Рішення № 130354016, 11.09.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2025 року м. Ужгород№ 640/9001/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання Фозекош В.В.,

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

позивача не з`явився,

представника відповідачів 1 та 2 Романа М.С.,

представника відповідача 3 не з`явився,

представника третьої особи не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, Київська область, 03150), Офісу Генерального Прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, Київська область, 01011), Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (вул. Різницька, 13/15, м.Київ-11, 01011), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Оболонська окружна прокуратура м. Києва (вул. Малиновського, 10, м. Київ, Київська область, 04212) про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 вересня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 19 вересня 2025 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської прокуратури (далі відповідач 1), Офісу Генерального прокурора (далі відповідач 2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення створеної Офісом Генерального прокурора України Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 6 від 24.11.2020 в частині про неуспішне проходження прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_1 атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (Позовна вимога звернена до відповідна 2 (Офісу Генерального прокурора України) оскільки саме він є відповідальним за проведення атестації прокурорів органом державної влади, а Четверта кадрова комісія створена для мети проведення атестації наказом Генерального прокурора України, що вказано у тексті позовної заяви);

2) визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Київської міської прокуратури № 273-к від 22.02.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської міської прокуратури № 5;

3) поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Окружної прокуратури Оболонського району (реорганізованої Київської міської прокуратури № 5) у складі Київської місцевої прокуратури або на рівнозначній посаді в органах прокуратури з 12.03.2021;

4) стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з розрахунку 22 350 грн., 51 коп., починаючи з 12.03.2021 і до моменту фактичного поновлення на роботі.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Наказом прокурора Київської міської прокуратури №273-к від 22.02.2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора та органів прокуратури Київської міської прокуратури № 5 на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 12 березня 2021 року. З даним наказом позивач ознайомлена 01.03.2021 року.

Підставою звільнення позивача стало рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 року № 6.

Вважаючи рішення четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 24.11.2020 року № 6 та наказ керівника Київської міської прокуратури № 273-к від 22.02.2021 року такими, що не відповідають вимогам закону та підлягають скасуванню, позивач звернулася з даним позов до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Окружну прокуратуру Оболонського району м. Києва.

05 липня 2021 року відповідачем 2 до суду було подано відзив на позовну заяву. У відзиві, представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши, що позивачем відповідно до пункту 10 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ була подана заява про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У вказаній заяві позивач також погодилась пройти атестацію, надала згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Позивачем було подано заяву у встановлений строк і за визначеною формою. В подальшому, позивача було допущено до проходження атестації прокурорів та включено до графіку складання. За наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) ОСОБА_1 набрала 62 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, і її не допущено до проходження наступного етапу атестації. Так п. 4 розділу ІІ Порядку № 221 передбачено, що прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора становить 70 балів.

Відповідно до п. 17 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №113-ІХ та п. 8 розділу І Порядку №221 кадрової комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку №221 прокурор, який за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав меншу кількість балів, ніж перехідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Враховуючи викладене, четвертою кадровою комісією на підставі п.п.13, 16, 17 розділу ІІ Закону №113-ІХ, п.6 розділу І, п.5 розділу ІІ Порядку, прийнято законне і мотивоване рішення від 24.11.2020 року № 6 про неуспішне проходження позивачем атестації.

09 липня 2021 року відповідачем 1 до суду було подано відзив на позовну заяву. У відзиві, представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон України від 19.09.2019 № 113-ІХ), який набрав чинності 25.09.2019, запроваджено реформування системи органів прокуратури. Згідно з п. 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у регіональних та місцевих прокуратурах, можуть бути переведені на посаду в обласних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому розділом II відповідного Закону. Тобто Законом України від 19.09.2019 №113-ІХ введено у дію визначену процедуру реформування органів прокуратури, яким передбачено умови для подальшого проходження прокурором служби в органах прокуратури, а саме:

- подача заяви до Генерального прокурора про переведення та про намір зв`язку із цим пройти атестацію (тобто донесення свого волевиявлення про намір продовження роботи в органах прокуратури);

- успішне проходження атестації.

