Рішення № 130279349, 05.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2025 року Справа № 160/12466/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах за списком № 2 ОСОБА_1 протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 07.03.2025 року № 047250020617 Головного управління ПФУ у Львівській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: - з 13.12.1982 року по 25.04.1983 року - електрозварником 3 розряду в Нікопольському спеціалізованому управлінні тресту «Укрметалургремонт»; - з 04.06.1990 року до 31.10.1992 року - монтажником обладнання металургійних заводів по 4 розряду, постійно зайнятий на ремонтах металургійного обладнання на ремонтно-будівельній ділянці №1 в Нікопольському державному спеціалізованому управлінні «Чорметмеханізація»; - з 17.03.1995 року до 19.07.1996 року - слюсарем-ремонтником 4 розряду на ремонтно-будівельну ділянку №1 в Нікопольському державному спеціалізованому управлінні «Чорметмеханізація»; - з 14.10.2002 року до 28.02.2025 року (дата звернення до органів Пенсійного фонду) на посаді електрогазозварювальника в цеху металоконструкцій 3, 4 і 5 розрядів в ПАТ «Нікопольський ремонтний завод»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: - повторно розглянути заяву стажу ОСОБА_1 від 28.02.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з врахуванням до пільгового стажу періодів роботи: з 13.12.1982 року по 25.04.1983 року - електрозварником 3 розряду в Нікопольському спеціалізованому управлінні тресту «Укрметалургремонт»; з 04.06.1990 року до 31.10.1992 року - монтажником обладнання металургійних заводів по 4 розряду, постійно зайнятий на ремонтах металургійного обладнання на ремонтно-будівельній ділянці №1 в Нікопольському державному спеціалізованому управлінні «Чорметмеханізація»; з 17.03.1995 року до 19.07.1996 року - слюсарем-ремонтником 4 розряду на ремонтно-будівельну ділянку №1 в Нікопольському державному спеціалізованому управлінні «Чорметмеханізація»; з 14.10.2002 року до 28.02.2025 року (дата звернення до органів Пенсійного фонду) на посаді електрогазозварювальника в цеху металоконструкцій 3, 4 і 5 розрядів в ПАТ «Нікопольський ремонтний завод»; - призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому рішенням відповідача-1 було відмовлено у такому призначенні та вказано, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви до пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно довідки від 26.11.2018 року №4661, оскільки статус юридичної особи припинено, тому пільговий стаж необхідно підтвердити Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, які діють при Головних управліннях Пенсійного фонду України, також, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки від 08.02.2024 року №5, оскільки зазначені періоди роботи потребують додаткового підтвердження шляхом проведення акту зустрічної звірки так, як в довідці зазначено, що пільговий стаж становить 20 років 06 місяців 17 днів при п`ятиденному робочому тижні; наказ про проведення атестації №377 від 16.10.2015 року та перелік атестованих робочих місць не надано, крім того необхідно підтвердити зайнятість на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних, а також на автоматичних машинах з використанням флюсів. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки записи трудової книжки та надані документи підтверджують наявність у позивача необхідного пільгового стажу. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

05.05.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

19.05.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що згідно принципу екстериторіальності заяву та документи позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та прийнято рішення №047250020617 від 07.03.2025 року про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду- Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

22.05.2025 року та 28.05.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що рішенням відповідача-1 було відмовлено у такому призначенні та вказано, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви до пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно довідки від 26.11.2018 року №4661, оскільки статус юридичної особи припинено, тому пільговий стаж необхідно підтвердити Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, які діють при Головних управліннях Пенсійного фонду України, також, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки від 08.02.2024 року №5, оскільки зазначені періоди роботи потребують додаткового підтвердження шляхом проведення акту зустрічної звірки так, як в довідці зазначено, що пільговий стаж становить 20 років 06 місяців 17 днів при п`ятиденному робочому тижні; наказ про проведення атестації №377 від 16.10.2015 року та перелік атестованих робочих місць не надано, крім того необхідно підтвердити зайнятість на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних, а також на автоматичних машинах з використанням флюсів. З огляду на вказане відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

27.05.2025 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що не дивлячись на те, що позивачем були подані всі документи для призначення пенсії (в тому числі трудова книжка, накази про атестацію робочих місць та уточнюючі довідки) органи пенсійного фонду відмовили мені в призначені пенсії за віком на пільгових умовах. Також зазначаю, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документів, що підтверджують пільговий стаж роботи.

