Ухвала суду № 130343396, 19.09.2025, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 вересня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/371/25(607/14372/25) Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденко О.В.,

розглянувши позовну заяву б/н (вх. №598 від 03.09.2025) від 09.07.2025

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маммон", вул. Полковника Д. Нечая, 25, м. Тернопіль, 46008

про стягнення заборгованості з заробітної плати в сумі 229 509,00 грн та штрафних санкцій в сумі 2 000 000,00 грн

в межах справи №921/371/25 про банкрутство ТОВ "Маммон", ЄДРПОУ 43181472

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/371/25 про банкрутство ТОВ "Маммон".

03.09.2025 до господарського суду надійшов супровідний лист Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №1/14158/25 від 02.09.2025 з доданою справою №607/607/14372/25/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Маммон" про стягнення заборгованості з заробітної плати та штрафних санкцій.

Так, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.08.2025 постановлено передати цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Маммон" про стягнення заборгованості з заробітної плати та штрафних санкцій на розгляд до Господарського суду Тернопільської області, в провадженні якого перебуває господарська справа №921/371/25 про банкрутство ТОВ "Маммон".

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.06.2025 вищевказану справу розподілено судді Руденко О.В.

Форма та зміст позовної заяви, а також порядок звернення до господарського суду унормовано у розділі III ГПК України.

Перевіряючи поданий позов на відповідність приписам процесуального законодавства, суддя прийшов до висновку, що він не в повній мірі відповідає його вимогам, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як свідчить прохальна частина позову, зокрема пункти 1 та 2, позивачем заявлені вимоги про стягнення з ТОВ "Маммон" на користь ОСОБА_1 заборгованості з заробітної плати в сумі 229 509,00 грн та 2 000 000 грн штрафних санкцій.

Разом з тим, до позовної заяви доказів сплати судового збору не додано, з посиланням п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Так, за наведеною вище правовою нормою, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Водночас, в розумінні статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Таким чином, штрафні санкції не відносяться до складу заробітної плати.

При цьому варто зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зазначила, що пільга щодо сплати судового збору передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. А отже, позивачі із позовними вимогами, які пред`явлені з приводу трудових правовідносин, крім вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, мають здійснити сплату судового збору у такій справі в усіх судових інстанціях.

У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 констатовано, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

З наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про те, що обумовлена законодавцем у п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" пільга щодо сплати судового збору не поширюється на вимогу про стягнення штрафних санкцій.

Як наслідок, за цією позовною вимогою (про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2 000 000,00 грн) заявниці необхідно було сплатити судовий збір, з врахуванням коефіцієнту 0,8, у розмірі 24 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня її надходження до суду постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З наведених обставин суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу час для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання: 1) доказів сплати судового збору.

Якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо ж позивач ці недоліки не виправить у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. ч.3, 4 ст.174 ГПК України).

Відповідно до статей 162,164,174 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання протягом 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали: 1) доказів сплати судового збору.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

4. Копію ухвали направити на адреси учасників справи відповідно до положень ч. 5 ст. 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання (суддею) та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду у справі.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко