Ухвала суду № 130271120, 16.09.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7807/24

№ 2/183/1123/25

У Х В А Л А

16 вересня 2025 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Пащенко А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2024 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

13 серпня 2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 31 жовтня 2024 року.

В судове засідання, призначене на 31 жовтня 2024 року відповідач не з`явився. Копію ухвали суду про відкриття провадження повернуто суду з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», в зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 13 січня 2025 року.

До судового засідання 13 січня 2025 року надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, задоволене судом.

21 лютого 2025 року надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Постановленою судом ухвалою від 07 квітня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено. Підставою відмови вказано те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та, які б свідчили про учать останнього у зоні бойових дій, що унеможливило б його безпосередню присутність у судових засіданнях.

В наступному, судове засідання відкладене за клопотанням представника відповідача для отримання відповіді на адвокатський запит.

16 вересня 2025 року судом отримано клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що з 08 серпня 2023 року ОСОБА_1 мобілізований та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, виконує бойове завдання, копії довідки на підтвердження вказаного наявна в матеріалах справи та додається. Наразі телефонного чи іншого зв`язку з ним немає, бо військова частина, в якій він воює перебуває в небезпечному регіоні України та відбиває атаки ворога. Будь-якої відповіді ВЧ НОМЕР_1 на запити не надає, станом на теперішній час ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 , яка згідно з витягом з бойового розпорядження здійснює оборону території України. Наразі у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України всі військові частини переведені на воєнний стан. ОСОБА_1 не може належним чином ні представляти свої інтереси в суді (бажає це робити особисто), ні зібрати необхідні докази по суті справи, ні надати відзив на позовну заяву з доказами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові просив розглянути справу у його відсутність.

В заяві представник відповідача просила провести судове засідання, призначене на 16 вересня 2025 року без її участі.

Враховуючи положення ч. 5 ст. 212 ЦПК України неявка представника позивача, відповідача та його представника не перешкоджає розгляду заяви про зупинення провадження у справі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши клопотання представника відповідача та матеріали справи, висновує таке.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).

Частиною третьою статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено розумність строків розгляду справи судом.

Вимога щодо дотримання розумного строку розгляду справи спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту, а відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та продовжений до теперішнього часу.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону № 389-VIII визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

За приписами статей 1 та 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06 грудня 1991 року № 1934-XII (далі - Закон № 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону № 1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Комплектування ж Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону № 1934-XII, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 3 цього Закону визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону № 2232-XII.

Конструкція пункту 2 частини першої статті 351 ЦПК України дає підстави для висновку, що визначена ним підстава зупинення провадження пов`язана не із самою обставиною введення воєнного стану, а із фактом перебування сторони у справі у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

При цьому, вказана вище норма має тимчасовий характер, тобто обмежується строком перебування сторони у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан. За такої умови підстава для зупинення провадження у справі вичерпується тоді, коли участь сторони у складі Збройних Сил України припиняється. Учасник справи може припинити участь у складі Збройних Сил України ще до припинення воєнного стану, якщо така можливість передбачена законодавством.

Верховний Суду своїхпостановах від21грудня 2022року усправі №456/2541/19,від 29серпня 2022року усправі №461/5209/19,від 15серпня 2023року усправі №174/760/21,від 14грудня 2022року усправі №757/52540/16-ц,від 17січня 2023року усправі №501/1699/17,від 25 липня 2024 року у справі № 852/2а-2/24, від 19 грудня 2024 року у справі № 484/40/21 зазначає, що сторона, яка заявляє клопотання про зупинення провадження у справі має надати докази не лише її перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, приймають участь у виконанні бойових завдань у зоні бойових дій.

Закон зазначає, що не допускається зупинення провадження у певних категоріях справ, що стосуються інтересів дитини, або якщо відсутня сторона веде справу через представника (частини друга, третя статті 252 ЦПК України), однак ці положення не стосуються тих випадків, коли суд зобов`язаний зупинити провадження згідно з вимогами статті 251 ЦПК України.

Обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

З копії довідки т.в.о. начальника штабу військової частини НОМЕР_1 від 20 січня 2025 року № 235, поданої представником відповідача на підтвердження первісного клопотання про зупинення провадження у справі вбачається, що старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 08 серпня 2023 року по час видачі довідки.

З довідки за Формою № 5 від 08 вересня 2025 року № 10890 Начальника штабу-заступника командира в/ч НОМЕР_1 вбачається, що старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 08 серпня 2023 року по теперішній час.

З витягу з бойового розпорядження угрупування сил та засобів міста Київ від 13 січня 2023 року з метою реагування на зміни в оперативній обстановці… наказано командиру в/ч НОМЕР_1 з отримання бойового розпорядження організувати та забезпечити до 19 січня 2023 року переміщення та передачу в оперативне підпорядкування командиру ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в/ч НОМЕР_1 .

Також, як установлено, позов стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами в якому вказані позивач та відповідач. ОСОБА_1 не подавав заяви про можливість розгляду справи за участю його представника та/або у його відсутність. Доказів на спростування фактів перебування ОСОБА_1 на військовій службі, участі його безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на час подання клопотання чи можливості відповідача за умовами служби приймати участь в судових засіданнях суду не надано. Можливості розгляду справи у відсутність відповідача суду не доведено. Крім того суд ураховує відсутність можливості сторони відповідача для збирання та подання доказів через перебування у складі ЗС України.

За таких обставин, ураховуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та зважаючи на встановлення судом факту об`єктивної неможливості розгляду справи, викликаної наявністю передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, суд висновує про необхідність зупинення провадження у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 251, 253, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Іваниці Олени Олександрівни про зупинення провадження у справі задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства«Перший українськийміжнародний банк»до ОСОБА_1 зупинити до припинення воєнного стану в Україні або припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зобов`язати сторони повідомити суд про припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена і підписана 16 вересня 2025 року.

Суддя Д. О. Парфьонов