Рішення № 130351093, 12.09.2025, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/1395/25

номер провадження 2/531/699/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2025 року Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Фисун Л.С.,

за участю секретаря судових засідань Нагорної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», представник позивача Маслюженко Микола Павлович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

стислий виклад позиції позивача.

Позивач ТОВ «Санфорд Капітал», через свого представника Маслюженко М.П., звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить суд стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № 26255055053902 від 25.01.2017 у розмірі 46480,85 гривень, яка складається із: заборгованості простроченого кредиту- 17493,17 грн.; заборгованості по прострочених відсотках- 20495,20 грн.; заборгованості по простроченій комісії- 8492,48 грн., а також судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7200 гривень.

На обґрунтування позову зазначив, що 25.01.2017 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 26255055053902. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання за вказаним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 46480,85 грн. 11.04.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» укладено Договір факторингу № 11/04/24, у відповідності до умов якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило ТОВ «Санфорд Капітал», а ТОВ «Санфорд Капітал» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 26255055053902 від 25.01.2017 в сумі 46480,85 грн.

Позиції учасників судового провадження.

Від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву в якому він просить відмовити в задоволенні позову ТОВ «Санфорд Капітал» в повному обсязі з підстав пропуску строку позовної давності, оскільки позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 26255055053902 від 25.01.2017 року, останній платіж за договором ним здійснений 03.12.2021 року, а позовна заява подана позивачем до суду 30.05.2025 року, після спливу строку позовної давності .

Представник позивача ТОВ ««Санфорд Капітал» свого представника у судове засідання не направив, згідно матеріалів справи позовні вимоги банку підтримує в повному обсязі, просить справурозглядати у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату та час його проведення повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 13 червня 2025 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) (а.с.228).

Ухвалою суду від 14 липня 2025 року розгляд справи відкладено у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу судової повістки (а.с.237).

Ухвалою суду від 06 серпня 2025 року розгляд справи відкладено для повторного виклику відповідача (а.с.244).

Згідно ч. 2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що25.01.2017 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_3 укладено комплексний договір про надання банківських послуг № 26255055053902, який підписано власноручно відповідачем (а.с. 204) За договором відповідач отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту. Підписавши кредитний договір, позивальник підтвердив, що він акцептував УДБО, шляхом підписання Заяви-згоди про приєднання до Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб АТ «Банк Кредит Дніпро» і згоден з усіма умовами УДБО в повному обсязі. Кредитний договір є невід`ємною частиною УДБО. Згідно п. 2.1. та п. 2.2 Універсального договору банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро», цей УДБО визначає умови та порядок здійснення Банком банківських послуг, зокрема, надання кредитів фізичним особам.

На підтвердження факту використання кредитних коштів позичальником позивачем надано до суду виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 (а.с. 21-128).

11.04.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено договір факторингу № 11/04/24 (а.с. 11-14), за яким первісний кредитор АО «Банк Кредит Дніпро» передав ТОВ «Санфорд Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу, що є Додатком № 1 ТОВ «Санфорд Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 46480,85 грн., з яких 17493,17 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 20495,20 грн. сума заборгованості за відсотками, 8492,48 грн сума заборгованості комісії (а.с. 159).

Згідно з ст.ст.525,526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно дост.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У відповідності до положень частини 1статті 1049ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно частини 2статті 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цьогоКодексу.

В силуст.610ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1ст.611 ЦК України).

У відповідності до частини першоїстатті 1048ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюютьсядоговором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Банк свої зобов`язання належним чином виконав кошти надав, проте відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав внаслідок чого виникла заборгованість заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) та нарахованими процентами та комісією.

Вказану заборгованість відповідачем не погашено у добровільному порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1084 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Отже, позивач обґрунтовано вимагає виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання, яке виникло на підставі кредитного договору.

Щодо пропущення позивачем позовної давності суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові.

Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, який є чинним з 02.04.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було продовжено та діє на теперішній час.

15 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (№ 2120-IX), цей Закон набрав чинності 17 березня 2022 року, тобто до закінчення трирічного строку давності.

Наведене положення Закону слід тлумачити таким чином: якщо за станом на 17 березня 2022 року строк позовної давності не сплинув, то його дія продовжується до закінчення воєнного стану в Україні.

Позивач звернувся до суду із позовом 11.06.2025 року, тобто у межах продовженого Законом строку давності, оскільки на час набрання чинності Законом він (строк давності) не сплинув.

З огляду на наведене слід дійти висновку, що позивач з урахуванням приписів Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» звернувся до суду з позовом у межах встановленого трирічного строку давності, тому, зважаючи на доведеність і обгрунтованість заявлених вимог позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо вимог представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7200 грн., суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024 року з додатками, акт прийому-передачі наданих послуг від 16.12.2024 року на суму 7200,00 грн., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 205-213).

Згідно з ч.3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК Українирозмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Суд,проаналізувавши матеріалисправи,вирішуючи питанняпро відшкодуваннявитрат напрофесійну правничудопомогу прирозгляді справив суді,приймає доуваги обставинисправи,умови укладеногодоговору пронадання правовоїдопомоги,детальний описробіт (наданихпослуг),виконаних адвокатомакт пропідтвердження фактунадання правничої(правової)допомоги адвокатом(виконанняробіт,надання послуг),відповідність правовоївинагороди занадані юридичніпослуги.Разом зцим,суд враховуємалозначність справи,її типовийхарактер тарозгляд успрощеному позовномупровадженні звикликом осібу судовезасідання,які усудове засіданняне з`явилися,від представникапозивача надійшлазаява пророзгляд справибез йогоучасті, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, у розмірі 4000 гривень.

Питання щодо судового збору суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2ст. 141 ЦПК Українипропорційно до задоволених вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволено у повному обсязі, то з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2422,40 грн. (а.с. 7).

Керуючись ст.ст. 206, 259, 265, 268, 279ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» суму заборгованості в розмірі 46480,85 (сорок шість тисяч чотириста вісімдесят гривень 85 коп.) гривень, що складаються з: 17493,17- заборгованість з простроченого тіла кредиту; 20495,20 гривень- заборгованість за простроченими відсотками; 8492,48 гривень- залишок прострочених комісій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» судовий збіру розмірі 2422,40(двітисячі чотириста двадцятьдві гривні40коп)гривень тавитрати направову допомогуу розмірі4000(чотиритисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження - після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», ЄДРПОУ 43575686, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69, м.Дніпро.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення складено 17 вересня 2025 року.

Суддя Л.С. Фисун