Листом Офісу Генерального прокурора від 22.12.2020 року № 07/1/1-3961 вих-20 до Київської міської прокуратури направлено рішення кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), серед яких і рішення № 6 від 24.11.2020 четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Четверта кадрова комісія обласних прокуратур) про неуспішне проходження прокурором ( ОСОБА_1 ) атестації. Відповідно до п. 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Законом України від 19.09.2019 № 113-ІX прокурори, які на день набрання чинності, цим Законом займають посади в Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі п. 9 ч.1 ст. 51 Закону України «Про Прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав:

- неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;

- рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;

- в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

- ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Отже, підп. 2 п. 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 № 113-ІХ визначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі країни, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне, проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

21 липня 2021 року позивачем до суду було подана відповідь на відзив.

13.12.2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами дана справа передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 року цю справу передано для розгляду судді Іванчулинець Д.В.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року адміністративну справу №640/9001/21 прийнято до провадження суддею Іванчулинець Д.В. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року залучено до участі у справі № 640/9001/21 в якості відповідача 3 - Четверту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак 15 квітня 2025 року до суду від такої надійшла заява, про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги, підтримує у повному обсязі та просить такі задовольнити.

Представник відповідача Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури у судовому засіданні, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, підтримавши позицію викладену у відзивах на позовну заяву.

Представник відповідача 3 у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча останнім вжито всіх заходів для належного повідомлення останнього про дату, час та місце судового розгляду.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, письмових пояснень на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча останнім вжито всіх заходів для належного повідомлення останнього про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 працювала в органах Київської міської прокуратури з 06 січня 2015 року по 11 березня 2021 року. Відповідні відомості підтвердженні наказами прокуратури та записами у трудовій книжці позивача.

Четвертою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийнято рішення від 24 листопада 2020 року № 6 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. У зв`язку з наведеним прокурор Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію.

Після надходження вказаного рішення до Київської міської прокуратури керівником Київської міської прокуратури видано наказ від 22 лютого 2021 року №272-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Київської міської прокуратури № 5 міста Києва та органів прокуратури у зв`язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про Прокуратуру» з 12 березня 2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов`язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ (далі - Закон № 113-ІХ), який оприлюднено в газеті «Голос України» 24.09.2019 № 182 та в ряді інших видань, запроваджено реформування системи органів прокуратури. Положення Закону № 113-ІХ наразі є чинними та неконституційними у встановленому законом порядку їх не визнано.

Пунктом 6 розділу II Закону № 113-ІХ встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».

За приписами пункту 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.07.2003 № 15-рп/2003 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців» (справа про атестацію державних службовців) зазначив, що «атестація є одним із способів перевірки та оцінки кваліфікації працівника, його знань і навичок. Вона передбачена ч. 6 ст. 96 Кодексу законів про працю України, положення якого поширюються і на державних службовців з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про державну службу». Згідно з цією нормою атестацію можуть проводити власник або уповноважений ним орган. Такими органами відповідно до законодавства України є, зокрема, всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Атестація окремих категорій державних службовців передбачена й іншими законами України зокрема, «Про державну податкову службу в Україні» (ст.15), «Про прокуратуру» (ст.46), «Про статус суддів» (глава VII)» (абз.5 пп.5.1 п.5 мотивувальної частини).

Також необхідно зазначити, що Верховний Суд у постановах від 21.09.2021 та 24.09.2021 у справах № № 600/6204/20, 200/5038/20-а, 160/6596/20, 140/3790/19, 280/4314/20 звертав увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII Конституцію України доповнено статтею 131-1, відповідно до якої в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 зазначено, що не лише структурне положення статті 131-1 Конституції України визначає нове місце прокуратури в системі державної влади України. Те, що прокуратура належить до української системи правосуддя, опосередковано випливає також із того припису Конституції України, відповідно до якого саме в системі правосуддя згідно із законом утворюються та діють органи та установи, що провадять стосовно суддів і прокурорів рівнозначно - їх добір, професійну підготовку, оцінювання та розгляд справ щодо їх дисциплінарної відповідальності (частина десята статті 131).

Пунктом 12 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ визначено, що предметом атестації є оцінка професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора.

Нормами п.п. 9, 10 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ визначено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Згідно з п. 11, пп. 7, 8 п. 22 розділу II Закону № 113-ІХ атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур, що утворюються як органи забезпечення проведення атестації прокурорів. Перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій визначається Генеральним прокурором.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 9 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його - адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.

Усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності.

На виконання п. 9, п. 11, пп. 7, 8 п. 22 розділу II «Прикінцевих і перехідних положень» Закону № 113-ІХ Генеральним прокурором видано, накази від 03.10.2019 № 221 «Про затвердження Порядку проходження прокурорами атестації» (зі змінами, внесеними наказами від 17.12.2019 № 336, від 04.02.2020 № 65, від 19.02.2020 № 102, далі - Порядок № 221) та від 17.10.2019 № 233 «Про затвердження Порядку роботи кадрових комісій» (зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора та виконувача його обов`язків від 17.12.2019 337, від 04.02.2020 № 65, від 13.03.2020 № 145, далі - Порядок № 233), які в установленому порядку 04.10.2019 та 18.10.2019 відповідно були оприлюднені державною мовою на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України та з цієї дати набрали чинності.

Враховуючи, що до початку створення Офісу Генерального прокурора його повноваження здійснювала Генеральна прокуратура України, накази Генерального прокурора про затвердження Порядків від 03.10.2019 № 221 та від 17.10.2019 № 233 видано у спосіб та у порядку, що передбачено Законом № 113-ІХ.

Пунктом 9 розділу І Порядку № 221 визначено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір і пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 розділу І Порядку № 221 заява, вказана у п. 9 розділу І цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів, Головної, військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15.10.2019 (включно). Заява підписується прокурором особисто.

Позивачем на виконання пункту 10 Порядку № 221 Генеральному прокурору подано заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

З огляду на це, позивачем надано персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, його буде звільнено на підставі пункту 9 частини, першої статті 51 Закону № 1697-УІІ (відповідно до вимог підпункту 2 пункту 19 розділу II Закону № 113-ІХ). Така згода є усвідомлення наслідків неуспішного проходження атестації.

За таких умов подання заяви - право прокурора, а не обов`язок, a оскарження умов її подання безпідставне, оскільки прокурор діяв у межах закону з дотриманням вимог Порядку проходження прокурорами атестації у рамках реформування органів прокуратури.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.10.2021 № 280/25298/19. Так, Верховним Судом зазначено, що позивач, подаючи заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі, Генерального прокурора та намір пройти атестацію, цілком і повністю був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Тобто позивач розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення з підстав, передбачених Законом № 113-ІХ. В іншому разі позивач мав повне право відмовитися від проведення такої атестації та не подавати відповідної заяви чи окремо оскаржувати відповідний Порядок проходження прокурорами атестації, чого ним не зроблено.

Рішення про початок заходів з реформування (реорганізації) органів прокуратури, зокрема Генеральної прокуратури України, прийнято Верховною Радою України шляхом прийняття Закону № 113-IX.

Відповідно до ст. 147 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII органом конституційної юрисдикції, який вирішує питання про відповідність Конституції України законів України, є Конституційний Суд України.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (ч. 2 ст. 152 Конституції України).

Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені (ст. 151-2 Конституції України).

Станом на день розгляду справи по суті, Конституційним Судом України рішення щодо визнання неконституційними Закону № 113-ІХ чи окремих його положень не ухвалено та правову оцінку нормам, вказаним у позовній заяві, не надано.

У зв`язку із цим порядок та умови атестації прокурорів є однаковими для і всіх прокурорів та гуртуються на вимогах Закону № 113-ІХ, а тому процедура атестації була проведена без будь-яких дискримінаційних ознак.

Відповідно до п. п. 9, 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ атестація здійснюється кадровими комісіями згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Згідно з п. 4 розділу І Порядку № 221 порядок роботи, перелік і склад, кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

Відповідно до п. 19 Порядку № 233, перелік і склад комісій затверджується наказами Генерального прокурора. У разі необхідності, перелік і склад комісій може бути змінений Генеральним прокурором, у тому числі на підставі заяви - члена комісії про вихід з її складу.

