Рішення № 130311730, 04.06.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/831/25

Провадження № 2/466/1391/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

04 червня 2025 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Невойта П.С.,

секретаря с/з Мацелюх І.І.,

справа № 466/831/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -

у с т а н о в и в:

27.01.2025 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», ЄДРПОУ 20033533, звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу та просить суд ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» - 13 922,94 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 3028,00 грн. судового збору та 5000,00 витрат на професійну правову допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що 09.08.2024 року о 18:23 год у м.Львові на вул.Голубовича,35-А, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «BMW-X4», номерний знак НОМЕР_1 , під час руху не дотрималась інтервалу, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом марки Mersedes-Benz A180» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду міста Львова, від 16.09.2024 року в справі №466/8838/24 водія ОСОБА_1 визнано винуватою у вчинені вказаного ДТП.

На момент пригоди, 15.05.2024 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом №220927476.

На підставі звернення потерпілої особи, полісу обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та на підставі вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ПрАТ «СК «УНІКА» складено страховий акт/наказ та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 13 922, 24 грн., які були сплачені потерпілій особі.

Таким чином, у ПрАТ «СК «УНІКА» виникло право зворотної вимоги саме до відповідача, як до винної особи, в розмірі понесених витрат, що складають загалом 13 922, 24 грн.

Ухвалою від 04.02.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

У матеріалах позову зазначено, що сторона позивача просить слухати справу за відсутності представника позивача, за наявними матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_1 правом подання відзиву не скористалась. Крім цього, жодних заяв, клопотань не надходило, в судове засідання не прибула.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач водій ОСОБА_1 09.08.2024 року о 18:23 год у м. Львові по вул. Голубовича,35-А, керуючи транспортним засобом «BMW-X4», номерний знак НОМЕР_1 , під час руху не дотрималась інтервалу, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом марки Mersedes-Benz A180» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_1 самовільно залишив місце ДТП. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Винуватцем ДТП визнано ОСОБА_1 постановою Шевченківського районного суду міста Львова, від 16.09.2024 року в справі №466/8838/24 притягнений до адміністративної відповідальності за ст.124 та 122-4 КУпАП у виді штрафу /арк. спр.21-22/.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. (ч.2 ст. 82 ЦПК України).

На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «СК «УНІКА» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №220927476 терміном дії з 15.05.2024 року по 14.05.2025 року/арк. спр. 7/.

Як встановлено судом, у зв`язку з настанням страхового випадку, ПрАТ «СК «УНІКА», розглянувши заяву власника пошкодженого автомобіля щодо виплати страхового відшкодування, Наказу №21813286998/1 від 26.09.2024 року виплачено ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 13 922,24 грн.

Даний факт підтверджується платіжною інструкцією №190516 від 27.09.24 року /арк. спр. 8/.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки. Відшкодовується на загальних підставах, а саме:

- шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Пунктом в ч.38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо- транспортну пригоду, якщо водій після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Відповідно п.4. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що в ПрАТ «СК «УНІКА» виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 , як до винної особи, в розмірі понесених витрат, що складають 13 922, 94 грн., оскільки водій після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №000121 від 21 січня 2025 року/арк. спр. 6/.

Оскільки позовні вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволено в повному обсязі, то вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 133 ЦПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:на професійну правничу допомогу;пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Відтак, стороні, на користь якої прийняте рішення, для отримання відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання їй правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права; факт оплати правової допомоги.

Представником позивача надано до суду Договір №2/23ю про надання правничої допомоги від 02.11.2023 року, Акт (звіт) прийому-передачі наданих послуг 31/36375 від 23.01.2025 року та Довіреність №13 від 06.01.2025 року.

Отже, стороною позивача дійсно надано суду докази на підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом, надано докази сплати таких витрат у розмірі 5000,00 гривень.

Таким чином, враховуючи подані стороною позивача докази, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 гривень витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд ,

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» 13922,94 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 3028,00 грн. судового збору та 5000,00 витрат на професійну правову допомогу, а всього 21950,94 (двадцять одну тисячу девятсот пятдесят гривень 94 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», ЄДРПОУ 20033533, місцезнаходження 04112, м.Київ, вул.О.Теліги, 6-В, корп.4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення буде виготовлений 10.06.2025 року.

Суддя П. С. Невойт