Рішення № 130285137, 17.09.2025, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/2422/25

Провадження №2/524/4315/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2025 року місто Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі

головуючого судді Мельник Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Ткаченко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

16.04.2025 до Крюківського районного суду міста Кременчука звернулося ТОВ «СВЕА ФІНАНС» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У обґрунтовання позову зазначено, що 23.04.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 29355-04/2024, згідно якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надає позичальнику кредит на суму 15000 грн, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом із процентними платежами (процентами і платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно графіку платежів. Кредитним договором встановлений розмір процентної ставки 1,5 % на добу.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

29.08.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладений договір факторингу № 01.02-26/24, згіднов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги від ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за кредитними договорами та сплачує ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» завідступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № 29355-04/2024 від 23.04.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» станом на дату подачі позову становить 49500 грн, з яких заборгованість за основним боргом - 15000 грн, за відсотками 27000 грн, неустойка 7500 грн.

21.04.2025 ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука справу передано за підсудністю до Автозаводського районного суду міста Кременчука для розгляду, що отримана судом 13.05.2025 та протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями передана на розгляд судді Мельник Н.П.

14.05.2025 відкрите провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

24.06.2025 та 17.09.2025 у судові засідання сторони не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час, місце розгляду справи.

Представник позивача в прохальній частині позову просив суд розглянути справу за його відсутності, проти заочного рішення не заперечував, позовні вимоги підтримав.

Відповідач неодноразово не з`являвся, про дату, місце, час розгляду повідомлений належним чином на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судових повісток відповідачу є день проставлення у поштових повідомленнях відміток про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Про причини неявки відповідач суду не повідомляв, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, постановляючи заочне рішення (ч.4 ст.223 ЦПК України).

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч.1ст. 280 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 280, 281, ч. 5 ст. 259 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленимигл. 11ЦПК України.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлене наступне.

23.04.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 29355-04/2024, згідно якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надає позичальнику кредит на суму 15000 грн, а позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом із процентними платежами (процентами і платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно графіку платежів. Кредитним договором встановлений розмір процентної ставки 1,5 % на добу.

29.08.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладений договір факторингу № 01.02-26/24, згідно якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги від ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за кредитними договорами та сплачує ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» завідступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Рішенням єдиного учасника ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» № 1 від 25.03.2024 змінена назва ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-26/24 від 29.08.2024 ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 49500,00 грн, з яких заборгованість за основним боргом - 15000,00 грн, за відсотками 27000,00 грн, неустойка 7500,00 грн.

Відповідач жодним чином не заперечував факт отримання ним у борг коштів та факт укладення договору, протилежних доказів суду не надав.

З`ясувавши обставини на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, з`ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ст. ст.15,16 ЦК Українипередбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (ст.ст.12,13, 81 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, що мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч.1ст.1054 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048цього Кодексу (ч.2ст.1050 ЦК України).

За змістомправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності дост.6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч 1ст. 627 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626,628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди ( ч 1ст 638 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч 2ст. 639 ЦК України).

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі ( абз.2 ч 2ст. 639 ЦК України).

З аналізу наведених норм, слідує, що будь-який вид укладеного договору на підставі ЦКУкраїниможе мати електронну форму та є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 по справі № 732/670/19, від 23.03.2020 по справі № 404/502/18, від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон), п. 6 ч.1ст. 3 якого визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор являє собою алфавітно-цифрову послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію, та може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 ст.11 Закону (ч. 3ст 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст. 12 Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини 8статті 11 Законуу разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст.12 Закону, є оригіналом такого документа (ч.6ст. 11 Закону).

У разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг","Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст.611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.ст.610,611 ЦК України).

У випадку порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором абозаконом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором абозаконом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1ст.1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1049 ЦК України).

Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов`язань. Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Свої договірні зобов`язання кредитодавець виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.

Відповідач зобов`язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ч.1ст. 512, ст. 514 ЦК України).

З урахуванням того, що договір факторингу із додатками, підписаний сторонами, є оспорюваним правочином, а під час розгляду справи презумпція його правомірності відповідачем/ його представником не спростована.

Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним(ми).

Доказів протилежного матеріали справи не містять та суду не надано. Відповідачем протилежного суду не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).

Оскільки позов задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь позивача на підставі ч. 1ст.141 ЦПК України слід стягнути 2422,40 грн судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Керуючись ст. ст.5,12,13,81,77-80,141, 247, 259,263-265,280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольними позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«СВЕА ФІНАНС» заборгованість на загальну суму 49500 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«СВЕА ФІНАНС» сплачений судовий збір за подання позову до суду в розмірі 2422 грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішенняможе бутиоскаржено доПолтавського апеляційногосуду протягомтридцяти днівз днярозгляду заявипро переглядзаочного рішенняу разійого нескасування. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених цимКодексом,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.П. Мельник