Так, наказом Генерального прокурора створено другу кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) та визначено її персональний склад в межах повноважень та відповідно до вимог Закону № 113-IX, Порядку № 221 та Порядку № 223.

Відповідно до п. 12 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX предметом атестації є оцінка професійної компетентності прокурора, професійної етики та доброчесності прокурора.

Згідно з п. 5 розділу І Порядку № 221 предметом атестації є оцінка:

1) професійної компетентності прокурора (у тому числі загальних здібностей та навичок);

2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Згідно з п. 13 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, атестація прокурорів включає такі етапи:

1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;

2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори - виконують письмове практичне завдання.

Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

Розділом III Порядку № 221 визначено такий етап як складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, та регламентовано організацію його проведення.

Тестування на загальні здібності та навички включено до процесу атестації прокурорів з метою з`ясування загального рівня їх здібностей та компетентності, як однієї з характеризуючих ознак для визначення рівня професійності.

Встановлення рівня професійної компетентності прокурора, що включає в себе перевірку загальних здібностей, є цілком виправданим, адже Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІI (далі - Закон № 1697-VII) встановлено підвищені вимоги до професійного рівня прокурорів.

Таким чином визначний Порядком № 221 етап атестації у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки відповідає вимогам Закону № 113-ІХ.

Також вказаний Порядок № 221 є чинним, у встановленому законом порядку протиправним не визнаний.

Етап атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки - правомірно передбачено Порядком № 221, оскільки останній є складовою оцінки професійної компетентності прокурора, як предмета атестації.

Пунктом 5 розділу III Порядку передбачено, що прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання зазначеного іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Наказом виконуючого обов`язки Генерального: прокурора від 07.10.2020 № 474 в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом, встановлено 93 бали для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про прокуратуру», у разі відсутності Генерального прокурора його повноваження здійснює перший заступник Генерального прокурора, а в разі відсутності першого заступника - один із заступників Генерального прокурора.

Зважаючи на викладене, наказ виконуючого обов`язки Генерального прокурора від 07.10.2020 № 474 видано в межах і спосіб, визначений законодавством України.

Позивачем неуспішно складено іспит у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, ОСОБА_1 набрала 62 бали, що є менше встановленого пунктом 4 розділу ІІ Порядку прохідного балу (70) для успішного складання іспиту, та її не допущено до проходження іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, і припиняє участь в атестації.

Підставою для прийняття відносно позивача Четвертою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) рішення від 24 листопада 2020 року № 6 стало набрання нею за результатом складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, кількості балів, меншої від прохідного балу.

Відповідно до п. 7 розділу І Порядку № 221 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання - відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин; незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 17 розділі II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX, п.п. 7, 8 розділі І Порядку кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Відповідно до п. 2 розділу V Порядку, у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.

Згідно з п. 7 розд. І Порядку якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

Поряд із тим, встановлено, що позивач завершила тестування. набравши 62 бали, що є недостатньо для успішного складення іспиту.

Результати складення іспиту відображено членом робочої групи у відповідній відомості, достовірність яких позивач підтвердила шляхом проставлення власного підпису. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку ОСОБА_1 щодо процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора відсутні.

Відомість про результати складення прокурорами іспитів - робочий документ кадрових комісій з атестації прокурорів, основною метою якого є фіксація набраного балу, яку посвідчує сам прокурор задля запобігання безпідставного невизнання власного результату складення іспиту в майбутньому.

Відповідно до п. 11 Порядку № 233 комісія може приймати процедурні рішення, пов`язані з її діяльністю.

Враховуючи викладене, та з дотриманням вимог п.п. 8, 10, 12, 13 Порядку № 233, на спільному засіданні першої, другої, третьої та четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), серед іншого, затверджено форму відомості про результати тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону і відповідності здійснювати повноваження прокурора. Прийняття цього рішення зафіксовано у протоколі від 09.10.2020 № 1 у питанні третьому порядку денного, а тому ця відомість вважається належним доказом у розумінні ст. 73 КАС України.

Підстави для повторного проходження прокурором етапу тестування, передбачені п. 7 розділу І Порядку № 221, відсутні.

Щодо обґрунтованості та вмотивованості рішення кадрової комісії.

Відповідно до п. 8 розділу І Порядку № 221, форми типових рішень визначені у додатку 1 до нього.

Вказане рішення відповідає вимогам, встановленим Порядком № 221, зокрема, типовій формі, містить посилання на нормативно-правові акти, що підтверджують повноваження комісії та підстави його прийняття. Також, в рішенні наявне його обґрунтування - у зв`язку набранням позивачем балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту.

З огляду на специфіку цього рішення воно не потребує іншого обґрунтування та мотивування.

Щодо порядку формування кадрових комісій та вимог до членів кадрових комісій.

Законом № 113-ІХ внесено зміни до кодексів та законів України не скільки щодо форми чи змісту діяльності прокуратури, а скільки щодо реформи органів прокуратури в частині кадрових питань. Встановлена Законом переатестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою.

У Пояснювальній записці до цього законопроекту було зазначено, що він спрямований на запровадження першочергових і, багато в чому, тимчасових заходів, пов`язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та і практичні навички, на конкурсних засадах зайняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури.

Отже, проведення атестації прокурорів було визначено на законодавчому рівні як умова реформування органів прокуратури, що стосувалась зокрема усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури (таку позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах висловлено Верховним Судом у постанові від 21.09.2021 справа № 16076204/20).

Пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ визначено, що атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Положеннями пп. 8 п. 22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ та п. 4 Порядку № 233 встановлено виключне право саме Генерального прокурора визначати перелік, склад і порядок роботи кадрових комісій.

Виходячи з положень п. 3 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Згідно з п. 3 Порядку № 233, для здійснення повноважень, передбачених і абзацами другим і третім п. 2 цього Порядку, утворюються комісії у складі шести осіб, з яких не менше трьох - особи, делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями. Членами комісії можуть бути особи, які є політично нейтральними, мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також стаж роботи в галузі права.

Створення кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур відбулося в межах повноважень та порядку, який був визначений п. п. 9, 11, 22 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення». Закону № 113-ІХ та на виконання його мети - проведення заходів із реформи органів прокуратури.

Враховуючи викладене, визначення складу комісій, вимог до осіб, що можуть бути її членами, а також порядку роботи комісій є дискреційними повноваженням Генерального прокурора.

Отже, створення кадрової комісії та її функціонування відбулося у спосіб та порядок передбачений, законодавством.

Участь у комісії експертів, делегованих міжнародними неурядовими організаціями, дипломатичними місіями та проектами міжнародної технічної допомоги, яка передбачена п. 3 Порядку № 233, убезпечує кадрові комісії від зовнішнього тиску та потенційних упереджених рішень. В даному випадку експертами є активісти з питань захисту прав людини, адвокати, науковці, тобто, це ті фахівці, що використовують власний досвід з цих питань, в тому числі, отриманий в інших державах.

У постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 9901/127/19 зазначено, що «під дискреційними повноваженнями Суд розуміє сукупність прав та обов`язків органу, закріплених у встановленому законодавством порядку, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши державний орган дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення».

Отже, за приписами розділу II «Прикінцеві, і перехідні положення» Закону № 113-ІХ та Порядку № 221 виключно до повноважень Генерального прокурора входить вирішення питання стосовно залучення організацій, які сприятимуть у проведенні атестації прокурорів.

Таким чином, жоден інший суб`єкт чи орган, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема, компетенції Генерального прокурора щодо вирішення і застосування програмного забезпечення для оцінювання прокурорів в межах їх атестації.

Так, Верховний Суд у аналогічній справі № 160/6204/20 вказав, що судом апеляційної інстанції доводи позивача щодо відсутності доказів правомірності формування Першої кадрової комісії, а також компетентності та доброчесності її членів, правомірно визнані безпідставними, оскільки не були підтверджені належними доказами, а фактично є лише припущеннями позивача.