03.06.2025 року та 10.06.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких вказано, що оскільки позивачем пільговий стаж не підтверджено, спірне рішення є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

01.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.03.2025 року № 047250020617 відмовлено позивачу у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та за результатами розгляду документів, доданих до заяви до пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно довідки від 26.11.2018 року №4661, оскільки статус юридичної особи припинено, тому пільговий стаж необхідно підтвердити Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, які діють при Головних управліннях Пенсійного фонду України, також, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки від 08.02.2024 року №5, оскільки зазначені періоди роботи потребують додаткового підтвердження шляхом проведення акту зустрічної звірки так, як в довідці зазначено, що пільговий стаж становить 20 років 06 місяців 17 днів при п`ятиденному робочому тижні; наказ про проведення атестації №377 від 16.10.2015 року та перелік атестованих робочих місць не надано, крім того необхідно підтвердити зайнятість на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних, а також на автоматичних машинах з використанням флюсів.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача-1 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, частиною 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1, 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом, що відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, є Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII).

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Судом встановлено, що згідно трудової книжки позивача НОМЕР_2 , ОСОБА_1 :

- 13.12.1982 року - прийнятий електрозварником 3 розряду в Нікопольське спеціалізоване управління тресту «Укрметалургремонт»;

- 25.04.1983 року - звільнений за ст. 36 п. 3 КЗпП УРСР призваний в Радянську Армію;

- 04.06.1990 року прийнятий монтажником обладнання металургійних заводів по 4 розряду, постійно зайнятий на ремонтах металургійного обладнання на ремонтно будівельній ділянці №1 до Нікопольського державного спеціалізованого управління «Чорметмеханізація»;

- 31.10.1992 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;

- 17.03.1995 року прийнятий слюсарем-ремонтником 4 розряду на ремонтно будівельну ділянку №1 до Нікопольського державного спеціалізованого управління «Чорметмеханізація»;

- 01.03.1996 року Нікопольське державне спецуправління «Чорметмеханізація» реорганізовано структурний Південнотрубного заводу;

- 01.03.1996 року переведений в спеціалізований цех ремонту обладнання об`єктів заводу слюсарем-ремонтником 4 розряду;

- 19.07.1996 року звільнений з посади за ст.. 38 КЗпП України за власним бажанням;

- 14.10.2002 року прийнятий в цех металоконструкцій електрогазозварювальником 3 розряду в Закрите акціонерне товариство «Нікопольський ремонтний завод»;

- 13.02.2009 року переведений електрогазозварювальником 4 розряду в тому ж цеху;

- 23.11.2011 року за результатами атестації підтверджено пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2, наказ №177 від 18.10.2010 року за професією електрогазозварювальник;

- 20.01.2012 року на підставі рішення позачергових зборів акціонерів протокол №___, і внесених відповідних змін до Статуту товариства від 20.01.2012 року Закрите акціонерне товариство «Нікопольський ремонтний завод» перейменоване в Приватне акціонерне товариство «Нікопольський ремонтний завод» та є його правонаступником;

- 13.09.2012 року переведений в тому ж цеху електрогазозварювальником 5 розряду, на даній посаді позивач працює і на момент подання цієї позовної заяви.

Так, відповідачем-1 у спірному рішенні вказано що до пільгового стажу не зараховано: - до пільгового стажу за Списком №2 не враховано періоди роботи згідно довідки від 26.11.2018 року №4661, оскільки статус юридичної особи припинено, тому пільговий стаж необхідно підтвердити Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, які діють при Головних управліннях Пенсійного фонду України, також, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки від 08.02.2024 року №5, оскільки зазначені періоди роботи потребують додаткового підтвердження шляхом проведення акту зустрічної звірки так, як в довідці зазначено, що пільговий стаж становить 20 років 06 місяців 17 днів при п`ятиденному робочому тижні; наказ про проведення атестації №377 від 16.10.2015 року та перелік атестованих робочих місць не надано, крім того необхідно підтвердити зайнятість на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних, а також на автоматичних машинах з використанням флюсів.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем-1 у спірному рішенні не вказано будь-які посилання щодо невідповідності даних щодо вказаних періодів, зазначених у трудовій книжці, помилок у їх оформленні.

Суд звертає увагу, що зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином. Даний факт відповідачами не оспорюється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Пунктом 22.1-1г вказаного Списку № 1 передбачено право на пенсію на пільгових умовах для працівників, які зайняті повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується Мінприроди за погодженням з Мінсоцполітики та Міністерством охорони здоров`я в позиції 22.1-1г працівникам призначається пенсія за віком на пільгових умовах починаючи з 1 січня 2010 року згідно з постановою КМУ №173 від 24.02.2010.

Згідно з п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Крім того, вказані професії позивача включені до Списку №2, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України, від 16.01.2003 №36 та відносяться до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію на пільгових умовах

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо того, що відповідачем-2 вчинялись будь-які дії щодо витребування необхідних документів, а не вчинення органами Пенсійного фонду України таких дій, на думку суду, не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно пункту 4.7 вказаного Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Оскільки в спірному рішенні відповідача-1 про відмову в призначенні пенсії позивачу не зазначено висновок пенсійного органу стосовно періоду його пільгового стажу, суд дійшов висновку, що відповідач-1 неповно розглянув надані позивачем документи, не визначився щодо спірних періодів, відтак рішення відповідача є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо посилань відповідача на протиправність наданих позивачем довідок, про підтвердження наявного трудового стажу, суд зазначає наступне.

Так, до заяви про призначення пенсії на пільгових умовах позивачем, зокрема, надано:

- довідку ПАТ «Нікопольський південнотрубний завод» №4661 від 26.11.2018 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній;

- довідку ПАТ «Нікопольський ремонтний завод» №5 від 08.02.2024 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній;

- засвідчені копії звітів/наказів та переліків про атестацію робочих місць, виробництв, професій та посад за пільговим пенсійним забезпеченням по ПАТ «Нікопольський ремонтний завод» за 2005-2020рр.;

- архівні довідки №2193-2195, видані архівним відділом Нікопольської міської ради, яким додатково підтверджується періоди роботи Позивача в ПАТ «Нікопольський Південнотрубний завод».

Разом з рішенням про відмову в призначенні пенсії Позивач отримав і форму РС право, в якій зазначено його зарахований трудовий стаж. Провівши аналіз довідки форма РС-право, Позивачу стало відомо, що до пільгового стажу ОСОБА_1 не було зараховано наступні періоди:- з 13.12.1982р. по 25.04.1983р. - електрозварником 3 розряду в Нікопольському спеціалізованому управлінні тресту «Укрметалургремонт»; ? з 04.06.1990р. до 31.10.1992р. - монтажником обладнання металургійних заводів по 4 розряду, постійно зайнятий на ремонтах металургійного обладнання на ремонтно-будівельній ділянці №1 в Нікопольському державному спеціалізованому управлінні «Чорметмеханізація»; ? з 17.03.1995р. до 19.07.1996р. - слюсарем-ремонтником 4 розряду на ремонтно будівельну ділянку №1 в Нікопольському державному спеціалізованому управлінні «Чорметмеханізація»; ? з 14.10.2002 р. до 28.02.2025 р. (дату звернення до органів Пенсійного фонду) на посаді електрогазозварювальника в цеху металоконструкцій 3, 4 і 5 розрядів в ПАТ «Нікопольський ремонтний завод»; Окремо зазначаємо, що з 14.10.2002 року по теперішній час Позивач працює в ПАТ «Нікопольський ремонтний завод» без зміни місця роботи

Вказані довідки засвідчені печаткою підприємства та підписом посадової особи, містить обов`язкові відомості та підстави для її видачі з посиланням на первинні документи та містить інформацію, що підтверджує пільговий стаж позивача.

Таким чином, зокрема, вищевказаними довідками підтвердження пільговий період роботи, у зв`язку з чим позивачем виконано всі вимоги щодо підтвердження стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах.

Щодо доводів про невідповідність довідок, суд зазначає, що відповідачем-1 не було вчинено жодних дій щодо перевірки таких довідок та не надано доказів визнання таких довідок недійсними.

Таким чином, відповідачем-1 при винесені спірного рішення необґрунтовано не враховано довідки надані позивачем на підтвердження пільгового стажу, оскільки такі безпосередньо впливають на реалізацію конституційного права позивача на соціальний захист, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що відповідачем-1 протиправно не зараховано позивачу до пільгового стажу спірного періоду роботи позивача, відповідно до зазначених довідок, що дає право на пенсію на пільгових умовах, відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з метою належного захисту прав позивача, зобов`язати зарахувати до пільгового стажу періоди роботи відповідно до вказаних довідок.

Крім того, суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Отже, роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Проте, розуміючи положення пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 або Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1 або Списком №2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.

Також, судом встановлено, що трудова книжка позивача та уточнюючі довідки містить відмітки підприємства про проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.03.2025 року № 047250020617 про відмову позивачу у призначенні пенсії.

