Ухвала суду № 130306469, 17.09.2025, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4407/25

Номер провадження 2-ві/489/8/25

УХВАЛА

17 вересня 2025 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кокорєва Вячеслава Валентиновича, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Коваленка Ігоря Володимировича від розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

встановив

На розгляді в Інгульському районному суді м. Миколаєва перебуває цивільна справа № 489/4407/25 за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Коваленка Ігоря Володимировича від розгляду цивільної справи № 489/4407/25. В обгрунтування заяви зазначено, що суддя не надіслав на адресу відповідачів копії позовної заяви. Вказує, що на її думку суддя Коваленко І. В. в порушення вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України, не постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та не надав йому строк для усунення вищезазначених недоліків умисне, з метою отримання неправомірної вигоди саме для АТ "СЕНС БАНК", що є ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Окрім того, зазначає, що на її думку суддя Коваленко І. В. в порушення вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України не постановив ухвалу про повернення позовної заяви умисне, з метою отримання неправомірної вигоди, саме для АТ "СЕНС БАНК". Також суддя не надіслав відповідачам одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі копій позовної заяви з додатками, що на думку заявника є ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2025 відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Як вбачається зі змісту заяви про відвід, ОСОБА_1 фактично оспорює процесуальне рішення прийняте суддею Коваленком І. В. у вигляді ухвали про відкриття провадження, зазначаючи, що, на її думку, суддя умисно не залишив позовну заяву без руху та не постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та повернення такої позовної заяви.

Відповідно до п.п. 1-5 ч.1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з ч.1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, яка підписана 04.11.1950 та ратифікована Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей ч. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, встановлюють, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Бангалорські принципи поведінки суддів визначають принцип незалежності: суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення (п.1.2.); принцип об`єктивності: поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів (п.2.2). Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах (п.2.3). Бангалорські принципи поведінки судді наводять приклади деяких випадків, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

В постанові Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №754/2880/20 від 01.02.2022 зазначається, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тож, доводи заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді та свідчити про наявність сумнівів у його неупередженості та об`єктивності. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Незгода заявника з ухвалою про відкриття провадження у справі не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Щодо ненаправлення заявнику позовної заяви з додатками.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Позовну заяву подано позивачем АТ "Сенс Банк" в електронній формі через електронний кабінет, та додано копію листа опису вкладень з якого вбачається, що позовну заяву з додатками направлено ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 . З витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва встановлено, ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_1 .

Таким чином, у випадку подання позивачем позовної заяви в електронній формі через електронний кабінет у суду відсутній обов`язок направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, а направляється лише ухвала про відкриття провадження та судова повістка або супровідний лист (у випадку відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи).

Доказів щодо прямої чи побічної заінтересованості чи упередженості судді Коваленка І. В. у результаті розгляду даної справи не наведено.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що за відсутності належних доказів наведена відповідачем суб`єктивна оцінка рішень головуючого судді у справі з ухваленням відповідного судового рішення не вказує на наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно іншої сторони у справі, а тому заява Орлової А. А. про відвід судді є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Суд вважає, що обставини, наведені заявником у заяві про відвід головуючого судді Коваленка І. В., не свідчать про відсутність безсторонності, об`єктивності, неупередженості цього судді.

Суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою, оскільки заявником не доведено наявність обставин, які є підставою для відводу судді та передбачені ст. 36 ЦПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст. ст. 36, 40, 258, 260 ЦПК України, суд

ухвалив

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Коваленка Ігоря Володимировича від розгляду цивільної справи за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили в момент її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Кокорєв