Рішення № 130354037, 18.09.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2025 року м. Ужгород№ 260/3192/25 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ТД Перемога» (вул. Кар`єрна, 25, с. Оноківці, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 89412, код ЄДРПОУ 44937240) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «ТД Перемога» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:

1. Скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті ПШ091285 від 31.10.2024 року відносно приватного підприємства «ТД «Перемога» про накладення адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» в розмірі 17000 гривень за порушення вимог ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

2. Провадження у справі за постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті ПШ091285 від 31.10.2024 року відносно приватного підприємства «ТД «Перемога» про накладення адміністративно-господарського штрафу передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» в розмірі 17000 гривень закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з постановою ПШ091285 від 31.10.2024 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Із зазначеною постановою позивач не погоджується з тих підстав, що працівниками відповідного підрозділу відповідача не встановлено при складанні Акту № 055145 від 20.09.2024 року наявність аналогового тахографу, який був відсутній на момент перевірки, а тому позивач не мав можливості забезпечити водія ТЗ протоколом перевірки та адаптації тахографа. Вказує, що через відсутність в ТЗ тахографа позивачем ведеться відповідна відомість обліку часу роботи і часу відпочинку водіїв, що не було прийнято до уваги працівниками відповідного підрозділу відповідача при проведені перевірки. З огляду на вказане, вважає протиправною постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу та з урахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі та надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, однак подав докази, витребувані ухвалою суду від 05.05.2025. Судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надано достатній строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, розглянувши доводи позивача та його представника, наведені ними в позові, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як слідує з матеріалів справи посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок №78284/640/27-24 від 13.09.2024 та направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №003265 від 13.09.2024 проводилася рейдова перевірка (перевірка на дорозі) з 16 вересня 2024 року до 22 вересня 2024 року.

18.04.2024 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки DAF XF 105.410 НОМЕР_1 , власник приватне підприємство «ТД Перемога», під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_2 , ТСЦ 1242 від 17.06.2023.

Під час перевірки встановлено, що транспортний засіб обладнано аналоговим тахографом, але у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та відсутній протокол перевірки технічного стану на транспортний засіб чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно пояснень водія про причини порушень: протоколи не зробив, тому що не знав, що прострочені. Копію акту водій отримав.

Зважаючи на виявлене порушення було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР053145 від 20.09.2024. В акті зафіксовано порушення вимог абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

31.10.2024 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову №ПШ091285 про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно якої до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн за відсутність на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону.

Не погодившись із прийнятою постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ, який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

За змістом статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частин першої-другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Статтею 48 Закону №2344-ІII визначено вимоги до організації внутрішніх перевезень вантажів.

Згідно з частинами першою та другою статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Вжите в частині другій статті 48 Закону №2344-III словосполучення інші документи, передбачені законодавством означає, що перелік документів згідно з вказаною нормою не є вичерпним.

Така конструкція норми зумовлена обов`язками, які Закон №2344-IIІ покладає на автомобільного перевізника.

Зокрема, статтею 34 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Частиною другою статті 49 Закону №2344-III передбачено, що при перевезенні вантажу у внутрішньому сполученні водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, дотримуватись визначеного режиму праці та відпочинку.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979р. №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ст. 18 Закону №2344 та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 р. №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340).

Пунктом 1.3 Положення №340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - ) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа «k», характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу «w», ефективного кола шини «l», а також показники часу,пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін «адаптація тахографа до транспортного засобу», за визначенням ЄУТР ( 994_016 ), - «калібрування».

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Пунктом 2.6 Інструкції № 385 визначено, що пункти сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Згідно з положеннями пункту 1.4 Інструкції № 385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції «майстерні або механіка» та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.

Пунктом 2.7 Інструкції № 385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 5.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210x297 мм) щільністю 100 г/кв. м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Відповідно до п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

Відповідно до п. 3.5. Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Відповідно до п. 3.5, п.3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТС здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством; наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа.

Отже, автомобільний перевізник зобов`язаний забезпечити транспортний засіб, який здійснює вантажні перевезення діючим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Суд встановив, що з акту перевірки №АР053145 від 20.09.2024 слідує, що при здійсненні 20.09.2024 року перевезення вантажу транспортним засобом DAF XF 105.410, державний номер НОМЕР_1 , що належить приватному підприємству «ТД Перемога», під керуванням водія ОСОБА_1 , на момент проведення перевірки було встановлено, що транспортний засіб обладнано аналоговим тахографом, але у водія відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та відсутній протокол перевірки технічного стану на транспортний засіб чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У зв`язку з виявленими порушеннями був складений акт №АР053145 проведення перевірки від 20.09.2024р. зі змістом якого водій був ознайомлений, копію отримав, крім того надав пояснення, згідно яких вказав, що протоколи не зробив, тому що не знав, що такі прострочені.

Тобто з акту перевірки №АР053145 від 20.09.2024 вбачається, що під час перевірки було встановлено, що транспортний засіб обладнано аналоговим тахографом, при цьому водієм не заперечувалися такі обставини, з огляду на що, суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності під час рейдової перевірки у транспортному засобі тахографа та відповідно обов`язку щодо наявності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Суд також відхиляє твердження позивача про те, що ним ведеться відповідна відомість обліку часу роботи і часу відпочинку водіїв і це не було взято до уваги працівниками відповідного підрозділу відповідача при проведенні перевірки, адже жодних доказів надання водієм під час перевірки відомостей обліку режиму праці та відпочинку водія позивачем до суду не подано.

Інформація про такі відомості обліку режиму праці та відпочинку водія відсутня також і в акті перевірки №АР053145 від 20.09.2024, копію якого було отримано водієм.

Отже, подана позивачем до позовної заяви відомість обліку режиму праці та відпочинку водія не є доказом наявності такої під час рейдової перевірки 20.09.2024р.

Суд вказує, що саме позивач, як автомобільний перевізник, зобов`язаний забезпечити водія транспортного засобу документами, необхідними для здійснення перевезення до моменту початку здійснення такого перевезення, а саме: діючим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та протоколом перевірки технічного стану на транспортний засіб.

Оскільки позивач здійснював перевезення вантажів, під час рейдової перевірки виявлено відсутність у водія належного протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та протоколу перевірки технічного стану на транспортний засіб, відповідач правомірно прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ091285 від 31.10.2024р. у розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову приватного підприємства «ТД Перемога» (вул. Кар`єрна, 25, с. Оноківці, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 89412, код ЄДРПОУ 44937240) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМ.М. Луцович