При цьому, вимоги в частині визнання протиправними дії задоволенню не підлягають оскільки такі дії реалізовані шляхом винесення спірного рішення.

Щодо вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи: - з 13.12.1982р. по 25.04.1983р. - електрозварником 3 розряду в Нікопольському спеціалізованому управлінні тресту «Укрметалургремонт»; - з 04.06.1990р. до 31.10.1992р. - монтажником обладнання металургійних заводів по 4 розряду, постійно зайнятий на ремонтах металургійного обладнання на ремонтно-будівельній ділянці №1 в Нікопольському державному спеціалізованому управлінні «Чорметмеханізація»; - з 17.03.1995р. до 19.07.1996р. - слюсарем-ремонтником 4 розряду на ремонтно-будівельну ділянку №1 в Нікопольському державному спеціалізованому управлінні «Чорметмеханізація»; - з 14.10.2002 р. до 28.02.2025 р. (дата звернення до органів Пенсійного фонду) на посаді електрогазозварювальника в цеху металоконструкцій 3, 4 і 5 розрядів в ПАТ «Нікопольський ремонтний завод», суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати відповідача-1 зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: - з 13.12.1982 року по 25.04.1983 року - електрозварником 3 розряду в Нікопольському спеціалізованому управлінні тресту «Укрметалургремонт»; - з 04.06.1990 року до 31.10.1992 року - монтажником обладнання металургійних заводів по 4 розряду, постійно зайнятий на ремонтах металургійного обладнання на ремонтно-будівельній ділянці №1 в Нікопольському державному спеціалізованому управлінні «Чорметмеханізація»; - з 17.03.1995 року до 19.07.1996 року - слюсарем-ремонтником 4 розряду на ремонтно-будівельну ділянку №1 в Нікопольському державному спеціалізованому управлінні «Чорметмеханізація»; - з 14.10.2002 року до 28.02.2025 року (дата звернення до органів Пенсійного фонду) на посаді електрогазозварювальника в цеху металоконструкцій 3, 4 і 5 розрядів в ПАТ «Нікопольський ремонтний завод».

Щодо вимог в частині зобов`язання зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: - повторно розглянути заяву стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 28.02.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 з врахуванням до пільгового стажу періодів роботи: з 13.12.1982р. по 25.04.1983р. - електрозварником 3 розряду в Нікопольському спеціалізованому управлінні тресту «Укрметалургремонт»; з 04.06.1990р. до 31.10.1992р. - монтажником обладнання металургійних заводів по 4 розряду, постійно зайнятий на ремонтах металургійного обладнання на ремонтно-будівельній ділянці №1 в Нікопольському державному спеціалізованому управлінні «Чорметмеханізація»; з 17.03.1995р. до 19.07.1996р. - слюсарем-ремонтником 4 розряду на ремонтно-будівельну ділянку №1 в Нікопольському державному спеціалізованому управлінні «Чорметмеханізація»; з 14.10.2002 р. до 28.02.2025 р. (дата звернення до органів Пенсійного фонду) на посаді електрогазозварювальника в цеху металоконструкцій 3, 4 і 5 розрядів в ПАТ «Нікопольський ремонтний завод»; - призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий стаж позивача.

При цьому, суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, то саме цей орган і має завершити процедуру розгляду заяви про призначення позивачу пенсії за віком.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку, що з метою належного захисту прав позивача зобов`язати відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача від 28.02.2024 року про призначення пенсії за віком.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 969,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №7755-7838-9182-2143 від 30.04.2025 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 484,48 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, буд.10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 07.03.2025 року № 047250020617 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: - з 13.12.1982 року по 25.04.1983 року - електрозварником 3 розряду в Нікопольському спеціалізованому управлінні тресту «Укрметалургремонт»; - з 04.06.1990 року до 31.10.1992 року - монтажником обладнання металургійних заводів по 4 розряду, постійно зайнятий на ремонтах металургійного обладнання на ремонтно-будівельній ділянці №1 в Нікопольському державному спеціалізованому управлінні «Чорметмеханізація»; - з 17.03.1995 року до 19.07.1996 року - слюсарем-ремонтником 4 розряду на ремонтно-будівельну ділянку №1 в Нікопольському державному спеціалізованому управлінні «Чорметмеханізація»; - з 14.10.2002 року до 28.02.2025 року (дата звернення до органів Пенсійного фонду) на посаді електрогазозварювальника в цеху металоконструкцій 3, 4 і 5 розрядів в ПАТ «Нікопольський ремонтний завод».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.02.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахування правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв