електронному вигляді);

амортизації на активи, віднесені до категорії 4, які створені після переходу на стимулююче регулювання, у році t-1 (за формою, наведеною в додатку 12 до цього Порядку, із додаванням деталізованого реєстру активів по кожній групі в електронному вигляді);

4) розрахунок прогнозованого необхідного доходу ліцензіата для здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії на регуляторний період за класами напруги (за формою, наведеною в додатку 13 до цього Порядку);

5) джерела фінансування інвестиційної програми на регуляторний період, визначені з урахуванням Порядку формування інвестиційних програм (за формою, наведеною в додатку 14 до цього Порядку);

6) розрахунок цільового завдання щодо досягнення показників якості послуг з розподілу електричної енергії (за формою, наведеною в додатку 15 до цього Порядку);

7) розрахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (у разі застосування стимулюючого регулювання) на прогнозний рік (за формою, наведеною в додатку 29 до цього Порядку);

8) копію протоколу проведення відкритого обговорення (відкритого слухання) на місцях відповідно до Порядку проведення відкритого обговорення;

9) розрахунок коригування необхідного доходу відповідно до даних виконання цільового завдання щодо досягнення показників якості послуг з розподілу електричної енергії за рік t-2 (за формою, наведеною в додатку 17 до цього Порядку);

10) розрахунок кількості умовних одиниць енергетичного обладнання на 1 та 2 класах напруги енергії (за формою, наведеною в додатку 28 до цього Порядку, та деталізований розрахунок);

11) інші обґрунтовуючи матеріали.

2.4. НКРЕКП може запросити у ліцензіата письмові обґрунтування наданих матеріалів та/або будь-яку іншу додаткову інформацію і документи, необхідні для розгляду заяви та доданих до неї документів.

3. Порядок та строки розгляду заяви

3.1. Заява про перегляд тарифів та додані до неї відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 глави 2 цього Порядку документи подаються до НКРЕКП не пізніше ніж за 90 днів до початку регуляторного періоду, з якого будуть встановлюватися тарифи.

3.3. Сума коригування необхідного доходу враховується при встановленні тарифів за відповідним рішенням НКРЕКП.

3.7. У разі якщо заява та додані документи не подані у встановлені пунктами 3.1 та 3.2 цієї глави терміни, НКРЕКП може за власною ініціативою здійснювати розрахунки, що необхідні для встановлення тарифів (крім перегляду тарифів при переході на стимулююче регулювання).

3.8. Після розгляду заяви ліцензіата та доданих до неї документів, оформлених відповідно до вимог, визначених главою 2 цього Порядку, та надання ліцензіатом усіх додаткових матеріалів (у разі їх запиту) НКРЕКП приймає рішення щодо перегляду або уточнення тарифів не пізніше ніж за 20 днів до прогнозного року, з якого передбачається встановлення тарифів.

4. Підстави для встановлення тарифів за ініціативою НКРЕКП

4.1. НКРЕКП має право встановити тарифи за власною ініціативою у разі виявлення факту надання ліцензіатом до НКРЕКП недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності та у випадку, передбаченому пунктом 3.7 глави 3 цього Порядку, відповідно до наявної в НКРЕКП інформації та зменшити необхідний дохід ліцензіата на суму до 10 %.

7. Вимоги до оформлення заяви, порядок та строки розгляду заяви, підстави для встановлення тарифів, механізм формування прогнозованих витрат (прогнозованого необхідного доходу) ліцензіата на перехідний період

7.7. Встановлення тарифів здійснюється за зверненням ліцензіата за наявності таких умов:

1) закінчення періоду, на який встановлювалися тарифи та їх структура (або закінчення терміну врахування окремих елементів витрат у структурі тарифу);

2) необхідності оновлення (реконструкції) основних фондів стратегічно важливих об`єктів, які забезпечують розподіл електричної енергії у загальнодержавних інтересах, погодженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі;

3) зміни обсягів розподілу електричної енергії відносно врахованих при розрахунку діючих тарифів більше ніж на 5 %;

4) зміни економічно обґрунтованих витрат на послуги з розподілу електричної енергії на прогнозний рік відносно, урахованих при розрахунку діючих тарифів, що склалася з причин, незалежних від діяльності з розподілу електричної енергії, якщо це призводить до зміни тарифів більше ніж на 5 % від установленого рівня;

5) збиткової діяльності ліцензіата за базовий рік, що склалася з причин, незалежних від його діяльності;

6) в інших випадках за умови надання детальних обґрунтувань.