Враховуючи норми п. 11, пп. 7, 8 п. 22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ, абз. 3 п. 2 розділу І Порядку № 221 та п. 3 Порядку № 233 доводи позивача щодо формування кадрової комісії та вимог до її членів є безпідставними.

Щодо наказу про звільнення.

Підпунктом 2 п. 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX визначено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови наявності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

Таким чином, ОСОБА_1 була обізнанна щодо можливих наслідків ненабрання прохідного балу за результатами складення іспиту відповідного етапу атестації та звільненням на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».

Саме на виконання вимоги пп. 2 п. 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ керівником Київської міської прокуратури винесено наказ від 22.02.2020 року № 273-к, яким ОСОБА_1 звільнено з 12.03.2021 року з посади прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 міста Києва та органів прокуратури України на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 807/211/17, під час вирішення справ щодо звільнення публічних службовців, пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Норми Законів України та «Про прокуратуру» та № 133-ІХ, які визначають умови і підстави звільнення прокурора з посади є спеціальними по відношенню до інших нормативних актів, у тому числі КЗпП України (далі - Кодексу).

Крім того, законодавцем внесено зміни до ст. ст. 32 та 40 Кодексу. Так, згідно з ч. 5 ст. 32 Кодексу переведення прокурорів відбувається з урахуванням 11 особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус.

Частиною 5 ст. 40 Кодексу передбачено особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 цієї статті, а також особливості застосування до них положень ч. 2 цієї статті, статей 42,42-1, ч. ч. 1-3 ст. 49-2. ст. 74, ч. З ст. 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус. Частиною 5 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що на звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої п. 9 ч. 1 цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.

Крім того, п. 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ передбачено, що перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора.

Доводи позивача щодо відсутності факту ліквідації, реорганізації чи скорочення чисельності штату органів прокуратури, що унеможливлює її звільнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» не можуть братися до уваги з огляду на наступне.

Для звільнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» важливим є не юридичний факт ліквідації, реорганізації органу прокуратури чи скорочення кількості прокурорів, а один з юридичних фактів, передбачених у п. 19 «Прикінцевих і перехідних положень» Закону № 113-ІХ.

Відповідна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 200/13482/19-а, в пункті 57 якої вказано, що саме неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», що є таким самим юридичним фактом як і рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.

Аналогічна правова позиція викладена також в ухвалі Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 140/3791/19.

Таким чином, чітко визначеним нормою закону юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», у даному випадку є не завершення процесу ліквідації чи реорганізації органу прокуратури чи завершення процедури скорочення 12 чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно настання події - рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором.

Четвертою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур військових прокуратур гарнізонів, відповідно до вимог пунктів 13, 17 розділу II Закону № 113-IX, пункту 6, 8 розділу І, пунктів 4, 5 розділу II Порядку № 221, прийнято рішення від 24 листопада 2020 року № 6 про неуспішне проходження позивачем атестації.

Підпункт 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ містить імперативну норму про необхідність звільнення позивача, у разі неуспішного проходження атестації прокурором.

Таким чином, юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача на підставі п.п.2 п. 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України № 113-ІХ є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації.

Предметом даного позову є вимоги пов`язані з поновленням на роботі за результатом юридичного факту встановленого рішенням Четвертої кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Разом з тим, суд зазначає, що позивачем обрано спосіб захисту свої прав у відносинах припинення публічної служби, а не вимоги пов`язані із зобов`язанням виконати рішення Четвертої кадрової комісії. Відтак, у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити.

Оскільки звільнення позивача відбулось правомірно, то підстави для задоволення вимог про поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку відсутні.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської прокуратури (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, Київська область, 03150), Офісу Генерального Прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, Київська область, 01011), Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (вул. Різницька, 13/15, м.Київ-11, 01011), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Оболонська окружна прокуратура м. Києва (вул. Малиновського, 10, м. Київ, Київська область, 04212) про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (Шостого апеляційного адміністративного суду).

СуддяД.В. Іванчулинець