Ухвала суду № 130271529, 16.09.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3594/22

Провадження № 1-кп/344/460/25

У Х В А Л А

16 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши під час судового засідання матеріали кримінального провадження про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду знаходиться об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Прокурором заявлено клопотання про продовження дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_5 на строк 60 днів. В судовому засіданні клопотання підтримав, просить продовжити дію запобіжного заходу обвинуваченій у вигляді тримання під вартою із врахуванням того, що ризики, встановлені раніше не відпали і існують, зокрема ризик переховування від суду, та/або вчинити нове кримінальне правопорушення.

Обвинувачена та її захисник заперечили щодо задоволення такого клопотання та просили обрати щодо обвинуваченої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки докази вже досліджено, експертизу проведено та ризиків відповідно не має. Обвинувачена має постійне місце проживання, ухилятися від суду не має наміру.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, а також враховуючи в сукупності всі обставини, у тому числі передбачені у ст. 178 КПК України, суд вважає наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Так, при вирішені питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує дані про особу обвинуваченого.

В той же час, в судовому засіданні встановлено обставини, котрі дають підстави до зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_5 .

Так, згідно ч. 1 ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання особи під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. проти Швейцарії»).

Враховуючи розумність тривалості перебування обвинуваченої під вартою, суд вважає за необхідне розглянути питання про можливість запобігання зазначеним ризикам при зміні запобіжного заходу на більш м`який.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу суд враховує особистість обвинуваченого, наявність постійного місця проживання, вік, стан здоров`я, та міцність соціальних зв`язків, моральні переконання, майновий стан та зв`язки з державою, в якій обвинувачена зазнає судового переслідування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справі «W. проти Швейцарії»).

Зазначені вище обставини хоч і не виключають ризиків, наведених раніше прокурором, та, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, а також ту обставину, що докази в даному провадженні уже досліджено, суд вважає наявними існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а тому є підстави для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладанням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

На переконання суду, факт існування покладених на обвинувачену обов`язків при діючому запобіжному заході є вагомим чинником для спонукання обвинуваченої дотримуватись належної процесуальної поведінки під час судового розгляду кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.376, ч.2 ст.392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою відмовити.

Змінити обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши їй залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 22 год. вечора до 08 год. ранку наступної доби, строк 60 днів - до 14 листопада 2025 року включно,

Звільнити обвинувачену ОСОБА_5 з-під варти негайно в залі суду.

Зобов`язати ОСОБА_5 в період часу дії вказаної ухвали:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місце проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків. Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування більш суворішого запобіжного заходу.

Копію ухвали направити органу Національної поліції по місцю проживання обвинуваченої для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 17 вересня 2025 року.

Головуюча суддя ОСОБА_6