7.13. Для встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на прогнозний рік заява та додані до неї документи згідно з положеннями, передбаченими пунктом 7.1 цієї глави, та нормами Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень подаються до НКРЕКП не пізніше ніж до 01 жовтня базового року.

7.15. У разі відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам пункту 7.1 цієї глави НКРЕКП розглядає: заяви та документи, подані для встановлення тарифів на прогнозний рік - не більше 75 календарних днів з дня надходження до НКРЕКП.

7.17. Розрахунок тарифів здійснюється відповідно до структури тарифу, встановленої НКРЕКП. В основу формування тарифу на відповідний прогнозний рік покладається розрахунок прогнозованого доходу, який включає обґрунтовані витрати заявника та розрахунковий прибуток і розмір якого є достатнім для забезпечення діяльності з розподілу електричної енергії та виконання інвестиційних програм.

8. Розрахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії 1 та 2 класів напруги (у тому числі на перехідний період)

8.1. Тариф на послуги з розподілу електричної енергії розраховується для споживачів та операторів установок зберігання енергії відповідного класу напруги, що визначається відповідно до додатка 31 до цього Порядку.

Споживачі та оператори установок зберігання енергії, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВ та вище, а також споживачі та оператори установок зберігання енергії, приєднані до шин електростанцій (за винятком суб`єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), відносяться до 1 класу напруги.

Споживачі та оператори установок зберігання енергії, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою нижче 27,5 кВ, відносяться до 2 класу напруги.

8.3. Тариф на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії 1 класу напруги розраховується за формулою:…

8.4. Тариф на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії 2 класу напруги розраховується за формулою:…

Статтею 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.

Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв`язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про ціни і ціноутворення" Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов`язані відшкодувати суб`єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" тарифи на комунальні послуги формуються суб`єктами природних монополій та суб`єктами господарювання на суміжних ринках відповідно до порядків (методик), встановлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до цього Закону.

Тарифи на комунальні послуги суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку.

Встановлення тарифів на комунальні послуги, нижчих за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, не допускається і може бути оскаржено в суді.

Суд установив, що ПрАТ "Кіровоградобленерго" є суб`єктом природних монополій у сфері розподілу електричної енергії та є оператором системи розподілу. Позивач надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам на території Кіровоградської області на підставі договорів, укладених із ними, згідно із встановленими тарифами (цінами).

Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії формуються операторами систем розподілу (ліцензіатами) і підлягають державному регулюванню.

Органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, у тому числі на ринку електричної енергії, є НКРЕКП.

НКРЕКП встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики, зокрема за зверненнями таких суб`єктів, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу.

Процедуру (методику) формування та встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, а також детальний механізм розрахунку таких тарифів визначає Порядок встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП від 05.10.2018 року №1175.

Розрахунок тарифів здійснюється відповідно до структури тарифу, встановленої НКРЕКП, а тариф включає економічно обґрунтовані витрати та розрахунковий прибуток.

Установлення тарифів, нижчих за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, не допускається і може бути оскаржене в суді.

Суд установив, що на підставі заяви ПрАТ "Кіровоградобленерго" від 26.09.2024 року про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на 2025 рік НКРЕКП прийняла постанову №2211 від 19.12.2024 року "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Кіровоградобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання".

У ході розгляду справи позивач стверджував, що ця постанова є індивідуальним актом, натомість відповідач доводив, що це нормативно-правовий акт.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначеннями, наведеними у пунктах 18, 19 частини 1 статті 4 КАС України:

- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Суд зазначає, що постанова НКРЕКП №2211 від 19.12.2024 року встановила для ПрАТ "Кіровоградобленерго" з 01.01.2025 року тарифи, згідно з якими він як оператор системи розподілу на території Кіровоградської області повинен надавати послуги з розподілу електричної енергії споживачам та операторам установок зберігання енергії. Ця постанова є обов`язковою для виконання як позивачем, так і іншими учасниками ринку електричної енергії.

Вказане рішення відповідача встановлює загальні правила регулювання відносин у сфері надання послуг (тарифів) з розподілу електричної енергії на території Кіровоградської області, розраховане на неодноразове застосування (протягом усього 2025 року), а його дія поширюється на невизначене коло осіб (споживачів та операторів установок зберігання енергії на території Кіровоградської області), відтак це рішення є нормативно-правовим актом.

Такий висновок узгоджується із правовими висновками Верховного Суду щодо правової природи постанов НКРЕКП з питань установлення цін та тарифів, які наведені у постановах від 14.12.2020 року у справі №640/12695/19, від 31.03.2021 року у справі №640/17408/19, від 23.12.2021 року у справі №640/1125/20, від 01.08.2024 року у справі №160/17561/20.

У статті 264 КАС України передбачені такі особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень:

1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

3. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

9. Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Частиною 2 статті 265 КАС України передбачено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Позивач у цій справі не оскаржує постанову НКРЕКП №2211 від 19.12.2024 року "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Кіровоградобленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання", натомість просить суд визнати протиправними дії НКРЕКП щодо розгляду його заяви про встановлення тарифів та щодо прийняття цієї постанови.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 245 КАС України наведені такі повноваження суду при вирішенні справи:

1. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

2. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

3. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

4. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

5. Якщо судом визнано нормативно-правовий акт протиправним і нечинним повністю або в окремій частині і при цьому виявлено недостатню правову врегульованість відповідних публічно-правових відносин, яка може потягнути за собою порушення прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, суд має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну нормативно-правового акта, визнаного незаконним повністю або у відповідній частині.

За правилами частини 1 статті 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб`єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, ... вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

НКРЕКП є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом і здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Тож суд доходить висновку про те, що законність постанови НКРЕКП №2211 від 19.12.2024 року як нормативно-правового акту центрального органу виконавчої влади, зважаючи на виключну підсудність таких спорів, може перевірятися лише окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. (див. постанову Верховного Суду від 01.08.2024 року у справі №160/17561/20).

Позивач у цій справі не висуває вимог щодо визнання протиправним та нечинним цього нормативно-правового акта чи окремих його положень, яким встановлено тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, і заперечує проти скасування цього акту. Водночас не погоджується зі встановленими НКРЕКП тарифами (розміром плати) на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії, які не покривають його витрати як оператора системи розподілу на надання вказаних послуг, вважаючи їх економічно необґрунтованими та дискримінаційними.

Суд зазначає, що встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії є виключними повноваженнями НКРЕКП, які реалізуються шляхом прийняття відповідного рішення - постанови про встановлення тарифів для кожного оператору системи розподілу, яка є нормативно-правовим актом.

Відтак у спірних правовідносинах належним способом захисту порушених прав позивача внаслідок встановлення/дії тарифів, які він вважає економічно необґрунтованими, є оскарження постанови НКРЕКП №2211 від 19.12.2024 року.

Перевірка дій відповідача як суб`єкта владних повноважень щодо порядку формування та процедури встановлення тарифів для позивача за наслідками розгляду його заяви - на відповідність критеріям правомірності та законності, визначеним нормами частини 2 статті 2 КАС України, може бути здійснена судом саме в межах розгляду справи про оскарження нормативно-правового акту - постанови НКРЕКП №2211 від 19.12.2024 року.

Визнанню протиправним нормативно-правового акта чи окремих його положень кореспондує спосіб захисту права у вигляді визнання нечинним акта. При цьому внаслідок прийняття судом такого рішення відповідний акт втрачає свою чинність з моменту набрання законної сили рішенням суду. Супутнім способом захисту у такому разі може бути стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень - коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправним рішенням (пункти 1, 6 частини 2 статті 245 КАС України).

Для справ такої категорії передбачені спеціальні способи захисту порушених прав (наслідки протиправності рішень), які наведені у частинах 3, 5 статті 245 КАС України, як-то: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 2) зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну нормативно-правового акта, визнаного незаконним повністю або у відповідній частині.

Позивач у цій справі на стадії підготовчого провадження не скористався правом змінити предмет позову та оскаржити постанову НКРЕКП №2211 від 19.12.2024 року. Суд у цій справі не може вийти за межі позовних вимог та перевірити законність постанови НКРЕКП №2211 від 19.12.2024 року як нормативно-правового акту, оскільки такий спір не підсудний Кіровоградському окружному адміністративному суду.

Відтак у задоволенні адміністративного позову ПрАТ "Кіровоградобленерго" про визнання протиправними дій відповідача слід відмовити через неправильно обраний позивачем спосіб судового захисту.

Похідні позовні вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії та про відшкодування шкоди також задоволенню не підлягають.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позову, то підстав для стягнення на його користь понесених судових витрат немає.

Керуючись статтями 90, 139, 242 - 246, 250, 251, 255, 262, 263, 291, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