Ухвала суду № 130285029, 17.09.2025, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/1097/25

Провадження № 4-с/378/5/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Марущак Н. М.

за участю секретаря: Замші В. С.,

представника заявниці Столярчука В. М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні судув селищаСтавище скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), заінтересована особа Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк»,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною скаргою, поданою через систему «Електронний су» її представником Столярчуком В. М., з урахуванням доповнення (уточнення) скарги (а. с. 54 - 55) просить зняти арешт з усього майна ОСОБА_1 , який було накладено в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 378/4/18 від 02.07.2018 року, виданого Ставищенським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК» (на даний час - AT КБ "ПриватБанк") боргу в сумі 26 538,09 грн., вилучити запис про обтяження всього нерухомого майна та виключити запис з Єдиного реєстру боржників.

Скарга обґрунтована тим, що згідно примусового виконання виконавчого листа № 378/4/14 від 02.07.2018, по виконавчому провадженню № 57543596, на її (скаржниці) майно було накладено арешт. В липні 2025 вона звернулась із запитом до Таращанського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до відповіді вказаного відділу ДВС від 30.07.2025 на примусовому виконанні у Ставищенському РВ ДВС ГТУЮ у Київській області перебувало виконавче провадження № 57543596 з 29.10.2018 року щодо примусового виконання виконавчого листа № 378/4/18 від 02.07.2018, виданого Ставищенським районним судом Київської області про стягнення з неї ( ОСОБА_1 ) на користь ПАТ КБ «Приват банк» заборгованості в розмірі 26538,09 грн. 20.07.2021 винесена постанова про звернення стягнення на кошти боржника. 22.09.2021 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві відповідно п. 2 ч. 1ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» в зв`язку із відсутністю у боржника майна та коштів. Інших виконавчих проваджень станом на 30.07.2025 у відділі не перебувало та не перебуває. Арешт з майна боржника не знімався, так як згідно з Законом України «Про виконавче провадження», в редакції на день закінчення ВП, арешт з майна не знімається при поверненні виконавчого документу без виконання в зв`язку з відсутністю майна в боржника. Станом на 30.07.2025 виконавчий документ повторно до відділу на виконання не пред`являвся, рішення суду не виконано.

Якщо виконавче провадження припинено або завершено, інформація про боржника має бути виключена з Єдиного реєстру боржників автоматично. Якщо ж дані залишилися, це свідчить про технічну помилку, тому необхідно звернутися до виконавця або до суду для виправлення ситуації. Підстави для виключення з Єдиного реєстру боржників є: закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу.

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 18.08.2025 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання (а. с. 15).

Заявниця (боржник) ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 44).

Представник заявниці Столярчук В. М. в судовому засіданні скаргу підтримав, підтвердив обставини на які посилається в скарзі та клопотанні про уточнення (доповнення) скарги (а. с. 54 55).

Представник Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, до суду вказаний відділ подав заяву, в якій справу просить скаргу розглядати без участі представника відділу (а. с. 50).

Представник заінтересованої особи (стягувача) АТ КБ «Приват Банк» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи товариство повідомлене належним чином (а. с. 49).

Відповідно до норм ч. 2ст. 450 ЦПК Українинеявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явилися,тому відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи скарги, вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів оглянутої цивільної справи ЄУН № 378/4/18 встановлено, що рішенням Ставищенського районного суду від 16.03.2018 року, що набрало законної сили 17.04.2018 (а с. справи ЄУН № 378/4/18 73 74), з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват банк» стягнуто кредитну заборгованість за заявою б/н від 31.07.2011 року в сумі 24938,09 грн. та судовий збір в сумі 1600 грн. (всього 26538,09 грн.). За вказаним рішенням суду позивачу ПАТ КБ «Приват банк» було надіслано виконавчий лист, який позивачем отримано 09.07.2018 (а. с. . оглянутої справи 83, 84). Жодних відомостей щодо виконання вказаного рішення матеріали справи не містять.

З листаТаращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області № 30995 /24.4-41 від 30.07.2025 (а. с. 8) встановлено, що на примусовому виконанні у Ставищенському РВ ДВС ГТУЮ у Київській області перебувало виконавче провадження № 57543596 з 29.10.2018 року щодо примусового виконання виконавчого листа № 378/4/18 від 02.07.2018, виданого Ставищенським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват банк» заборгованості в розмірі 26538,09 грн., 20.07.2021 винесено постанову про звернення стягнення на кошти боржника, 22.09.2021 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві відповідно п. 2 ч. 1ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» в зв`язку із відсутністю у боржника майна та коштів. Паперовий варіант вказаного виконавчого провадження, переданого до архіву, знищено у зв`язку із закінченням строку зберігання (три роки). Виконавчий документ станом на 30.07.2025 повторно не подавався до органів державної виконавчої служби (а. с. 8).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно_ в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 відомості відсутні (а. с. 39).

З відкритих відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 28.08.2025, вбачається, що виконавче провадження № 57543596 наразі завершено. (а. с. 38).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Умови і порядок виконання судових рішень, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку, на час видачі виконавчого листа № 378/4/18 від 02.07.2018 року, пред`явлення його до виконання та накладення арешту на майно боржника були врегульовані Законом України від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року.

Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу, зокрема у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Частиною 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік випадків, коли виконавче провадження підлягає закінченню.

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої статті 39, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (ч. 3 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Статтею 40 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

З оглянутих матеріалів оглянутої цивільної справи ЄУН № 378/4/18 встановлено, що виконавчий лист, виданий за рішенням суду по даній справі до суду не повертався.

Як зазначено вище, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (пункт 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди (ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини передбачені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2024 року у справі № 333/395/22 (провадження № 61-9753св23) вказано, що: «Арешт майна боржника є заходом, який застосовується для забезпечення виконання судового рішення, що підлягає примусовому виконанню. У разі повернення виконавчого документа стягувачу виконавче провадження не є завершеним. Лише факт такого повернення, зокрема через відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення, не є підставою для зняття арешту з майна та коштів. Стягувач може повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. Тоді як за заявою боржника суд може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, з підстав, передбачених частиною другою статті 432 ЦПК України».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 липня 2024 року в справі № 462/6014/15 (провадження № 61-5391св24) зазначено, що: «у пункті 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; Разом з тим, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не є підставою для зняття арешту з майна боржника, оскільки відповідно до частини третьої цієї статті арешт з майна знімається у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті. При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

При зверненні зі скаргою на дії та бездіяльність органу примусового виконання та в судовому засіданні адвокат Столярчук В. М. в інтересах ОСОБА_1 з урахуванням уточнень (доповнень) до скарги (а. с. 54 55) просить суд зняти арешт з усього майна, який було накладено в рамках виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа № 378/4/14, вилучити запис про обтяження всього нерухомого майна та виключити запис з Єдиного реєстру боржників. Наголошував, що 22.09.2021 року державним виконавцем по виконавчому провадженню № 57543596 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно п. 2 ч. 1ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» в зв`язку із відсутністю у боржника майна та коштів. При цьому, питання про зняття арешту з майна ОСОБА_1 та про виключення запису з Єдиного реєстру боржників до цих пір вирішене не було.

Проте, доказів щодо накладення арешту на майно ОСОБА_1 , як боржника, в рамках зазначеного виконавчого провадження сулу не надано. Із відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 вбачається, що відомості щодо заборон відчуження її майна у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні (а.с. 39).

Разом з тим, як зазначено вище, судом встановлено, що станом на 28.08.2025 ОСОБА_1 перебуває в Єдиному реєстрі боржників на підставі виконавчого провадження № 57543596 (а. с. 40).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 7ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першоїстатті 37 цього Законуабо постанови, передбаченої частиною четвертоюстатті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Пунктом 23 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїНаказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції 02.04.2012 за № 489/20802, встановлений порядок виключення боржника з Єдиного реєстру боржників, у тому числі у разі знищення виконавчого провадження у зв`язку із закінченням строку його зберігання.

Так, зокрема, за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:

при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);

після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено;

після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);

відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.

До заяви про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).

Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.

Заява боржника та додані до неї документи, а також документи за результатом розгляду такої заяви приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, в межах якого виноситься постанова про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників.

У разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників, знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, а також у випадку коли таке виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, діяльність якого припинена або яким змінено виконавчий округ, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Відповідно до п. 6 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженогоНаказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зістаттею 39 Закону України «Про виконавче провадження»; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першоїстатті 37 Закону України «Про виконавче провадження»; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертоюстатті 40 Закону України «Про виконавче провадження»; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Отже, частиною сьомоюстатті 9 Закону України «Про виконавче провадження», а також пунктом 6 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження визначено вичерпний перелік підстав вилучення відомостей про боржників з Єдиного реєстру боржників.

Доказів звернення до Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) із заявою про виключення ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників останньою та її представником суду не надано.

Представником заявниці не доведено належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст. ст.77-78,80 ЦПК Українинаявність підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та бездіяльності виконавчої служби щодо не виключення відомостей.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до положень п. 4 ч. 10-2 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Таким чином строки пред`явлення виконавчого листа № 378/4/18 від 02.07.2018 року, виданого Ставищенським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК» (на даний час - AT КБ "ПриватБанк") боргу в сумі 26 538,09 грн., на час звернення ОСОБА_1 до суду із вказаною скаргою та постановлення судом оскаржуваної ухвали не спливли.

Відповідно доч.ч. 2,3ст.451ЦПК Україниу разівстановлення обґрунтованостіскарги судскасовує оскаржуванірішення тавизнає оскаржуванідії чибездіяльність неправомірнимиі зобов`язуєдержавного виконавцяабо іншупосадову особуоргану державноївиконавчої служби,приватного виконавцяусунути порушення(поновитипорушене правозаявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З урахуванням викладеного, встановивши, що вищевказаний виконавчий документ № 378/4/18, повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», та враховуючи, що доказів щодо накладення арешту на майно ОСОБА_1 , як боржника, в рамках зазначеного виконавчого провадження сулу не надано, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 щодо зняття арешту з її майна, оскільки повернення виконавчого листа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника та виключення її з Єдиного реєстру боржників.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.260,261,447-1 -451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала складена і підписана 17 вересня 2025 року.

Суддя Н. М. Марущак